РОЗДІЛ II РЕЧОВІ ПРАВА НА ЧУЖЕ МАЙНО ГЛАВА З0 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕЧОВІ ПРАВА НА ЧУЖЕ МАЙНО PDF Печать
Гражданское право - В.Г. Ротань та ін. Коментар до ЦКУ т.1

РОЗДІЛ II РЕЧОВІ ПРАВА НА ЧУЖЕ МАЙНО

 

ГЛАВА З0 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕЧОВІ ПРАВА НА ЧУЖЕ МАЙНО


Стаття 395.   Види речових прав на чуже майно

1. Речовими правами на чуже майно є:

1) право володіння;

2) право користування (сервітут);

3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

2. Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

1. Ця стаття називає види речових прав на чуже майно та допускає можливість установлення інших речових прав на чуже майно. Але чіткого розуміння речових прав на чуже майно із цієї статті не випливає. Ситуацію невизначеності посилює розумін­ня емфітевзису та суперфіцію як двосторонніх правовідносин, що не дає можливості в будь-який спосіб відрізнити їх від зобов'язань.

2. Іншими речовими правами є право господарського відання (ст.  136 ГК [42]), право оперативного управління (ст. 137 ГК), право оперативного використання майна (ст. 138 ГК).


Стаття 396.   Захист речових прав на чуже майно

1. Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього пра­ва, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

1.Стаття,  що коментується,  передбачає захист речового права на чуже майно. Із ст. 396 ЦК випливає можливість захисту права особи, що не володіє майном, але має право володіти чужим майном.

2. Зазначення в ст. 396 ЦК на можливість захисту речового права на чуже майно, в тому числі від власника, не можна тлумачити так, що суб'єкт, який одержав речове право в силу договору з власником, може пред'явити до власника вимоги, що стосу­ються отриманої за договором речі, лише на підставі норм про речове право. Навпаки, і при відмові власника (боржника у зобов'язанні) передати річ у тимчасове користуван­ня відповідно до договору, і при створенні власником перешкод у користуванні річчю особа, яка на підставі договору мала право отримати або отримала від власника майно, зазвичай може захищати свої права, що існують в зобов'язанні і не є речовими, у по­рядку, що встановлений для захисту прав, які входять до змісту зобов'язань. Речові права на чуже майно ця особа має захищати лише тоді, коли власник зобов'язання не порушував, а речове право особи на чуже майно порушив.