3. Юридична відповідальність

Юридична відповідальність — це закріплений у законодавстві і забезпечений державою юридичний обов'язок правопорушника зазнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належали.

Соціальною сутністю юридичної відповідальнос­ті слугує здійснювана «руками держави» природна негативна реакція суспільства (принаймні тієї його частини, волю якої виражає держава) на порушен­ня певних соціальних інтересів, на «пошкодження» певних соціальних чи особистих благ.

Інші види заходів державного примусу:

- попереджувальні, превентивні (наприклад, опис майна особи, яка визнана обвинуваченою у кримінальній справі; оголошення карантину в міс­цевості, де виникла або може спалахнути епідемія);

- правореалізаційні (наприклад, примусове, за судовим рішенням, стягнення з особи аліментів ра утримання її дітей)^

- припиняючі (наприклад, затримання особи, яка вчиняє хуліганські дії);

- відновлювальні (ухвалення судового рішен­ня, яким керівник підприємства примушує поно­вити на роботі безпідставно звільненого ним пра­цівника);

- компенсаційні зокрема, відшкодування мате­ріальної шкоди, заподіяної правопорушенням). Функції юридичної відповідальності:

- правоохоронна — захист правопорядку від можливих або вчинених (зокрема, триваючих) пра­вопорушень;

- виховна — спеціальна превенція (тобто ви­правлення правосвідомості правопорушника з тим, щоб він більше не чинив правопорушень); загальна превенція (тобто вплив на правосвідомість усіх ін­ших схильних до правопорушень осіб, щоб утрима­ти їх від таких вчинків).

Принципи юридичної відповідальності є різно­видом міжгалузевих принципів права (правового регулювання), а тому, як і інші такого роду принципи, вони підпорядковані, субординовані загальним типологічним принципам права.

У праві соціально-демократичної орієнтації юридична відповідальність має наставати, згідно законодавства, тільки за:

- фізичне діяння (а не за думки, світогляд, со­ціальні особистісні властивості);

- юридичне заборонене діяння;

- винне діяння (проте можливі окремі винятки);

- власні дії правопорушника. Юридична відповідальність застосовується на засадах:

- законності (щодо її підстав, процедури і змісту);

- обґрунтованості (щодо висновків про факт та про суб'єкта правопорушення, а також про інші юридичне значущі факти, пов'язані з цими обста­винами);

- доцільності (щодо здійснення цілей юридич­ної відповідальності);

- невідворотності (жодне правопорушення не повинно залишатися без відповідного реагування компетентних органів);

— справедливості або індивідуалізації (щодо відповідності обраного в межах закону заходу від­повідальності негативній соціальній характерис­тиці конкретного правопорушника).

Види юридичної відповідальності:

конституційна;

адміністративна;

цивільна;

дисциплінарна;

матеріальна;

кримінальна.

Дискутується питання про видову самостійність процесуальної, (зокрема, цивільне- та кримінально-процесуальної), екологічної, сімейної та деяких ін­ших варіантів юридичної відповідальності.

Так чи інакше, критерієм видової класифікації заходів юридичної відповідальності мають бути юридична природа відповідного правопорушення та характер шкоди, що ним заподіяна.

Стадії юридичної відповідальності:

— виникнення відповідальності (з моменту вчи­нення правопорушення як юридичного факту, що спричинює відповідне правопорушення);

— встановлення компетентними державними органами суб'єкта (та інших елементів) правопо­рушення;

— визначення виду і «дози» (міри) відповідаль­ності (в акті застосування санкції відповідної пра­вової норми);

— реалізація конкретних заходів юридичної від­повідальності, визначених відповідним право застосовним актом.