§ 3. Розпорядок судового засідання

Розпорядок судового засідання, його регламент — це зовнішня сторона організації судового процесу та форма поведінки всіх учасни­ків судового розгляду і присутніх у залі засідання осіб. Він встановле­ний для забезпечення поваги до суду і належного порядку під час су­дового засідання. Підтримання і забезпечення розпорядку в судовому засіданні закон покладає на головуючого. Всі учасники судового роз­гляду, а також присутні в залі судового засідання повинні беззаперечно виконувати розпорядження головуючого про додержання порядку в судовому засіданні (ст. 271 КІІК України).

При вході суддів всі присутні в залі судового засідання встають. Дане правило в КПК України спеціально не передбачене, але воно беззастережно дотримується в практиці судів України. Всі учасники судового розгляду звертаються до суду, дають свої показання і роблять заяви стоячи. Відступати від цього правила можна лише з дозволу головуючого (ч. 3 ст. 271 КПК), наприклад, у разі тяжкої фізичної хво­роби, старечої немічності тощо.

Особи молодші за 16 років, коли вони не є підсудними, потерпіли­ми або свідками в справі, не допускаються до залу суду (ч. 4 ст. 271 КПК).

У кожному суді діє служба судових розпорядників, які забезпечують додержання особами, що перебувають у суді, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні. Судові розпорядники призначаються на посаду і звільняються з по­сади головою відповідного суду (частини 1, 2 ст. 132 Закону України «Про судоустрій України»).

Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, виконання функцій щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення без­пеки учасників судового процесу здійснює судова міліція (ч. 1 ст. 133 Закону України «Про судоустрій України»).

Якщо підсудний порушить порядок засідання або не підкориться розпорядженням головуючого, останній попереджає підсудного про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з залу засідання. При повторному порушенні порядку судового засідання підсудного за ухвалу суду можна видалити з залу засідання тимчасово або на весь час судового розгляду справи.

Про видалення підсудного із зали судового засідання суд виносить ухвалу (постанову), в якій мають бути наведені мотиви та підстави прийнятого рішення. Якщо підсудний видаляється із залу судового засідання не на весь час судового розгляду, в ухвалі (постанові) зазна­чається, на який саме час він видаляється.

Підсудному, видаленому із залу судового засідання за порушення порядку суд вправі не надавати можливості виступити в судових деба­тах чи з останнім словом. Однак вирок проголошується в присутності підсудного або ж оголошується йому негайно після проголошення.

У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження. При дальшому їх непідкоренні розпорядженням головуючого розгляд справи за ухвалою суду може бути відкладено, коли неможливо без шкоди для справи за­мінити цю особу іншою. Одночасно суд повідомляє про це відповідно вищестоящого прокурора, Міністерство юстиції України, осіб чи ор­гани, яким організаційно підпорядкований захисник або кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, уповноважену на припинення адвокатської діяльності.

За порушення порядку в судовому засіданні або за невиконання розпоряджень головуючого захисник може бути усунутий від участі у справі (ч. 4 ст. 61 і ст. 611 КПК).

За непідкорення розпорядженню головуючого або порушення по­рядку під час судового засідання свідок, потерпілий, цивільний пози­вач, цивільний відповідач та інші громадяни (сторонні громадяни, які присутні в залі судового засідання, представники потерпілого, цивіль­ного позивача і цивільного відповідача, законний представник підсуд­ного, експерти, спеціалісти, перекладачі та ін.) несуть відповідальність за ч. 1 ст. 185³ КУпАП (ст. 272 КПК).

Факти порушення встановленого порядку судового засідання, не­хтування розпорядженнями головуючого, інші прояви неповаги до суду, а також зміст зауваження чи попередження мають бути відображені у протоколі судового засідання.

Якщо під час розгляду справи учасник процесу та інші особи, при­сутні в залі судового засідання вчиняють дії, які містять ознаки зло­чинів (у тому числі передбачених статтями 377, 378, 379 КК України), суд може відкласти розгляд справи і, дотримуючись вимог статей 276 чи 278 КПК, своєю ухвалою (постановою) поставити перед прокурором питання про притягнення відповідної особи до кримінальної відпові­дальності.