Глава 2 Сімейне законодавство § 1. Загальні положення PDF Печать
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 
Семейное право - В.І.Борисова, І.В.Жилінкова Сімейне право України

Глава 2 Сімейне законодавство

 

§ 1. Загальні положення

Відповідно до ст. 7 СК сімейне законодавство включає в себе сам Сімейний кодекс України та інші нормативно-правові акти. Зведення сімейного законодавства виключно до цих норматив: но:правових актів не можна вважати новим для українського законодавства, бо традиційно терміном «сімейне законодавство» охоплювалася вся сукупність нормативних актів, які містили нор: ми сімейного права. Між тим, у самому СК вказується і на інші джерела, які складають сімейне законодавство, які аж ніяк не мож: на віднести до нормативно-правових актів. Так, ст. 9 СК передба: чає можливість урегулювання сімейних відносин за домовленістю (договором) сторін, а ст. 11 СК допускає врахування звичаїв при врегулюванні сімейних відносин, якщо вони не суперечать СК, іншим законам та моральним засадам суспільства. Звідси і договір, і певні звичаї теж слід відносити до джерел сімейного права. Стаття 13 СК визнає частиною національного сімейного законодавства України міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких дано Верховною Радою України, а ст. 291 вказує, що сімейне законодавство (закони) іноземних держав застосовується в Україні, якщо воно не суперечить загальним принципам ре: гулювання сімейних відносин, встановлених СК України.

Ряд норм сімейного права міститься і в новому ЦК України. Так, відповідно до ч. 3 ст. 368 майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не вста: новлено договором або законом. До того ж, ст. 8 СК допускає суб: сидіарне застосування відповідних норм ЦК2.

Крім цього, безумовно, слід погодитися з тими правниками, які вважають, що в ст. 7 СК є деяка неточність, бо в першу чергу сімейні відносини регулюються Конституцією, норми якої є нор: мами прямої дії (ст. 8)1.

Конституція має вищу юридичну силу, а всі закони, включаю: чи і СК, і інші нормативно:правові акти, приймаються на її основі і повинні їй відповідати. Виходячи з цього, якщо будь:який нормативний акт суперечить Конституції, він не тільки повинен бути відміненим Конституційним Судом, а й взагалі не може застосовуватися.