Печать
PDF

Розділ 21 Загальні положення криміналістичної методики - § 4. Види і форми взаємодії в розкритті та розслідуванні злочинів

Posted in Криминалистика - Криміналістика (В.Ю. Шепітько)

Рейтинг пользователей: / 5
ХудшийЛучший 

§ 4. Види і форми взаємодії в розкритті та розслідуванні злочинів

Взаємодія — це одна з форм організації розслідування. Взаємодія правоохоронних та інших державних органів і службових осіб у про­цесі розкриття і розслідування злочинів являє собою узгоджену діяль­ність різноманітних ланок однієї або декількох організованих систем, спрямовану на досягнення спільної мети з найменшими витратами сил, засобів і часу. У КПК термін «взаємодія» відсутній, проте він викорис­товується в інших законах (зокрема, в законах «Про оперативно- розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»).

До системи взаємодії в практичній діяльності з розкриття і роз­слідування злочинів входять органи прокуратури, органи внутрішніх справ, органи Служби безпеки, деякі державні органи України (Наці­ональний банк, Міністерство фінансів, Державна митна служба, Фонд державного майна, Державна податкова адміністрація та ін.), а також експертні установи (або окремі експерти і спеціалісти), громадські формування з охорони громадського порядку.

Взаємодія в діяльності з розкриття і розслідування злочинів повин­на мати конкретний характер, ґрунтуватися на законі і правильному поєднанні форм і методів роботи та здійснюватися з додержанням таких принципів:

процесуальної самостійності слідчих і органів дізнання, невтру­чання в їх процесуальну діяльність; законності;

самостійності співробітників оперативно-розшукових підрозділів, слідчих і спеціалістів в обранні засобів при здійсненні узгоджених за­ходів;

поділу компетенції між учасниками взаємодії; нерозголошення учасниками взаємодії даних процесуальної, оперативно-розшукової та іншої діяльності;

узгодженості планування і виконання дій учасниками взаємодії, наявності обміну інформацією та ін.

У даний час існують такі види взаємодії:

1)   взаємодія слідчого та органів дізнання в роботі з конкретної кримінальної справи. Цей вид взаємодії є найбільш поширеним і здій­снюється в різних формах;

2)  взаємодія прокурора зі слідчим. У цьому разі взаємодія має міс­це тоді, коли прокурор дає доручення і вказівки слідчому по конкретних кримінальних справах або сам бере участь у розслідуванні, здійснює окремі слідчі дії;

3)  взаємодія слідчого з експертами і спеціалістами. Така взаємодія здійснюється в процесі підготування і збирання інформації та матері­алів для експертного дослідження або під час експертного досліджен­ня. Дана взаємодія має місце і при проведенні окремих слідчих дій, в яких бере участь експерт або спеціаліст (огляду місця події, допиту неповнолітніх, обшуку автотранспортних засобів та ін.);

4)   взаємодія слідчого з окремими представниками державних служб. Така взаємодія припускає наявність взаємовідносин і співро­бітництва щодо одержання інформації у службових осіб податкових інспекцій або адміністрацій, пенсійного фонду, митних служб тощо;

5)  взаємодія слідчого з громадськими формуваннями.

Найбільш поширеними організаційними формами взаємодії є: створення слідчо-оперативних груп (бригад) різного призначення; узгоджене планування і проведення оперативно-розшукових, орга­нізаційних та процесуальних заходів, спрямованих на розкриття зло­чинів;

взаємне інформування учасників взаємодії;

визначення і розроблення найбільш ефективних способів і засобів здійснення спільних заходів;

спільна організація розшуку злочинців «по гарячих слідах» та ін.

Розглянемо більш докладно форми взаємодії органів досудового слідства і дізнання. Як процесуально-правові форми взаємодії можуть бути названі:

1)   взаємодія, коли у процесі розслідування слідчий проводить слідчі дії, а орган дізнання паралельно здійснює необхідні оперативно- розшукові заходи, координуючи свою роботу зі слідчим;

2)  виконання органом дізнання доручень слідчого щодо проваджен­ня розшукових дій;

3)   виконання органом дізнання слідчих дій на основі доручень слідчого;

4)  сприяння слідчому при провадженні окремих слідчих дій;

5)   взаємодія у справах, припинених у зв’язку з невстановленням особи, яка підлягає притягненню як обвинувачений.

Взаємодія чітко простежується в процесі створення і роботи слідчо- оперативних груп, слідчих бригад, під час спільної діяльності. Взаємо­дія слідчого, оперативних працівників, спеціалістів, інших осіб має місце при проведенні погоджених дій, пов’язаних із вирішенням пев­ного завдання розслідування (тактичних операцій).