Глава 11. Захист національних товаровиробників від несприятливої іноземної конкуренції
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 
Хозяйственное право - Конкурентне право (Удалов Т.Г.)

Глава 11. Захист національних товаровиробників від несприятливої іноземної конкуренції


§ 1. Застосування спеціальних захисних заходів
§ 2. Захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту
§ 3. Захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту

 

§ 1. Застосування спеціальних захисних заходів


Процеси інтеграції України у європейську та світову економіку, підвищення відкритості національного ринку для іноземних товаровиробників зумовили зростання обсягів товарів, що ввозяться в Україну. Це не завжди позитивно впливає на українську економіку та національних товаровиробників.
Зовнішньоекономічна діяльність в Україні здійснюється на засадах недискримінаційності та рівності всіх її учасників перед законом. Але іноді, щоб захистити національних товаровиробників від зростаючого імпорту в Україну з інших країн, митних союзів або економічних угруповань, держава повинна втручатися у зовнішньоекономічну діяльність і обмежувати імпорт. Надмірне зростання імпорту призводить чи може призвести до погіршення виробничого, торговельного чи фінансового становища національних товаровиробників, що у свою чергу зумовлює значний загальний спад національного виробництва певного товару. У загальному розумінні національний товаровиробник — це не один окремий суб’єкт господарювання, а суб’єкт чи сукупність суб’єктів, загальний обсяг виробництва яких становить основну частину всього виробництва в Україні певного товару.
Захист національних товаровиробників здійснюється шляхом порушення та проведення спеціальних розслідувань щодо фактів зростання імпорту в Україні, за результатами яких застосовуються спеціальні захисні заходи. Спеціальні розслідування поділяються на антидемпінгові та антисубсидиційні. Їх проводять Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України (далі — Мінекономіки), Державна митна служба України та Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі.
При проведенні розслідування важливу роль відіграє Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, яку очолює Голова — Міністр Мінекономіки. Формою роботи Комісії є засідання, що проводяться на вимогу Голови Комісії чи на письмову обгрунтовану вимогу члена Комісії, яка подається Голові, а також в інших випадках. Засідання є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як половина членів Комісії. На засіданнях приймаються рішення, що стосуються проведення спеціальних розслідувань та застосування спеціальних заходів, які є обов’язковими для виконання. Рішення приймаються простою більшістю голосів, а в деяких випадках — двома третинами (кваліфікованою більшістю) голосів її членів. Рішення, яке приймається простою більшістю голосів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів Комісії. У разі рівного розподілу голосів голос Голови Комісії є вирішальним. Рішення, яке приймається кваліфікованою більшістю голосів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало дві третини членів Комісії.
На засіданнях Комісії приймаються такі рішення:
• про порушення спеціального розслідування;
• про позитивні або негативні висновки щодо наявності шкоди та її розмір;
• щодо визначення причинно-наслідкового зв’язку між імпортом та шкодою;
• про застосування спеціальних заходів;
• з інших питань у межах повноважень, передбачених законодавством.
Спеціальному розслідуванню передує процедура, в ході якої розглядаються докази, що містяться у скарзі, і визначається, чи є ці докази достатніми для порушення розслідування. Процедуру розпочинає Мінекономіки на підставі скарги, поданої національним товаровиробником або від його імені.
Скаргу подає у письмовій формі заявник — національний товаровиробник чи фізична або юридична особа, що діє від імені національного товаровиробника. Вона має містити докази наявності шкоди від імпорту, а також докази того, що шкода спричинена саме цим імпортом. Крім того, вона має містити відомості, якщо вони є або мають бути у розпорядженні заявника, зокрема, про:
• заявника та осіб, які входять до його складу, підтвердження відповідної дієздатності цих осіб, обсяги та вартість виробництва ним в Україні товару ідентичного тому, що є об’єктом розслідування. Якщо скарга подається від імені національного товаровиробника, в ній мають бути відомості про національного товаровиробника, від імені якого ця скарга подається, обсяг і щ вартість виробництва в Україні зазначеного товару або перелік усіх відомих українських виробників цього товару (або об’єднань українських виробників товару) та при можливості — обсяг і вартість виробництва цими виробниками в Україні товару, ідентичного тому, що є об’єктом розслідування;
• товар (включаючи його повний опис), про який стверджується, що він завдає шкоди національному товаровиробникові, назву країни походження або експорту, яка є об’єктом скарги;
• кожного відомого експортера або іноземного виробника разом з переліком відомих осіб (фізичних або юридичних), що імпортують товар, який є об’єктом скарги;
• обсяги та динаміку імпорту, про який стверджується, що він завдає шкоди національному товаровиробникові, вплив цього імпорту на ціни товару на ринку України, а також наслідки цього імпорту для національного товаровиробника.
Розслідування щодо імпорту в Україну певного товару може бути розпочато за скаргою, якщо її підтримують українські товаровиробники, сукупний обсяг виробництва яких становить понад 50% від загального обсягу виробництва в Україні товару, який є ідентичним тому, що є об’єктом розслідування. Розслідування не порушується, якщо сукупне виробництво підприємств, які подали скаргу, становить менше 25% від загального обсягу виробництва в Україні товару, ідентичного тому, що є об’єктом розслідування. Якщо скаргу подали виробники, обсяг виробництва яких становить 25% та більше (але менше 50%) загального виробництва в Україні товару, ідентичного тому, що є об’єктом розслідування, їх повинна підтримати решта національних виробників, голосів яких не вистачає, до моменту порушення розслідування.
Спеціальне розслідування може бути розпочато за скаргою органу державної виконавчої влади або професійної спілки працівників підприємств національного товаровиробника, якщо вони нададуть достатніх доказів наявності шкоди від імпорту.
Рішення про порушення розслідування приймається, як правило, у 30-денний строк з дня подання скарги. Воно приймається на підставі доказів, що підтверджуються фактичними даними процедури.
Для збирання доказів у спеціальному розслідуванні до експортерів, імпортерів та інших сторін, що беруть участь у розслідуванні, Мінекономіки може направляти запити про надання інформації. Інформація за такими запитами має бути надана Мінекономіки у 30-денний строк з дня отримання запиту. Строк відповіді на запит може бути подовжений, якщо особа обгрунтує необхідність такого подовження.
При проведенні спеціального розслідування Мінекономіки має право доручати органам державної виконавчої влади в Україні здійснювати перевірки або заходи контролю за діяльністю імпортерів, продавців та українських товаровиробників, а також здійснювати перевірки отриманої від заінтересованих сторін інформації в інших країнах у разі їх згоди та відсутності заперечень з боку компетентних органів цих країн.
Спеціальні розслідування проводяться для виявлення фактів зростання імпорту окремих товарів в Україну, якщо це заподіює значної шкоди або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробникові. Період спеціального розслідування становить, як правило, від 6 місяців до одного року, в деяких випадках може бути більше року.
У розслідуваннях беруть участь заінтересовані особи — будь-які особи, які повідомили Мінекономіки про свою заінтересованість у спеціальному розслідуванні та які беруть активну участь у такому розслідуванні шляхом подання у письмовій формі доказів або іншої інформації. Заінтересованими сторонами можуть бути:
• іноземний виробник, експортер або імпортер товару, що є об’єктом розслідування, або об’єднання (асоціація), більшість членів якого становлять іноземні виробники, експортери або імпортери товару, що є об’єктом спеціального розслідування;
• компетентні органи країни експорту товару, що є об’єктом розслідування;
• національний товаровиробник, виробник або оптовий продавець подібного товару в Україні;
• об’єднання (асоціація), більшість членів якого виробляє або продає оптом подібний товар в Україні;
• професійна спілка, що об’єднує працівників підприємств, які виробляють або продають оптом подібний товар в Україні;
• органи виконавчої влади в Україні в межах їх компетенції.
У процесі спеціального розслідування проводять дослідження щодо тенденцій зростання обсягу імпорту в Україну товару, умов здійснення імпорту товарів, фактів заподіяння значної шкоди та виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові, що є наслідком - цього імпорту, а також наявності причинно-наслідкового зв’язку між зростанням імпорту товару, умовами здійснення імпорту товарів та заподіянням значної шкоди чи виникненням загрози заподіяння такої шкоди національному товаровиробникові.
При цьому для з’ясування всіх обставин, що стосуються імпортних операцій в Україні, та прийняття об’єктивного рішення щодо імпорту вивчають такі фактори:
• обсяг імпорту в Україну товару, якщо цей обсяг значною мірою збільшувався у період розслідування у відносних або в абсолютних величинах стосовно обсягів виробництва чи споживання в Україні подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;
• ціну імпорту в Україну цього товару, якщо у період спеціального розслідування відбулося зниження його ціни стосовно ціни подібного товару в Україні;
• наслідок, який є результатом дії зазначених факторів, для національного товаровиробника. Цей наслідок визначається тенденцією зміни деяких економічних факторів, зокрема: виробництва національним товаровиробником товарів, які є об’єктом розслідування; використання ним виробничих потужностей; запасів цих товарів, їх продажу; частки ринку України національного товаровиробника; ціни цих товарів (тобто зниження цін або перешкоджання підвищенню цін, що, як правило, склалися); розміру прибутків національного товаровиробника; його прибутку з інвестиційнего капіталу; стану ліквідності та зайнятості на підприємствах національного товаровиробника тощо;
• інші фактори, що стосуються розслідування.
За результатами розслідування робляться відповідні висновки та приймається рішення про застосування спеціальних заходів. Висновки щодо необхідності застосування спеціальних заходів, мають грунтуватися на оцінці інтересів всіх, включаючи інтереси національного товаровиробника та споживачів, вплив імпорту, що є об’єктом спеціального розслідування, на зайнятість населення, інвестиції національного товаровиробника та споживачів, а також на міжнародні економічні інтереси України. Особлива увага приділяється необхідності усунення впливу диспропорцій у торгівлі та відновленню конкуренції. Рішення про застосування спеціальних заходів приймається після вивчення всіх доказів стосовно зростання імпорту в Україну та встановлення факту заподіяння значної шкоди чи виникнення загрози заподіяння значної шкоди, наявності причинно-наслідкового зв’язку між імпортом товару та заподіянням значної шкоди або виникненням загрози заподіяння шкоди національному товаровиробникові подібного або безпосередньо конкуруючого товару, відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам.
У рішенні про застосування спеціальних заходів міститься інформація про. закінчення спеціального розслідування та його результати, а також зазначаються спеціальні заходи, які передбачено застосувати, назва та код товару згідно з Гармонізованою системою кодування та опису товарів, що є об’єктом цих спеціальних заходів, назва країни походження товару, строки дії дозволів на імпорт, обсяги квот, строки дії спеціальних заходів, дата початку їх застосування, дата набрання чинності рішенням та інша інформація.
Спеціальними заходами, що застосовуються до імпорту в Україну, є обмеження строку дії дозволів на імпорт, які були видані Мінекономіки, а також запровадження режиму квотування імпорту в Україну, що є об’єктом спеціального розслідування, з визначенням обсягів квот та порядку їх розподілу.
Спеціальні заходи застосовують протягом строку, який дає змогу не допустити заподіяння значної шкоди або компенсувати заподіяну шкоду національному товаровиробникові, а також дає йому можливість відновити своє становище на ринку. Цей строк не може перевищувати чотирьох років. Строк застосування спеціальних заходів може бути подовжений, якщо подовження строку необхідне, щоб запобігти заподіянню значної шкоди або компенсувати заподіяну національному товаровиробникові значну шкоду, або є докази того, що становище заінтересованого національного товаровиробника є ще незадовільним.