Розділ 8. Бюджетний процес - § 2. Повноваження учасників бюджетного процесу

Posted in Финансовое право - Фінансове право (за ред. М.П. Кучерявенка)

Рейтинг пользователей: / 3
ХудшийЛучший 

 

§ 2. Повноваження учасників бюджетного процесу


На всіх стадіях бюджетного процесу задіяні його учасники, якими є згідно зі ст. 20 Бюджетного кодексу органи та посадові особи, наді­лені бюджетними повноваженнями. Бюджетними повноваженнями визнаються права і обов’язки учасників бюджетних правовідносин.

Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи за­конодавчої (представницької) та виконавчої влади, а саме: Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Національ­ний банк України, місцеві ради тощо; розпорядники та одержувачі бюджетних коштів, органи державного фінансового контролю. Всі ці суб’єкти наділені відповідними бюджетними повноваженнями, що реалізуються на відповідних стадіях бюджетного процесу. Зосередимо увагу на деяких з них

Законодавчі органи влади усіх рівнів — Верховна Рада України, Вер­ховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради — мають право розгляду та затвердження бюджетів та звітів про їх виконання, здійснен­ня контролю за виконанням бюджетів. Зокрема, Верховна Рада України наділена такими бюджетними повноваженнями: визначення бюджетної політики держави; прийняття постанови про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; визначення бюджетних повноважень усіх учасників бюджетно­го процесу, складу і обсягів доходів та видатків Державного бюджету України; затвердження показників соціально-економічного розвитку країни, необхідних для формування бюджетів усіх рівнів; розгляд та прийняття закону про Державний бюджет на відповідний період та вне­сення змін до нього; розгляд та прийняття рішення щодо звіту про ви­конання Державного бюджету України тощо.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету наділений, зокрема, такими бюджетними повноваженнями: відстеження, опрацю­вання та узагальнення пропозицій та висновків комітетів Верховної Ради України, народних депутатів України до проекту закону про Дер­жавний бюджет та законопроектів, які впливають на дохідну та видат­кову частини бюджетів; підготовка висновків та необхідних матеріалів і представлення на засіданні Верховної Ради України у першому, друго­му та третьому читаннях проекту закону України про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період; заслуховування інформації міністрів, керівників державних комітетів, інших органів центральної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і об’єднань грома­дян, а також головних розпорядників і розпорядників бюджетних коштів щодо виконання бюджетних повноважень на всіх стадіях бюджетного процесу; відстеження виконання, оцінка та підготовка висновків про виконання закону про Державний бюджет протягом року.

Значну роль у бюджетному процесі відіграють органи виконавчої влади. Саме вони забезпечують всю підготовчу роботу щодо складан­ня проектів бюджетів, готують необхідні документи та матеріали, які разом з проектами бюджетів подаються у законодавчі органи. крім того, ці органи забезпечують виконання бюджетів, здійснюють конт­роль за виконанням бюджетів, надають звіт про виконання бюджетів.

До бюджетних повноважень Кабінету Міністрів України належать: розробка та подання Верховній Раді України проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; розробка та подан­ня Верховній Раді України проекту закону про Державний бюджет Укра­їни на наступний бюджетний період; забезпечення виконання закону про Державний бюджет України; підготовка та подання Верховній Раді Укра­їни звітів про виконання Державного бюджету України; розрахунок по­казників зведеного бюджету України та підготовка звіту про його вико­нання; прийняття рішень щодо використання коштів резервного фонду Державного бюджету України; прийняття рішень про здійснення держав­них запозичень в обсягах і на умовах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, тощо.

Міністерство фінансів України займає центральне місце у бюджет­ному процесі, бо здійснює багато функцій, пов’язаних з функціонуван­ням бюджету, наприклад, воно зобов’язане готувати проект Державного бюджету, забезпечувати методичне керівництво інших органів щодо їх участі у складанні проекту бюджету, координувати діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Виходячи з цього, Міністерство фінансів України наділене такими бюджетними повнова­женнями: підготовка та узагальнення передбачених Бюджетним кодек­сом документів та матеріалів, необхідних для формування проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний пері­од; аналіз бюджетних запитів; розробка проектів нормативів бюджетної забезпеченості у розрахунку на одну особу, одного учня, одне ліжко- місце тощо; складання проекту закону про Державний бюджет України; організація виконання Державного бюджету України на всіх стадіях бюджетного процесу; розробка і затвердження Річного розпису Держав­ного бюджету України; здійснення в межах своїх повноважень обслуго­вування державного внутрішнього і зовнішнього боргу тощо. Слід заува­жити, що Міністерству фінансів України фактично надане право вста­новлення тимчасового обмеження асигнувань загального фонду Дер­жавного бюджету України (секвестру видатків).

Особливе місце у бюджетному процесі займає Національний банк України, який наділений такими бюджетними повноваженнями: визна­чення основних засад грошово-кредитної політики України; розробка законопроектів, пов’язаних з формуванням дохідної та видаткової частин бюджетів та підготовка пропозицій до проекту закону про Дер­жавний бюджет України на наступний бюджетний період.

Слід також визначити роль Президента України, який підписує закон України про Державний бюджет на поточний рік, а також інші закони, що регулюють бюджетну діяльність, може застосовувати пра­во вето щодо прийнятого Верховною Радою закону про Держбюджет та інших нормативних актів щодо бюджетної діяльності з подальшим поверненням їх на повторний розгляд Верховній Раді України, тощо.

Бюджетний кодекс України називає й коло інших суб’єктів бюджет­ного процесу, це, зокрема, розпорядники бюджетних коштів, які за обсягом наданих прав поділяються на головних розпорядників бюджет­них коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, бю­джетні установи та одержувачі бюджетних коштів.

Під головним розпорядником бюджетних коштів Бюджетний кодекс України розуміє бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Отже, роз­порядники бюджетних коштів це — бюджетні установи в особі їх керів­ників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бю­джетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету. Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня у своїй діяльності підпорядковується відповідному головному розпоряднику. Ці суб’єкти фактично виконують відповідну частину бюджету та забезпечують ефективне і цільове ви­користання виділених у їх розпорядження бюджетних коштів.

Згідно зі ст. 22 Бюджетного кодексу головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:

1)  за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Дер­жавний бюджет України, — органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди; установи та органі­зації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабі­нету Міністрів України, а також спеціально уповноважені законом ор­гани на здійснення розвідувальної діяльності, Національна академія наук України, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України, в особі їх керівників;

2)  за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом Авто­номної Республіки Крим, — уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;

3)   за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місце­вими бюджетами, — керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керівники головних управ­лінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

Головні розпорядники бюджетних коштів наділені широкими повно­важеннями, зокрема, розробляють проект кошторису та бюджетні за­пити і подають їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансо­вому органу, доводять у встановленому порядку до розпорядників бю­джетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відо­мості про обсяги асигнувань відповідно до затверджених призначень і забезпечують управління бюджетними асигнуваннями. Крім того, вони затверджують бюджетні призначення у відповідному бюджеті, мають права витрачати кошти бюджету на утримання апарату установи, на централізовані заходи, що здійснюються безпосередньо цією установою, розподіляти передбачені бюджетні кошти між розпорядниками нижчого рівня, а також затверджувати їх кошториси і плани асигнувань. Дуже важливим є наділення головних розпорядників бюджетних коштів пра­вом здійснювати контроль за повнотою надходжень, отриманих розпо­рядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджет­них коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів.

Як було зазначено, головні розпорядники отримують відповідні повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Бюджет­не призначення — це повноваження, надане головному розпоряднику коштів бюджету законом про Державний бюджет, постановою Верхов­ної Ради Автономної Республіки Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження. Воно дозволяє надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджету, надає право розпо­ряднику коштів брати зобов’язання щодо виконання робіт чи надання послуг. Бюджетні призначення встановлюються виключно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет. Бю­джетне призначення дає можливість суб’єктам виконувати бюджетні зобов’язання. Бюджетне зобов’язання — це будь-яке здійснене відпо­відно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здій­снити платежі протягом цього періоду або в майбутньому.

Розпорядники надають бюджетні кошти бюджетним установам та одержувачам бюджетних коштів. Бюджетна установа — орган, уста­нова чи організація, визначена Конституцією України, а також устано­ва чи організація, створена у встановленому порядку органами дер­жавної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи орга­нами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно Державного бюджету чи місцевих бюджетів, та є непри­бутковою. Важливим є те, що бюджетні установи можуть використо­вувати бюджетні кошти виключно у порядку, що затверджений кошто­рисом доходів та видатків. До повноважень цих суб’єктів належить перш за все готування бюджетних запитів. Бюджетний запит — це до­кумент, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, який містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний пе­ріод. Фактично в цьому документі вказується необхідна для належно­го функціонування суб’єкта сума грошових коштів.

Одержувачі бюджетних коштів — це юридичні та фізичні особи, що не мають статусу бюджетної установи. Ними можуть бути: 1) дер­жавні (комунальні) організації, установи та підприємства, 2) юридич­ні особи інших форм власності, 3) фізичні особи, у тому числі і фізич­ні особи — підприємці. Але необхідно зазначити, що у Бюджетному кодексі чітко не закріплене коло осіб, які є учасниками бюджетного процесу — одержувачами бюджетних коштів. Одержувачі бюджетних коштів можуть отримувати зазначені бюджетні ресурси лише через розпорядника бюджетних коштів. Права та обов’язки їх такі: своєчас­но та в повному обсязі отримувати кошти, витрачати їх відповідно до бюджетного розпису та кошторису тощо.