ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II ТЕМА 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ

Posted in Финансовое право - Л.К. Воронова Фінансове право України

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

 

(практичні заняття - 1 година (колоквіум), самостійна робота - 2 години)

План

1. Поняття і основи правового регулювання державних та муніципальних доходів

2. Поняття і види державних і муніципальних витрат

Основні категорії: державні доходи; муніципальні доходи; державні видатки; муніципальні витрати; доходи бюджету; видатки бюджету; фінансування.

 

6.1. Поняття і основи правового регулювання державних і муніципальних доходів

Умовою досягнення цілей і виконання завдань, що стоять перед державою, та реалізації нею своїх функцій є наявність відповідних фінансових коштів. Формування цих фінансових коштів виражається через таку категорію, як державні доходи.

Державні доходи — це частина внутрішнього валового продукту, що надходить у вигляді різних грошових платежів і надходжень у власність держави, які компетентні державні органи спрямовують на забезпечення цілей і завдань, що стоять перед державою.

Муніципальні доходи є частиною внутрішнього валового продукту, що надходить у вигляді платежів і надходжень до місцевих бюджетів і слугує для вирішення різних питань, що стоять перед органами місцевого самоврядування.

У формуванні державних доходів беруть участь усі ланки фінансової системи країни. У результаті цієї цілеспрямованої діяльності держава формує грошові фонди (державний і місцевий бюджети, централізовані позабюджетні цільові фонди). Утворення цих фондів відбувається за різними напрямами. Це кошти держави, надходження від юридичних і фізичних осіб, кошти громадських організацій тощо.

Державні й муніципальні доходи — досить різнобічна і водночас єдина система. Класифікація державних і муніципальних доходів здійснюється за різними ознаками:

1) за методом утворення: обов’язкові; добровільні (наприклад, кошти, отримані від проведення лотерей чи випуску акцій);

2) за порядком утворення: централізовані (зосереджуються на рівні державного бюджету); децентралізовані (акумулюються на рівні державних підприємств, організацій чи установ);

3) за юридичною формою: податкові (податки і збори податкового характеру: збори, мито і плати — ці платежі становлять основу доходів держави і органів місцевого самоврядування); неподаткові (наприклад, штрафи, кошти, що надходять від реалізації державної власності);

4) за територіальним рівнем: загальнодержавні; місцеві;

5) за джерелом утворень: від державного або муніципального господарства; від юридичних осіб, заснованих на недержавній власності; від громадських організацій; від фізичних осіб.

У Бюджетному кодексі (ст. 8) виділено такі складові частини доходів бюджету: 1) податкові надходження; 2) неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з капіталом; 4) трансферти.

Суспільні відносини у сфері формування державних і муніципальних доходів виступають у правовій формі. Аналіз чинного фінансового законодавства дає підстави для висновку, що правові норми, якими регулюються питання формування державою грошових фондів, переважно розосереджені, розкидані між такими підгалузями фінансового права, як бюджетне і податкове. Так, ст. 2 Бюджетного кодексу України визначає доходи бюджету як податкові, неподаткові й інші надходження на безповоротній основі, здійснення яких передбачене законодавством України (включаючи трансферти, подарунки, гранти).

 

6.2. Поняття і види державних і муніципальних витрат

Формування державних (муніципальних) доходів і використання їх для забезпечення державних (місцевих) потреб є взаємозалежними процесами, а відповідно державні (муніципальні) доходи і державні (місцеві) витрати - взаємозалежними категоріями. Обсяг витрат прямо залежить від обсягу доходів. У разі їх невідповідності неминуче виникають негативні наслідки (бюджетний дефіцит, інфляція, уведення додаткових податкових важелів, фінансова криза). Тому, плануючи витрати, державні органи та органи місцевого самоврядування обов’язково передбачають можливості їх покриття за рахунок передбачуваних доходів.

Державні витрати є однією зі сторін фінансової діяльності держави. Так само, як і мобілізація державних доходів, цей процес відбувається безперебійно, безупинно.

Державні витрати - це планова діяльність органів держави і місцевого самоврядування з цільового використання публічних коштів. При цьому у складі державних витрат виділяють витрати бюджетів. Це зумовлено як значенням стрункої бюджетної системи в житті держави, її роллю і місцем у системі централізованих фондів, так і абсолютними величинами акумульованих бюджетами коштів. Цілком природно, що через це значною є роль бюджетного права в регулюванні питань державних і місцевих витрат.

Державні витрати класифікують за:

1) формою власності: державні; муніципальні;

2) характером участі в суспільному виробництві: основні кошти; оборотні кошти; резерви;

3) джерелом одержання і використання: централізовані (фінансуються з державного і місцевого бюджетів та державних позабюджетних цільових фондів); децентралізовані (фінансуються державними або муніципальними підприємствами за рахунок власних коштів, залишених у їх розпорядженні);

4) цільовим призначенням: заробітна плата; господарські витрати; витрати на поточний ремонт і т. ін.;

5) роллю в суспільному виробництві: на розвиток матеріального виробництва; на нематеріальну сферу;

Особливий інтерес становить класифікація витрат за функціональною ознакою. Кошти при цьому спрямовуються на виконання функцій держави. Зокрема, розрізняють витрати на:

- економіку держави (з вирізненням її галузей: будівництво, промисловість, зв’язок і та ін.);

- національну оборону;

- соціально-культурну сферу;

- науку й освіту;

- державне управління і місцеве самоврядування;

- правоохоронну систему;

- судову систему;

- охорону здоров’я;

- запобігання надзвичайним ситуаціям, стихійних лих та ліквідацію їх наслідків;

- обслуговування державного боргу;

- міжнародну діяльність тощо.

Державні і муніципальні витрати здійснюються через фінансування — безоплатне й безповоротне виділення коштів з державних або муніципальних фінансових фондів на задоволення публічних потреб.

Фінансування поширюється переважно на державні об’єкти. Водночас порядок фінансування залежить, наприклад, від цільового призначення коштів, суб’єктів, що їх одержують, або джерел фінансування. Фінансування є також діяльністю, яка має плановий характер, тому розрізняють короткострокове фінансування, середньострокове, довгострокове й річне.

Суспільні відносини у сфері державних і місцевих витрат детально регулюються правовими нормами. Фінансово-правові норми, що регламентують державні й муніципальні витрати, згруповані у відповідні фінансово-правові інститути, у свою чергу, утворюють такий розділ Особливої частини фінансового права, як "Правове регулювання державних і муніципальних витрат".

 

Контрольні запитання

1. Дайте визначення державних доходів.

2. Якими є співвідношення державних доходів і доходів державного бюджету?

3. Поняття державних витрат.

4. Які є види державних і муніципальних витрат?

 

Нормативні акти і література

Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №37-38. - Ст. 189.

Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000р. // Там само. - 2001. - № 10. - Ст. 44.

Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.1991 р. (в ред.. від 18.02.1997 р.) // Там само. - 1997. -№16. - Ст. 119.

Фінансове право України: Підручник / Г. В. Бех, О. О. Дмитрик, І. Є. Криницький; За ред. М. П. Кучерявенка. -К.: Юрінком Інтер, 2004. - 320 с.

Научно-практический комментарий Бюджетного кодекса Украины / Г. В. Бех, Л. К. Воронова, Н. П. Кучерявенко и др.; Под общ. ред. д. ю. н., проф. Н. П. Кучерявенко. - Харьков: Одиссей, 2005.- 600 с. НечайА. А.

Проблеми правового регулювання публічних фінансів та публічних видатків: Монографія. - Чернівці: Рута. 2004. - 376 с.