Тема 15. ПРАВОВІ ОСНОВИ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 
Финансовое право - М.О. Мацелик Фінансове право України

 

15.1. Поняття податкової системи

Система — сукупність елементів, які перебувають у відношеннях і зв'язках один з одним, що утворює цілісність, єдність. Кожний компонент системи, у свою чергу, можна розглядати як окрему систему, а кожна з них є одним із компонентів більш широкої системи. Звідси, податкова система — сукупність податків, зборів, інших платежів та внесків до бюджету і державних цільових фондів, платників податків та органів, що здійснюють контроль за правильністю обчислення, повнотою і вчасністю сплати їх у встановленому законом порядку.

Сутність, структура і роль системи оподаткування визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її в країні самостійно, відповідно до завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, а також обов'язки і відповідальність, які є невід'ємною частиною системи оподаткування, держава ставить єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.

Система оподаткування тим ефективніша, чим вона зручніша як для того, хто сплачує податки, так і для того, хто здійснює контрольні функції. Суттєвими умовами оподаткування, що характеризують податкову систему в цілому, є:

• порядок встановлення і введення в дію податків;

• види податків;

• права та обов'язки платників податків;

• порядок розподілу податків між бюджетами різних рівнів;

• відповідальність учасників податкових відносин. Податкові системи різних країн не однакові, кожна з них

має свої особливості, тому що вони створювались і розвивались у різні історичні періоди, в різних економічних умовах. Проте загальним показником, який характеризує податкові системи, є податковий тиск — відношення загальної суми податкових зборів до ВВП. Він показує, яка частина виробленого суспільством продукту перерозподіляється за допомогою бюджетних механізмів.

Податки є найбільш важливим і впливовим інструментом регулювання економічних відносин та інтересів держави, регіонів, підприємств і громадян. Вони відіграють значну роль у формуванні дохідної частини бюджету. Податки покликані стимулювати розвиток усього прогресивного й ефективного, регулювати суперечності, що виникають у процесі реалізації економічних інтересів.

У країнах із розвинутою ринковою економікою спокійно ставляться до кількості податків, яких, як правило, стає все більше. Вважають, чим простіша податкова система, тим вона менш надійна. Вплив податків на економічні процеси і поведінку платників податків у потрібному для держави напрямі не можна забезпечити двома, трьома і навіть десятьма податками. Водночас велика кількість податків не обов'язково має бути важким податковим тягарем, оскільки всі ці процеси піддаються регулюванню.

Наприклад, у КНР єдиний промислово-торговельний податок включає 106 найменувань зборів за промислово-сільськогосподарського асортименту продукції. Податок стягується за 42 ставками, які залежать від призначення товарів: від 1,5 % (для бавовняної тканини) до 66 % (для сигарет).

Як показує практика, кількість податків допомагає відчути платоспроможність платника податків і робить податкове законодавство психологічно менш впливовим.

 

15.2. Податкова система України

У структурі доходів консолідованого бюджету України найбільшу частку становлять податок на прибуток підприємств, ПДВ, податок на доходи з фізичних осіб, мито, акцизний збір. Усі інші податки, внески та платежі становлять меншу частку.

Становлення і розвиток податкової системи в Україні відбувалися у складних економічних і політичних умовах. Правове регулювання оподаткування перебуває поки що в стані, далекому від досконалості. Тривалий час у нашій країні принижувалася роль товарно-грошових відносин, що, у свою чергу, негативно вплинуло на розвиток податкової теорії та практики.

Зі створенням відповідного правового масиву корисне звернення до позитивного досвіду, накопиченого в країнах із розвинутою ринковою економікою, — Великої Британії, США, Франції, ФРН та ін., який не тільки сприяє розробці досконаліших нормативних актів щодо фінансових питань, а й допомагає зрозуміти загальні закономірності функціонування і розвитку податкового механізму.

Наприклад, законодавча регламентація оподаткування у розвинутих країнах дає можливість централізовано керувати податковою системою, перетворюючи її на один із найважливіших важелів економічної політики держави. Водночас така централізація поєднується із гнучкістю, яка забезпечується за рахунок можливості щороку уточнювати ставки податків та проводити фіскальну політику відповідно до зміненої економічної кон'юнктури.

В Україні через економічну кризу характерними рисами є уповільнення збільшення ВВП і НД за загального падіння фізичного обсягу товарної продукції та послуг.

Податки відображають складні економічні відносини і тому мають бути адекватними цим відносинам. У протилежному випадку вони не зможуть повною мірою виконувати покладені на них функції.

Відомо декілька схем оподаткування, серед яких правомірно зазначити три основні:

1) утримання податків із прибутку (доходу);

2) оподаткування доданої вартості;

3) оподаткування власності осіб.

Але незалежно від схем оподаткування будь-яка податкова система має забезпечувати надійне надходження коштів до дохідної частини бюджету. Прибуток підприємств і додана вартість в умовах кризової економіки, що нерівно працює, — величини дуже мінливі і не завжди можуть виконувати роль базових показників за оподаткування. Це засвідчує й практика, зокрема, різниця між прогнозованою та фактично отриманою бюджетом сумою податкових надходжень.

У податковій системі України значну роль мають відігравати податки на майно, землю і використання природних ресурсів. Вони не залежать від обсягу виробництва, продажу і е стабільними, а отже, гарантують поповнення бюджету і стимулюють ефективне використання природних ресурсів і закріплених основних та оборотних фондів.

Ідеальних податкових систем, які б одночасно задовольняли населення, підприємства та органи влади, немає. В Україні зроблено певні кроки в напрямі спрощення механізму оподаткування і зниження розмірів ставок податків а урахуванням розширення бази для нарахування податків (здебільшого завдяки скороченню та скасуванню пільг).

Щодо змін в оподаткуванні доходів громадян, то вони полягають у включенні всіх видів отриманих доходів до сукупного доходу й у здійсненні його оподаткування за помірними прогресивними ставками залежно від розміру річних доходів громадян. Незмінними залишаються умова прогресивного збільшення ставки податку з більших доходів громадян, а також визначення межі неоподатковуваного доходу і категорії громадян, до яких будуть застосовуватись понижені податкові зобов'язання.

Передбачається введення податку на майно підприємств, щоб забезпечити ефективне використання виробничих фондів, установлення оптимальних запасів сировини та матеріалів, готових виробів, а також залучення стабільних надходжень до бюджету і податку на нерухоме майно громадян за мінімальною ставкою "0,05 % його вартості.

Крім цього, внесено інші зміни та доповнення до НПА, зокрема в закони України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про систему оподаткування", "Про податок на додану вартість" тощо. У цих законах визначено і закріплено принципи побудови елементів системи оподаткування залежно від об'єктів оподаткування і видів податків, установлено розміри ставок податків, визначено права, обов'язки і відповідальність платників податків та службових осіб державних податкових адміністрацій, котрі здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства.