Розділ V ПРАВО ЧЛЕНСТВА ГРОМАДЯН У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ КООПЕРАТИВНОГО ТИПУ PDF Печать
Аграрное право - В.З. Янчук Аграрне право України

 

§ 1. Поняття права членства в сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу

1. Право членства в сільськогосподарському підприємстві

кооперативного типу (колективному сільськогосподарському підприємстві, спілці селян, сільгоспкооперативі) становить сукупність правових норм законів і підзаконних внутрішніх локальних правових актів, якими встановлено певні правила щодо порядку і умов вступу громадян до сільгосппідприєм­ства кооперативного типу, юридичного оформлення цього факту, виникнення статутних прав та обов'язків у цих громадян-членів, а також правила щодо припинення перебування громадян у складі членів кооперативного типу сільськогосподарських підприємств.

Правовою основою членства в колективному сільськогосподарському підприємстві є норма ст. 36 Конституції Украї­ни, згідно з якою громадяни України мають право на свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення полі­тичних, економічних, соціальних, культурних та інших інте­ресів. Ця правова норма відповідно конкретизована в Законі "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (ст. 5). Кожен його член, як і інші громадяни, має право бути суб'єк­том приватної власності (ст. 41), а також має і право на під­приємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42).

2. Членство в сільськогосподарських кооперативах та ін­ших юридичних особах кооперативного типу може бути у двох видах. Воно може бути асоційованим або дійсним член­ством. Такий розподіл членства набув підстав після того, як Закон "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 р. запровадив два поняття як "асоційований член коопе­ративу" і "член кооперативу" (для зручності "дійсний член" — В. Я.).

За цим Законом в сільськогосподарських кооперативах бу­ли передбачені зміни та суттєві розширення суб'єктного скла­ду членів та правомочності останніх. На відміну від Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" з тра­диційним розумінням членства громадянина Закон "Про сільськогосподарську кооперацію" встановив дві принципові новели щодо суб'єктного складу та правомочностей. По-перше, дійсними членами кооперативу (у розумінні дійсними членами) можуть бути як традиційно фізичні, так і нетради­ційно юридичні особи. По-друге, за цим Законом членство "фізичної особи та юридичної особи може бути не тільки повним, а й асоційованим. На підставі змісту Закону "Про сільськогосподарську коо­перацію" слід розрізняти дійсне і асоційоване членство. Так, дійсне членство в сільськогосподарських кооперативах можна визначити як узагальнюючий правовий зв'язок членів (фізичних та юридичних осіб) з кооперативом, що будується на добровіль­ності об'єднання членів у цей кооператив на засадах об'єднання пайових внесків, участі у спільній трудовій діяльності, визнанні і дотриманні статуту, користування правом ухвального голосу в управлінні справами за правилом "один член один голос ".

На відміну від дійсного членства асоційоване членство в сільськогосподарських кооперативах та інших юридичних особах можна визначити як узагальнюючий правовий зв'язок членів що­до здійснення ними пайових внесків у створення та розвиток кооперативу, отримання частки доходу на свій пай та першо­черговому порядку внесків тощо у разі ліквідації кооперативу, а також управління кооперативом тільки з дорадчим голосом. Визначення асоційованого членства та правомочностей асоційованих членів дають підстави дійти до висновку, що асоці­йовані члени по суті виступають інвесторами аграрних (сільськогосподарських) кооперативів, в тому числі сільсько­господарських виробничих та обслуговуючих кооперативів. Є підстави також стверджувати, що асоційоване членство (фі­зичних та юридичних осіб) не відповідає дійсному членству в сільськогосподарських кооперативах, сільськогосподарських виробничих кооперативах, а також інших колективних сільськогосподарських підприємств, спілках селян тощо. Така невідповідність полягає у тому, що для повного членства в сільськогосподарських кооперативах (в тому числі виробни­чих кооперативах, КСГГТ, ВСГК тощо) притаманна трудова, особиста трудова участь членів у спільній виробничій діяльності членів; внески та паї членів носять або можуть носити додат­ковий, а не виключний характер членства і права членства в ВСГК, СпС, КСГП, інших аграрних підприємців — юридич­них осіб кооперативного типу.

3. Право дійсного членства є єдиним у будь-яких формах прояву кооперативного типу сільгосппідприємства, починаю­чи з колективного сільськогосподарського підприємства, сільгоспкооперативів і закінчуючи спілками селян, агрофірмами та іншими підприємствами, заснованими на членстві, особистій трудовій участі, голосуванні "одним голосом" незалежно від частки в майні підприємства.

На підставі існуючих норм право повного членства реалі­зується через волевиявлення конкретного громадянина, який може здійснити надані йому цими актами правомочності. Ці правомочності громадянина закріплено в ст. 5 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство", в пункті Статуту колективного сільськогосподарського підприємства (сільгоспкооперативу), що відповідає змістові п. З Примірного зразка Статуту колективного сільськогосподарського під­приємства (виробничого сільськогосподарського кооперати­ву) 1992 p., де зазначено, що членом підприємства можуть бу­ти громадяни, які досягли 16-річного віку, виявили бажання та здатні брати участь у здійсненні цілей і завдань підприєм­ства (кооперативу).

Прийняття Закону "Про сільськогосподарську коопера­цію" ставить ряд питань про можливість залучення в існуючі І КСГП, ВСГК, СпС інституту асоційованого членства. Правники-аграрії по різному підходять до формування підставності подібної практики на тлі існуючих ВСГК, СпС тощо.

4. Соціально-економічна природа КСГП, ВСГК тощо, як однієї з форм прояву кооперування громадян через створення юридичної особи приватного права з певними виробничими, підприємницькими та соціальними цілями, завданнями і функціями, зумовлює характер взаємовідносин між сільгоспкооперативом, спілкою селян і кожним його членом. Саме на основі членства утворюються відносини управлінські, трудо­ві, майнові, оскільки саме членство і трудова участь є визна­чальними у виникненні права на пай у майні КСГП, ВСГК, додаткове пенсійне забезпечення (поряд із державною пен­сією), надання соціального захисту престарілим і хворим чле­нам КСГП, ВСГК, а також культурно-побутових послуг і по­слуг членам приватного підсобного господарства.

Право членства в КСГП, ВСГК як узагальнений правовий зв'язок між сільгоспкооперативом та його членами є основ­ним інститутом аграрного права, на якому базується існуван­ня на кооперативно-колективних засадах аграрного підпри­ємництва. Без вступу громадян у членські відносини не є можливим виникнення аграрного підприємця кооперативно­го типу. Це право як індивідуальний правовий зв'язок колек­тиву і окремого громадянина виступає в ролі визначального юридичного факту, який породжує та зумовлює взаємні права його членів, а також визначені права асоційованих членів. Право членства і асоційованого членства є правовою підста­вою поширення на членів аграрних підприємств—підприємців кооперативного типу чинності аграрного законодавства, в тому числі правових норм, які юридичне забезпечують право­порядок і законність у цих підприємствах. Право членства і асоційованого членства зумовлює особливості правового ста­новища і правомочності цих членів КСГП і ВСГК порівняно з правовим становищем найманих працівників.

Принцип добровільного вступу до членів КСГП і ВСГК закріплено в Законі "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (ст. 5) та "Про сільськогосподарську коопера­цію" (ст. 3); цей принцип випливає зі змісту статей 4, 5, 12 Закону "Про власність". Як визначено законом, норми-принципи — добровільність вступу та безперешкодність ви­ходу є загальнообов'язковими.

5. Право членства в КСГП, ВСГК характеризується таки­ми основними рисами: по-перше, є загальним правом, охоп­лює всіх без винятку громадян України; по-друге, є рівним правом для всіх громадян незалежно від статі, раси, націо­нальності, освіти й кваліфікації; по-третє, є особистим пра­вом. Кожний громадянин на власний розсуд вирішує питання про вступ до КСГП, ВСГК, СпС або про вихід з нього.

6. Порядок і умови вступу в члени колективного сільсько­господарського підприємства визначені в Примірному зразку Статуту колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського виробничого кооперативу) і Стату­том кожного окремого сільськогосподарського підприємства.

Особа незалежно від її статі, раси, національності, виявив­ши бажання стати членом підприємства, цим самим реалізує своє конституційне право на об'єднання, працю, задоволення матеріальних і духовних потреб (ст. 36).

Щодо виникнення у громадян членських відносин в аг­рарному підприємстві кооперативного типу національне за­конодавство встановило єдине обмеження — вік, до досяг­нення якого заборонено приймати до членів колективного сільськогосподарського підприємства (сільгоспкооперативу, спілки селян тощо). Згідно з Законом "Про сільськогосподар­ську кооперацію" (ст. 8) та "Про колективне сільськогоспо­дарське підприємство (ст. 5), членами кооперативного утво­рення можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку. Зі змісту наведеної статті Закону також випливає, що громадя­нин своє право на членство і працю може реалізувати лише в одному колективному підприємстві (сільгоспвиробничому

кооперативі, спілці селян тощо). Особи, які постійно працю­ють у будь-якому підприємстві (незалежно від форми влас­ності та форми господарювання останнього) або вже є члена­ми одного колективного сільськогосподарського підприєм­ства, не можуть одночасно вступати до іншого такого ж кооперативного утворення (юридичної особи) тотожного на­пряму діяльності.

Протягом багатьох років існування колгоспів основною умовою вступу до членів колгоспу було бажання громадянина стати його членом і брати особистою працею участь у веденні громадського господарства. З прийняттям в Україні законів "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та "Про сільськогосподарську кооперацію" ці принципи було визначено чіткіше.

Нині, за умов переходу до ринкової економіки, діяльності існуючих КСГП на засадах самоврядування і підприємництва (п. 1 ст. 1 Закону "Про колективне сільськогосподарське під­приємство") виникла необхідність здійснювати кооператив­ним підприємством оцінку особистого внеску кожного пра­цездатного члена у прибутковість колективного сільськогос­подарського підприємства (сільгоспкооперативу, спілки се­лян тощо). З огляду на це, з розширенням ринку праці в аграрних підприємствах кооперативного типу виникає потре-1 ба уважнішого підходу до питання, кого ж саме, якої сумлін­ності та рівня кваліфікації приймають до членів колективу. А тому вирішення питання про вступ і прийняття до членів КСГП, ВСГК, СпС тощо становить поєднання двох волеви­явлень — волі особи, яка бажає стати членом, і волі вищого органу самоврядування кооперативного типу аграрного .під­приємства.

З прийняттям Закону "Про сільськогосподарську коопера­цію" з'являється поєднання ще третього волевиявлення сто­рони — внесення членом вступного внеску, паю та додатко­вого паю, а асоційованим членом — внесення тільки пайово­го внеску у створення та розвиток кооперативу КСГП, ВСГК, АСГП тощо.

7. Порядок прийняття громадян до членів аграрного під­приємства кооперативного типу передбачає подання ними письмової заяви до правління цього підприємства (сільгосп­кооперативу, спілки селян тощо), яка має бути розглянута у присутності заявника на засіданні правління (з додержанням кворуму). На правління покладається обов'язок розглянути заяву і винести рішення: рекомендувати чи не рекомендувати особу, яка подала заяву загальним зборам (чи зборам уповно­важених), прийняти чи ні її до членів аграрного підприємства кооперативного типу.

Законами України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та "Про сільськогосподарську кооперацію" це питання вирішується дещо інакше. У ст. 23 першого Закону зазначено, що повноваження загальних зборів (зборів упов­новажених) і правління колективного сільськогосподарського підприємства визначаються Статутом підприємства. У п. 2 цієї статті подано обов'язковий перелік питань, що належать до компетенції загальних зборів (зборів уповноважених). У цьому переліку відсутні питання про прийняття і вихід/ви­ключення з членів сільгосппідприємства кооперативного ти­пу. У ст. 9 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" рі­шення про прийом в члени ВСГК приймає правління або го­лова кооперативу і це рішення піддягає схваленню загальни­ми зборами. Порядок прийняття такого рішення і його схвалення визначається статутом кооперативу. Саме тому ці питання мають бути врегульовані нормами Статуту колектив­ного сільськогосподарського підприємства (ВСГК, спілки се­лян тощо).

Згідно з Примірним зразком Статуту колективного сіль­ськогосподарського підприємства, питання про прийняття, вихід/виключення члена з КСГП, ВСГК, СпС віднесено до відання вищого органу самоврядування. Цей зразок є ви­ключно рекомендаційним актом, що його затверджено пред­ставницьким органом усіх КСГП Всеукраїнською радою ко­лективних сільськогосподарських підприємств і тому є під­става вважати, що питання про прийняття, вихід/виключення члена має бути віднесено до компетенції саме вищого органу самоврядування — загальних зборів (зборів уповноважених), в не правління — виконавчого органу.

8. При вирішенні питання про прийняття до членів аграр­ного підприємства кооперативного типу передбачається мож­ливість щодо конкретної особи, яка вступає в члени підприємства встановити випробувальний строк до одного місяця (як це встановлено чинним законодавством про працю) для виявлення здібностей особи, яка подала заяву про вступ, виконувати роботу особистою працею в КСГП, ВСГК, СпС та

брати участь в управлінні справами цього підприємства як його член.

9. У практичній діяльності КСГП, БСГК, СпС трапляють­ся випадки, коли при використанні праці сезонних працівни­ків останні вступають до членів цих підприємств тощо лише з метою ухилення від сплати прибуткового податку. По суті, ці особи не мають наміру набути статусу члена підприємства і виконувати статутні зобов'язання останнього. Для усунення такої хибної практики Примірний зразок Статуту колектив­ного сільськогосподарського підприємства містить правило, згідно з яким не допускається прийняття до членів КСГП, ВСГК, СпС, осіб, яких залучено для виконання тимчасової або сезонної роботи.

10. У громадянина, прийнятого до членів підприємства, право членства виникає від дня розгляду його заяви на засі­данні правління і рекомендації (чи відповідно поданню на схвалення) правління (головою правління) вищому органу са­моврядування прийняти цю особу до членів КСГП, ВСГК, СпС. Особа, яка не була рекомендована правлінням (або від­повідно головою правління, як це встановлено статутом коо­перативу), може оскаржити цю відмову загальним зборам (зборам уповноважених) членів КСГП, ВСГК, СпС.