Розділ 10 Відповідальність за порушення аграрного законодавства PDF Печать
Аграрное право - О.О.Погрібний Аграрне право України

 

  1. Дисциплінарна відповідальність осіб, зайнятих у сільськогосподарському виробництві
  2. Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
  3. Майнова відповідальність за аграрні правопорушення
  4. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства

 

§ 1. Поняття відповідальності за порушення аграрного законодавства

Під юридичною відповідальністю розуміється державний при­мус до виконання вимог, передбачених законодавством, охоронне правовідношення, в якому порушник зобов'язаний відповідати за свої винні вчинки. Найчастіше вона настає через негативні наслід­ки вчинених правопорушень. В аграрному праві відповідальність являє собою комплексний правовий інститут, який охоплює сукуп­ність юридичних норм, що закріплюють види, засоби й порядок застосування заходів за порушення в сільськогосподарському ви­робництві. Види й засоби відповідальності порушників норм аграр­ного законодавства склалися в традиційних галузях права. Вони мають міжгалузеву або загальноправову сферу дії, тому їх активно застосовують з метою охорони правопорядку в аграрному секторі економіки.

Об'єктом відповідальності є винне порушення юридичних при­писів, що регулюють здійснення виробничо - господарської й іншої діяльності сільськогосподарських підприємств та їхніх об'єднань. Визначаючи види й заходи відповідальності, законодавство бере до уваги специфіку функціонування сільськогосподарського вироб­ництва,   умови  життя   й   побуту  працівників   села.

Результати   виробничо-господарської   діяльності   сільськогоспо­дарських товаровиробників   багато   в  чому  залежать   від   правильно­го   врахування   кліматичних,    погодних,    природних   та   біологічних факторів,   раціонального   використання   природних  ресурсів,   їх   за­ощадження  й  забезпечення   відтворення.   Вплив   зазначених  факто­рів    на    результати    та    обсяг    виробництва    сільськогосподарських продуктів  важливо  мати  на увазі  під час   визначення характеру пра­вопорушення,    встановленні   ступеня    вини   працівника   сільського господарства   в   правопорушенні,    визначенні   розмірів   збитків,   за­працівника    сільськогосподарського    підприємства,    якібудь-я    кого кретних   умов,    за   яких   вчинено   правопорушення.    Наприклад,   на працівника   сільськогосподарського   підприємства,   як   і   будь-якого іншого,    не   можна   покладати   відповідальність   за   збитки,   які   мо­жуть бути   віднесені до   категорії  нормального   виробничо-господар­ського ризику.   За ст.   130   КЗпП,   на працівника не  можна поклада­ти   відповідальність   також   за   не   одержані   підприємством  доходи   і за   шкоду,   заподіяну   працівником,   який діяв   у  стані   крайньої  не­обхідності.

Органи сільськогосподарських підприємств не мають права са­мостійно визначати заходи юридичної відповідальності, але в уста­новленому законом порядку застосовують їх як засіб зміцнення за­конності   в   сільському   господарстві.

Найчастіше порушення в сільськогосподарському виробництві виникають внаслідок порушення передбачених заборон. У чинно­му законодавстві встановлено такі види юридичної відповідальнос­ті за вчинені правопорушення: дисциплінарна, матеріальна, майно­ва, адміністративна, кримінальна. Ця класифікація характеризує в основному юридичний метод, заходи і процесуальний порядок дії на порушників законодавства. Можна погодитися з думкою деяких учених, що вона, незважаючи на свою поширеність, не має під со­бою наукової основи, тому що побудована із врахуванням різнорід­них   ознак:    міжгалузевих,    галузевих  та   внутрішньогалузевих   .

У літературі зустрічаються пропозиції про поділ відповідальнос­ті на економічну, еколого-правову, земельно-правову та інші види (В. В. Петров, Б. В. Єрофєєв, Є. П. Губін). Слушною є думка, що кожній галузі права має відповідати притаманна їй юридична від­повідальність. Але це навряд чи можливо. Адже в більшості галузей права, як правило, відсутні властиві тільки одній із них санкції або заходи впливу на правопорушника. Ці заходи і санкції мають уні­фікований характер (штраф, відшкодування шкоди) і застосову­ються   як  в  одній,   так і  в   інших  галузях   права.

Види юридичної відповідальності можна розглядати не тільки за галузевою ознакою. З неправомірних діянь, що суперечать нормам аграрного законодавства, найбільш важливими і характерними є: екологічні правопорушення (порушення приписів про поліпшення сільськогосподарських земель, охорону ґрунтів та інших природних ресурсів, що використовуються в сільському господарстві); пору­шення організаційних основ і правил ведення сільськогосподар­ського виробництва (недодержання правил внутрішнього розпо­рядку, ветеринарних правил обслуговування тварин, правил і норм техніки безпеки та виробничої санітарії, охорони здоров'я праців­ників сільськогосподарських підприємств); заподіяння збитків майну   сільськогосподарських   підприємств.

За суб'єктами відповідальності можна розрізняти індивідуальну й колективну відповідальність, за органами застосування — судову й адміністративну. Суб'єктами відповідальності за порушення аг­рарного законодавства є: громадяни, що ведуть фермерське госпо­дарство, власники особистих селянських господарств, інші праців­ники сільськогосподарського виробництва, а також сільськогоспо­дарські організації (підприємства, кооперативи, товариства тощо), основним видом діяльності яких є виробництво і реалізація сіль­ськогосподарської    продукції.

Правопорушення, що їх вчиняють ці суб'єкти, є неоднорідни­ми.   Одні  з   них  мають яскраво   виражений   аграрно-правовий,   інші складніший характер, зокрема можуть бути одночасно порушенням правопорядку, передбаченого нормами різних галузей права. Отже, зміцнення правопорядку в сільськогосподарському виробництві (господарське використання земельних ділянок, захист майнових та інших прав сільськогосподарських товаровиробників, охорона соціальних прав сільських мешканців) забезпечується не тільки нормами аграрного законодавства, але й заходами, що містяться в нормах цивільного, трудового, фінансового, адміністративного, кримінального законодавства. Втім, застосування відповідних захо­дів та санкцій відбувається за вчинення аграрних правопорушень, тобто проступків, що порушують вимоги аграрного законодавства, яке бере до уваги особливості розвитку агропромислового ком­плексу взагалі й сільського господарства зокрема. Врахування цих особливостей додає заходам кримінальної, адміністративної, май­нової, матеріальної та іншим видам відповідальності аграрного ас­пекту, що спричиняє втрату ними свого галузевого характеру та зу­мовлює   набуття   міжгалузевого,   загальноправового   значення.