ГЛАВА 38 Управління фізичною культурою, спортом і туризмом Печать
Административное право - Ю.П. Битяк Адміністративне право України

 

§ 1. Організаційно-правові засади управління фізичною культурою, спортом і туризмом

Фізична культура — складова частина загальної культури суспільства, спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості. Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної та тру­дової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних і творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілку­вання, розвитку дружніх стосунків між народами.

Спорт є органічною частиною фізичної культури, особливою сферою виявлення й уніфікованого порівняння досягнень лю­дей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки.

Закон України «Про фізичну культуру і спорт» від 24 груд­ня 1993 р.1 визначає правові, соціальні, економічні й органі­заційні засади фізичної культури та спорту в Україні, участь державних органів, посадових осіб, а також підприємств, уста­нов, організацій, незалежно від форм власності, в зміцненні здоров'я громадян, досягненні високого рівня працездатності та довголіття засобами фізичної культури, спорту й туризму.

Верховна Рада України визначає державну політику й здійснює законодавче регулювання відносин в сфері фізичної культури, спорту та туризму, а також здійснює в межах своїх повноважень контроль за реалізацією державної програми роз­витку цієї сфери й за виконанням законодавства про фізичну культуру, спорт і туризм.

Важливі функції у цій сфері виконує Кабінет Міністрів України, який визначає напрями розвитку фізичної культури, спорту й туризму, спрямовує діяльність підпорядкованих йому органів на виконання законів України «Про фізичну культуру і спорт» і «Про туризм» (15 вересня 1995 р.)1. Кабінет Міністрів України затвердив Положення «Про державні тести і норма­тиви оцінки фізичної підготовленості населення України» 15 січня 1996 р.2, які є основою нормативних вимог до фізичної підготовленості населення як критерію фізичного здоров'я, доз­воляють визначити рівень фізичної підготовленості всіх груп і категорій населення, здійснювати державний контроль за ефек­тивністю фізичного виховання.

В Україні розроблено довгострокову Державну програму роз­витку фізичної культури й спорту, яку затверджено Указом Пре­зидента України від 22 червня 1994 р.3. Безпосередню організа­цію й контроль за виконанням програми покладено на Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту4центральний орган виконавчої влади у цій галузі діяльності.

Рада міністрів АРК, місцеві органи державної влади, органи місцевого самоврядування виконують функції управління в га­лузі фізичної культури, спорту й туризму через управління, відділи, комітети, які здійснюють свої функції відповідно до положень про них, наприклад, Положення про управління з фізичної культури і спорту Харківської обласної державної адміністрації, затверджене головою Харківської обласної дер­жавної адміністрації 15 травня 1997 р.

 

 

§ 2. Система й правове становище органів управління фізичною культурою, спортом та туризмом

Проведення в життя державної політики з питань фізичної культури й спорту, керівництво дорученою сферою, відповідальність за стан її розвитку несе Державний комітет України з питань фізичної культури й спорту.

Комітет реалізує свої повноваження як безпосередньо, так і через управління, комітети та відділи з фізичної культури і спорту державних адміністрацій.

Основними завданнями Державного комітету є: участь у фор­муванні державної політики з питань фізичної культури й спорту та її реалізація; розроблення концепції, комплексних і цільових програм розвитку фізичної культури й спорту, прогнозування та забезпечення комплексного розв'язання цих питань; здійснен­ня державного нагляду та контролю в галузі фізичної культури й спорту, розвиток аматорського та професійного спорту; органі­зація проведення фестивалів, конкурсів, спортивних змагань і навчально-тренувальних зборів; здійснення заходів щодо вихо­ду фізкультурно-оздоровчих і спортивних організацій України на міжнародну арену; підготовка та раціональне використання фізкультурних кадрів; пропаганда фізичної культури й спорту, олімпійського та параолімпійського (серед інвалідів) руху тощо.

Державний комітет України за дорученням Кабінету Міністрів України розробляє проекти законодавчих актів, у межах своєї компетенції організовує та контролює виконання чинних нормативно-правових актів. Рішення Державного ко­мітету з питань фізичної культури і спорту, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими до виконання центральни­ми й місцевими органами виконавчої влади, органами місце­вого самоврядування, підприємствами, установами та органі­заціями, незалежно від форм власності, й громадянами.

Державну політику в галузі туризму визначає Верховна Рада України. Основні її напрями закріплено в Законі України «Про туризм». Це залучення громадян до раціонального використан­ня вільного часу, проведення змістовного дозвілля, ознайомлен­ня з історико-культурною спадщиною, природним середовищем, організація оздоровлення населення, а також створення й удос­коналення нормативно-правової бази в галузі туризму відповід­но до чинного законодавства України, міжнародних норм і пра­вил, захист прав та інтересів держави в галузі туризму та ін.

Центральним органом виконавчої влади в галузі туризму є Державна туристична адміністрація України1. Місцевими органами є відповідні структурні підрозділи в складі органів державної виконавчої влади. їх повноваження визначають по­ложення про них, які затверджують відповідні місцеві органи державної виконавчої влади за погодженням із центральним органом виконавчої влади.

У разі необхідності в місцях пріоритетного розвитку туриз­му зазначені органи можуть створювати представництва в га­лузі туризму.