Глава 31 Провадження по виконанню постанови про застосування виправних робіт PDF Печать
Административное право - Р.А. Калюжний Науково-практичний коментар: КУпАП

Глава 31 Провадження по виконанню постанови про застосування виправних робіт

 

Стаття 322. Виконання постанови про застосування виправ­них робіт

Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування виправних робіт надсилається органу Державного департаменту України з питань виконання покарань на виконання не пізніш як наступного дня після її винесення.

[У частину першу статті 322 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-НІ від 05.04.2001 p.]

Виправні роботи відповідно до статті 31 цього Кодексу відбуваються за місцем постійної роботи порушника.

На підставі постанови про виправні роботи із заробітку порушника провадяться відрахування в доход держави протягом строку відбування адміністративного стягнення в розмірі, визначеному постановою.

КпАП передбачає як один із видів адміністративного стягнення виправні роботи (ст. 31 КпАП). Максимальний строк виправних робіт - два місяці. Строк виправних робіт обчислюється місяцями або днями. Визначений строк особа, на яку накладено адміністративне стягнення, відбуває за місцем постійної роботи. В цей час з її заробітку провадиться відрахування до 20% в доход держави. Постанову про застосування виправних робіт виносить районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд.

У постанові зазначається сума, яку необхідно відраховувати протягом часу виконання постанови. Суд (суддя) після розгляду справи винесену постанову надсилає органу Державного департаменту України з питань виконання покарань. Таким органом є інспекція виправних робіт. Ця інспекція зобов'язана почати виконання постанови не пізніш як наступного дня після її винесення. Обов'язок інспекції полягає в тому, щоб передати постанову власнику підприємства, організації, установи, де порушник повинен відбувати виправні роботи. На власника покладаються певні обов'язки щодо сприяння реалізації виконанню постанови правопорушником — ст. 324 КпАП. Під час перебігу строку, протягом якого особа відбуває виправні роботи, інспекція виправних робіт контролює правильність і своєчасність відрахувань із заробітку, належне виконання особою своїх обов'язків, дотримання умов відбування виправних робіт, розглядає заяву особи-порушника щодо звільнення, здійснює інші контролюючі та наглядові функції.

Відрахування із заробітку починається з наступного дня після надходження копії постанови на підприємство. Відрахування проводиться з усієї суми заробітку, без виключення з цієї суми податків та інших платежів. Якщо порушник працює на роботах з періодичним нарахуванням зарплати (сезонні роботи в сільському господарстві, на риболовецьких та рибопереробних підприємствах), то відрахування провадиться у міру нарахування. При проведені відрахування із заробітку у цей заробіток включається як грошова, так і натуральна частина їх прибутків. Натуральна частина залишається в розпорядженні підприємств, а її вартість за державними закупівельними цінами перераховується в доход держави. Якщо особа працює на кількох підприємствах за сумісництвом, то відрахування провадяться із заробітку за кожним місцем роботи. Відрахування не провадяться з грошових допомог, які одержуються в порядку загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, які виплачуються як компенсація за витрати, пов'язані з відрядженням та з іншими компенсаційними виплатами.

Утримані в дохід держави із заробітку порушника кошти підприємством перераховуються до державного бюджету через банківські установи України. Забороняється одержання утриманих коштів готівкою.

Якщо особа відбула призначений строк виправних робіт, але відрахування з її заробітної плати, через її затримку, не були вчасно перераховані в дохід держави в повному обсязі (що підтверджено розрахунковими відомостями з місця роботи), то така особа знімається з обліку, а його облікова картка вноситься до картотеки дебіторської заборгованості в підрозділу інспекцій, де вона перебуває до того часу, доки підприємство не перерахує всіх належних коштів.

Строк відбування виправних робіт не зараховується в загальний і трудовий стаж. Як заохочення при сумлінному ставленні до роботи і зразковій поведінці можливе зарахування строку виправних робіт до загального стажу. Під час відбування виправних робіт чергову відпустку надавати заборонено. Також не виплачується пільгові та заохочувальні надбавки до заробітної плати.

Під час відбування виправних робіт особа може перевестися на іншу посаду або роботу згідно із законами про працю на загальних підставах. Заборонено звільнення особи з місця роботи без дозволу інспекції виправних робіт. У випадку, якщо особа все ж таки перестає працювати, вона повинна негайно влаштуватися на роботу, при цьому повинна надати необхідну допомогу інспекція виправних робіт.

 

Стаття 323. Обчислення строку відбування виправних робіт

Відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював і з його заробітку провадилось відрахування.

Кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше кількості робочих днів, що припадають на встановлений районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) календарний строк стягнення. Якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості робочих днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк стягнення, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання порушником належної кількості робочих днів.

[У частині другій статті 323 деякі слова виключено згідно із Законом України № 2342-Швід 05.04.2001 p.]

У строк відбування стягнення зараховується час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась заробітна плата. До цього строку також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час проведений у відпустці по вагітності і родах. Час хвороби, спричиненої сп'янінням або діями, зв'язаними з сп'янінням, до строку відбування виправних робіт не зараховується.

Виконання постанови про застосування виправних робіт взаємопов'язане із строком відбування виправних робіт. Його точне обчислення необхідне для правильного виконання постанови. Обчислення строку цього виду адміністративного стягнення дещо складніше за інші види адміністративного стягнення. Згідно зі ст. 37 КпАП строк обчислюється місяцями або днями, відбування строку - це термін, протягом якого особа працювала і з її заробітку відбувалися відрахування в доход держави. В цей термін входять лише відпрацьовані дні, а також час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась заробітна плата, також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час проведений у відпустці з вагітності і родах. Загальна кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше кількості робочих днів, що припадають на встановлений суддею (судом) календарний строк стягнення. В цей строк не входять дня, в які порушник не вийшов на роботу без поважних причин, а також час хвороби, спричиненої сп'янінням або діями, пов'язаними з сп'янінням. Наприклад, за дрібне хуліганство на особу накладено стягнення у вигляді виправних робіт строком 40 днів. Він повинен їх відбути з 5 червня по 15 липня. На цей період припадає 35 робочих днів. Якщо працівник відпрацював їх усі, то вважається, що постанова виконана належно. У випадку, якщо з цих 35 робочих днів працівник відпрацював 33, а 2 його не було з неповажних причин (або з невідомих) на роботі, то він повинен відпрацювати ці дні до 18 липня (тому що 17 - вихідний, неробочий день). Отже, якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості робочих днів і немає підстав для зарахування невідпрацьованих днів у строк стягнення, то він повинен відпрацювати належну кількість робочих днів.

 

Стаття 324. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт

[У назву статті 324 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІН від 05.04.2001 p.]

На власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт покладається:

правильне і своєчасне провадження відрахувань із заробітку порушника в доход держави і своєчасний переказ відрахованих сум у встановленому порядку;

трудове виховання порушника;

повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення.

[У статті 324 внесено зміни згідно із Законом України № 2 342-111 від 05.04.2001 p.]

Чинне законодавство визначає, що строк виправних робіт обчислюється місяцями і днями, відбування виправних робіт - часом, протягом якого правопорушник працював і з його заробітку проводилося відрахування певних процентів у доход держави. Максимальний строк виправних робіт - 2 місяці. Правила обчислення строку відбування виправних робіт зазначені в ст. 323 КпАП.

Місцем відбування виправних робіт є місце постійної роботи порушника. Для більш ефективного виконання постанови про накладення цього виду адміністративного стягнення потрібен відповідний суб'єкт, що здійснює допомогу у досягненні мети, з якою накладається адміністративне стягнення. Таким суб'єктом є власник (уповноважений ним орган) підприємства, установи, організації, де порушник відбуває виправні роботи. Він отримує копію постанови, яку доводить до відома власника орган (посадова особа), що розглядав справу. З цього моменту на власника покладається обов'язок правильно і своєчасно відраховувати із заробітку порушника в доход держави певні суми, визначені постановою, і переказувати ці суми у встановленому порядку. Власник повинен контролювати поведінку порушника, його ставлення до роботи, ухилення від роботи. Вся інформація щодо порушника (кількість відпрацьованих днів, проведені відрахування, кількість пропущених робочих днів чи годин, причини пропуску, заохочення чи стягнення під час перебігу строку виконання постанови та інше) надається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом органам, що відають виконанням цього виду стягнення, тобто інспекцією з виправних робіт (орган Державного департаменту України з питань виконання покарань).

 

Стаття 325. Наслідки ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства

У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, постановою судді невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за три дні виправних робіт, але не більш як на п'ятнадцять діб.

[У статтю 325 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[У статті 325 деякі слова виключено згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

За вчинення адміністративного правопорушення у вигляді дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого ставлення до громадян та інших дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян можливе таке покарання, як виправні роботи на строк від одного до двох місяців. Постанову про накладення такого виду адміністративного стягнення виносить суд. Контролює виконання цієї постанови інспекція виправних робіт. У разі, якщо інспекцією встановлений факт ухилення порушника від відбування виправних робіт, складаються матеріали і направляються на розгляд судді, що виніс постанову. В матеріалах зазначається невідбутий строк виправних робіт. Розглянувши матеріали, суддя виносить постанову, де адміністративне стягнення у вигляді виправних робіт замінює: 1) штрафом від 3 до 7 неоподаткованих мінімумів громадян, або 2) адміністративним арештом. Строк адміністративного арешту обчислюється: один день арешту дорівнює трьом дням виправних робіт. Максимальний строк адміністративного арешту - 15 діб.