Глава 27 Провадження по виконанню постанови про накладення штрафу Печать
Административное право - Р.А. Калюжний Науково-практичний коментар: КУпАП

Глава 27  Провадження по виконанню постанови про накладення штрафу

 

Стаття 307. Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу Ощадного банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

[У статтю 307 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 7542-ХІ від 19.05.89 p., № 1369-ХІ1 від 29.07.91 p., № 1818-ХН від 15.11.91 p.; Законами України№ 244/94-ВР від 15.11.94р., № 196/96-ВР від 15.05.96p.]

Штраф - це грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених КпАП та іншими законами України (ст. 27 КпАП). Це адміністративне стягнення накладається на правопорушників або в адміністративному порядку (органами адміністративної юрисдикції, повноваження яких визначені ст. 218 - 220і і 222 - 2447 КпАП), або в судовому (адміністративно-юрисдикційні повноваження міських і районних судів, що регламентується ст. 221 КпАП).

Більшості адміністративних правопорушень притаманний саме цей вид адміністративного стягнення. Він передбачається за вчинення адміністративного правопорушення як єдиний або альтернативний захід. Змістом його є завдавання правопорушнику майнових витрат. Встановлюється строк сплати штрафу - це 15 днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу або 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення у випадку оскарження або опротестування постанови. Відрахування строку починається з наступного дня за днем вручення постанови. Штраф вноситься до установи Ощадбанку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У випадку оскарження або опротестування постанови про накладення штрафу рішення щодо скарги або протесту є актом управління, тому підлягає виконанню негайно, тобто відразу направляється органу-виконавцю.

У разі несплати штрафу - застосовується ст. 308 КпАП, у разі оскарження, опротестування, відстрочки виконання постанови - ст. 303 КпАП - щодо перебігу давності виконання постанов про накладення адміністративного стягнення. Статтею 303 КпАП визначено, що постанову треба виконати протягом трьох місяців з дня її винесення. Якщо правопорушення вчинила особа, віком від 16 до 18 років, і самостійного заробітку вона не має, то штраф стягується з батьків або осіб, які їх заміняють.

Також питання щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень регулюється іншими нормативно-правовими актами.

 

Стаття 308. Примусове виконання постанови про стягнення штрафу

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

[Статтю 308 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2056-111 від 19.10.2000 p.J

Частиною 1 ст. 307 встановлюється строк, протягом якого порушник має сплатити штраф - 15 днів з дня вручення йому постанови, а в разі оскарження чи опротестування, - 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У випадку, коли протягом цього строку правопорушник штраф не сплатив, здійснюється примусове виконання постанови. Це робиться шляхом надіслання постанови про накладення штрафу до відділу державної виконавчої служби: за місцем проживання порушника або за місцем його роботи.

Примусове виконання постанови здійснюється у порядку, визначеного законами України. Так, згідно з Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається за відсутності у боржника коштів на рахунках у фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів та стягнень на суму, що не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати.

Відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії чи стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів.

Якщо боржник змінить місце роботи або місце проживання чи навчання, підприємства, установи, організації, які отримали виконавчий документ, повертають його не пізніш як у 3-денний строк державному виконавцеві з відміткою про нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме, а також повідомляють про проведені ними стягнення періодичних платежів за виконавчими документами. У разі неподання зазначених відомостей з неповажних причин винних у цьому посадових осіб може бути притягнуто до відповідальності, передбаченої законом.

Звернення стягнення на пенсії провадиться відповідно до законодавства про пенсії.

Правила стягнення поширюються і на випадки звернення стягнення на:

1)             доходи, отримані фізичною особою, яка є суб'єктом підприємницької діяльності;

2)      доходи   за   працю   в   колективному   сільськогосподарському   (фермерському) господарстві;

3)             авторську винагороду за твори літератури,  науки або  мистецтва,  премії, що присуджуються за видатні досягнення в галузі науки, літератури і мистецтва, винагороду за відкриття, винахід, на який видано авторське свідоцтво, корисну модель, промисловий зразок і раціоналізаторську пропозицію;

4)      суми на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

Законом також передбачається, що на певні кошти не може бути звернено стягнення. Стягнення не може бути звернено на такі виплати:

1)             вихідну допомогу, яка виплачується у разі звільнення працівника;

2)             компенсацію працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;

3)             компенсації працівникові витрат у зв'язку з переведенням,  направленням  на роботу чи відрядженням до інших місцевостей;

4)             польове   забезпечення,    надбавки   до   заробітної   плати,    інші    кошти,    які виплачуються замість добових і квартирних;

5)             матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу з безробіття;

6)             допомогу по вагітності та пологах;

7)             одноразову допомогу при народженні дитини;

8)             допомогу з догляду за дитиною;

9)             допомогу   особам,   зайнятим   доглядом   трьох   і   більше   дітей   віком   до   16 років,   з   догляду   за   дитиною-інвалідом,   з   тимчасової   непрацездатності   у зв'язку з доглядом за хворою дитиною; інші допомоги на дітей, передбачені законодавством;

10)       допомогу на лікування;

11)       допомогу на поховання;

12)       щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування   місцевого   виробництва  та   особистого   підсобного   господарства громадян, які проживають на території радіоактивного забруднення;

13) дотації на обіди,  придбання  путівок до санаторіїв  і  будинків  відпочинку за рахунок фонду споживання. Стягнення не провадиться також із:

1)             сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

2)             грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

3)      вихідної допомоги у разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби та з органів внутрішніх справ, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законодавством.

У справах, що розглядаються органами виконавчої служби, наприклад, органами державної податкової служби (ст. 2342 КпАП), примусове виконання постанови здійснюється також у порядку, встановленому міністерством фінансів України. Якщо особа, на яку накладено штраф, не працює або якщо стягнення штрафу зі заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії порушника є неможливим з інших причин, стягнення проводиться на підставі постанови начальника державної податкової інспекції чи його заступника про накладання штрафу судовим виконавцем-, що знаходиться при районному (міському) народному суді, за місцем проживання порушника, шляхом звернення стягнення на особисте майно порушника, а також на його частку в спільній власності.

Забороняється віднесення накладених на службових осіб штрафів за рахунок підприємств, установ і організацій.

Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повинна бути повернена державній податковій інспекції, керівник якої виносив постанову і надсилав її для примусового виконання. Всі матеріали зброшуровані у кожної адміністративної справи зберігаються протягом трьох років

Постанови у справах про адміністративні правопорушення реєструються в книзі, яка повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена гербовою печаткою державної податкової інспекції, в цій самій книзі реєструються також протоколи про адміністративне правопорушення, а також робиться відмітка про сплату штрафу, а у відповідних випадках про надходження коштів, отриманих від реалізації конфіскованих предметів, зазначаються дата сплати (надходження) і номер платіжного документа (конфіскованих предметів з особових рахунків).

Посадова особа державної виконавчої служби виконує свої обов'язки за постановою в робочі дні з 6 години ранку до 22 години. В неробочі дні та у нічний час виконання можливе лише у виняткових випадках, передбачених законодавством.

У загальному випадку стягнення відбувається шляхом опису майна і продажу. Також опис провадиться у випадку, коли є підстави вважати, що боржник може приховати майно.

Опис здійснюється у присутності повнолітнього члена сім'ї, а за відсутності такого - за участю представника виконкому органу місцевого самоврядування. За фактом опису складається акт відповідної форми. Реалізація описаного майна відбувається шляхом продажу.

У випадку недостатності особистого майна можливе виконання стягнення із вилученням долі боржника у сумісній власності в судовому порядку. Якщо після повної реалізації майна виконання стягнення в повному обсяг неможливе, про це складається акт. Однак стягнення не може звернено на деякі види майна, які перелічені у додатку до Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р.

 

Стаття 309. Виконання постанови про накладення штрафу, який стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення

При стягненні штрафу відповідно до статті 258 цього Кодексу на місці вчинення    адміністративного    правопорушення    порушникові    видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансової звітності.

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення провадження в справі, а потім виконання постанови здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.

[У статтю 309 внесено зміни згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР 7542-ХІвід 19.05.89 р.]

Законодавством передбачено, що за незначні правопорушення допускається накладення і стягнення штрафу на місці їх учинення. До таких правопорушень належать:

-      самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід;

-      засмічення лісів відходами;

-      порушення правил використання об'єктів тваринного світу, а саме: порушення правил полювання і рибальства;

-      порушення  правил  щодо  карантину тварин та  інших ветеринарно-санітарних вимог;

-      порушення правил з охорони порядку і безпеки руху на залізничному транспорті, а саме викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід на залізничних коліях у невстановлених місцях;

-      порушення правил користування засобами залізничного транспорту;

-      порушення правил користування засобами морського транспорту;

-      порушення правил з охорони порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах (частини 1, 3, 5 ст. 116 КпАП);

-      викидання за борт річкового або маломірного судна сміття або інших предметів;

-      порушення правил, що забезпечують безпеку пасажирів під час посадки, в путі слідування і під час висадки їх з річкових і маломірних суден, а також куріння у невстановлених місцях на річкових суднах;

-      порушення правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден;

-      порушення правил користування засобами авто- та електротранспорту;

-      порушення  правил  надання  послуг пасажирського  автомобільного транспорту (частини 3, 4, 5 ст. 133і КпАП);

-      провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу;

-      безквитковий проїзд;

-      знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів.

Якщо особа не оспорює допущене правопорушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то вона сплачує штраф. Порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої звітності. Зразок квитанції розробляється міністерствами і відомствами, посадові особи яких мають право накладати стягнення на місці.

Законом встановлюється, що можливі й інші випадки, коли штраф накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.

Якщо ж особа не сплачує штраф на місці або оспорює його, то здійснення провадження в справі про адміністративне правопорушення відбувається в загальному порядку.

 

Стаття 310. Закінчення провадження по виконанню поста­нови про накладення штрафу

Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу прове­дено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.

При сплаті правопорушником штрафу, він зазначає відповідних нестатків та обмежень матеріального характеру, тобто досягається певна мета адміністративного стягнення та адміністративної відповідальності.

Адміністративно-процесуальна діяльність здійснюється виключно з конкретних справ, для реалізації конкретних матеріальних норм, на підставі конкретних адміністративно-процесуальних норм. Отож, аби адміністративно-процесуальна діяльність була дієвою, потрібен так би мовити «звіт про виконану роботу», тобто певний результат адміністративного провадження. Таким «звітом» є відмітка про виконання, що ставиться на постанові про накладення штрафу. Така постанова з відміткою повертається органу (посадовій особі), який виніс постанову. Вона реєструється у відповідному журналі і зберігається органом, що розглядав справу про адміністративне правопорушення. Також цим органом ведеться облік осіб, що були притягнуті до адміністративної відповідальності.