Глава 23 Постанова по справі про адміністративне правопорушення PDF Печать
Административное право - Р.А. Калюжний Науково-практичний коментар: КУпАП

Глава 23  Постанова по справі про адміністративне правопорушення

 

Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

[У частину першу статті 283 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІП від 05.04.2001 p.]

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.

Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.

[У статтю 283 внесено зміни згідно із Законом України № 244/94-ВР від 15.11.94 p.]

Розглянувши всі документи, з'ясувавши всі необхідні обставини, орган (посадова особа) робить певний висновок щодо цієї справи, який оформлюється постановою у справі. Якщо справу розглядав орган сільської, селищної, міської ради, то він приймає постанову у формі рішення. При розгляді справи колегіальним органом постанова приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. До того ж колегіальний орган повинен бути правомочним прийняти постанову у справі, що регулюється ст. 216 КпАП. Постанова повинна бути підписана посадовою особою, яка розглянула справу, а при розгляді справи колегіальним органом - головуючим на засіданні та секретарем цього органа.

Ця стаття врегульовує зміст та форму постанови. Постанова повинна містити:

-      найменування  органа (посадової особи), який  виніс постанову, дату розгляду справи. Це необхідно для того, щоб, по-перше, забезпечити законність винесеної постанови,   тобто   справу   повинен   розглядати   правомочний   орган,   по-друге, визначення   органу,   в   який   може   бути   оскаржено   постанову,   по-третє,   щоб визначити строки оскарження постанови, строк її виконання;

-      відомості   про  особу,   щодо  якої розглядається  справа.   Тут   мається   на увазі зазначення   прізвища,   ім'я,   по   батькові,   вік,   дата   народження,   місце   праці (навчання),   місце   проживання,  та   інші   відомості,   що   стосуються   до   особи правопорушника. Дані, що певною мірою характеризують особу з позитивного (наприклад,  наявність заслуг перед батьківщиною,  подяки  від керівництва за місцем роботи чи навчання, позитивні характеристики та інше) або з негативного (наприклад, судимість, неодноразове порушення норм поведінки у суспільстві) боку, доцільно було б зазначати у протоколі про адміністративне правопорушення для  сприяння  прийняттю правильного рішення у справі.  В такому  випадку у постанові треба було б зазначити посилання на ці обставини, в зв'язку з якими було прийнято саме це рішення;

—  викладення обставин, установлених при розгляді справи. Фіксування цих обставин необхідно в зв'язку з тим, що вони відображають зміст справи;

—  зазначення    нормативного    акта,    який    передбачає    відповідальність    за    це  адміністративне    правопорушення.    Ця    вимога    забезпечує    законність    та правомірність   накладення   адміністративного   стягнення,   а   також   дає   змогу посилатися на цей нормативний акт при виникненні питань щодо конкретного адміністративного стягнення;

—  прийняте у справі рішення. Рішення може бути таким: накласти адміністративне стягнення; застосувати заходи впливу, що перелічені у ст. 24і КпАП або закрити справу.   При  прийнятті  рішення  про  накладення  адміністративного  стягнення обов'язково зазначається яке саме стягнення застосовується до правопорушника.

Якщо у результаті вчинення правопорушення було заподіяно майнову шкоду, то під час вирішення питання про накладення адміністративного стягнення одночасно можливий розгляд також питання і про відшкодування винним майнової шкоди. До того ж це питання може бути розглянуто адміністративною комісією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради у випадку, якщо сума шкоди не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Суддя вирішує дане питання незалежно від розміру шкоди. Прийняте рішення щодо відшкодування майнової шкоди обов'язково заноситься до постанови у справі із зазначенням розміру шкоди, порядку і строку її відшкодування.

У випадку, коли під час затримання, особистого огляду або огляду речей були вилучені речі і документи, постанова у справі повинна зазначати, яким чином вирішується питання щодо них. Обов'язковим є зазначення ідентифікуючих ознак предметів і документів, що були вилучені, задля усунення помилки при виконанні прийнятого рішення.

Однією із гарантій забезпечення захисту прав особи, щодо якої винесено постанову, а також потерпілого є їх право на оскарження винесеної постанови. Тому постанова у справі повинна містити вказівку про порядок і строк її оскарження (що регулюється главою 24 КпАП).

При розгляді справ про адміністративне правопорушення посадові особи, крім КпАП та інших нормативних актів загального характеру, керуються також положенням про органи, представниками яких вони є (наприклад, Положення про адміністративні комісії). Законодавством передбачено, що у певних випадках можливо зробити запис про захід стягнення на протоколі про адміністративне правопорушення. Надання такої можливості покликано забезпечити оперативність провадження. Таким правом користуються, наприклад, начальник райвідділу міліції або його заступник.

 

Стаття 284. Види постанов по справі про адміністративне правопорушення

По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1)       про накладення адміністративного стягнення;

2)       про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;

3)       про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

[У частині другій статті 284 деякі слова виключено згідно із Законом України № 2342-Швід 05.04.2001 p.]

[У частину другу статті 284 внесено зміни згідно із Законом України № 762-IV від 15.05.2003 p.]

[У статтю 284 внесено зміни та доповнення згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 1117-ХІ від 16.10.85 p.; Законом України № 244/94-ВР від 15.11.94 р]

Ця стаття встановлює вичерпний перелік постанов, які можуть бути прийняті в результаті розгляду справи про адміністративне правопорушення. Усі питання, необхідні для розгляду справи, та недоліки, які перешкоджають розгляду справи (наприклад, недостатність доказів), вирішуються на етапі підготовки справи до розгляду (див. коментар до ст. 278 КпАП). Тому прийняття будь-яких інших постанов є незаконним.

У справі про адміністративне правопорушення може бути винесено таку постанову:

-      про   накладення   адміністративного   стягнення.   Таке   рішення   є   свідченням того,   що   особа   визнана  винною   у   вчиненні   правопорушення.   В   постанові про  адміністративне  стягнення  обов'язково  зазначається,   яке  саме  стягнення накладається на правопорушника. Види адміністративних стягнень надаються у главі 3 КпАП;

-      про  застосування   заходів   впливу,   передбачених  ст.   24'   КпАП  (щодо  право­порушень, вчинених неповнолітніми від 16 до  18 років). Такими заходами є: зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; застереження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

-    про закриття справи. Закриття справи можливе у встановлених законом випадках.

По-перше,   постанова  про  закриття  справи   виноситься   при   оголошенні  усного зауваження. Усне зауваження виноситься органом (посадовою особою), уповноваженим вирішувати справу, якщо він вирішує звільнити порушника від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.

По-друге, прийняття постанови про закриття справи можливе при передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу. Передача матеріалів зазначеним суб'єктам можлива, якщо, враховуючи характер вчиненого правопорушення і особу правопорушника, орган (посадова особа), що розглядає справу, вирішить, що доцільніше буде до особи, що вчинила правопорушення, застосувати захід громадського впливу.

По-третє, постанова про закриття справи виноситься при передачі матеріалів справи прокурору, органу досудового слідства чи дізнання. Орган (посадова особа) передає матеріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання у випадку, коли він при розгляді справи дійде висновку, що в порушенні є ознаки злочину. Правоохоронна практика свідчить, що досягти ідеально диференційованого підходу до розмежування злочину й адміністративного проступку неможливо. Тому законодавством було встановлено, що за наявності у діянні ознак і злочину, і проступку, воно визнається злочином, а винний притягається до більш суворої відповідальності. Саме тому встановлюється обов'язок передати матеріали справи прокурору, органу досудового слідства або дізнання. До того ж постанова про закриття справи надсилається до зазначених органів разом з матеріалами справи. Матеріали справи надсилаються за підслідністю, після чого справа розглядається у кримінально-виконавчому провадженні.

По-четверте, у випадку, коли є такі обставини:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2)     недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3)     неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4)  вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5)     видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6)     скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7)  закінчення  на момент розгляду справи  про адміністративне  правопорушення строків, передбачених ст. 38 КпАП;

8)      наявність за тим самим фактом щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,    постанови   компетентного   органа   (посадової   особи)   про накладення   адміністративного   стягнення,   або   не   скасованої   постанови   про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення за цим фактом кримінальної справи;

9)      смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі, - виноситься постанова про закриття справи. У випадку, коли необхідно перевірити наявність перелічених обставин, розгляд справи відкладається до отримання усіх необхідних даних.

 

Стаття 285. Оголошення постанови по справі про адміні­стративне правопорушення і вручення копії постанови

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.

Копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

По справах про порушення митних правил копія постанови вручається особам, щодо яких її винесено, в порядку, встановленому Митним кодексом України.

[У частину четверту статті 285 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

По справах про адміністративне правопорушення, передбачені статтями 174 і 191 цього Кодексу, щодо особи, якій вогнепальну зброю, а також бойові припаси ввірено в зв'язку з виконанням службових обов'язків або передано в тимчасове користування підприємством, установою, організацією, суд надсилає копію постанови, крім того, відповідному підприємству, установі або організації для відома і органу внутрішніх справ для розгляду питання про заборону цій особі користуватися вогнепальною зброєю.

[У частину п 'яту статті 285 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ПІ від 05.04.2001 p.]

Стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчується оголошенням постанови, винесеної компетентним органом. Негайність оголошення постанови зумовлена як швидкістю і оперативністю провадження, так і забезпеченням захисту прав особи, щодо якої винесена постанова, і потерпілого. Якщо особа, яка притягається до відповідальності, не була присутня при розгляді справи, копія винесеної постанови висилається або вручається їй протягом трьох днів з моменту її винесення. Також копія висилається або вручається цій особі і у випадку, коли вона була присутньою, але заявила про своє бажання отримати копію постанови. До того ж немає значення, в якій формі (усній чи письмовій) вона це зробила. Потерпілий теж на своє прохання отримує копію постанови у той самий строк. Постанова вручається під розписку. У разі, коли постанову було вислано поштою, про це робиться відмітка у справі.

Стаття 174 КпАП та ст. 191 КпАП передбачають відповідальність за стрільбу з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку, а також за порушення громадянами правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів відповідно. Коли вогнепальна зброя та боєприпаси ввірені особі у зв'язку з виконанням службових обов'язків або передані в тимчасове користування підприємством, організацією, установою і особа вчинила зазначені правопорушення, суд висилає копію постанови відповідному підприємству, організації, установі для відома. Також у такому випадку копія постанови надсилається органу внутрішніх справ для розгляду питання про заборону цій особі користуватися вогнепальною зброєю.

 

Стаття 286. Доведення постанови про накладення адміністративного стягнення до відома громадськості

Орган (посадова особа), який розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 51, частинами першою і другою статті 129, частинами першою і другою статті 130, статтями 173, 176, 177, 178 цього Кодексу, доводить до відома власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу або громадської організації за місцем роботи, навчання або проживання порушника, а передбачені статтями 210 і 211 -до відома керівника підприємства, установи, організації, колективного сільськогосподарського підприємства та навчального закладу за місцем роботи (навчання) про накладене на нього стягнення. По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 51, 16412, 16414 цього Кодексу, про прийняте рішення доводиться також до відома власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу, або органу внутрішніх справ, що надіслали до суду протокол. По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 43, 109 - 115, 120, частинами першою, другою і третьою статті 133, частиною першою статті 134, частинами першою, другою і третьою статті 135, вчинені злісними порушниками, про прийняте рішення доводиться до відома власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу або громадської організації за місцем роботи, навчання або проживання злісного порушника.

[У статтю 286 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 316-Х1 від 29.05.85 p., № 3282-ХІ від 19.12.86 p., № 4135-ХІ від 12.06.87 р, № 7542-Хівід 19.05.89p., № 1369-ХПвід 29.07.91 p., № 1818-ХП від 15.11.91 p.]

[У статтю 286 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-I1J від 05.04.2001 p.] [У статтю 286 внесено зміни згідно із Законом України № 2188-1V від 18.11.2004 p.] [У статті 286 деякі цифри виключено згідно із Законом України № 2635-IV від 02.06.2005 p.]

Ця стаття надає перелік випадків, коли постанова про накладення адміністративного стягнення обов'язково доводиться до відома громадськості. В усіх інших випадках доведення прийнятого рішення у справі не здійснюється, до відання яких саме представників громадськості доводиться постанова залежить від правопорушення, відповідно до якого велася справа. Так, за вчинення дрібного розкрадання державного або колективного майна; допуск до керування транспортними засобами водіїв чи, які перебувають у стані сп'яніння, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом;   керування   транспортними   засобами   особами   в   стані   сп'яніння,   передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, а так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, а також повторне протягом року вчинення будь-якого із зазначених порушень; дрібну спекуляцію; дрібне хуліганство; виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення; придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення; розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п'яному вигляді постанова про накладення адміністративного стягнення доводиться до відома власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу або громадської організації за місцем роботи, навчання або проживання порушника. Крім того, рішення у справі про вчинення дрібного розкрадання доводиться до відома власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу, або органу внутрішніх справ, що надіслали протокол про дрібне розкрадання.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу, а також про умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрата їх з необережності доводиться до відома керівника підприємства, установи, організації, колективного сільськогосподарського підприємства та навчального закладу за місцем роботи (навчання).

Рішення у справах про порушення правил з охорони порядку і безпеки руху на залізничному транспорті; порушення правил користування засобами залізничного транспорту; порушення правил безпеки польотів; порушення правил поведінки на повітряному судні; порушення правил міжнародних польотів; порушення правил з охорони порядку і безпеки руху на морському транспорті; порушення правил користування засобами морського транспорту; порушення правил пожежної безпеки на залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті; порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів на повітряному транспорті, на морському і річковому транспорті, на залізничному транспорті; провезення ручної поклажі понад установлені норми на залізничному, морському і річковому транспорті; безквитковий проїзд пасажира, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років у поїздах приміського, місцевого або дальнього сполучення, в міському транспорті, в автобусі приміського або внутрішньорайонного сполучення, якщо ці правопорушення вчинені злісними порушниками, доводиться до відома адміністрації або громадської організації за місцем роботи, навчання або проживання порушника.

Доведення до відома визначених суб'єктів постанов про накладення адміністративного стягнення має на меті застосування заходів щодо запобігання вчинення таких правопорушень.