Глава 20 Адміністративне затримання. Особистий огляд. Огляд речей і вилучення речей та документів Печать
Административное право - Р.А. Калюжний Науково-практичний коментар: КУпАП

Глава 20 Адміністративне затримання. Особистий огляд. Огляд речей і вилучення речей та документів


Стаття 260. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення

У випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів.

[У частину першу статті 260 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.]

Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

[У частину другу статті 260 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІП від 05.04.2001 p.]

Для правильного і об'єктивного вирішення справи важливе значення мають заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення. Вони застосовуються для припинення адміністративних проступків, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечення своєчасного розгляду справи та виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у справах.

У цій статті наведено перелік заходів процесуального забезпечення провадження в справі про адміністративне правопорушення: адміністративне затримання, особистий огляд і огляд речей, вилучення речей і документів. Більш конкретно ці заходи розглядаються у статтях 261-265 КпАП. Також законом передбачено ще й такі заходи забезпечення провадження, які не зазначені в цій статті, - відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп'яніння, доставлення порушника і його привід.

У деяких випадках заходи адміністративно-процесуального примусу допомагають виявити правопорушення, які мають наслідком кримінальну відповідальність.

 

Стаття 261. Адміністративне затримання

Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

[Частину другу статті 261 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Як захід забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення адміністративне затримання застосовується із метою припинення адміністративних проступків, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечення своєчасного розгляду справи та виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у справах.

Адміністративне затримання можливе лише при вчиненні адміністративного правопорушення, при скоєнні злочину особа затримується у кримінально-процесуальному порядку. Можливе затримання психічно хворих осіб для усунення небезпеки, яку вони представляють, вільно знаходячись у суспільстві, та неповнолітніх. Неповнолітні можуть бути затримані за бійку, азартні ігри, порушення правил користування транспортом, дрібну спекуляцію, биття стекол вагонів поїздів, ігри з вогнем та інші правопорушення. Строк їх затримання не може перевищувати 3 годин. Одразу повідомляються батьки цих дітей або органи опіки.

Не можна застосовувати адміністративне затримання до таких осіб:

-      іноземці, щодо яких діє право дипломатичного імунітету;

-      депутати Верховної Ради;

-      прокурори;

-      судді.

Якщо зазначені особи вчиняють дії, що мають наслідком адміністративне затримання, уповноважена особа повинна перевірити наявність документа, що посвідчує особу, записати його номер та скласти рапорт про адміністративне правопорушення. Цей рапорт передається начальнику ОВС, який вирішує подальше притягнення особи до відповідальності згідно із законом.

Також, як правило, адміністративне затримання не застосовується до військовослужбовців. У випадку, коли військовослужбовець здійснює дії, за які можливе адміністративне затримання, його затримують для негайного доставлення до чергового військової частини.

Факт адміністративного затримання обов'язково фіксується протоколом про адміністративне затримання. Ця стаття надає перелік обов'язкових відомостей, що повинні бути внесені до протоколу. До них належать: дата і місце складання протоколу, посада, П. І. Б., яка склала протокол, відомості про особу затриманого, час і мотиви затримання. Таким чином, протокол повинен відображати фактичні обставини, при яких було здійснено затримання. Цей протокол при розгляді справи є як джерело доказу. Затриманий має право оскаржити адміністративне затримання у вищестоящий орган або вищестоящій посадовій особі.

У зв'язку з тим, що адміністративне затримання посягає на особисту свободу особи, про місце її перебування негайно повідомляються її родичі, або на її на прохання можуть бути оповіщені інші особи (власник відповідного підприємства, установи, організації, уповноважений ним орган). Це положення забезпечує захист прав затриманого.

Адміністративне затримання може тривати не більше трьох годин. Час затримання починає обчислюватися з моменту доставлення порушника до відповідного органу, а особи, яка була в стані сп'яніння, - з часу її витвереження.