Глава 15 Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління ст.184 (1) - 188 (26) PDF Печать
Административное право - Р.А. Калюжний Науково-практичний коментар: КУпАП

Глава 15 Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління

 

Стаття 1841. Неправомірне використання державного майна

Використання посадовою особою в особистих чи інших неслужбових цілях державних коштів, наданих їй у службове користування приміщень, засобів транспорту чи зв'язку, техніки або іншого державного майна, якщо це завдало державі шкоди на суму, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від двох з половиною до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 184' згідно із Законом України № 358/95-ВР від 05.10.95p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері управління державним майном. Зазначені відносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про власність» 07.02.1991 р. № 697-XII та іншими нормативно-правовими актами.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у використанні посадовою особою в особистих чи інших неслужбових цілях державних коштів, наданих їй у службове користування приміщень, засобів транспорту чи зв'язку, техніки або іншого державного майна. Невід'ємною ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є розмір спричиненої шкоди: вона не повинна перевищувати п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Правопорушення може вчинюватися шляхом різноманітних діянь: незаконного здавання в оренду службових приміщень, використання транспортних чи технічних засобів для зайняття підприємницькою діяльністю, використання засобів зв'язку для особистих розмов, вартість яких знаходиться у межах визначеного у диспозиції статтею, розміру шкоди, тощо. Правопорушення, передбачене коментованою статей необхідно відмежовувати від злочину, передбаченого ст. 191 Кримінального кодексу України, яка встановлює кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Суб'єктом правопорушення можуть бути лише посадові особи державних підприємств, установ, організацій.

 

Стаття 1842. Порушення порядку або строків подання інформації про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків

Порушення посадовими особами порядку або строків подання інформації про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків, для централізованого обліку - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 1842 згідно із Законом України № 2 W/98-BP від 24.03.98 р.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері надання інформації для   централізованого   обліку.   Стаття   214   Сімейного   кодексу   України   встановлює, що керівники закладів, у яких перебувають діти, які можуть бути усиновлені, а також службові особи органів опіки та піклування, які мають відомості про дітей, позбавлених батьківського піклування, зобов'язані протягом семи днів подати інформацію про них до відповідних відділів та управлінь районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад. Районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах рад, якщо не виявилося осіб, які бажали б усиновити дитину або взяти її під опіку чи піклування, протягом одного місяця від дня надходження відомостей про них зобов'язані подати відповідну інформацію до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, якщо не виявилося осіб, які бажали б усиновити дитину або взяти її під опіку чи піклування, протягом одного місяця від дня надходження інформації про дітей, які можуть бути усиновлені, передають її для централізованого обліку до Центру з усиновлення дітей при спеціально уповноваженому центральному органові виконавчої влади в галузі освіти. Отже, зазначені заходи спрямовані на захист прав дітей - сиріт і дітей, які залишилися без опіку (піклування) батьків.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у порушенні посадовими особами порядку або строків подання інформації про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків, для централізованого обліку. Діяння може вчинюватися як шляхом активних дій, так і шляхом бездіяльності.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктом правопорушення є посадові особи закладів, в яких знаходяться діти без піклування батьків, а також органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.