9.3. Органи дізнання: система і компетенція

Перелік органів дізнання законодавчо закріплений у ст. 101 КПК України, згідно з якою до органів дізнання належать:

• міліція;
• податкова міліція у справах про ухиляння від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також у справах про прихо­вування валютної виручки;
• органи безпеки у справах, віднесених законом до їх відання;
• командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм
  військовослужбовцями і військовозобов'язаними при проход­женні ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені ро­бітниками і службовцями Збройних Сил України у зв'язку з ви­конанням службових обов'язків або в розташуванні частини, з'єднання, установи;
• митні органи у справах про контрабанду;
• начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, ліку­вально-трудових і виховно-трудових профілакторіїв у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також злочини, вчинені у розташуванні зазначених установ;
• органи державного пожежного нагляду у справах про пожежі й порушення протипожежних правил;
• органи прикордонної охорони у справах про порушення держав­ного кордону;
• капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

Згідно з вимогами ст. 103 КПК України на органи дізнання по­кладено такі функції:

• здійснення оперативно-розшукової діяльності з метою виявлен­ня ознак злочину і осіб, що його вчинили;
• здійснення у передбачених законом випадках процесуальної діяльності з розслідування вчинених злочинів.

Отже, дізнання — це врегульована нормами кримінально-проце­суального права діяльність спеціально уповноважених державних органів, яка здійснюється оперативно-розшуковими і процесуальни­ми методами під наглядом прокурора з метою виявлення, запобіган­ня, припинення і розкриття злочинів.

Розглянемо процесуальну функцію органів дізнання, пов'язану з розслідуванням кримінальних справ. Дізнання як форма досудового розслідування передує досудовому слідству. Воно має певні відмінності від досудового слідства, які визначаються КПК України.

У кримінально-процесуальному законі наведено вичерпний пе­релік органів, наділених правом здійснювати дізнання, однак дізнан­ня для них не є основним видом діяльності. З необхідністю здійснен­ня розслідування злочинів вони стикаються лише в окремих випад­ках. У цьому разі дії цих органів регулюються нормами кримінально-процесуального закону, і вони є органами дізнання.

При здійсненні дізнання у кримінальних справах відповідні органи дізнання крім КПК України керуються також відомчими інструкці­ями, які визначають порядок здійснення дізнання органами дізнан­ня певного відомства. Так, Інструкція щодо організації діяльності штатних підрозділів дізнання в системі МВС України та взаємодії їх з іншими службами органів внутрішніх справ у розкритті та роз­слідуванні злочинів (затверджена наказом МВС України № 880 від 25.12.95) визначає порядок здійснення дізнання в органах внутріш­ніх справ України, Інструкція про проведення дізнання у Збройних Силах України (затверджена наказом Міністра оборони України № 235 від 28.08.95) визначає порядок здійснення дізнання у Зброй­них Силах України.

Майже всі перелічені органи дізнання мають доволі вузьку, чітко окреслену законом залежно від їх основних функцій компетенцію. "Найуніверсальнішими" серед них є міліція і капітани морських су­ден, що перебувають у далекому плаванні — їх компетенцію в законі не визначено.

Міліція має широкі повноваження з охорони громадського по­рядку, прав і свобод громадян. Одне з основних завдань міліції по­лягає в боротьбі зі злочинністю і найчастіше вона першою виявляє ознаки злочину, тому їй надано право порушувати кримінальні справи і здійснювати дізнання для розслідування будь-яких зло­чинів, які не належать до компетенції інших органів дізнання.

Капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні поза межами території України, є органами дізнання у справах про всі злочини, вчинені на судні членами екіпажу або пасажирами суд­на. При цьому вони керуються КПК України та Інструкцією про проведення дізнання на морських суднах, що перебувають у плаванні. Капітан має право затримати особу, яка підозрюється у вчиненні злочину, до передання її відповідним правоохоронним органам у першому порту України. За необхідності він може направити цю особу і матеріали дізнання в Україну на іншому судні, зареєстрова­ному в Україні. У разі вчинення діяння, передбаченого криміналь­ним законодавством України, під час перебування судна в порту України капітан судна зобов'язаний передати особу, яка підоз­рюється у вчиненні протиправного діяння, відповідним правоохо­ронним органам у порядку, встановленому кримінально-процесу­альним законодавством (ст. 67 Кодексу торговельного мореплав­ства України).

Кримінально-процесуальна діяльність органів дізнання передбачає:

• прийняття, реєстрацію, розгляд, перевірку заяв та повідомлень про злочини і пригоди, вжиття щодо них необхідних заходів і
  прийняття рішень відповідно до вимог ст. 97 КПК України — про порушення кримінальної справи, відмову в порушенні кри­мінальної справи, передання матеріалів за належністю (підслід­ністю);
• провадження дізнання у кримінальних справах відповідно до вимог, передбачених ст. 104, 108, 109 КПК України;
• досудову підготовку матеріалів у протокольній формі відпові­дно до вимог ст. 425, 426 КПК України;
• виконання слідчих дій у порядку виконання окремих доручень слідчого або іншого органу дізнання (ст. 114, 118 КПК Украї­ни);
• участь у здійсненні окремих слідчих дій слідчих (ч. 3 ст. 114 КПК України).

З перелічених видів процесуальної діяльності органу дізнання власне дізнанням вважається лише самостійна процесуальна діяль­ність органу дізнання в межах порушеної кримінальної справи, яка здійснюється за правилами, передбаченими вимогами чинного кри­мінально-процесуального законодавства (ст. 104, 108, 109 КПК Ук­раїни).

 

9.4. Органи дізнання в системі МВС України

Як зазначалося, найчисленнішим органом дізнання і найнаближе-нішим до населення є міліція, одне з основних завдань якої полягає в боротьбі зі злочинністю. Провадження дізнання у кримінальних спра­вах керівник відповідного органу внутрішніх справ практично може покласти на будь-яку посадову особу оперативно-начальницького складу органу внутрішніх справ. При цьому враховується специфіка служби або підрозділу, де працює та чи інша посадова особа, якій доручено здійснювати дізнання. Так, опер уповноваженим карного розшуку, як правило, доручаються дізнання у справі про злочини, вчинені по лінії карного розшуку — крадіжки, пограбування, опер-уповноваженим Державної служби боротьби з економічними злочи­нами — про злочини в галузі економіки, працівникам державної автоінспекції — про викрадення автомототранспорту та злочини, пов язані з порушенням правил дорожнього руху, інспекторам пас­портної служби — про ухиляння від сплати аліментів тощо. При цьо­му всі перелічені посадові особи користуються рівними процесуаль­ними правами особи, яка здійснює дізнання, незалежно від служби, де вони працюють, і обійманої посади. Провадження дізнання дору­чається, як правило, працівникам міліції, які мають вищу юридичну освіту і певний досвід роботи.

Проте провадження дізнання у кримінальних справах працівни­ками галузевих служб міліції має і окремі недоліки. Провадження дізнання у справі вони здійснюють епізодично, часто не мають дос­віду процесуальної роботи та необхідних професійних навичок, і ця робота є для них додатковою понад службову діяльність, передбаче­ну їх прямими функціональними обов'язками, внаслідок чого при розслідуванні ними кримінальних справ в окремих випадках спосте­рігаються тяганина, некомпетентність, що, у свою чергу, призводить до порушення прав і законних інтересів громадян, втрати доказової бази, і тому іноді злочини залишаються нерозкритими.

З метою запобігання цим недолікам і підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ з провадження дізнання у кри­мінальних справах, виявлення, розкриття та розслідування злочинів у системі МВС України є штатні підрозділи дізнання органів внут­рішніх справ.

Завдання, організація діяльності та порядок функціонування цих підрозділів визначаються Положенням про штатні підрозділи дізнан­ня в органах внутрішніх справ та Інструкцією щодо організації діяль­ності штатних підрозділів дізнання в системі МВС України та їх взаємодії з іншими службами органів внутрішніх справ, що затвер­джені наказом МВС України № 880 від 29.12.95.

До основних завдань штатних підрозділів дізнання органів внут­рішніх справ належать:

• оперативне реагування у взаємодії з працівниками інших служб на заяви та повідомлення про вчинені злочини, вжиття ефек­тивних заходів для встановлення осіб, які вчинили злочини, і  закріплення доказів їх вини;
• всебічне, повне й об'єктивне розслідування кримінальних справ та підготовка матеріалів протокольних проваджень при неухильному дотриманні чинного законодавства з тим, щоб у кожній кримінальній справі чи протокольному провадженні було прийнято обґрунтоване і законне рішення;
• контроль за розслідуванням кримінальних справ і протоколь­ною формою досудової підготовки матеріалів працівниками інших служб органів внутрішніх справ і подання їм методич­ної допомоги;
• у межах передбаченої законом компетенції вжиття відповідних заходів припинення порушень прав громадян та інтересів дер­жави;
• забезпечення відшкодування збитків фізичним та юридичним особам, які зазнали їх від злочинів;
• виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, і вжиття через відповідні органи заходів їх усунення;
• відновлення честі, гідності та прав громадян, які постраждали від незаконного затримання чи притягнення їх до криміналь­ної відповідальності.

До структури штатних підрозділів дізнання в системі МВС Украї­ни входять:

• відділ дізнання МВС України;
• відділи (відділення) дізнання в ГУМВС, УМВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, УМВС на транспорті;
• відділи, відділення, групи дізнання міськрайлінорганів внутрішніх справ.

Штатні підрозділи дізнання в системі МВС України очолюють на­чальник відділу дізнання МВС України, начальники відділів (відділень) дізнання ГУМВС, УМВС, а також начальники відділів, відділень та старші   груп дізнання міськрайлінорганів внутрішніх справ.

У складі відділу дізнання МВС України, відділів дізнання ГУМВС, УМВС діють організаційно-зональний та контрольно-ме­тодичний підрозділи.

У відділі дізнання МВС України, відділах (відділеннях) дізнання ГУМВС, УМВС передбачені посади начальника відділу, відділення, їх заступників, старших дізнавачів з особливих доручень, старших дізнавачів, дізнавачів.

У відділеннях дізнання УМВС України на транспорті передбачені посади начальників відділень дізнання, старших дізнавачів з особ­ливих доручень, старших дізнавачів, дізнавачів.

У відділах, відділеннях, групах дізнання міськрайлінорганів пе­редбачені посади начальників відділів, відділень, старших дізна­вачів, дізнавачів.

Дізнавач — це спеціально передбачена штатним розписом поса­дова особа органу внутрішніх справ, уповноважена здійснювати розслідування у кримінальних справах і досудову підготовку мате­ріалів протокольної форми в межах своєї компетенції.

На посади дізнавачів призначаються громадяни України, які, як правило, мають вищу або середню спеціальну юридичну освіту, пройшли стажування і виявили при цьому професійну придатність до роботи в дізнанні.

Старші дізнавачі з особливих доручень, старші дізнавачі та дізна-вачі можуть бути призначені на посади виконуючих обов'язки слідчих за погодженням з начальниками відділів (відділень) дізнан­ня ГУМВС, УМВС і лише наказами начальників ГУМВС, УМВС України.

Повноваження дізнавача визначаються чинним кримінально-процесуальним законодавством України. При виконанні своїх функцій дізнавач керується чинним законодавством та відомчими нормативними актами.

Дисциплінарні стягнення на дізнавача за порушення норм кримі­нально-процесуального законодавства можуть накладатися началь­ником органу дізнання або особою, яка виконує його обов'язки, тільки на підставі висновку начальника підрозділу дізнання (залеж­но від підпорядкування). Честь і гідність дізнавача охороняються за­коном. Виявлення неповаги до дізнавача, погроза, образа і наклеп на нього зумовлюють відповідальність, передбачену законодавством України.

На дізнавачів в повному обсязі поширюються пільги, передбачені Законом України "Про міліцію". Дізнавач має право на захист відповідно до законів України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" та "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".

 

Контрольні питання

1. Які форми досудового розслідування передбачені законодавством  України?
2. До компетенції яких державних органів України належить провад­ження досудового слідства?
3. Структура органів досудового слідства в системі МВС України.
4. Структура органів досудового слідства податкової міліції.
5. Які посади слідчих працівників передбачені в органах прокуратури та безпеки?
6. На підставі яких критеріїв здійснюється розмежування компетенції органів досудового слідства різних відомств?
7. У якій статті КПК України наведено перелік органів дізнання? Пе­релічіть ці органи дізнання.
8. Які органи дізнання універсальні?
9. Які основні функції виконують органи дізнання? Розкрийте зміст цих функцій.
10. Структура штатних підрозділів дізнання в системі МВС України.