Печать
PDF

ОСОБА, ЯКА ПІДЛЯГАЄ КРИМІНАЛЬНІЙ ВІДПОВІДАЛЬНОСП (СУБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ)

Posted in Уголовное право - Практика судів Укр. з крим. справ (2006-2007)

ОСОБА, ЯКА ПІДЛЯГАЄ КРИМІНАЛЬНІЙ ВІДПОВІДАЛЬНОСП (СУБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ)[1]

Відповідно до положень ст. 19 КК України та ч. 2 ст. 416 КПК України примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 27 лютого 2007 р. — Судова практика у кримінальних справах //Кримінальне судочинство. — 2007. — Вип. 3(5). — С. 16—17

(витяг)

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 20 бе­резня 2006 р. щодо С., який вчинив суспільно небезпечні дії, передбачені ч. 1 ст. 115 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у ви­гляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

С. органами досудового слідства обвинувачується в тому, що 3 листо­пада 2005 р., приблизно о 15 год., перебуваючи на присадибній ділянці на вул. Луговій у с. Заруддя Іванківського району Київської області, на ґрун­ті особистих неприязних стосунків умисно завдав потерпілому Г. сім ударів граблями в різні частини тіла і два удари косою, заподіявши потерпілому ко- лото-різану рану грудини з пошкодженням серця, від чого останній помер.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 10 травня 2006 р. по­станову щодо С. залишено без зміни.

У касаційній скарзі адвокат Ж. просив судові рішення щодо С. скасува­ти, справу передати на нове розслідування, посилаючись на однобічність та неповноту досудового та судового слідства, а також на невідповідність вис­новків суду фактичним обставинам справи. У доповненнях до касаційної скар­ги порушує питання також про перекваліфікацію суспільно небезпечних дій С. з ч. 1 ст. 15 на ст. 118 КК України та прийняття відповідного рішення.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка просила касаційну скаргу адвоката залишити без задоволення, перевірив­ши матеріали справи, доводи, наведені у касаційній скарзі та її доповненнях, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню частково.

Згідно зі ст. 365 КПК України рішення суду першої інстанції перевіря­ється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тоб­то відповідності нормам матеріального і процесуального законів фактичним обставинам справи та доказам, дослідженим у судовому засіданні.

Для цього згідно зі статтями 358, 362 КПК України апеляційний суд мо­же провести судове слідство у повному обсязі чи частково, дати суду першої інстанції доручення про виконання окремих процесуальних дій і залежно від оцінки доказів у їх сукупності прийняти одне із рішень, передбачених ст. 366 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 377 КПК України при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Проте, як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд ці вимоги за­кону повною мірою не виконав.

Так, захисник подав мотивовану апеляцію, в якій докладно виклав дум­ку щодо незаконності постанови суду у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вважав, що суспільно небезпечні дії С. кваліфіковано неправильно. На його думку, судом не з’ясовано та не дано оцінки діям потерпілого, який прийшов на земельну ділянку С. у стані алко­гольного сп’яніння (3,26 проміле етилового спирту в крові) з ножем у руках, щоб з’ясувати стосунки. При цьому про ніж розповідали свідки М., К., Ш., Г. П., Г. В., однак суд на це уваги не звернув та не дав оцінки їх показанням.

Крім того, захисник в апеляції оскаржував правильність встановлення судом кількості завданих ударів потерпілому граблями, оскільки це знаряд­дя має десять зубів і при завданні одного удару може залишатися одночасно декілька ран. У висновку судово-медичної експертизи зазначено дані лише про рани, а не про кількість ударів. Зазначені та інші наведені у касаційній скарзі обставини судом не проаналізовано і залишено без уваги.

Апеляційний суд, залишаючи апеляцію без задоволення, не навів в ухвалі переконливих мотивів на спростування доводів, викладених у апеляції щодо неправильної юридичної оцінки суспільно небезпечних дій С., належним чи­ном не перевірив і не зазначив у своїй ухвалі підстав, через які він визнав апеляцію захисника необґрунтованою, а лише зазначив, що не має юридич­ного значення, чи діяв С. у стані необхідної оборони, чи умисно завдав удари потерпілому, оскільки не усвідомлював своїх дій.

За таких обставин зазначене рішення не можна визнати законним, а то­му ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа — передачі на но­вий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду суд має ретельно перевірити до­води апеляції та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової пала­ти у кримінальних справах Верховного Суду України касаційну скаргу адво­ката Ж. задовольнила частково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 травня 2006 р. щодо С. скасувала, а справу передала на новий апеляційний розгляд.

 


[1] Див. також: Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочин­ство. — 2007. — Вип. 1(3). — С. 11—12; Вип. 3(5). — С. 23—25; 95—98.