Розділ ІІІ Статистичне спостереження

§ 1. Сутність статистичного спостереження та його організаційні форми

Статистичне спостереження — це специфічний метод і одночасно другий етап статистичного дослідження.

Статистичне спостереження — це науково організований, плано­мірний облік фактів про правові та суспільні явища шляхом реєстрації їх істотних ознак.

У Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику» дається таке його визначення: «статистичне спостереження — планомірний, науково організований процес збиран­ня даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в еконо­мічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шля­хом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології».

Дані, які ми отримуємо в результаті статистичного спостереження, на наступних етапах статистичного дослідження можуть суттєво впли­нути на правильність та вірогідність його результатів. Тому статистич­не спостереження повинно відповідати таким вимогам, як порівнян­ність окремих явищ між собою та минулими дослідженнями, а також єдина методика їх збирання.

Завданнями статистичного спостереження є досягнення: 1) повно­ти одержаних даних з тим, щоб усі явища і процеси були зареєстрова­ні в повному обсязі; 2) об’єктивності, реальності та вірогідності їх відображення; 3) порівнянності одержаних даних із тими, які були отримані раніш і в інших територіальних одиницях.

Статистичне спостереження складається з окремих елементів: про­ектування, підготовка, проведення спостереження та контроль одер­жаних даних.

Проектування спостереження — це розробка таких дій статистич­ного спостереження, які охоплюють програмно-методологічні та ор­ганізаційні питання його проведення.

Підготовка спостереження полягає у виборі інструментарію спо­стереження (наприклад, друкування бланків, інструктаж кадрів, які будуть проводити спостереження, а також здійснення пробного спо­стереження в разі потреби). Так, перед проведенням перепису насе­лення в країні необхідно провести пробне спостереження з метою перевірки надійності розроблених документів і програми перепису.

Проведення спостереження — безпосередня реєстрація фактів і явищ, що досліджуються.

Контроль одержаних даних полягає в перевірці достовірності, правдивості одержаних даних у результаті проведеного спостере­ження.

Існують дві основні організаційні форми статистичного спосте­реження: звітність і спеціально організоване статистичне спостере­ження.

Звітність — це основна форма статистичного спостереження, яка характеризує систему даних, завдяки яким аналізують результати ро­боти підприємства, установи або організації за звітний період і які періодично подаються у вигляді встановлених законодавством звітних документів (статистичних звітів) статистичним, контролюючим та ви­щим відповідним органам. Іншими словами, це така форма статистич­ного спостереження, при якій кожна установа за єдиними бланками в суворо визначені строки (кожний квартал, півріччя або за рік) надає своєму вищому органу і органу державної статистики документально підтверджені дані.

Звітність можна назвати головною формою статистичного спосте­реження. Поза офіційною кримінально-правовою, цивільно-правовою, адміністративно-правовою статистикою не може бути проведене об­ґрунтоване наукове юридичне дослідження. Форми, строки та види офіційної державної звітності встановлює вищий статистичний орган нашої країни — Державний комітет статистики України.

У випадках, коли мета й завдання статистичного дослідження по­требують показників, що не охоплюються офіційною статистичною звітністю, використовують таку форму, як спеціально-організоване спостереження. Наприклад, при вивченні особи потерпілих від зло­чинів може виникнути потреба в більш глибокому дослідженні та ви­вченні їх інтересів і ціннісних орієнтацій, психофізіологічних особли­востей, рівня правосвідомості і т. п. Ці відомості збираються при спеціальному вивченні кримінальних справ, анкетних опитуваннях і інтерв’юванні громадян, співробітників правоохоронних органів, злочинців і за допомогою інших методів збору інформації, яка не відо­бражається у звітності.

Спеціально організовані спостереження мають велике значення при проведенні статистичних досліджень, тому що інколи можуть бути єдиним джерелом збирання інформації.

§ 2. План та мета статистичного спостереження

При проведенні статистичного спостереження важливо чітко уяв­ляти етапи, з яких воно буде складатися. Для цього розробляється план спостереження, який містить програмно-методологічні та організацій­ні питання.

План спостереження — це система завчасно передбачених за­ходів, що включають певний порядок, строки та послідовність їх ви­конання, а також права, обов’язки та відповідальність осіб, які здій­снюватимуть спостереження. Загальнодержавні спостереження завжди організовує і проводить Державний комітет статистики України.

Програмно-методологічні питання спостереження включають в себе: формулювання гіпотези, розробку понятійного апарату дослі­дження, визначення джерел інформації та методів і засобів аналізу одержаних статистичних даних, а також інші питання методологічно­го забезпечення дослідження.

Головним є чітке визначення мети спостереження, оскільки кожну подію можна вивчати з різних сторін залежно від того, що нас цікавить у тому чи іншому явищі. Тому залежно від сформульованої мети необ­хідно реєструвати різні ознаки досліджуваного явища.

Метою статистичного спостереження є забезпечення збирання достовірного, якісного статистичного матеріалу для проведення всебічного аналізу досліджуваного явища, унаслідок чого можна було одержати об’єктивну, правдиву характеристику явищ і процесів, що стали об’єктом вивчення.

Мета статистичного спостереження формулюється у відповідних документах, на підставі яких і організується проведення спостережен­ня. У правовій статистиці такими документами можуть бути постано­ви та розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств і відомств.

Організаційні питання спостереження включають до себе: визна­чення органів, які здійснюватимуть спостереження, час його проведен­ня (реєстрації), джерела і засоби одержання даних, графік підготовки кадрів та їх інструктаж, визначення строків подання даних та інші питання, пов’язані з практичною підготовкою, організацією та про­веденням статистичного спостереження (наприклад, вирішення питань матеріально-технічного забезпечення дослідження).

При проведенні статистичного спостереження важливо визначити­ся з містом і часом його проведення.

Місце проведення спостереження — це пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності. Таким пунктом може бути місце роботи або місце проживання. Наприклад, при переписі на­селення зазвичай це місце постійного проживання людини. (Перепис населення проводиться шляхом відвідування житлових будинків та житлових приміщень тимчасовим переписним персоналом.)

Час спостереження — це період, протягом якого збираються статистичні дані. Час може бути поділено на об’єктивний і суб’єктивний. Об’єктивний — це той час або період, протягом якого збираються статистичні дані, що підлягають реєстрації. Так, кількість зареєстрованих злочинів в Україні можна обчислювати за певний період часу (добу, тиждень, декаду, місяць, рік), а кіль­кість нерозглянутих справ — на певну дату. У першому випадку — це період, а в другому — момент. Використовуються і той і інший показники в залежності від завдань спостереження.

Момент часу, станом на який проводиться реєстрація ознак елемен­тів сукупності, називається критичним. Так, відповідно до розпоряджен­ня Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 51-р «Про орга­нізацію проведення Всеукраїнського перепису населення» критичним моментом перепису населення 2001 р. було 0 годин 5 грудня 2001 р.

Період, протягом якого реєструються ознаки об’єкта спостережен­ня, називається суб’єктивним часом. При переписі населення 2001 р. він склав 10 днів (з 5 по 14 грудня 2001 р.). Наприклад, якщо строк подання місячного звіту 5 квітня, то суб’єктивний час, тобто час скла­дання звіту, буде з 1 по 5 квітня, а об’єктивний — один місяць (бере­зень). Суб’єктивний час, як правило, є нетривалим і повинен макси­мально наближуватися до критичного моменту.

§ 3. Поняття об’єкта правової статистики. Особливості відображення об’єктів у правовій статистиці

При проведенні статистичного спостереження одним із головних завдань є визначення об’єкта.

Об’єкт спостереження — це сукупність явищ, що підлягають вивченню. Необхідне чітке визначення об’єкта статистичного спосте­реження та його меж, тому що існує небезпека або зареєструвати факти, які не мають відношення до сукупності, що вивчається, або, навпаки, залишити поза увагою факти, які належать до цієї сукупнос­ті (наприклад, якщо брати за мету вивчити певні злочини, неприпус­тимо змішувати їх з правопорушеннями. У такому випадку результати дослідження не будуть відповідати дійсності). Без визначення меж статистичного спостереження важко організувати його проведення й ще складніше оцінити вірогідність отриманих даних.

Об’єктом статистичного спостереження виступає така сукупність соціально-правових відносин, яка має якісну своєрідність і яку необ­хідно піддати статистичній реєстрації для реалізації мети і завдань статистичного дослідження.

Об’єкти правової статистики диференціюються залежно від її га­лузей:

об’єкти кримінально-правової статистики: 1) злочини, передба­чені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння; 2) злочинці, особи, які вчинили злочин; 3) покарання;

об’єкти цивільно-правової статистики: 1) цивільні правовідноси­ни, які засвідчуються в адміністративному, нотаріальному, безспірно- му судовому провадженні, або цивільні справи; 2) сторони цивільного процесу (позивачі і відповідачі); 3) судові рішення;

об’єкти адміністративно-правової статистики: 1) адміністра­тивні правопорушення; 2) особи, які вчинили адміністративні право­порушення; 3) адміністративні стягнення.

Аналогічні об’єкти спостереження існують і в інших галузях пра­вової статистики.

Головною особливістю відображення об’єктів у правовій статис­тиці є те, що статистичному обліку підлягають лише ті злочини, цивільно-правові відносини та адміністративно-правові делікти, з при­воду яких відбувся офіційний судовий розгляд або вони були зареє­стровані у відповідних правозастосовчих або правоохоронних органах. Якщо з будь-яких причин і умов той чи інший факт не зареєстрований, то правова статистика його не досліджує.

Об’єкти правової статистики характеризуються значною латент­ністю. Термін «латентний» походить від латинського latens і тлумачить­ся як прихований, невидимий. Латентність — це сукупність фактично здійснених, але невиявлених діянь, унаслідок чого вони не знаходять відображення в офіційній правовій статистичній звітності.

Найбільша латентність властива адміністративно-правовим, цивільно-правовим і дисциплінарним деліктам. Виявлення рівня ла­тентності здійснюється при проведенні спеціально організованих статистичних досліджень.

На латентність у кримінально-правовій статистиці впливає те, що деякі види злочинів можуть бути невірно зареєстровані. Наприклад, злочин вчинено організованою групою, а його обліковують як групову злочинність. Інколи злочин обліковується як грабіж, а насправді — це розбій. Такі розбіжності, притаманні правовій статистиці, призводять до того, що дуже важко порівнювати правову статистику з даними інших галузей статистики.

Офіційні статистичні дані своїми показниками хоч і відображають значну кількість одиниць сукупності, що вивчається, але при прове­денні статистичного аналізу їх обов’язково слід доповнювати даними про рівень латентності тих чи інших правових явищ, тому що вони можуть істотно вплинути на результат дослідження.

§ 4. Одиниці сукупності, спостереження, виміру

Об’єкт статистичного спостереження складається з низки елемен­тів або одиниць: одиниці сукупності, одиниці спостереження та оди­ниці виміру.

Одиницею сукупності вважається первинний елемент сукупності, який необхідно дослідити та ознаки якого необхідно зареєструвати в процесі спостереження. У кримінально-правовій статистиці до таких елементів належать: кожний окремий злочин, кожна окрема особа, що вчинила злочин, і т. п.; у цивільно-правовій статистиці — кожна окре­ма цивільна справа, кожний окремий відповідач і позивач; в адміністративно-правовій статистиці — кожне окреме адміністра­тивне правопорушення, кожна особа, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Одиницею спостереження виступає певне джерело інформації, інакше кажучи, це первинний заклад або установа, від якої одержують необхідні статистичні дані. У правовій статистиці одиницею спосте­реження є районний суд, відділ внутрішніх справ, прокуратура, управ­ління служби безпеки, господарський суд, виправно-трудова установа, органи РАГС, нотаріату тощо. Одиницею спостереження в адміні­стративно-правовій статистиці можуть бути різні контролюючі і на­глядові заклади, які мають право виявляти адміністративні правопо­рушення і накладати адміністративні стягнення.

Одиниця виміру показує, у яких величинах обліковуються дослі­джувані правовою статистикою соціально-правові явища.

Так, у кримінально-правовій статистиці злочинність вимірюється кількістю зареєстрованих злочинів, кількістю осіб, які їх вчинили і які виявлені в процесі розслідування кримінальних справ, кількістю роз­критих і нерозкритих злочинів, кількістю кримінальних справ, роз­глянутих судовими органами, і т. ін. Одиниці виміру завжди залежать від одиниць сукупності, іноді вони можуть збігатися з ними, але це різні поняття. Одиницями виміру можуть бути тонни, метри, кілогра­ми, роки, кількість осіб, вони обов’язково залежать від явища, що досліджується. Одиниці виміру можуть бути натуральні, трудові та вартісні (грошові). У правовій статистиці використовуються натураль­ні одиниці виміру, які відображають притаманні правовим явищам фізичні або якісні властивості, і грошові, які дають змогу узагальнити і порівняти різноманітні явища.

Важливо правильно провести межу між одиницями виміру. Напри­клад, не можна порівнювати злочинність у кількості злочинів, кримі­нальних справ і осіб, оскільки в конкретній кримінальній справі мож­ливо декілька злочинів, один злочин може бути вчинено групою осіб або одна й та сама особа може вчинити декілька злочинів. Більше того, у процесі досудового слідства виявляється лише частина осіб, що ско­їли зареєстровані злочини. Суб’єкти злочинів на різних стадіях кримі­нального процесу також непорівнянні: не кожний підозрюваний стає обвинуваченим, не кожний обвинувачений може бути підсудним і не кожний підсудний може бути засуджений. Тому головною вимогою статистичного спостереження є порівнянність одиниць виміру.

§ 5. Програма статистичного спостереження

Для того щоб статистичне спостереження було здійснене найбільш ефективно, завжди складається програма спостереження.

Програма спостереження — це документ, який визначає систему різноманітних заходів шляхом окреслення завдань, цілей, засобів, етапів механізму їх реалізації, а також містить показники очікуваних результатів.

Від якості та ретельності розроблення програми спостереження залежить успіх проведення всього статистичного дослідження, віро­гідність і об’єктивність одержаних даних.

При виконанні програми статистичного спостереження важливо чітко визначитися з одиницею сукупності, яка завжди підпорядкову­ється меті та завданням дослідження.

Бельгійським ученим А. Кетле було сформульовано три правила складання програми спостереження: 1) бажано включати лише ті пи­тання, на які необхідно отримати відповіді для вирішення поставлено­го завдання; 2) не треба включати питання, на які не можна отримати відповіді достатньої якості; 3) не повинні включатися питання, які можуть визвати недовіру обстежуваних суб’єктів відносно мети спо­стереження. Ці правила не втратили актуальності і дотепер.

Також необхідно чітко визначити та дотримуватися вимог, що став­ляться до програми статистичного спостереження, а саме:

1)  програма повинна містити тільки необхідні та істотні питання, і не слід включати до неї зайві питання, які можуть ускладнити одер­жання і розробку даних;

2)  редакція питань має бути чіткою, конкретною та ясною. Розу­міння питань повинно бути однозначним і не викликати двоякого тлумачення. Небажано вносити до програми іншомовні слова;

3)   питання програми слід ставити в логічній послідовності (спо­чатку — загальні питання, а потім — більш конкретні), програма обов’язково складається таким чином, щоб можна було відповідями на одні питання контролювати відповіді на інші питання, інакше кажучи, програма має обов’язково містити контрольні питання;

4)  програма повинна забезпечувати порівнянність даних із попере­днім дослідженням даного об’єкта та з іншими дослідженнями, які були проведені в інших країнах.

Питання програми спостереження розміщуються в статистичних формулярах, їх ще називають бланками. У бланку повинно бути перед­бачено місце для питання та відповіді на нього. Застосовуються два види формулярів: індивідуальний (картковий) та списковий. У першо­му випадку він призначений для запису даних щодо однієї одиниці спостереження, а в другому — щодо декількох.

Як би ретельно не була складена програма статистичного спостере­ження і як би добре не був розроблений формуляр, для забезпечення однаковості їх заповнення та тлумачення питань необхідна інструкція.

Інструкція — це документ, що містить пояснення питань програми з конкретними прикладами та вказівками щодо взаємозв’язку між питаннями. Інструкція друкується на формулярі спостереження, а та­кож може бути окремим документом. Значення інструкції особливо важливо у випадках, коли статистичне спостереження проводиться особами, які не мають спеціальної статистичної освіти (прикладом може бути перепис населення).

Головна мета програми спостереження в кримінально-правовій статистиці — це побудова системи таких показників, які б відобража­ли весь процес боротьби зі злочинністю. У даному випадку програма повинна включати в себе показники, які характеризуватимуть: 1) рі­вень, структуру і динаміку злочинності, причини і умови злочинності, особливості особи злочинців і потерпілих; 2) діяльність усієї системи правоохоронних органів щодо запобігання злочинності. Аналогічно має бути складена програма спостереження в інших галузях правової статистики.

§ 6. Види статистичного спостереження

У правовій статистиці статистичне спостереження поділяється на різноманітні види.

За часом його проведення та моментом реєстрації даних статистичне спостереження може бути поточним та перервним. В основу видового розподілу статистичних спостережень покладено два критерії: 1) повнота охоплення одиниць сукупності й 2) безперервність обліку фактів у часі.

Поточне (безперервне) спостереження полягає в систематичній, постійній, безперервній реєстрації фактів в міру того, як вони виника­ють. Прикладом може бути реєстрація злочинів, актів громадянського стану, надходження грошових виплат у касу і т. ін. При поточному спостереженні факти реєструються постійно.

Перервне спостереження характеризує явище на певний момент часу або дату. Таке спостереження проводиться тоді, коли дані не мож­на одержати іншим шляхом. Перервне спостереження може бути пе­ріодичними одноразовим. Періодичне здійснюється через певні, як правило, рівні проміжки часу (наприклад, облік успішності студентів за даними екзаменаційних сесій; перепис населення проводиться один раз на десять років). Одноразове проводиться один раз або епізодично з метою вирішення певних завдань і може повторюватися через неви- значені проміжки часу при необхідності одержання даних. Застосуван­ня того чи іншого виду статистичного спостереження залежить від специфіки досліджуваного об’єкта, завдань та мети дослідження.

У правовій статистиці застосовуються всі види статистичного спо­стереження.

За охопленням одиниць сукупності розрізняють суцільне і несу- цільне спостереження.

Суцільне спостереження в статистиці — це повний облік одиниць сукупності (зокрема, повний облік усіх відомих злочинів або адміні­стративних правопорушень, скоєних у країні; облік виявлених осіб, що вчинили злочини; інших соціальних явищ і процесів, пов’язаних зі злочинністю). Суцільне спостереження є найбільш вірогідним та на­дійним, але його не завжди можна здійснити з ряду причин (брак грошей, обмаль часу та кадрів тощо). У таких випадках застосовуєть­ся несуцільне спостереження.

Несуцільне спостереження, як правило, проводиться для отри­мання даних, які відсутні в офіційній звітності і які одержати суцільним способом достатньо складно або практично неможливо. При несуціль- ному статистичному спостереженні реєстрації підлягають не всі оди­ниці сукупності, а якась їх частина. У свою чергу несуцільне спосте­реження поділяється на такі види: спостереження основного масиву, монографічне, вибіркове спостереження та моніторинг.

При спостереженні основного масиву дослідником збираються дані про найбільш масштабні або комплексні одиниці спостереження. Наприклад, при вивченні криміногенної ситуації в регіоні для поглиблено­го статистичного спостереження відбираються три-чотири міста, які за певними показниками (кількість населення, промисловий і культурний розвиток, рівень злочинності та правозастосовної діяльності правоохо­ронних органів і судів) є найбільш характерними й важливими. На осно­ві їх вивчення можна зробити загальні висновки про регіон.

Монографічне спостереження застосовується для глибокого ви­вчення одиничних, але типових у кримінологічному або соціально- правовому плані об’єктів, коли спостереженням охоплюється велика кількість одиниць. Наприклад, при вивченні злочинності в місті здій­снюється кримінологічне дослідження підприємства, у якому спосте­рігається високий рівень економічних злочинів і правопорушень або, навпаки, де встановлений високий рівень правопорядку. Монографіч­ний опис застосовується при вивченні питань, які не можуть бути до­сліджені при масових спостереженнях. Його проведення припустимо лише при типовості об’єктів вивчення, коли можна проаналізувати загальні тенденції, притаманні цим об’єктам.

При вибірковому спостереженні дослідженню підлягає відібрана в певному порядку частина одиниць сукупності, а отримані результати поширюються на всю сукупність у цілому. Важливою умовою прове­дення вибіркового спостереження є те, що кожна одиниця сукупності повинна мати рівний шанс потрапити до вибіркової сукупності.

Моніторинг — це спеціально організоване систематичне спосте­реження за станом певного середовища. Проводиться моніторинг бюджетів окремих соціальних груп населення (фермерів, пенсіонерів, студентів тощо).

Для найбільш якісного проведення спостереження проводять контр­ольне та пробне спостереження.

Контрольне спостереження — це спостереження, яке проводить­ся з метою перевірки даних спостереження, що вже відбулося. За його результатами робляться відповідні зміни у матеріалах проведеного спостереження. Зазвичай, його обов’язково застосовують після про­ведення перепису населення для перевірки правильності реєстрації громадян.

Пробне спостереження — це таке статистичне спостереження, яке здійснюється з метою уточнення та корекції низки питань при під­готовці до основного спостереження. Його застосовують при підготов­ці до проведення перепису населення (наприклад, проводять пробний перепис у якомусь районі).

§ 7. Способи статистичного спостереження

У правовій статистиці виділяють три способи одержання статис­тичних даних: 1) безпосереднє спостереження; 2) документальний спосіб; 3) опитування.

Безпосереднє спостереження — це метод збирання інформації про об’єкт, що вивчається, шляхом безпосереднього сприйняття і реє­страції фактів. Об’єктом спостереження можуть бути: поведінка окре­мих осіб або групи в умовах конкретної ситуації; висловлювання, ре­акції осіб, думки і оцінки співробітників правоохоронних органів тощо. Нерідко такий вид спостереження застосовується при проведенні кри­мінологічних досліджень.

Спостереження може бути включеним та невключеним. Включе­не спостереження передбачає вивчення ситуації всередині, шляхом безпосереднього сприйняття спостерігачем групи, що вивчається, або явища. Спостерігач стає учасником групи, одним із її членів. При включеному спостереженні можуть виникнути деякі труднощі морально-етичного характеру, коли, наприклад, спостерігаються явища аморального, а іноді злочинного характеру.

При невключеному спостереженні факти спостерігаються з боку, іззовні. При цьому вивчається особа злочинця, потерпілого, різні кри­міногенні фактори та ін. Недолік даного виду полягає в тому, що ін­формація може викривлятися з огляду на суб’єктивну установку до­слідника.

Документальний спосіб спостереження — це одержання різно­манітних даних за допомогою документів. Документальний спосіб є найбільш об’єктивним та достовірним. Так, у кримінально-правовій статистиці документами є журнали реєстрації, статистичні картки, архівні кримінальні справи, особисті справи засуджених, бухгалтерські звіти і т. п.

Опитування — це метод одержання фактів про явища і факти реальної дійсності. Опитування дає змогу одержати знання про вну­трішні установки та мотиваційну сферу людини, оскільки подібні відо­мості відсутні в офіційній статистиці. Об’єктом опитування можуть виступати злочинці, потерпілі, співробітники правоохоронних органів, громадських об’єднань, інші фізичні та юридичні особи.

Опитування поділяється на усне (експедиційне), самореєстрацію, кореспондентське та анкетне.

Усне (експедиційне) опитування полягає в тому, що спеціально під­готовлені працівники одержують необхідні дані шляхом безпосеред­нього опитування осіб. Відповіді фіксуються у спеціальних бланках або формулярах. При усному відбувається і контроль правильності відповідей. Ефективність цього способу достатньо висока, тому що він проводиться тільки спеціально підготовленими особами.

При самореєстрації опитувані особи самі заповнюють формуляри. Представники статистичних органів лише проводять інструктаж, роз’яснюють механізм заповнення бланків і контролюють повноту та правильність зібраних статистичних даних. Прикладом цього способу може бути дослідження бюджетів сімей або населення в цілому.

Кореспондентський спосіб полягає в тому, що добровільні кореспон­денти збирають необхідні статистичні дані і направляють їх у відповід­ні статистичні органи, які надсилають кореспондентам бланки та ін­струкції по їх заповненню. Обов’язком осіб або установ, які одержали формуляри, є їх заповнення та повернення в суворо обумовлені строки. Цей спосіб зазвичай застосовується для вивчення тривалих процесів.

Анкетний спосіб являє собою збирання інформації шляхом пись­мового заповнення заздалегідь розроблених анкет. Анкети розрізня­ються між собою залежно від предмета і мети дослідження. Від цього залежать кількість і зміст питань, які в них включаються. Чим склад­ніше явище, що вивчається, та глибше дослідження, тим більше в ан­кеті питань і ширше її обсяг.

Анкети поділяються на такі види: за змістом: відкриті (такі, на які опитуваний може дати самостійну відповідь у довільній формі), за­криті (що допускають наявність в анкеті набору можливих, допусти­мих варіантів відповіді), напівзакриті (що дають можливість респон­денту або вибрати відповідь із числа запропонованого набору варіантів відповідей, або доповнити своїм варіантом відповіді; за способом роз­повсюдження: пресовий (анкети публікуються в газетах, журналах); поштовий (анкети висилаються респондентам по пошті); роздавальний (безпосередньо в руки). Відповідно повертається 5, 30, 90 % анкет.

Метод анкетування має як переваги, так і недоліки. Цей метод один із найдешевших і економічних, але багато анкет не повертаються, не­вірно заповнюються, що не дає змоги отримати об’єктивне уявлення про досліджуване явище.

Обрання того чи іншого способу спостереження залежить насам­перед від мети дослідження об’єкта статистичного спостереження, а також від фінансових можливостей дослідників.

Усі види та форми статистичного спостереження, його класифіка­цію за різними ознаками можна подати у вигляді схеми (рис. 1), яка наочно характеризує всі класифікаційні ознаки даного етапу статис­тичного дослідження.

§ 8. Помилки спостереження і види контролю даних

Як би ретельно не були розроблені план і програма статистичного спостереження, проведений інструктаж виконавців, матеріали спостереження потребують контролю. Це пояснюється масовим характе­ром проведення статистичних робіт та складним їх змістом.

Завжди через ряд як об’єктивних, так і суб’єктивних обставин іс­нують розбіжності між даними, які отримані при проведенні спосте­реження, і дійсними значеннями показників. Такі розбіжності назива­ються помилками спостереження. Розрізняють похибку репрезента­тивності та помилки реєстрації.

Похибка репрезентативності — це розбіжність між даними су­цільного та вибіркового спостереження. Навіть найбільш точне, ретель­не застосування вибіркового методу не може дати такі ж результати, як при суцільному спостереженні. Похибка репрезентативності буде тим меншою, чим у більшому обсязі буде відібрана вибіркова сукупність. Збільшуючи вибірку, дослідник зменшує похибку репрезентативності.

Помилки реєстрації — це такі помилки, які виникають унаслідок неправильного встановлення фактів або їх неправильної реєстрації. Вони бувають випадковими і систематичними.

Випадкові помилки можуть допускати як особи, які відповідають на запитання, так і особи, які заповнюють формуляри, наприклад, помилки при написанні, так звані описки. Як правило, такі помилки при проведен­ні масових досліджень не становлять небезпеки, оскільки вони майже повністю погашаються в сукупності. Величина випадкової помилки може бути оцінена за допомогою відповідних математичних методів.

Систематичні помилки — це відхилення, які виникають у резуль­таті порушення принципів випадкового відбору одиниць сукупності, а також можуть бути обумовлені несправністю вимірювальних при­ладів, не досить чітким формулюванням програми спостереження. У свою чергу такі помилки поділяються на неумисні і умисні.

Неумисні систематичні помилки пов’язані з різними випадковими причинами, звичками людей. Уникнути таких помилок допомагає роз’яснювальна робота та спеціальні інструкції.

Умисні систематичні помилки виникають у результаті свідомого, навмисного викривлення або приховування фактів із метою прикра­шення дійсності. У першу чергу це різні види викривлення даних у статистичних звітах, які зроблені умисно.

Для виявлення та усунення допущених при реєстрації помилок використовують зовнішній, логічний та математичний контроль.

Зовнішній контроль полягає в перевірці бланків, а саме в правиль­ності їх оформлення, повноти записів, наявності відповідей на всі питання програми спостереження та точності їх оформлення.

Логічний контроль допомагає виявити несумісність відповідей на питання. Наприклад, якщо 5-річна дівчинка має вищу освіту, то зрозу­міло, що помилка була допущена при реєстрації віку. Електронно- обчислювальна техніка в управлінні оперативної інформації обласно­го управління внутрішніх справ проводить обов’язково логічний контр­оль усіх документів первинного обліку перед початком їх зведення. Подібним чином цей контроль провадиться і в органах Державної су­дової адміністрації та Міністерства юстиції за допомогою обчислю­вальної техніки.

Сутність математичного контролю полягає в перевірці точності арифметичних підрахунків. За допомогою даного виду контролю здій­снюється виправлення підсумків окремих кількісних показників. У пра­вовій статистиці математичний контроль використовується лише для перевірки звітних даних.

Дані статистичного спостереження обов’язково повинні проходити контроль і при необхідності підлягати виправленню та корекції.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Наведіть визначення та завдання статистичного спостереження.

2. Дайте визначення об’єкта статистичного спостереження та охарактери­зуйте особливості його відображення у правові й статистиці.

3. Що являють собою одиниця спостереження, одиниця сукупності та оди­ниця виміру?

4. Які вимоги пред’являються до програми статистичного спостереження?

5. Охарактеризуйте види та способи статистичного спостереження.

6. Назвіть помилки спостереження та види контролю за ними.

Завдання 1. Дайте визначення об’єкта, одиниці спостереження та одиниці сукупності при: а) обліку засуджених; б) перепису населення; в) обліку адміністративних правопорушень.

Завдання 2. До якого виду статистичного спостереження слід віднести: а) реєстрацію вчинених злочинів; б) реєстрацію цивільних справ, розглянутих судом протягом кварталу: в) облік відвідування студентами лекцій та практичних занять.

Завдання 3. Для вивчення соціально-демографічних та морально-психологічних характеристик потерпілих від шахрайства передбачено проведен­ня спеціального статистичного спостереження. Які питання по­винна містити програма спостереження?