1.  Глава 6 ЦК регламентує підряд як єдиний у своїй правовій сутності договір, що має загальні положення (§1) і об'єднує в єдиний тип договору підряду такі його види, як договір побутового підряду (за ЦК 1963 p. — побутове замовлення) (§2), договір будівельного підряду (за ЦК 1963 p. — договір підряду на капітальне будівництво) (§3), договір підряду на проектні та пошукові роботи(§4), поклавши в основу системи договорів підряду два критерії —предмет договору та суб'єктний склад Його учасників. Регламентація окремих видів договору підряду передбачає певні особливості з урахуванням їх специфіки.

2.  ЦК не відніс до видів договору підряду договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних  робіт,   відокремивши  його  як  самостійний  тип  договору(гл.62). Це зумовлюється тим, що на відміну від договорів підряду науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботимають творчий характер, а це пов'язано з ризиком недосягнення того результату, на який розраховує замовник. Виконавець в процесі здійснення цих робіт може прийти до зовсім іншого результату або пересвідчитися в неможливості досягнення результату, настання якого прагне замовник. Тому, якщо роботи виконуватимуться з досягненням зовсім іншого результату, або на якомусь з етапів виконання робіт виконавець дійде висновку про неможливість подальшого їх виконання, ризик лягає не на підрядника, як це передбачено договором підряду, а на замовника,

3.  Змінилося визначення договору підряду. Воно не містить такої конститутивної ознаки, що робота має здійснюватися або з матеріалів підрядчика або з матеріалів замовника. Це свідчить про те, що до підрядного типу належать І договори, предметом яких є виконання робіт за завданням замовника з застосуванням матеріалів або обладнання сторін, і ті договори, предметом яких є виконання робіт за завданням замовника без застосування матеріалів, обладнання сторін, наприклад виконання ремонту речі, переміщення вантажу, але з передачею результату такої роботи замовникові.

4.  ЦК чітко визначив спрямованість договору підряду на виконання певної роботи. Це дозволило, по-перше, провести розмежування між договорами підрядного типу та іншими типами цивільно-правових договорів, зокрема, договором купівлі-продажу, договорами на надання послуг; по-друге, послугувало основою для уніфікації правового регулювання договорів підрядного типу з договорами на оплатну передачу майна у власність.

Виходячи з того, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися (ч.і ст.178 ЦК), обмін майна в цивільному обороті опосередковується різними типами договорів, в тому числі і договором купівлі-продажу, і договором підряду. Але якшо договір купІвлі-продажу переслідує основну правову мету — оплатну передачу майна у власність від однієї особи до іншої, то договір підряду тільки У певних випадках, коли йдеться про створення нової речі, набуває кінцевої правової мети — передачу створеної речі у власність замовнику. Якщо ж йдеться, наприклад, про ремонт речі, то підрядник лише зобов'язаний повернути цю річ в оновленому вигляді. Таким чином, договір підряду відрізняється за своєю спрямованістю від договорів про оплатну передачу майна у власність. Якщо для останніх кінцева мета — це передання права власності від однієї особи до Іншої, то договір підряду регулює не стільки процес передачі результату виконаної роботи підрядником замовнику (ч.2 ст-837 ЦК), скільки сам процес створення певного матеріалізованого результату (виготовлення нової, обробка, переробка, ремонт існуючої речі або виконання іншої роботи) підрядником, надаючи право замовнику здійснювати контроль за його роботою, і як наслідок — досягнення кінцевої мети — передачі результату роботи замовнику.

Між тим саме ця кінцева мета дозволяє уніфікувати правові норми, які закріплюють передачу результатів роботи і майна у власність. Це стосується норм, які регулюють якість робіт і якість товару (ст.857, ст.673), відповідальність підрядника і відповідальність продавця за неналежну якість виконаної роботи або проданого товару (ст.858 ЦК, ст.678 ЦК) тощо. Зокрема ст.86О ЦК прямо передбачає, що до обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення ст.676 ЦК, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, як вірно відзначається в літературі, ця уніфікація можлива остільки, оскільки їй не заважає спрямованість підрядного зобов'язання'.

Договір підряду відрізняється від договорів на надання послуг своїм предметом. Так, послуга хоча і тісно пов'язана з особою виконавця та процесом вчинення ним певних дій (здійснення певної діяльності), але не співпадає з самими діями (здійсненням діяльності) виконавця, Існує як окреме явище — певне нематеріальне благо, споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, не набуваючи матеріалізованого вигляду) (ч.І ст.901 ЦК),

Виконана підрядником робота — це матеріалізований об'єкт, що знаходить своє втілення в індивідуально-визначених речах, оскільки сама робота виконується за завданням замовника, який має право у будь-який час перевіряти хід і якість роботи підрядника, не втручаючись у його діяльність (ч.І ст.849 ЦК). Матеріалізований результат знаходить своє відображення і в створенні нової речі, і в поліпшенні якості або інших споживчих властивостях вже Існуючої речі.

5. Відносини, що виникають з договору підряду, мають певні і спільні риси з відносинами, що виникають з трудового договору. Це пояснюється тим, що в обох випадках І підрядник, і працівник здійснюють трудову діяльність, але сама їх діяльність є принципово різною і регулюється самостійними галузями законодавства.

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (юридичною або фізичною особою-підприємцем), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, підпорядковується, як правило, внутрішньому трудовому розпорядку (такого підпорядкування не існує при укладенні договору з фізичною особою-підприємцем), а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Таким чином, при укладенні трудового договору роботи виконуються за рахунок работадавця, з його матеріалів, з використанням Його інструменту та обладнання. Використання працівником своїх матеріалів, обладнання тощо може відбуватися тільки за згодою роботодавця і, як правило, на умовах певної компенсації працівникові. Результат робіт, що виконуються за трудовим договором, є власністю роботодавця, який несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі робіт, а також ризик випадкового знищення предмету договору підряду до здачі його замовникові без вини сторін тощо.

§ 1. Загальні положення про підряд

1.  Глава 61 ЦК містить §1 (ст.ст.837—864), присвячений загальним положенням, що застосовуються, як зазначається вище, до окремих видів договорів підряду (побутового та будівельного, підряду на проектні та пошукові роботи), якщо інше не встановлено нормами ЦК про ці види договорів. Таким чином, норми, що складають загальні положення про підряд, застосовуються в субсидіарному порядку, співвідносячись з нормами, присвяченими окремим видам підряду, за правилами співвідношення загальних та спеціальних норм. Наявність спеціальної норми, що регулює конкретний вид підряду, є перешкодою для застосування до цього виду підряду відповідної норми, що міститься в загальних положеннях про підряд.

2.  Частина 1 ст.837 ЦК закріплює легальне визначення договору підряду, згідно з яким за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частина 2 ст.837 ЦК доповнює характеристику договору підряду, вказуючи на те, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Аналіз чч.і, 2 вказаної статті дає підстави стверджувати, що хоча законодавець і не дотримується єдності термінології, вказуючи, в одному випадку тільки на роботу як на предмет договору, а в другому — І на роботу, і на її результат (до речі,' при регулюванні окремих видів договору спостерігається така тенденція (ст.ст.876, 887 ЦК), між тим предметом цього договору є будь-яка робота, що виконується на завданням замовника. Результат роботи — це та матеріалізована форма, наприклад об'єкт будівництва, проектно-кошторисна документація, що опосередковують виконану роботу. Такий підхід до визначення предмету договору підряду спостерігається і в загальних положеннях про зобов'язання (ч.І ст.509 ЦК).

3.  Договір підряду — консенсуальний договір, який вступає в силу з моменту укладення, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма Істотними умовами.

Це оплатим й договір, оскільки виконаній роботі підрядника відповідає зустрічне грошове задоволення з боку замовника, хоча не можна не відзначити, що законодавство знає і винятки з цього правила, а саме безвідплатне виконання робіт, до яких, наприклад, можна віднести обов'язок наймача проводити поточний ремонт речі, переданої йому в найм, або обов'язок наймодавця проводити капітальний ремонт речі, переданої у найм іншій особі (ст.776 ЦК), Однак на законодавчому рівні договір безоплатного виконання робіт не знайшов свого закріплення.

Це двосторонній договір, оскільки і на стороні замовника, і на стороні підрядника є права та обов'язки, причому праву однієї сторони кореспондує обов'язок іншої і навпаки.

4.   Сторонами в даному договорі можуть виступати як фізичні,так і юридичні особи. Відповідно до ч.З ст.837 ЦК для виконання окремих видів робіт у випадках, встановлених законом, підрядник(субпідрядник)  зобов'язаний   одержати   спеціальний  дозвіл,   що свідчить про можливість виконання цих робіт особисто тим підрядником, що має на це дозвіл. Це стосується, наприклад, виконання авіаційно-хімічних робіт,  виготовлення, монтажу несучих конструкцій, монтажу конструкцій в будівельній, ремонтно-будівельній діяльності тошо.

5.   ЦК закріпив як загальну для всіх видів договору підряду конструкцію "генерального підряду", тобто систему взаємовідносин між сторонами, за якою робота може виконуватися підрядником або особисто, або за допомогою інших осіб (субпідрядників),якщо особисте виконання роботи не передбачено договором. В останньому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник. Прицьому підрядник залишається відповідальним перед замовником за результат діяльності субпідрядників (§1 ст.838 ЦК).

Система "генерального підряду" традиційно застосовувалася у будівництві або при проведенні проектних та пошукових робіт. Генеральний підрядник, уклавши договір будівельного підряду з замовником, укладає субпідрядний договір з субпідрядником. Субпідрядний договір — це різновид договору підряду, на який розповсюджується дія як загальних положень про договір (глави 52, 53 ЦК), так і дія загальних положень про договір підряду. До особливостей цього договору слід віднести те, що предметом його, зокрема у будівництві, є не об'єкт будівництва в цілому, а лише комплекс тих чи Інших робіт, для виконання яких генпідрядник передає субпідряднику технічну документацію, будівельні матеріали тошо. Між тим умови субпідрядного договору мають відповідати умовам договору підряду, для виконання якого залучається субпідрядник.

6.  ЦК зберіг традиційний підхід до визначення умов договору підряду, вказавши на те, що роботи виконуються на ризик підрядника. Ця характерна для договору підряду умова вказана і в ст.855 ЦК. Ризик підрядника полягає в тому, що в разі випадкового знищення предмету договору підряду до здачі його замовникові або у разі, якщо закінчення роботи стане неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу, а якщо оплата частково була здійснена, зокрема сплачено аванс, він зобов'язаний повернути ці виплати.

Між тим, якщо знищення предмета договору або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи, підрядник має право на оплату роботи.

7.  ЦК зберігає розподіл ризику між сторонами на випадок знищення або випадкового пошкодження матеріалу (ст.842), покладаючи його до настання строку здачі підрядником роботи на сторону, яка надала матеріал, а після настання цього строку — на сторону, яка його пропустила. Але новелою є те, що інший розподіл ризику може бути встановлено договором або законом.

8.  При виконанні підрядних робіт підрядник наділяється специфічними обов'язками та правами. Зокрема підрядник зобов'язаний вживати заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником (ст.841); своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника тощо(ст.847 ЦК). Водночас він має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості (ст.845), право на притримання результату роботи, устаткування, залишок невикористаного матеріалу, якщо замовник не сплатить встановленої ціни роботи(ст.856 ЦК).

Відповідні обов'язки та права має замовник. Так, замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду (ст.850 ЦК) і має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ст.849 ЦК).

§ 2. Побутовий підряд

1.   Правовому регулюванню договору побутового підряду присвячено §2 (ст.ст.865—874 ЦК). Правові норми, що містяться в цьому параграфі, стосовно загальних положень про підряд є спеціальними.

2.   Створення в гл.61  ЦК окремого параграфа, норми якого спрямовані   на   регулювання   відносин   побутового   підряду,пов'язано насамперед з особливим суб'єктним складом договору,оскільки замовником його виступає тільки фізична особа, а підрядником — суб'єкт підприємницької діяльності. Звідси — необхідність  законодавчого   забезпечення   інтересів   замовника,   як більш слабкої сторони, що виступає споживачем результату підрядних робіт.

Це досягається закріпленням певних обов'язків підрядника, які Умовно можна поділити на два види — переддоговірні і договірні. Так підрядник ще до укладення договору зобов'язаний надати замовникові необхідну і достовірну інформацію про запропоновану роботу (ст.868 ЦК), а також назвати конкретну особу, яка виконуватиме роботу, якщо за характером роботи це має значення (ст.868 ЦК). Якщо надання неповної або недостовірної інформації призведе в подальшому до виконання робіт, які не матимуть тих властивостей, на які розраховував замовник, останньому надається право розірвати такий договір і вимагати відшкодування збитків (ч.З ст.869 ЦК).

При здачі робіт замовникові підрядник зобов'язаний повідомити його про вимоги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використання речі (виконаної роботи), а також про можливі для замовника або інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог (ч.2 ст.869 ЦК).

До гарантій прав замовника законодавець відносить і право останнього у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися в односторонньому порядку від виконання договору, але за умови сплати підряднику частини встановленої ціни роботи. Причому передбачається, що умови договору, якщо вони позбавляють замовника цього права, є нікчемними (ч.2 ст.867 ЦК).

3. Діяльність підрядника завжди має спрямовуватися на виконання робіт виключно за замовленнями замовників. Тому підрядник немає права нав'язувати замовникові включення до договору додаткових оплатних робіт або послуг, а замовник має право відмовитися від оплати цих додаткових робіт та послуг (ч. 1 ст.867 ЦК).

4.  Визначення договору побутового підряду міститься в ст.865ЦК, згідно з якою підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. З цього визначення випливає, що такий договір є двостороннім, консенсуальним і оплатним.

5.  Договір побутового підряду є публічним і на нього у повному обсязі поширюються положення, що містяться у ст.633 ЦК (див. Коментар до гл.52 ЦК).

6.  Цей договір має особливий предмет, використання якого замовником не пов'язано з підприємницькою діяльністю. Підрядник виконує роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб замовника. Звідси, якшо фізична особа-замовник укладає такий договір з метою подальшого використання результату роботи з підприємницькою метою, на такий договір поширюються загальні положення про підряд (§1 гл.61 ЦК).

7.   Відповідно до загальних правил цивільного законодавства стосовно форми правочинів (ст.ст.205—209 ЦК), договір побутового підряду укладається в простій письмовій формі, а коли робота виконується в присутності замовника — і в усній формі. Договір вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ (касовий чек, товарний чек тощо), що підтверджує укладення договору. На відміну від загального правила про неприйнятність судом свідчень свідків при недодержанні сторонами письмової форми правочину (абз.2 ч.іст.218 ЦК), за відсутності у замовника документу, що підтверджує укладення договору побутового підряду, він має право залучити для підтвердження цього факту свідків.

Договір побутового підряду може укладатися з застосуванням публічної оферти. В цьому випадку до реклами та інших пропозицій щодо роботи, яка виконується за цим договором, застосовуються положення ст.641 ЦК (ст.869 ЦК).

8.  Ціна визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантом (цінниками),тарифами тощо (ст.873 ЦК).

9.  За правилом, робота оплачується після її остаточного передання підрядником, хоча за згодою замовника вона може бути ним оплачена при укладенні договору шляхом видачі авансу або у повному обсязі (ст.873 ЦК).

При цьому законодавець встановлює особливість розрахунків у випадку, якщо робота виконується з матеріалів підрядника. Так, за погодженням сторін вартість матеріалу може оплачуватися замовником при укладенні договору частково або в повному обсязі з остаточним розрахунком при одержанні ним виконаної роботи, або він може отримати його у кредит (із розстроченням платежу). В цьому випадку подальша зміна ціни наданого в кредит матеріалу не призводить до перерахунку, якщо інше не встановлено договором (4.2 ст.870 ЦК).

10. Хоча за правилом договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК), якшо робота виконується з матеріалу замовника, а підрядник допускає певні відступи від умов договору або інші недоліки у роботі, замовник має певні права, які різняться залежно від того, які недоліки були допущені підрядником. Якщо підрядником допущені істотні відступи від умов договору або інші істотні недоліки в роботі, замовнику надається право вимагати за своїм вибором: виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості; розірвання договору та відшкодування збитків. У тому випадку, коли виявлені недоліки чи відступи від умов договору не мають істотного характеру, замовнику надається право за своїм вибором вимагати: безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк, відшкодування власних витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати (ч.2 ст.872 ЦК).Причому вимога про безоплатне усунення таких недоліків результату роботи, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я самого замовника та інших осіб, може бути пред'явлена замовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття результату роботи, якщо у встановленому законом порядку не встановлені більш тривалі строки (строки служби).

Протягом встановленого десятирічного строку замовнику надається право, якщо підрядник безоплатно не усуне недоліків роботи, вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування витрат замовника на усунення недоліків (ч.З ст.872 ЦК).

11. По закінченні роботи замовник має з'явитися за одержанням виконаної роботи. Якщо він цього не зробить протягом двох місяців після письмового попередження підрядника, останній має право продати предмет договору побутового підряду за розумну цін^у. притримати його або вимагати відшкодування (ст.874 ЦК).

§ 3. Будівельний підряд

1.  За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва,  капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель(зокрема житлових  будинків),  споруд,  виконання  монтажних,пусконалагоджувальних та Інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. Власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник.

2.  Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації,що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Він зобов’язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

3.  Договором будівельного підряду мають бути визначені складі зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

4.  Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи І права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

5. Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти  підрядникові   у забезпеченні  будівництва  водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

6.  У разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об'єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин,що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором.

7.  Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, — етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обгрунтованими.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

8.   Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.  За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

9.   Підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від" дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк невстановлений договором або законом.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

10. У разі невиконання або неналежного виконання замовники обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи

1.  Регулюванню відносин, що виникають при проведенні проектних та пошукових робіт, присвячений §4 гл.61 ЦК (ст.ст.887—891),хоча на ці відносини розповсюджується дія загальних положень про підряд, якщо інше не встановлено законом (ч.2 ст.887 ЦК).

2.  Правила, спрямовані на регулювання відносин при проведенні пошукових та проектних робіт, вперше знайшли своє закріплення на рівні ЦК. Необхідність цього пов'язана з тим, що хоча вказаний договір і спрямований на виконання оплатної роботи, яка має своїм результатом створення матеріалізованого об'єкту у вигляд проектно-кошторисної та іншої технічної документації (далі —технічної документації), саме цей результат, що завжди розробляється конкретним підрядником для конкретного замовника, який оплачує цю роботу, у подальшому, на відміну від результатів інших видів договору підряду, може тиражуватися і розповсюджуватися,можливо, на оплатній основі як підрядником, так і замовником. До того ж і специфіка роботи проектних та пошукових організацій також вимагає встановлення спеціальних правил, які б гарантували права як замовника, так І підрядчика.

3.  Сторонами цього договору є підрядник ("проектант, пошуковець) І замовник. Підрядник — суб'єкт підприємницької діяльності,який має відповідну ліцензію на здійснення вказаних видів робіт. У ролі замовника можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи.

4.  Зміст цього договору складають права та обов'язки сторін. Так, підрядник зобов'язаний: додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника (ч.2 ст.888, п.І ст.890 ЦК); погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності —також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування (п.2 ст.890 ЦК); передати замовникові готову проектно-кошторис ну документацію та результати пошукових робіт (п.З ст.890 ЦК); не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам (п.4 ст.890 ЦК);гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації (п.5 ст.890 ЦК).

У свою чергу замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом; використовувати проектно-кошторисну документацію лише для цілей, встановлених договором, не передавати проекти о-кошторис ну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника; надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором; брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника; залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника Іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт (ст.889 ЦК).

5.   Підрядник   відповідає  за  недоліки документації та робіт,включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт(ч.і СТ.891 ЦК).

У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.2 ст.891 ЦК).

6. Для вказаного договору характерною є система генерального підряду, при якій замовник укладає договір на проведення всього комплексу проектних та пошукових робіт з однією проектною організацією, яка іменується генеральним підрядником. У ролі генерального підрядника може виступати і спеціалізована будівельна організація, яка здійснює весь комплекс пошукових, проектних та будівельних робіт. Генеральний підрядник залучає до виконання окремих видів проектних та пошукових робіт спеціалізовані проектні та пошукові організації, які іменуються субпідрядними організаціями, укладаючи з останніми субпідрядні договори. Між тим замовник може укладати договори з кількома підрядниками, які спеціалізуються на виконанні окремих видів вказаних робіт.