10. Пожертва.

Пожертва за своєю природою є різновидом договору дару­вання - дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів фізичним особам, юридичним особам, державі Україна, Автономній Республіці Крим, адміністративно-територі­альним утворенням для досягнення ними певної, наперед визна­ченої мети.

Пожертва відрізняється від договору дарування предметом дарування, зокрема майнові права не можуть бути предметом по­жертви. Предметом пожертви може бути будь-яке майно, яким пожертвувач може розпорядитися. Частіше за все це - грошові кошти, хоча можуть бути й інші речі (наприклад, для осіб, які по­страждали від стихійного лиха).

Крім цього, разом з прийняттям пожертви на особу поклада­ються обов’язок, спрямований на досягнення певної наперед обу­мовленої мети суспільно-корисного характеру.

Загальна користь полягає в тому, що невизначена кількість осіб може користуватися дарунком. У протилежному випадку, якщо кошти призначаються конкретній особі без певного призна­чення, то в даному випадку має місце звичайний договір даруван­ня.

Виділення коштів з державного або місцевого бюджету, у тому числі для загальнокорисних цілей, не є пожертвою, оскільки в даному випадку немає дарування - кошти використовуються за прямим призначенням.

Зауважимо, що договір пожертви від імені пожертвувача може укласти його представник, але при наявності доручення.

Договір про пожертву вважається укладеним з моменту при­йняття пожертви.

Права, які має пожертвувач:

1. Пожертвувач має право здійснювати контроль за викорис­танням пожертви, спрямованої на досягнення певної мети. Дару- вальник такого права не має, він може вимагати лише вчинення певних дій на користь третьої особи.
2. Якщо використання пожертви за призначенням виявило­ся неможливим, використання її за іншим призначенням можли­ве лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.
3. Пожертвувач має право розірвати договір пожертви у разі її нецільового використання.

Право вимоги розірвання договору пожертви мають також правонаступники (спадкоємці) пожертвувача.

Існує випадок, коли пожертвувач передає майно (пожертву) для досягнення певної мети, але використовувати його з такою метою неможливо в силу певних обставин. У такому разі викорис­товувати пожертву за іншим призначенням можливо тільки при наявності на це згоди пожертвувача. Але це правило не додержу­ється, якщо пропозиція звернена до невизначеного кола осіб та у зібраних коштах неможливо виділити майно конкретних пожертвувачів.