МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві

Методички - Захист учасників процесу

ПРОКУРАТУРА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

відділ криміналістики

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь

у кримінальному судочинстві

м. Луганськ 2007 рік

Зміст :

1. Основні положення Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" від 4 квітня 1994 року.
2. Діяльність слідчого по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, та оособливості проведення окремих слідчих дій в ході досудового слідства.
3. Зразки документів, що можуть використовуватися слідчими при розслідуванні кримінальних справ.

1. Основні положення Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", від 4 квітня 1994 року.

Однією з суттєвих причин латентності злочинності, передусім організованої, є те, що інформація про вчинені злочини не надходить до правоохоронних органів, оскільки громадяни, побоюючись розправи зі сторони злочинців, не вірять в спроможність їх захисту від протиправних посягань.

Незахищеність від протиправного впливу потерпілих, а також інших осіб, які могли б сприяти правосуддю, фактично спонукає їх ухилятися від виконання свого громадського обов’язку. Більше того, потерпілі й свідки, крім небажання з’являтися до суду, змушені відмовлятися від первинних показань або суттєво їх змінювати як у ході розслідування, так і судового розгляду кримінальної справи.

Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", введений в дію 4 квітня 1994 року, гарантує особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві (тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні злочинів, а також у судовому розгляді кримінальних справ) здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист їх життя, житла, здоров'я та майна від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.

До осіб, які мають право на забезпечення безпеки, віднесені: особа, яка заявила до правоохоронного органу про злочин або в іншій формі брала участь чи сприяла у виявленні, попередженні, припиненні і розкритті злочинів; потерпілий та його представник у кримінальній справі; підозрюваний, обвинувачений, їх захисники і законні представники; цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники в справі про відшкодування шкоди, завданої злочином; свідок; експерт, спеціаліст, перекладач і понятий; члени сімей та близькі родичі вказаних осіб, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.

До органів, які забезпечують безпеку, віднесені державні органи, які: приймають рішення про застосування заходів безпеки; здійснюють заходи безпеки.

Законом передбачені права та обов’язки осіб, щодо яких здійснюються заходи забезпечення безпеки, а також права і обов’язки органів, які забезпечують безпеку, конкретні заходи забезпечення безпеки, до яких віднесено: особиста охорона, охорона житла і майна; видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження; заміна документів та зміна зовнішності; зміна місця роботи або навчання; переселення в інше місце проживання; поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення; забезпечення конфіденційності відомостей про особу; закритий судовий розгляд. З урахуванням характеру і ступеня небезпеки для життя, здоров’я, житла та майна осіб, взятих під захист, можуть здійснюватися й інші заходи безпеки.

Положення цього закону також передбачають порядок забезпечення безпеки військовослужбовців та осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі або в місцях із спеціальним режимом утримання; підстави і приводи для вжиття заходів забезпечення безпеки, їх зміни і скасування; відповідальність за невжиття заходів безпеки та розголошення відомостей про них; наслідки відмови особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві, від захисту; контроль і нагляд за забезпеченням безпеки тощо.

13 січня 2000 року у зв'язку з прийняттям законів України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" та "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" до Кримінально-процесуального кодексу України були внесені відповідні зміни: КПК України доповнений статтями 52²–52⁵, 69¹, внесені зміни до інших статей, зокрема до ст.14¹, 20, 85, 97 тощо (додаток № 1).

Рішенням Європейського суду з прав людини в Страсбурзі визнано, що використання даних, «які представлені анонімними свідками як докази на етапі досудового розслідування», погоджується з положеннями Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод. Потрібно відмітити, що рішення Європейського суду і Європейської комісії з прав людини є обов’язковими для держав - членів Ради Європи.

У багатьох випадках при розслідуванні кримінальних справ у слідчих виникають труднощі в практичному застосуванні чинних положень законодавства стосовно забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Вони зумовлені, насамперед, незнанням працівниками правоохоронних органів положень законодавства, які регулюють забезпечення безпеки учасників процесу, а також відсутністю в непоодиноких випадках напрацьованих форм взаємодії органів, які приймають рішення про застосування заходів безпеки, та органів, які здійснюють ці заходи.

2. Діяльність слідчого по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, повинна включати в себе наступні процесуальні дії та заходи:

1. Роз’яснення прав учасникам процесу:

- у відповідності до ст. 52-2 Кримінально-процесуального кодексу України слідчий в кримінальній справі, що знаходиться у його провадженні, зобов’язаний роз’яснити особі, яка заявила до правоохоронного органу про злочин або в іншій формі брала участь у виявленні, запобіганні, припиненні і розкритті злочину чи сприяла цьому, потерпілим або їх представникам у кримінальній справі, підозрюваним, обвинуваченим, захисникам і законним представникам, цивільним позивачам, цивільним відповідачам та їх представникам, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим право на забезпечення безпеки у разі наявності реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу чи майну;

- слідчий зобов’язаний роз’яснити зазначеним учасникам процесу, що члени їх сімей та близькі родичі також мають право на забезпечення безпеки;

- про роз’яснення права на забезпечення безпеки слідчим складається окремий протокол (додаток № 2) або про це зазначається в протоколі відповідної слідчої дії.

2. Перевірка приводів до забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві:

- приводом для забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства можуть бути: заява учасника кримінального судочинства, члена його сім’ї або близького родича; звернення керівника відповідного державного органу; безпосереднє отримання слідчим інформації про наявність загрози життю, здоров’ю, житлу і майну осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, або членів їх сімей та близьких родичів;

- слідчий зобов’язаний здійснити відповідну перевірку в строк не більше ніж три доби шляхом проведення необхідних процесуальних дій (допит, обшук, виїмка, огляд, витребування документів, направлення відповідних доручень органу дізнання тощо);

- підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров’ю, житлу та майну;

- при визначенні реальності зазначеної загрози слід брати до уваги як характер вчиненого злочину, так і характеристику особи (осіб) обвинуваченого (підозрюваного), їх оточення;

- при перевірці приводів до забезпечення безпеки і при застосуванні заходів безпеки підлягає перевірці характер погроз - чи вони спрямовані на перешкоджання встановлення істини в справі, чи можливо носять інший характер (не виключено, що особа, яка береться під захист, умисно дає неправдиві свідчення, добросовісно помиляється в оцінці деяких фактів тощо, а це, в свою чергу, викликає відповідну реакцію обвинувачених (підозрюваних), їх родичів і близьких).

3. Прийняття рішення про забезпечення безпеки та вибір конкретних заходів:

- після перевірки, за наявності законних підстав, слідчий повинен прийняти рішення про застосування заходів безпеки, про що складається мотивована постанова (додаток № 3), яка направляється для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Постанова виноситься слідчим у відповідності до вимог, передбачених ст. ст. 52-1 ч.2, 130 КПК України;

- у невідкладних випадках таке рішення приймається негайно (коли мають місце дії насильницького характеру – вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень, викрадення осіб, знищення індивідуального майна тощо, або характеристика особи обвинуваченого (підозрюваного) чи його оточення дає підстави вважати реальними негайне виконання усних погроз тощо);

- про прийняте рішення повідомляється особа, яка взята під захист;

- прийняття рішення про забезпечення безпеки не повинне виключати подальшу перевірку необхідності підстав до застосування заходів безпеки шляхом проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів;

- у кожному випадку прийняття рішення про забезпечення безпеки слідчий може розглянути питання про необхідність комплексного застосування передбачених законом заходів (у постанові вказується їх перелік) з розмежуванням виконавців конкретних заходів (додаток № 4). Комплексне застосування заходів безпеки передбачає одночасне застосування їх безпосередньо слідчим шляхом винесення відповідних постанов (наприклад, про забезпечення конфіденційності даних про особу) та спеціальними органами, які здійснюють покладені на них обов’язки (наприклад, охорону осіб);

- за відсутності підстав для застосування заходів безпеки, слідчий складає мотивовану постанову про відмову в їх застосуванні (додаток № 5). Про прийняте рішення та право на його оскарження повідомляються зацікавлені особи (додаток № 6).

4. Порушення кримінальної справи по новому злочину:

- у випадку наявності реальної загрози життю, здоров'ю, житлу чи майну учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів, слідчий отримує фактичні дані, які свідчать про наявність ознак нового злочину (умисне вбивство, умисне заподіяння тілесних ушкоджень різної ступені тяжкості, знищення майна, перешкоджання явці учасників процесу, примушування їх до відмови від дачі показань, або погроза помстою за раніше дані показання тощо);

- в разі наявності відомостей про злочин слідчий, в порядку, передбаченому статтями 94, 98 і 99 Кримінально-процесуального кодексу України, зобов’язаний провести відповідну перевірку та прийняти рішення про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи або про передачу заяви (повідомлення) за належністю;

- про прийняте рішення заявнику негайно надсилається повідомлення;

- об’єднання кримінальних справ в одне провадження у цьому випадку допускається за наявності підстав, передбачених ст. 26 КПК України;

- якщо по закінченню розслідування не встановлена особа, злочинні дії якої викликали застосування заходів безпеки, або не встановлено місце її знаходження, то така кримінальна справа виділяється в окреме провадження.

5. Здійснення додаткових заходів, направлених на забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві:

- особа, яка взята під захист, повинна бути попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 181-2 КК України за розголошення відомостей про заходи безпеки. Таке попередження може бути здійснено як при ознайомленні особи, яка береться під захист, з відповідною постановою слідчого, так і шляхом відповідного застереження при відібранні підписки про нерозголошення даних попереднього слідства (додаток № 7-а);

- провадження окремих слідчих дій та організація розслідування в цілому повинні виключати будь-який витік інформації щодо осіб, взятих під захист, та здійснення конкретних заходів безпеки;

- у випадках, коли у зв’язку з участю в провадженні окремих слідчих дій учасники кримінального судочинства (експерт, спеціаліст, поняті, особи, які пред’являються для впізнання, захисник потерпілого, обвинуваченого, співробітники органу дізнання тощо) отримали відомості, розголошення яких може мати негативні наслідки для особи, взятої під захист, чи осіб, які здійснюють заходи безпеки, то від них відбирається підписка про нерозголошення даних попереднього слідства (у відповідності до вимог ст.121 КПК України);

- відповідно до ч. 2 ст. 52-3 КПК України, відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом. На документи, що містять таку інформацію, не поширюються правила, передбачені частинами другою і третьою статті 48, статтями 217-219 і 255 КПК України. Оригінали та направлені до виконання копії постанов слідчого про вжиття заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, зберігаються за правилами таємного діловодства. При цьому за правилами таємного діловодства здійснюється підготовка, облік, зберігання, використання і знищення таких документів;

- за невжиття слідчим заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист, а також розголошення відомостей про заходи безпеки щодо осіб, взятих під захист, якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки, передбачена кримінальна відповідальність за статтями 181-1 і 181-2 Кримінального кодексу України. Під тяжкими наслідками у статтях 181-1 і 181-2 розуміється загибель особи, взятої під захист, або особи, якою здійснювалися заходи безпеки, а також заподіяння хоча б одній із цих осіб тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

6. Особливість взаємодії слідчого з органами, які здійснюють заходи безпеки, включає в себе:

- своєчасне направлення слідчим в орган, який повинен здійснювати заходи безпеки, відповідної постанови, а також необхідних доручень у порядку, передбаченому ст.114 КПК України;

- ознайомлення осіб, які здійснюють заходи безпеки, з матеріалами кримінальної справи в частині, яка стосується загрози або можливості загрози життю, здоров’ю, майну особи, яка береться під захист, та даних щодо її особистості;

- спільне обговорення можливостей застосування додаткових заходів безпеки;

- спільне погодження часу, місця та умов виконання слідчих дій за участю особи, взятої під захист;

- обов’язкове залучення осіб, які здійснюють заходи безпеки, до участі в проведенні слідчих дій з особою, яка взята під захист;

- взаємне інформування з метою оперативного встановлення осіб, від яких виходить погроза особі, яка взята під захист;

- спільне планування оперативно-розшукових заходів, оперативних комбінацій, тактичних операцій та слідчих дій з метою встановлення та викриття осіб, які вчинили (вчиняють) злочини стосовно особи (осіб), взятої під захист;

- згідно з вимогами ст.14-1 КПК України в разі наявності загрози вчинення насильства або інших протиправних дій щодо осіб, взятих під захист, за письмовою заявою або письмовою згодою цих осіб може проводитися прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження із застосуванням або без застосування звуко-, відеозапису, фото- і кінозйомки. Прослуховування телефонних та інших переговорів санкціонується судом;

- у випадку проведення оперативної закупки наркотичних засобів, а також прийняття органами дізнання рішення про взяття під захист осіб, які сприяли кримінальному судочинству, шляхом обмеження відомостей про особу, слідчий у необхідних випадках про обставини вчинення злочину повинен допитати як свідків оперативних працівників.

7. Організація проведення пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням:

- відповідно до вимог статті 174 КПК України у виняткових випадках з метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання проводиться поза візуальним спостереженням того, кого впізнають;

- таке впізнання проводиться з дотриманням вимог, передбачених ст.174 КПК України, як окремий захід після прийняття слідчим рішення про обмеження відомостей про особу, яка береться під захист (ст. 52-3 КПК України);

- рекомендується таке пред’явлення особи для впізнання проводити в спеціально обладнаних приміщеннях, поділених надвоє перегородкою зі спеціального скла (прозорого з однієї сторони), яке має окремі входи. До початку слідчої дії слідчий повинен роз’яснити її суть окремо підозрюваному(обвинуваченому), його захиснику, іншим учасникам впізнання, двом понятим, які знаходяться в приміщенні разом з зазначеними особами. Так само і в іншому приміщенні слідчий роз’яснює суть слідчої дії особі, яка впізнає, двом понятим, іншим особам, які знаходяться в цьому приміщенні. При цьому підозрюваний (обвинувачений) займає місце серед інших осіб, які пред’являються для впізнання, після виходу слідчого з приміщення;

- при проведенні цієї слідчої дії обов’язкова присутність осіб, які здійснюють заходи безпеки, про що робиться відповідна відмітка в протоколі. З метою забезпечення конфіденційності даних про особу, яка впізнає, можуть застосовуватися спеціальна техніка для створення акустичних перешкод, зміна зовнішності цієї особи (наприклад, шляхом маскування тощо). В разі необхідності заходи безпеки можуть бути застосовані до понятих як спосіб забезпечення безпеки особи, яка впізнає злочинця;

- до участі в проведенні впізнання поза візуальним спостереженням залучаються четверо понятих. Поняті повинні пересвідчитися у можливості впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, і засвідчити таке впізнання ;

- оскільки участь підозрюваного (обвинуваченого) при пред’явленні для впізнання поза візуальним спостереженням носить обмежений характер, ці обмеження поширюються і на захисника підозрюваного (обвинуваченого). Останній має право перебувати лише в тій частині спеціально обладнаного приміщення, де знаходиться його підзахисний. Це не суперечить вимогам ст.ст.48, 114 КПК України ;

- про результати впізнання обов'язково повідомляються особа, яка пред'являлася для впізнання, та його захисник;

- у протоколі, крім відомостей, передбачених ст. 174 КПК України, обов'язково зазначається те, що впізнання проводилося поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, а також вказуються обставини та умови проведення такого впізнання (додаток № 8).

8. Прийняття рішення про скасування заходів безпеки:

- застосування заходів безпеки може бути скасовано слідчим лише на підставі закінчення строку конкретного заходу безпеки; усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, взятих під захист; систематичного невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що здійснюють заходи безпеки, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість скасування заходів безпеки;

- приводом для скасування заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути: заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича, щодо якого були застосовані заходи безпеки; отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб;

- за наявності достатніх підстав для скасування заходів забезпечення безпеки слідчим виноситься мотивована постанова про їх скасування (додаток № 9);

- протягом доби рішення про скасування заходів безпеки письмово доводиться до відома особи, щодо якої були застосовані заходи безпеки. Про оголошення постанови з роз’ясненням права особі на її оскарження прокурору робиться відповідна відмітка в постанові.

9. Слід мати на увазі, що у випадку прийняття в кримінальній справі рішення про застосування заходів безпеки відповідальність за нерозголошення даних покладається на орган дізнання, слідчого, прокурора, суддю, які відповідно до своєї компетенції можуть мати доступ до цих даних.

Додаток № 1

Зміни до Кримінально-процесуального кодексу України та інших законодавчих актів у зв’язку з прийняттям законів України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" та "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів":

1. доповнено Кодекс статтями 52-1, 52-2, 52-3, 52-4, 52-5 та 69-1 такого змісту:

«Стаття 52-1. Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві

Особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у разі наявності реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу чи майну мають право на забезпечення безпеки. Право на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав мають:

1) особа, яка заявила до правоохоронного органу про злочин або в іншій формі брала участь у виявленні, запобіганні, припиненні і розкритті злочину чи сприяла цьому;

2) потерпілий або його представник у кримінальній справі;

3) підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники;

4) цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої злочином;

5) свідок;

6) експерт, спеціаліст, перекладач і понятий;

7) члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених у пунктах 1-6 цієї статті, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.

Орган дізнання, слідчий, прокурор або суд, одержавши заяву чи повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у частині другій цієї статті, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше ніж три доби, а у невідкладних випадках - негайно прийняти рішення про застосування або відмову в застосуванні заходів безпеки. Відповідно до свого рішення вони приймають мотивовану постанову чи ухвалу і передають її для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Ця постанова чи ухвала є обов'язковою для виконання зазначеними органами.

Орган, якому доручено здійснювати заходи безпеки, встановлює перелік необхідних заходів і способів їх реалізації, керуючись при цьому конкретними обставинами і необхідністю усунення існуючої загрози. Про заходи безпеки, умови їх здійснення та правила користування майном або документами, виданими з метою забезпечення безпеки, повідомляється особа, взята під захист.

У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці особи, зазначеної у частині другій цієї статті, відомостей про злочин орган дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя в порядку, передбаченому статтями 94, 98 і 99 цього Кодексу, приймає рішення про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи або про передачу заяви (повідомлення) за належністю.

Про прийняте рішення заявнику негайно надсилається повідомлення.

Орган, який здійснює заходи безпеки, письмово інформує орган дізнання, слідчого, прокурора, суд або суддю, у провадженні якого перебуває кримінальна справа, про вжиті заходи та їх результати.

Стаття 52-2. Права і обов'язки осіб, щодо яких здійснюються

заходи безпеки

Особи, взяті під захист, мають право:

1) подавати клопотання про вжиття заходів безпеки або про їх скасування;

2) знати про застосування щодо них конкретних заходів безпеки;

3) вимагати від органу дізнання, слідчого, прокурора, суду застосування додаткових заходів безпеки або скасування здійснюваних заходів;

4) оскаржити незаконні рішення чи дії органів, які забезпечують безпеку, до відповідного органу вищого рівня, прокурора або суду.

Особи, взяті під захист, зобов'язані:

1) виконувати умови здійснення заходів безпеки і законні вимоги органів, які здійснюють заходи безпеки;

2) негайно інформувати зазначені органи про кожний випадок погрози або протиправних дій щодо них;

3) поводитися з майном та документами, виданими їм у тимчасове користування органом, який забезпечує безпеку, згідно з установленими законодавством правилами.

Стаття 52-3. Нерозголошення відомостей про особу, щодо якої здійснюються заходи безпеки

Нерозголошення відомостей про особу, взяту під захист, може забезпечуватися шляхом обмеження відомостей про неї в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та судових засідань. Орган дізнання, слідчий, прокурор, суд (суддя), прийнявши рішення про застосування заходів безпеки, виносить мотивовану постанову, ухвалу про заміну прізвища, імені, по батькові особи, взятої під захист, на псевдонім. Надалі у процесуальних документах зазначається лише псевдонім, а справжні прізвище, ім'я, по батькові (рік, місяць і місце народження, сімейний стан, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання та інші анкетні дані, що містять інформацію про особу, яка перебуває під захистом) вказуються лише у постанові (ухвалі) про заміну анкетних даних. Ця постанова (ухвала) до матеріалів справи не додається, а зберігається окремо в органі, у провадженні якого перебуває кримінальна справа. У разі заміни прізвища особи, взятої під захист, на псевдонім з матеріалів справи вилучаються протоколи слідчих дій та інші документи, в яких зазначено достовірні відомості про цю особу, і зберігаються окремо, а до матеріалів справи додаються копії цих документів із заміною справжнього прізвища на псевдонім.

Відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом. На документи, що містять таку інформацію, не поширюються правила, передбачені частинами другою і третьою статті 48, статтями 217-219 і 255 цього Кодексу.

Стаття 52-4. Порядок скасування заходів безпеки

Заходи безпеки можуть бути скасовані на підставі закінчення строку конкретного заходу безпеки; усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, взятих під захист; систематичного невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що здійснюють заходи безпеки, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування.

Приводом для скасування заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути: заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича, щодо якого були застосовані заходи безпеки; отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.

За наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки органом дізнання, слідчим, прокурором, судом (суддею) виноситься мотивована постанова чи ухвала про їх скасування.

Рішення про скасування заходів безпеки письмово протягом доби доводиться до відома особи, щодо якої були застосовані ці заходи.

Стаття 52-5. Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування

Постанова органу дізнання або слідчого про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування може бути оскаржена до відповідного прокурора або суду, а якщо така постанова винесена прокурором - до вищестоящого прокурора або суду.

Постанова судді або ухвала суду про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, до вищестоящого суду»;

«Стаття 69-1. Права свідка

Свідок має право:

1) давати показання рідною мовою або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;

2) заявляти відвід перекладачу;

3) знати у зв'язку з чим і у якій справі він допитується;

4) власноручно викладати свої показання в протоколі допиту;

5) користуватися нотатками і документами при дачі показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших даних, які йому важко тримати в пам'яті;

6) відмовитися давати показання щодо себе, членів сім'ї та близьких родичів;

7) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження;

8) подавати скарги прокурору на дії дізнавача і слідчого;

9) одержувати відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі показань.

У разі наявності відповідних підстав свідок має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законом і в порядку, передбаченому статтями 52-1-52-5 цього Кодексу»;

2. статтю 14-1 доповнено частинами четвертою і п'ятою такого змісту:

"У разі наявності загрози вчинення насильства або інших протиправних дій щодо осіб, взятих під захист, за письмовою заявою або письмовою згодою цих осіб може проводитися прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження із застосуванням або без застосування звуко-, відеозапису, фото- і кінозйомки.

Прослуховування телефонних та інших переговорів здійснюється за рішенням суду";

3. частину другу статті 20 доповнено словами "та у разі коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист";

4. частину другу статті 43, частину другу статті 43-1, частину третю статті 49, частину другу статті 50, частину другу статті 51, частину третю статті 77 доповнено словами а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки";

5. частину другу статті 48 доповнено абзацом такого змісту:

"за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки";

6. частину першу статті 85 доповнено реченням такого змісту: "З метою нерозголошення даних про особу, щодо якої застосовані заходи безпеки, у протоколах слідчих дій, передбачених статтями 95, 96, 107, 145, 170, 171, 173 та 176 цього Кодексу, обмежуються відомості про цю особу в порядку, передбаченому статтею 52-3 цього Кодексу";

7. частину третю статті 97 доповнено реченням такого змісту: "За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров'ю особи, яка повідомила про злочин, слід вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім'ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника";

8. частину першу ст.112 після цифр "177" доповнено цифрами "181-1, 181-2";

9. статтю 127 доповнено частиною шостою такого змісту:

"За наявності відповідних підстав поняті мають право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України";

10. статтю 128 після частини третьої доповнено новою частиною четвертою такого змісту:

"Перекладач за наявності відповідних підстав має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України".

У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою;

11. частину третю статті 128-1 доповнено реченням такого змісту:

"Спеціаліст за наявності відповідних підстав має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України";

12. частину другу статті 170 після слів "роз'яснені його" доповнено словом "права ;

13. у статті 174:

статтю після частини третьої доповнено новою частиною четвертою такого змісту:

"У виняткових випадках з метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання проводиться поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, з дотриманням вимог, передбачених цією статтею. Про результати впізнання обов'язково повідомляється особа, яка пред'являлася для впізнання".

У зв'язку з цим частини четверту і п'яту вважати відповідно частинами п'ятою і шостою;

частину шосту після слів "в присутності" доповнено словами "не менше" і реченням такого змісту: "У разі проведення впізнання за правилами, встановленими частиною четвертою цієї статті, поняті повинні пересвідчитися у можливості впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, і засвідчити таке впізнання";

14. статтю 176 після частини першої доповнено новою частиною другою такого змісту:

"У разі проведення впізнання за правилами, встановленими частиною четвертою статті 174 цього Кодексу, в протоколі, крім відомостей, передбачених цією статтею, обов'язково зазначається те, що впізнання проводилося поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, а також вказуються всі обставини і умови проведення такого впізнання".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

15. статтю 217 після частини третьої доповнено новою частиною четвертою такого змісту:

«Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення зазначеним особам не пред'являються».

У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою;

16. частину п'яту статті 218 доповнено реченням такого змісту: "Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не пред'являються і зберігаються окремо від кримінальної справи";

17. статтю 224 доповнено частиною другою такого змісту:

"У списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання, з метою нерозголошення відомостей про осіб, щодо яких у порядку, передбаченому статтями 52-1 та 52-3 цього Кодексу, застосовані заходи безпеки, замість їх справжніх прізвища, ім'я і по батькові зазначається псевдонім, а замість адреси - назва органу, який здійснює заходи безпеки, та його адреса";

18. статтю 253 доповнено пунктом 4-1 такого змісту:

"41) про забезпечення безпеки осіб, які підлягають виклику в судове засідання";

19. у статті 254:

частину першу доповнено реченням такого змісту: "У копіях обвинувального висновку та додатках до нього, що вручаються підсудному, з метою забезпечення безпеки осіб, які підлягають виклику в судове засідання, їх адреси не зазначаються";

частину п'яту доповнено реченням такого змісту: "Особи, щодо яких були застосовані заходи безпеки, викликаються в судове засідання виключно через орган, який здійснює ці заходи";

20. статтю 255 доповнено частиною другою такого змісту:

"Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не пред'являються";

21. у статті 273:

частину першу після слів "запобіжного заходу" доповнено словами "про застосування заходів безпеки";

частину третю після слів "підлягають оголошенню" доповнено словами "крім ухвал, що виносяться в порядку, передбаченому частиною третьою статті 52-1 і частиною першою статті 52-3 цього Кодексу";

22. доповнено статтю 290 частиною другою такого змісту:

"Суд у виняткових випадках може звільнити потерпілого, щодо якого здійснюються заходи безпеки, від обов'язку з'являтися в судове засідання за наявності письмового підтвердження показань, даних ним раніше ;

23. доповнено статтю 292 частиною другою такого змісту:

"Суд у виняткових випадках може звільнити свідка, щодо якого здійснюються заходи безпеки, від обов'язку з'являтися в судове засідання за наявності письмового підтвердження показань, даних ним раніше ;

24).у частині другій статті 300 після слів "інтереси справи" доповнено словами "або безпека підсудного";

25. у статті 302:

назву статті викласти у такій редакції:

"Стаття 302. Роз'яснення свідкові і потерпілому їх прав та обов'язків";

частину першу після слів "свідкові його" доповнено словами "права і";

у частині другій слова "право давати показання" замінити словом "права";

26. статтю 303 після частини п'ятої доповнено частинами шостою, сьомою, восьмою, дев'ятою, десятою, одинадцятою такого змісту:

"Для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд (суддя) за власною ініціативою або за клопотанням прокурора, адвоката чи самого свідка виносить мотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, та надання права учасникам процесу слухати його показання, ставити запитання та слухати відповіді на них.

У разі, коли існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод.

Якщо допитати свідка з використанням технічних засобів неможливо, суд (суддя) допитує його у відсутності підсудного. Допитаний свідок видаляється із залу судового засідання.

Після повернення підсудного до залу суду головуючий знайомить його з показаннями свідка і надає йому можливість дати пояснення з цього приводу.

Підсудний і учасники судового розгляду мають право ставити запитання свідкові.

Свідок відповідає на запитання у відсутності підсудного".

У зв'язку з цим частину шосту вважати частиною дванадцятою;

27. частину першу статті 306 доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3) коли справа розглядається у відсутності свідка в порядку, передбаченому частиною другою статті 292 цього Кодексу;

28. частину третю статті 307 після слів "інтереси справи" доповнено словами "або безпека свідка";

29. частину першу статті 324 доповнено пунктом 15 такого змісту:

"15) чи необхідно застосувати до підсудного заходи безпеки".

Кримінальний кодекс України доповнено статтями 181-1 та 181-2 такого змісту:

"Стаття 181-1. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист

Неприйняття рішення, несвоєчасне прийняття або прийняття недостатньо обґрунтованих рішень, а так само невжиття, несвоєчасне вжиття або невжиття достатніх заходів для безпеки працівників суду, правоохоронних органів або осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів посадовою особою органу, на який покладено функції забезпечення безпеки зазначених осіб, якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Стаття 181-2. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо осіб, взятих під захист

Розголошення відомостей про заходи безпеки особою, якою прийнято рішення про ці заходи, або особою, яка їх здійснює, а так само розголошення таких відомостей особою, взятою під захист, якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Під тяжкими наслідками у статтях 181-1 і 181-2 слід розуміти загибель особи, взятої під захист, або особи якою здійснювалися заходи безпеки, а також заподіяння хоча б одній із цих осіб тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, спричинення значної матеріальної шкоди".

У Кодексі України про адміністративні правопорушення:

1. доповнено Кодекс статтею 185-11 такого змісту:

"Стаття 185-11. Розголошення відомостей про заходи безпекищодо особи, взятої під захист

Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист, - тягне за собою накладення штрафу до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

2. у статті 221 цифри "184-2 – 185-10" замінено цифрами "184-2 – 185-11";

3. у частині першій статті 294 цифри "184 – 185-10" замінено цифрами "184 – 185-11";

4. пункт 34 частини першої статті 255 після слова і цифр "стаття 185-8" доповнено словом і цифрами "стаття 185-11".

Виправно-трудовий кодекс України доповнено статтею 81-2 такого змісту:

"Стаття 81-2. Забезпечення безпеки засуджених, які брали

або беруть участь у кримінальному судочинстві

У разі наявності небезпеки для життя і здоров'я засуджених, до яких згідно із законодавством України у зв'язку з їх участю у кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосування заходів безпеки, адміністрація місця позбавлення волі вживає заходів до охорони цих осіб. Крім того, до зазначених осіб можуть бути застосовані такі заходи:

а) переведення до іншого місця позбавлення волі;

б) окреме утримання.

Зміна виду або режиму відбування покарання особам, щодо яких застосовані заходи безпеки, здійснюється з додержанням вимог, передбачених законодавством України і цим Кодексом".

Статтю 88 Лісового кодексу України доповнено частиною такого змісту:

"Працівники державної лісової охорони, члени їх сімей та близькі родичі перебувають під захистом держави, що здійснюється в порядку і випадках, передбачених законом".

У Законі України "Про міліцію":

1. пункт 25 статті 10 викладено у такій редакції:

"25) забезпечувати у порядку, встановленому законодавством України, безпеку осіб, взятих під захист, у разі надходження від них заяви, звернення керівника відповідного державного органу чи отримання оперативної та іншої інформації про загрозу їх життю, здоров'ю, житлу чи майну";

2. статтю 11 доповнено пунктом 31 такого змісту:

"31) видавати у разі наявності небезпеки для життя і здоров'я особам, взятим під захист, відповідно до чинного законодавства зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку";

3. частини першу і другу статті 21 викладено у такій редакції:

"Працівники міліції перебувають під захистом держави, що здійснюється в порядку і випадках, передбачених законом.

Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності, житла, майна працівника міліції, членів його сім'ї та близьких родичів від злочинних посягань та інших протиправних дій".

У Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність":

1. статтю 1 після слів "в інтересах безпеки" доповнено словом "громадян";

2. у статті 3 слова "Управління охорони вищих посадових осіб" замінено словами "державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, статус суддів, забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, державний захист працівників суду і правоохоронних органів";

3. пункт 1 статті 6 доповнено абзацом такого змісту:

"реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя";

4. пункт 5 статті 7 викладено у такій редакції:

"5) забезпечити із залученням інших підрозділів безпеку працівників суду і правоохоронних органів, осіб, які надають допомогу, сприяють оперативно-розшуковій діяльності, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб";

5. у статті 9:

частину десяту після слів "відомості про" доповнено словами "заходи безпеки та осіб, взятих під захист";

частину чотирнадцяту після слів "безвісти зникли" доповнено словами "захисту життя, здоров'я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві";

частину п'ятнадцяту викладено у такій редакції:

"Візуальне спостереження може проводитися з метою встановлення даних про особу та про її зв'язки у разі, коли є факти, які підтверджують, що нею готується або вчинено тяжкий злочин, для отримання відомостей, які вказують на ознаки такого злочину, а також для забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб";

6. статтю 10 після пункту 3 доповнено новим пунктом 4 такого змісту:

"4) для забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб". У зв'язку з цим пункти 4 і 5 вважати відповідно пунктами 5 і 6.

У Законі України "Про Службу безпеки України":

1. пункт 9 статті 24 після слів "захист особистої безпеки громадян" доповнено словами "і осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у разі надходження від них, членів їх сімей та близьких родичів заяви, звернення керівника відповідного державного органу чи отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози їх життю, здоров'ю, житлу чи майну";

2. статтю 25 доповнено пунктом 16 такого змісту:

"16) видавати у разі наявності небезпеки для життя і здоров'я особам, взятим під захист, відповідно до чинного законодавства зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку";

3. частину другу статті 28 викладено у такій редакції:

"Близькі родичі військовослужбовців Служби безпеки України також підлягають державному захисту. Правопорушення щодо близьких родичів військовослужбовців Служби безпеки України, вчинені у зв'язку з виконанням покладених на цих військовослужбовців обов'язків, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом".

Частину першу статті 13 Закону України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" після слів "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" доповнено словами "Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів".

У Законі України "Про статус суддів":

пункт 4 статті 13 доповнено словами "а також за згодою судді в разі прийняття головою відповідного суду рішення про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки".

Додаток № 2

П Р О Т О К О Л

роз’яснення права на забезпечення безпеки

м. Луганськ 23 березня 2007 року

Старший слідчий прокуратури Іванченко П.А., у відповідності до вимог ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України склав відповідний протокол про роз’яснення права на захист Курманському Миколі Олексійовичу, 12.08.62 р. народження, що мешкає за адресою: м. Луганськ, вул. А. Барбюса буд.43, кв.212, який звернувся з письмовою заявою про злочин.

Курманському М.О. роз’яснено положення ч. 3 ст. 97 КПК України про те, що за наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров’ю особи, яка повідомила про злочин, слід вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім’ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника.

Старший слідчий

прокуратури _______________ П.А.Іванченко

(підпис)

Право на забезпечення особистої безпеки, а також безпеки членів сім’ї та близьких родичів мені роз’яснено. Ніяких заяв з цього приводу не маю.

Заявник

________________

(підпис)

23 березня 2007 року

Старший слідчий

прокуратури _______________ П.А.Іванченко

(підпис)

Додаток №2-а

ПРОТОКОЛ

роз’яснення прав та обов’язків особи,

щодо якої застосовуються заходи безпеки

м. Луганськ “___” __________________ 200_ р.

_________________ слідчий прокуратури __________________________________________________________________________

в приміщенні ______________________________________________________________

з __________год. __________хвил. до __________ год. __________ хвил.

згідно з вимогами ст. ст. 53, 85, ч. 3 ст. 97 КПК України у зв’язку з застосуванням заходів безпеки у вигляді ___________________________________________ роз’яснив

__________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я та по батькові особи, дата народження, місце проживання, місце роботи, посада)

__________________________________________________________________________

який виступає у кримінальній справі №____________________ в якості __________________________________________________________________________

(свідка, понятого, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, експерта, перекладача, спеціаліста та ін.)

його права та обов’язки , передбачені ст. ст. 52-1 – 52-4 КПК України.

Ст. 52-1 КПК України- особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві, члени їх сімей та близькі родичі у разі наявності реальної загрози їх життю, здоров’ю, житлу чи майну мають право на забезпечення безпеки.

Ст. 52-2 КПК України- особи, взяті під захист, мають право: подавати клопотання про вжиття заходів безпеки або про їх скасування; знати про застосування щодо них конкретних заходів безпеки; вимагати від органу дізнання, слідчого, прокурора, суду застосування додаткових заходів безпеки або скасування здійснюваних заходів; оскаржити незаконні рішення чи дії органів, які забезпечують безпеку, до відповідного органу вищого рівня, прокурора або суду. Особи, взяті під захист, зобов’язані виконувати умови здійснювання заходів безпеки і законні вимоги органів, які здійснюють заходи безпеки; негайно інформувати зазначені органи про кожний випадок погрози або протиправних дій щодо них; поводитися з майном та документами, виданими їм у тимчасове користування органом, який забезпечує безпеку, згідно з установленими законодавством правилами.

Ст. 52-3 КПК України – відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом.

Ст. 52-4 КПК України – заходи безпеки можуть бути скасовані на підставі закінчення строку конкретного заходу безпеки; усунення загрози життю, здоров’ю, житлу і майну осіб, взятих під захист; систематичного невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що здійснюють заходи безпеки, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування. Приводом для скасування заходів безпеки може бути: заява учасника кримінального судочинства, члена його сім’ї або близького родича, щодо якого були застосовані заходи безпеки; отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров’ю, житлу і майну зазначених осіб. Рішення про скасування заходів безпеки письмово протягом доби доводиться до відома особи, щодо якої були застосовані ці заходи.

Крім того, ___________________________________ роз’яснені вимоги ст. ст. 181, 181-2 КК України.

Права та обов’язки , викладенні в протоколі, мені роз’яснені в повному обсязі, їх зміст мені зрозумілий.

Підпис____________________________

Слідчий__________________________________

Примітка : якщо в кримінальній справі прийнято рішення про забезпечення конфіденційності даних про особу, даний протокол вилучається і зберігається разом з відповідними матеріалами за правилами таємного діловодства. Натомість складається протокол зазначеного зразка, в якому зазначаються змінені анкетні дані особи і відсутність будь-яких клопотань щодо забезпечення безпеки з боку цієї особи. Цей протокол долучається до матеріалів справи.

До кримінальної справи не приєднуються

Додаток № 3

ПОСТАНОВА

про зміну анкетних даних особи

м. Луганськ “___”_____________20__р.

Слідчий прокуратури розглянувши матеріали кримінальної справи № 9058 за фактом вбивства Нікітенка В.А.,-

Встановив :

06.01.2006 року близько о 00.15 хвилин біля під’їзду № 1 буд. №144 по вул. Успенській в м. Луганську гр. Щербина В.В. на ґрунті раптово виниклих особисто неприязних відносин наніс гр. Нікітенку В.А. удар ножем у ліву частину тіла, від якого останній помер на місці.

12.01.2006 року до прокуратури звернулась гр. Петренко Л.П., яка заявила, що проживає у квартирі №3, яка знаходиться в під’їзді будинку № 144, де було вбито Нікітенка В.А., і вона є очевидцем скоєння даного злочину. Разом з тим, Петренко заявила, що дати свідчення про відомі їй обставини скоєння злочину може в разі забезпечення її особистої безпеки , так як даний злочин був вчинений її знайомим Щербиною разом з її сусідом Скибою С.В., який в даний час переховується від слідства і мешкає у батьків своєї співмешканки за адресою: с Бочки, вул. Перемоги, 26.

У зв’язку з тим, що у Петренко Л.П. є підстави для побоювання за своє життя, оскільки один з учасників цього злочину перебуває на волі і може завдати їй шкоди, керуючись ст.ст.52-1 ч.2 та 130 КПК України , -

Постановив:

1. Забезпечити безпеку свідку в кримінальній справі № 9058 Петренко Ларисі Павлівні шляхом зміни її анкетних даних у матеріалах даної кримінальної справи.

2. Змінити анкетні дані свідка Петренко Лариси Павлівни, 13.06.63 р.н., та адресу проживання : м. Луганськ, вул. Успенська, буд. 144, кв. 3 на псевдонім Павлова Марія Яківна, вказавши місце постійного проживання адресу прокуратури.

3. Роз’яснити свідку Петренко Л.П. права та обов’язки особи, щодо якої застосовуються заходи забезпечення безпеки, повідомивши про вжиті заходи безпеки та умови їх здійснення.

4. Дану постанову складено в одному примірнику. Постанова разом з заявою Петренко та протоколом роз’яснення прав та обов’язків до кримінальної справи № 9058 не приєднується і підлягає направленню для зберігання прокурору.

Слідчий прокуратури

Ознайомлена : “___ ” _____________ 200_р.

Л.Петренко

Додаток №3-а

П О С Т А Н О В А

про застосування заходів безпеки

м. Луганськ 23 серпня 2006 року

Старший слідчий прокуратури, розглянувши матеріали кримінальної справи № 9058 за обвинуваченням Трапацького Б.С. і Кринченка Г.Д. у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

16 серпня 2006 року в 14 годин 25 хвилин Трапацький Б.С. за попередньою змовою з Кринченком Г.Д. та Броварком А.Н. вчинили розбійний напад з проникненням в житло Тараненка В.І., який мешкає за адресою: м. Луганськ, вул. Вітряна буд.12, кв.47. Після вчинення злочину Трапацький Б.С. та Кринченко Г.Д. були затримані, а Броварко А.Н. втік і його місцеперебування до сьогоднішнього дня не встановлено.

У ході розслідування кримінальної справи 16 серпня 2006 р. про обставини затримання безпосередньо після вчинення злочину обвинуваченого Кринченка Г.Д. був допитаний свідок Вередько С.М., а 21 серпня 2006 р. між Вередьком С.М. та Кринченком Г.Д. була проведена очна ставка. Після закінчення очної ставки, коли Вередько С.М. вийшов з приміщення РУВС, до нього підійшов раніше невідомий йому громадянин, який погрожуючи ножем, став вимагати змінити показання – дати показання слідчому про те, начебто він, Вередько, не впевнений у тому, що затриманий ним після злочину Кринченко Г.Д. виходив разом із співучасниками з квартири потерпілого. У випадку відмови Вередько С.М. буде вбитий. В цей же день Вередько С.М. звернувся з письмовою заявою про забезпечення його особистої охорони та охорони його житла і майна.

23 серпня 2006 року при пред’явленні осіб для впізнання за фотознімками Вередько С.М. впізнав Броварка А.Н. як особу, яка здійснила відносно нього погрози фізичною розправою.

На підставі викладеного, враховуючи наявність реальної загрози життю та здоров’ю свідка Вередька С.М., керуючись ст.ст. 52-1, 130 КПК України , -

П О С Т А Н О В И В:

Забезпечити свідку в кримінальній справі Вередьку Сергію Миколайовичу, 23 березня 1959 р. народження, який мешкає за адресою: м. Луганськ, вул. Вітряна, буд.12, кв.48, захід безпеки у вигляді особистої охорони, охорони його житла та майна.
Копію постанови направити для виконання начальнику УМВС України в Луганській області.
Копію постанови направити прокурору.
Про прийняте рішення повідомити Вередька С.М.

Старший слідчий

прокуратури _______________ П.А.Іванченко

(підпис)

Постанова мені оголошена 23 серпня 2006 року. Про кримінальну відповідальність за ст. 181-2 Кримінального кодексу України попереджений.

Свідок ________________

(підпис)

Старший слідчий

прокуратури _______________ П.А.Іванченко

(підпис)

Додаток №3-б

ПОСТАНОВА

про застосування засобів безпеки

м. Луганськ “___”_____________20__р.

Слідчий прокуратури, розглянувши матеріали кримінальної справи № 9058 за фактом вбивства Нікітенка В.А.,-

встановив :

06.01.2006 року близько о 00.15 хвилин біля під’їзду № 1 буд. №144 по вул. Успенській в м.Луганську гр. Щербина В.В. на грунті раптово виниклих особисто неприязних відносин наніс гр. Нікітенко В.А. удар ножем у ліву частину тіла, від якого останній помер на місці.

12.01.2006 року до прокуратури, звернулась гр. Петренко Л.П., яка заявила, що проживає у квартирі №3, яка знаходиться в під’їзді будинку № 144 де було вбито Нікітенко В.А. і вона є очевидцем скоєння даного злочину. Разом з тим, Петренко заявила, що дати свідчення про відомі їй обставини скоєння злочину може в разі забезпечення її особистої безпеки , так як даний злочин був вчинений її знайомим Щербиною разом з її сусідом Скибою С.В., який в даний час переховується від слідства і мешкає у батьків своєї співмешканки за адресою : с. Бочки вул. Перемоги, 26.

постановив:

1. Забезпечити безпеку свідку по кримінальній справі № 9058 Петренко Ларисі Павлівні у вигляді особистої охорони, охорони житла і майна.

2. Перший примірник постанови направити для виконання начальнику УМВС України в Луганській області для прийняття зазначених заходів безпеки у вигляді особистої охорони, охорони житла і майна Петренко Лариси Павлівни.

4. Дана постанова складається у 2-х примірниках, другий примірник разом із заявою Петренко та протоколом роз’яснення прав та обов’язків до кримінальної справи № 9058 не приєднується і підлягає направленню для зберігання прокурору.

Слідчий прокуратури

Ознайомлена : “___ ” _____________ 200_р. Петренко

Додаток № 4

П О С Т А Н О В А

про комплексне застосування заходів безпеки

м. Луганськ 20 серпня 2006 року

Старший слідчий прокуратури, розглянувши матеріали кримінальної справи № 9827 по обвинуваченню Малгакова Р.Т. у вчиненні злочину, передбаченого ст.17 ст.115 ч.1 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

На підставі викладеного, враховуючи наявність реальної загрози життю та здоров’ю потерпілого Чамка П.О., керуючись ст.ст. 52-1, 52-3 та 130 КПК України , -

П О С Т А Н О В И В:

Забезпечити потерпілому в кримінальній справі № 9827 Чамку Петру Олексійовичу, 21 квітня 1969 р. народження, який мешкає за адресою: м. Луганськ, вул. Кучина, буд.22, кв. 87, наступні заходи безпеки:

- у вигляді його особистої охорони, охорони його житла та майна;

Копію постанови направити для виконання начальнику УМВС України в Луганській області для прийняття зазначених та інших заходів забезпечення безпеки з урахуванням конкретних обставин і необхідності усунення існуючої загрози.
Про прийняте рішення повідомити Чамка П.О.
Дану постанову до кримінальної справи не приєднувати.

Старший слідчий

прокуратури _______________ П.А.Іванченко

(підпис)

Потерпілий ________________

(підпис)

Додаток № 5

П І Д П И С К А

про нерозголошення даних попереднього слідства

м. Луганськ 13 грудня 2006 року

Старший слідчий прокуратури у зв’язку з розслідуванням кримінальної справи № 9014, відповідно до вимог ст.121 Кримінально-процесуального кодексу України відібрав у потерпілого в кримінальній справі Соломова Геннадія Степановича, 14 січня 1956 р. народження, який мешкає за адресою: м. Луганськ, вул. Прокатна, буд.4, кв.91, підписку про нерозголошення даних попереднього слідства та обрання щодо нього заходу забезпечення безпеки у вигляді особистої охорони.

Про кримінальну відповідальність за ст. ст. 181 і 181-2 Кримінального кодексу України попереджений.

Потерпілий _________________

(підпис)

13 грудня 2006 року

Підписку відібрав:

Старший слідчий

прокуратури _______________ П.А.Іванченко

(підпис)

Додаток №5-а

П О П Е Р Е Д Ж Е Н Н Я

про обов’язок не розголошувати даних

попереднього слідства

місто (селище)___________________ “___”_______________ р.

Я, слідчий______________________________________________________

(назва органу, звання, прізвище та ініціали)

згідно з вимогами ст.121 КПК України попереджаю ________________________

(прізвище, ім’я та по батькові)

який в кримінальній справі №_________притягнутий в якості_____________________________________________________________про

(експерта, перекладача, спеціаліста та ін.)

обов’язок не розголошувати даних цієї справи без мого дозволу і про кримінальну відповідальність за ст.ст.181, 181-2 КК України у разі порушення цього попередження.

З даним попередженням і змістом ст. ст. 181, 181-2 КК України ознайомився особисто, заперечень і зауважень не маю.

Підпис____________________________

Слідчий___________________________

Додаток № 6

П Р О Т О К О Л

пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням того,

кого впізнають

м. Луганськ 13 грудня 2006 року

Старший слідчий прокуратури у зв’язку з розслідуванням кримінальної справи № 9014, керуючись вимогами ст.85, 127, 174, 176 КПК України, в присутності понятих:

1. Осипенка Павла Романовича, який мешкає в м. Луганську по вул. Комінтерна, буд.128, кв.43;

2. Голуба Григорія Михайловича, який мешкає в м. Луганську по вул. Гоголя, буд.11, кв.126;

3. Михайлова Геннадія Григоровича, який мешкає в Луганськ по вул. Артема, буд.195, кв.1;

4. Романюка Йосипа Павловича, який мешкає в м. Луганськ по вул. Азовській, буд.212, кв.173,

та оперативного уповноваженого відділу карного розшуку УМВД України в Луганській області, в приміщенні спеціально обладнаному кабінеті УБОЗ УМВС України в Луганській області при природному освітленні провів пред'явлення свідку Коваленку Віктору Івановичу, який мешкає в м. Луганську по вул. Прорізній, буд.4, кв.43, групи осіб:

1. Брюханова Петра Васильовича, 1971 р. народження, який мешкає в м. Луганськ по вул. Кравцова, буд.8, кв.23, одягнутого у шкіряну куртку чорного кольору, темноволосого, кругловидого, червонощокого, зріст 178 см.

2. Півня Семена Дмитровича, 1970 р. народження, який мешкає в м. Алчевськ, по вул. Кравцова, буд.8, кв.23, одягнутого в куртку з шкірозамінника чорного кольору, темноволосого, кругловидого, червонощокого, зріст 180 см.

3. Обвинуваченого Рибака Григорія Васильовича, 1971 р. народження, одягнутого у шкіряну куртку чорного кольору, темноволосого, кругловидого, червонощокого. На правій вилиці Рибака є шрам завдовжки близько 10 см, який проходить зверху вниз, зріст 179 см.

До кабінету, який спеціально обладнаний для проведення впізнання поза візуальним спостереженням особи, яку впізнають, був доставлений обвинувачений Рибак Г.В., а також запрошені гр. Брюханов П.В. та Півень С.Д., поняті: Осипенко П.Р. і Голуб Г.М., а також капітан міліції Попов А.С.

Вказаним учасникам цієї слідчої дії слідчий Романенко роз'яснив суть та порядок проведення впізнання поза візуальним спостереженням обвинуваченого Рибака Г.В., а понятим, що вони повинні засвідчити відповідність записів у протоколі виконаним діям. Після цього слідчий вийшов з вказаного кабінету і в кабінеті слідчого роз'яснив суть впізнання поза візуальним спостереженням особи, яку впізнають, понятим Михайлову і Романюку та свідку Коваленку В.І., якого попередив про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 178 КК України та за відмову від дачі показань за ст. 179 КК України.

_______________(Коваленко В.І.)

(підпис)

Понятим Михайлову Г.Г. та Романюку Й.П. було роз'яснено, що вони повинні засвідчити відповідність записів у протоколі виконаним діям.

У відсутність слідчого оперативний уповноважений відділу карного розшуку капітан міліції Попов А.С. запропонував особам, які пред'являлись для впізнання, сісти на три стільці, які були розташовані напроти дверей кабінету, обладнаного вічком. Обвинуваченому Рибаку було запропоновано сісти на будь-який з трьох стільців і він спочатку сів крайнім справа, а потім пересів на середній стілець. Після цього Попов по телефону сповістив слідчого, що можна розпочинати впізнання. Слідчий, свідок та поняті підійшли до дверей кабінету, в якому знаходились особи, що пред'являлись для впізнання, і слідчий запропонував свідку Коваленку В.І. через вічко оглянути осіб, які пред'являються йому для впізнання, і сказати, чи немає серед них того молодого чоловіка, який 20 грудня 2004 р. ввечері вчинив розбійний напад на гр. Карнаухова.

Свідок Коваленко В.І. оглянув пред'явлених йому на впізнання осіб і через слідчого попросив їх встати зі стільців, повернутися до нього правим боком. Слідчий голосно передав це прохання особам, які пред'являлись на впізнання. Оглянувши їх, свідок заявив, що серед осіб, пред'явлених йому на впізнання, він впізнає молодого чоловіка, який стоїть посередині, як того, що 20 грудня 2004 р. близько 21 год. поблизу буд.15 по вул. Володимирській у м. Луганську в присутності двох невідомих осіб бив громадянина Карнаухова і відібрав у нього шкіряну куртку. Впізнає його за зовнішнім виглядом, статурою, а також за рисами обличчя з шрамом на правій вилиці та за витягнутим вперед підборіддям. Після цього слідчий та поняті Михайлов і Романюк через вічко подивились в кабінет і переконалися, що на відстані трьох метрів від дверей правим боком до них стояли три молодих чоловіки, на обличчі чоловіка, який стояв середнім, виділявся шрам, а підборіддя було сильно витягнуте вперед. Після цього слідчий оголосив, що свідок впізнав молодого чоловіка, який знаходиться посередині, як того, що 20 грудня 2004 року близько 21 год. вчинив розбійний напад на гр. Карнаухова, і попросив його назвати своє прізвище. Молодий чоловік назвався: «Рибак Григорій Васильович».

Впізнання провадилося з 11 год. 30 хв. до 13 год. 05 хв.

Протокол прочитаний слідчим вголос свідку Коваленку В.І. та понятим Михайлову Г.Г. і Романюку Й.П., а потім обвинуваченому Рибаку Г.В, особам, що пред'являлись для впізнання — Брюханову П.В. та Півню С.Д., понятим Осипенку П.Р. та Голубу Г.М. і оперуповноваженому відділу карного розшуку Попову А.С. Записано правильно. Від понятих та інших учасників впізнання зауважень та клопотань не надійшло.

Свідок _____________________ (Коваленко В.І.)

(підпис)

Пред'явлені для впізнання особи:

1. __________________________(Брюханов П.В.)

(підпис)

2. __________________________(Півень СД.)

(підпис)

3. Впізнаний __________________________ (Рибак Г.В.)

(підпис)

Поняті: 1. __________________________ (Осипенко П.Р.)

(підпис)

2. ___________________________(Голуб Г.М.)

(підпис)

3. ___________________________(Михайлов Г.Г.)

(підпис)

4. ___________________________(Романюк Й.П.)

(підпис)

Оперуповноважений ________________ (Попов А.С.)

Слідчий прокуратури ________________ (П.А.Іванченко)

Додаток № 7

П О С Т А Н О В А

про скасування заходів безпеки

м. Луганськ 14 вересня 2006 року

Старший слідчий прокуратури, розглянувши матеріали кримінальної справи № 9018 за обвинуваченням Трапацького Б.С., Кринченка Г.Д. та Броварка А.Н. у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

16 серпня 2006 року в 14 годин 25 хвилин Трапацький Б.С. за попередньою змовою з Кринченком Г.Д. та Броварком А.Н. вчинили розбійний напад з проникненням в житло Тараненка В.І., який мешкає за адресою: м. Луганськ, вул. Вітряна, буд.12, кв.47. Після вчинення злочину Трапацький Б.С. та Кринченко Г.Д. були затримані, а Броварко А.Н. втік.

У ході розслідування кримінальної справи 16 серпня 2006 р. про обставини затримання безпосередньо після вчинення злочину обвинуваченого Кринченка Г.Д. був допитаний свідок Вередько С.М.. Після проведення 21 серпня 2006 р. між Вередьком С.М. та Кринченком Г.Д. очної ставки, Броварко А.Н., який залишався на волі, шляхом погроз вбивством вимагав у свідка Вередька С.М. змінити показання на користь обвинувачених.

Враховуючи наявність реальної загрози життю та здоров’ю Вередька С.М., 23 серпня 2006 року щодо нього було обрано захід забезпечення безпеки у вигляді особистої охорони, охорони його житла та майна.

12 вересня 2006 року за підозрою у вчиненні злочину був затриманий Броварко А.Н., щодо якого було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, враховуючи, що загроза життю, здоров'ю, житлу і майну свідка Вередька С.М. усунута, керуючись ст. ст. 52-4, 130 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Скасувати стосовно свідка Вередька Сергія Миколайовича, 23 березня 1959 року народження, захід безпеки у вигляді особистої охорони, охорони його житла та майна.
Копію постанови направити прокурору м. Луганська та начальнику УМВС України в Луганській області.
Постанову протягом доби оголосити свідку Вередьку С.М..

Старший слідчий

прокуратури _______________ П.А.Іванченко

(підпис)

Постанова мені оголошена 13 вересня 2006 року. Право оскаржити постанову прокурору Луганської області роз’яснено.

Свідок ________________

(підпис)

Старший слідчий

прокуратури _______________ П.А.Іванченко