Глава 22 Розгляд справ про адміністративне правопорушення Печать
Административное право - Р.А. Калюжний Науково-практичний коментар: КУпАП

Розгляд справ про адміністративне правопорушення

 

Стаття   276.   Місце   розгляду  справи   про  адміністративне правопорушення

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, статтями 128 - 129, частинами першою і другою статті 130, статтею 132, частиною четвертою статті 133 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

[Частину другу статті 276 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2350-ІІІ від 05.04.2001 /г/

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника.

Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.

Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

[У частину шосту статті 276 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІП від 05.04.2001 p.]

[У статтю 276 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 316-ХІ від 29.05.85 p., № 1117-ХІ від 16.10.85 p., № 7542-ХІ від 19.05.89 p., № 1369-ХІ від 29.07.91 p., № 1818-Х1 від 15.11.91 p.; Законами України № 3785-ХІ від 23.12.93 р., № 244/94-ВР від 15.11.94р.]

Провадження в справах про адміністративні правопорушення складається з чотирьох стадій. Другою стадією є розгляд справи про адміністративне правопорушення, який полягає в тому, що компетентний орган (посадова особа) проводить остаточне розслідування у справі і дає правову оцінку діям особи, яку позначено в протоколі як правопорушника.

Завершальним етапом адміністративного розслідування при провадженні у справах про адміністративні правопорушення є направлення протоколу і всіх матеріалів розслідування на розгляд органу (посадовій особі), уповноваженого розглядати відповідну категорію справ про адміністративні правопорушення. Важливим є питання для визначення адресату, якому повинен бути надісланий протокол. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, перелічуються у главі 17 КпАП. Окрім визначення уповноваженого органу, треба також визначити де саме має бути розглянута справа, тобто місце її розгляду. Ця стаття встановлює порядок визначення місця розгляду справи про адміністративне правопорушення.

За загальним правилом справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Також справи, що підвідомчі адміністративним комісіям, розглядаються ними за місцем проживання порушника.

Окрім цього, справи про:

 

  • випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах;
  • експлуатацію автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах;
  • порушення     водіями    правил    експлуатації    транспортних    засобів,    правил користування ременями безпеки або мотошоломами;
  • експлуатацію    водіями    транспортних    засобів,    номери    агрегатів    яких    не відповідають записам у реєстраційних документах;
  • перевищення водіями транспортних засобів швидкості руху, невиконання сигналів регулювання дорожнього руху, порушення правил перевезення людей та інших правил дорожнього руху;
  • участь водіїв мотоциклів та інших транспортних засобів у групових пересуванні, зупинці чи стоянці;
  • невиконання водіями вимог про зупинку, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди;
  • перешкоджання проведенню огляду транспортних засобів;
  • порушення водіями транспортних засобів правил проїзду залізничних переїздів;
  • порушення   водіями   правил   дорожнього   руху,   що  спричинило   пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна;
  • ненадання транспортних засобів працівникам міліції та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам військової служби  правопорядку у Збройних силах  України та інші  порушення  правил дорожнього руху;
  • керування  транспортними  засобами  особами,  які  не   мають   права  керування або водіями, які не мають при собі чи не пред'явили для перевірки відповідних документів;
  • випуск   на  лінію   транспортних  засобів,   технічний   стан   яких   не   відповідає встановленим вимогам;
  • порушення   або   невиконання   правил,   норм   та   стандартів,   що   стосуються забезпечення   безпеки   дорожнього  руху,   невиконання   припису   про  усунення порушень таких правил, норм і стандартів;
  • допуск до керування транспортними засобами або суднами водіїв чи судноводіїв, які   перебувають у  стані  сп'яніння,  або осіб,  які  не  мають  права  керування транспортним засобом;
  • керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані сп'яніння (ч. 1 і ч. 2 ст. 130);
  • самовільне   використання   транспортних   засобів,   машин   чи   механізмів   або зберігання транспортних засобів у невстановлених місцях;
  • порушення правил перевезення небезпечних, великогабаритних та великовагових вантажів на автомобільному транспорті;
  • пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд та технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів для їх усунення (коли правопорушення вчинено водієм), - можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

 

Справи щодо придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, а також розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і появи в громадських місцях у п'яному вигляді розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника. Згідно із ст. 21 КпАП матеріали стосовно цих адміністративних правопорушень можуть бути передані на розгляд громадської організації або трудового колективу. Розгляд таких справ громадськими організаціями або трудовим колективом можливий лише за умови доцільності застосувати до правопорушника саме захід громадського впливу.

Справи про порушення, які були вчинені на невійськових морських і повітряних суднах України, розглядаються у найближчому порту, куди має зайти або приземлитися судно, або у кінцевому пункті призначення.

Законами України можуть встановлюватися інші місця розгляду справи про адміністративне правопорушення.

 

Стаття 277. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення

Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 422, частиною першою статті 44, 44\ 1061, 1062, статтею 162, статтями 173, 1731, 178, 185 і частиною першою статті 1853, статтями 1857, 18510, 18822, 203 - 2061, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 1602, 185\ 2127- 21220- у триденний строк, статтями 46\ 51 і 176 - у п'ятиденний строк, а статтями 101 -103 цього Кодексу - у семиденний строк.

[У частину другу статті 277 внесено зміни згідно із Законом України № 662-1V від 03.04.2003 p.]

[У частину другу статті 277 внесено зміни згідно із Законом України № I299-IVвід 20.11.2003 p.J

[У частині другій статті 277 деякі цифри виключено згідно із Законом України № 2635-1Vвід 02.06.2005p.]

[Частину другу статті 277 доповнено згідно із Законом України № 3078-1V від 15.11.2005 p.J

[У частину другу статті 277 внесено зміни згідно із Законом України № 3504-1V від 23.02.2006 p.J

Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

[У частину третю статті 277 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.J

[У статтю 277 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 316-ХІ від 29.05.85 p., № 2010-Х1 від 03.04.86 p., № 4135-ХІ від 12.06.87 p., № 4452-ХІвід 21.08.87р., № 6347-ХІвід 03.08.88р., № 7445-Х1 від 27.04.89р., № 8710-ХІвід 19.01.90р., № 8711-XI від 19.01.90р., № 8918-Х1від 07.03.90р., № 9082-ХІвід 20.04.90р., № 9166-ХІ від 04.05.90 p., № 647-ХІ від 18.01.91 p., № 661-XI від 28.01.91 p.; Законами України№ 3039-ХІвід 03.03.93 p., № 3890-ХІ від 28.01.94р., № 64/95-ВР від 15.02.95р., № 386/96-ВР від 01.10.96p.J

Для адміністративного процесу характерний принцип оперативності та економічності. Він спрямований на таку організацію процесу, яка б забезпечувала його швидкість. Враховуючи, що адміністративні справи часто менш складні, ніж, наприклад, справи про кримінальні правопорушення, а також вимагають найшвидшого розв'язання, терміни, що встановлюються законодавством для вирішення індивідуальних адміністративних справ, як правило, невеликі. Також ще одним принципом адміністративного процесу є принцип відповідальності за неприйняття рішення. Він покликаний максимально скоротити терміни розгляду справ і усунути тяганину в адміністративному процесі.

За загальним правилом справи про адміністративні правопорушення розглядаються протягом 15 днів.

Протягом сім днів розглядаються справи про порушення, пов'язані з використанням газу; недотримання вимог щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів; порушення, пов'язані з неефективною експлуатацією паливо-і енерговикористовуючого устаткування; непідготовленість до роботи резервного паливного господарства.

Протягом п'яти днів - справи про дрібне розкрадання державного або колективного майна; порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення; виготовлення, зберігання самогону та апарату для його вироблення.

Протягом трьох днів - справи про порушення правил реалізації, експлуатації радіоелектронних   засобів   та   випромінювальних   пристроїв,   а   також   користування радіочастотним ресурсом України; дрібну спекуляцію; торгівлю з рук у невстановлених місцях; незаконну торговельну діяльність; порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій; порушення законодавства про вибори Президента України і народних депутатів; порушення законодавства про референдум.

Протягом доби повинні бути розглянуті справи про заготівлю, переробку або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції; незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах; ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження; невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання та переробки; незаконні посів та вирощування снотворного маку чи конопель; порушення правил про валютні операції; дрібне хуліганство; поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку; розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і появу в громадських місцях у п'яному вигляді; злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України; прояв неповаги до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил; публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції чи посадової особи військової служби правопорядку у Збройних силах України; порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України; порушення порядку працевлаштування, прийняття на навчання, надання житла, реєстрації, прописки або виписки іноземців та осіб без громадянства та оформлення для них документів; незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України; невжиття заходів щодо забезпечення своєчасної реєстрації іноземців і осіб без громадянства; порушення порядку надання іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів та сприяння в наданні інших послуг; незаконне перевезення іноземців та осіб без громадянства територією України.

Можливе встановлення інших строків для розгляду справ про адміністративні правопорушення законами України.

 

Стаття 278. Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1)  чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2)   чи   правильно  складено  протокол та  інші   матеріали  справи   про адміністративне правопорушення;

3)       чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4)       чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5)       чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

 

Кожна стадія адміністративного провадження складається з окремих етапів, що є групи взаємопов'язаних дій. Кожний етап у свою чергу складається з ряду послідовно здійснюваних конкретних дій. Підготовка справи до розгляду є першим етапом стадії розгляду справи.  Від цього етапу залежить взагалі законність, справедливість, правильність подальшого розгляду справи. На цьому етапі вирішуються такі питання: 1) чи належить до компетенції цього органа розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Підготовка до розгляду справи здійснюється особою, уповноваженою вирішувати цю справу, або особами, що займаються саме цією діяльністю відповідно до своєї професії. Такими особами є, наприклад, секретарі відповідних комісій або виконкомів сільської, селищної ради.

У випадку, коли розгляд цієї справи не належить до компетенції цього органа, він не має права його розглядати. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення надається у главі 17 КпАП.

Якщо при підготовці справи до розгляду будуть знайдені недоліки у протоколі, інших матеріалах справи, то такі документи надсилаються до органа, який порушив справу про адміністративне правопорушення.

Про час і місце розгляду справи повинно бути сповіщено осіб, які беруть участь у справі. Якщо підготовкою справи до розгляду займається секретар відповідної комісії або виконкому сільської, селищної ради, сповіщення осіб покладається на нього. Сповіщення передається правопорушнику під розписку, а у випадку, коли його не застали вдома, то кому-небудь із дорослих членів сім'ї або посадовій особі житлово-експлуатаційної організації, адміністрації за місцем роботи або за місцем навчання порушника. Законом передбачено випадки, коли присутність особи, яка притягається до відповідальності, при розгляді справи є обов'язковою (ст. 268 КпАП). Тоді здійснюється привід такої особи. Усім іншим особам, що беруть участь у справі, сповіщення висилаються. Якщо справа розглядається колегіальним органом, то час і місце розгляду справи визначається його головою, про що потім сповіщаються інші члени органа та зазначені особи.

Вирішується питання і про достатність і наявність додаткових матеріалів, що допомагають при розгляді справи для правильного її вирішення. Якщо будуть встановлені обставини, які виключають провадження по справі, то справа не повинна розглядатися. Однак є деякі нюанси. Так, якщо підготовкою справи до розгляду займається особа одноособово, а розгляд буде колегіальним, то ця особа не вправі припинити розгляд справи. Питання про припинення провадження у справі повинно бути прийнято засіданням колегіального органу. Якщо ж підготовку до розгляду справи здійснює особа, що розглядає справу одноособово, то вона має право на цьому етапі припинити провадження у справі. Таким само чином вирішуються і питання щодо клопотань особи, яка притягається до відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

 


 

Стаття 279. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.

Наступним етапом після підготовки справи до розгляду є етап слухання справи. Він розпочинається з оголошення складу колегіального органа або у випадку, коли справа розглядається посадовою особою, то з представлення цієї особи. Стаття 216 встановлює, що адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення за наявності не менш як половини членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад - за наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету. Правомочність засідань інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законодавством України. Порядок розгляду справи є однаковим, як при розгляді її посадовою особою, так і при розгляді колегіальним органом. Більш детально порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення уповноваженим органом (посадовою особою) надається у відповідних положеннях.

Так, наприклад, у Положенні про адміністративні комісії визначено, що адміністративні комісії розглядають справи на засіданнях, що проводяться не менше двох разів на місяць. Справи розглядаються відкрито. З метою підвищення виховної і запобіжної ролі провадження в справах про адміністративні правопорушення справи можуть розглядатися у виїзних засіданнях комісії. Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді кожної справи про адміністративне правопорушення адміністративною комісією ведеться протокол, в якому зазначаються відомості, які перелічені у ст. 281 КпАП. Справа розглядається у 15 денний строк. Відповідальний секретар адміністративної комісії: 1) заводить на кожний протокол про адміністративне правопорушення окрему справу; 2) здійснює підготовку до розгляду справ про адміністративні правопорушення; 3) вирішує організаційні питання проведення засідань комісії; 4) веде у справах, що розглядаються комісією, протоколи засідань комісії; 5) разом з головою комісії підписує протокол і постанову комісії у справі про адміністративне правопорушення; 6) звертає до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення і контролює їх виконання; 7) веде діловодство комісії, облік розглянутих справ про адміністративні правопорушення, забезпечує схоронність цих справ.

При розгляді справи колегіальним органом голова колегіального органу, а під час його відсутності заступник голови:

1)      керує   роботою   колегіального   органу,   несе   відповідальність   за   виконання покладених на орган завдань;

2)  головує на засіданнях органу;

3)      забезпечує регулярне проведення засідань колегіального органу, визначає коло питань, що підлягають розгляду на черговому засіданні;

4)  вживає заходів щодо підвищення рівня правової культури і правової підготовки членів колегіального органу;

5)      підписує протокол і постанову колегіального органа у справі про адміністративне правопорушення.

Обов'язковим при розгляді справи про адміністративне правопорушення є роз'яснення особам, що беруть участь у справі, їх прав та обов'язків та виконання інших вимог цієї статті. Під час заслуховування справи орган (посадова особа), що розглядає справу повинен з'ясувати обставини, що перелічені у ст. 280 КпАП шляхом ознайомлення з протоколом, матеріалами справи, заслуховування осіб, які беруть участь у справі, дослідження доказів, вирішення клопотань, а також заслуховування висновку прокурора, якщо він теж бере участь у справі.


Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

[У статтю 280 внесено зміни згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР№ 1117-ХІвід 16.10.85 p.]

[У статті 280 деякі слова виключено згідно із Законом України № 2342-ІП від 05.04.2001 p.]

Від всебічності і об'єктивності з'ясування усіх обставин у справі залежить прийняття правильного рішення уповноваженим на те органом. При розгляді справи необхідно з'ясувати:

чи було вчинено адміністративне правопорушення. Визначення адміністративного правопорушення надається у ст. 9 КпАП. Діяння повинно містити усі ознаки складу правопорушення, за відсутності хоча б однієї вважається відсутнім склад у цілому. Також правопорушення повинно бути передбачено КпАП;

чи винна ця особа в його вчинені. З огляду на презумпцію невинуватості, особа яка притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки інше не буде доведено в установленому законом порядку. Уважно, повно, об'єктивно, всебічно досліджуючи докази у справі, ознайомлюючись із матеріалами справи, орган (посадова особа) вирішує чи є особа винною у вчинені цього правопорушення;

чи підлягає особа відповідальності. Законом передбачені випадки, коли особа, хоча і вчинила адміністративне правопорушення, відповідальності не підлягає. Так відбувається, наприклад, коли правопорушення вчинила неосудна особа, або особа діяла у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони;

чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. До обставин, що пом'якшують відповідальність належать: щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі. На відміну від обставин, що пом'якшують відповідальність, перелік обставин, що її обтяжують, є вичерпним і ніякі інші обставини такими визнаватися не можуть. Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1)      продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2)      повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;

3)      втягнення неповнолітнього в правопорушення;

4)      вчинення правопорушення групою осіб;

5)  вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

6)  вчинення  правопорушення  в  стані  сп'яніння.  Орган  (посадова  особа),  який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати цю обставину обтяжуючою;

чи заподіяно майнову шкоду. У результаті вчинення правопорушення громадянинові, підприємству, організації, установі може бути заподіяно майнову шкоду. Порядок вирішення цього питання регулюється ст. 40 КпАП та ст. 229, ст. 230 КпАП.

чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу. Такими  підставами слід вважати доцільність застосувати захід громадського впливу до правопорушника з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника; та інші обставини, що впливають на правильне вирішення справи. Важливим   є  обов'язок   органу  (посадової  особи)   з'ясувати   причини  та  умови вчинення    правопорушення.    Це    необхідно    для    індивідуалізації    відповідальності правопорушника, для проведення профілактичних робіт задля попередження вчинення правопорушень у майбутньому, як цією особою, так і іншими, а також для дослідження науковцями    проблеми    вчинення    правопорушень.    Вивченням    причин    та    умов вчинення адміністративних правопорушень займається така наука, як адміністративна деліктологія.

Орган (посадова особа), який розглядає справу, повинен при з'ясуванні причин та умов вчинення правопорушення користуватися лише визначеними законом процесуальними засобами та у межах своєї компетенції (наприклад, особистий огляд, пояснення осіб, які беруть участь у справі та інші).

 

Стаття 281. Протокол засідання колегіального органу по справі про адміністративне правопорушення

При розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються:

1)      дата і місце засідання;

2)      найменування і склад органу, який розглядає справу;

3)      зміст справи, що розглядається;

4)      відомості про явку осіб, які беруть участь у справі;

5)      пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду;

6)      документи і речові докази, досліджені при розгляді справи;

7)      відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження.

Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

З метою фіксації обставин розглядуваної справи, а також ходу самого слухання справи колегіальним органом ведеться протокол засідання такого органу у справі про адміністративне правопорушення. Ця стаття надає перелік відомостей, які повинні бути занесені до протоколу. Ведеться протокол відповідальним секретарем. Протокол підписується головуючим та секретарем органу. Після слухання справи протокол підшивається до справи. У випадку, коли є якісь документи, що належать до відомостей, занесених у протокол, ці документи є невід'ємною частиною протоколу і підшиваються до справи разом із протоколом.

Коли справа розглядається посадовою особою одноособово, то протокол згідно із цією статтею не ведеться. Однак у журналі обліку адміністративних справ може робитися відмітка про присутність осіб, що беруть участь у справі.

Відповідальність за недодержання вимог цієї статті не передбачена.

 

Стаття 282. Пропозиції про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень

Орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію.

[Статтю 282 доповнено згідно із Законом України№ 2342-111 від 05.04.2001 p.]

При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), який розглядає справу, повинен з'ясувати причини та умови вчинення правопорушення. З'ясувавши ці обставини, орган (посадова особа) вносить пропозицію до відповідного державного органа чи в орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі про усунення цих причин та умов. Така пропозиція повинна бути законною, реальною, відповідати наявним ситуаціям. Орган (посадова особа), який розглядає справу, згідно із ст. 6 КпАП повинен розробляти і здійснювати заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявляти й усувати причини та умови, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України. Тому орган (посадова особа), отримавши пропозицію щодо усунення певних причин та умов вчинення правопорушень, повинен зробити усе можливе для приведення пропозиції у виконання. Про вжиті заходи протягом місяця повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію. Пропозиції щодо заходів, направлених на усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, можуть бути загальними та спеціальними. Перші формуються при аналізі розгляду декількох справ, узагальнюються певні причини та умови, робиться відповідний висновок. Інші стосуються конкретного правопорушення і направлені на запобігання вчинення саме такого адміністративного правопорушення. Відповідальність за невжиття заходів, необхідних для реалізації внесеної пропозиції, не передбачається.