| Глава 20 Адміністративне затримання. Особистий огляд. Огляд речей і вилучення речей та документів |
|
| Административное право - Р.А. Калюжний Науково-практичний коментар: КУпАП |
|
Глава 20 Адміністративне затримання. Особистий огляд. Огляд речей і вилучення речей та документів Стаття 260. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення У випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів. [У частину першу статті 260 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.] Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України. [У частину другу статті 260 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІП від 05.04.2001 p.] Для правильного і об'єктивного вирішення справи важливе значення мають заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення. Вони застосовуються для припинення адміністративних проступків, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечення своєчасного розгляду справи та виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у справах. У цій статті наведено перелік заходів процесуального забезпечення провадження в справі про адміністративне правопорушення: адміністративне затримання, особистий огляд і огляд речей, вилучення речей і документів. Більш конкретно ці заходи розглядаються у статтях 261-265 КпАП. Також законом передбачено ще й такі заходи забезпечення провадження, які не зазначені в цій статті, - відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп'яніння, доставлення порушника і його привід. У деяких випадках заходи адміністративно-процесуального примусу допомагають виявити правопорушення, які мають наслідком кримінальну відповідальність.
Стаття 261. Адміністративне затримання Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. [Частину другу статті 261 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.] Як захід забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення адміністративне затримання застосовується із метою припинення адміністративних проступків, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечення своєчасного розгляду справи та виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у справах. Адміністративне затримання можливе лише при вчиненні адміністративного правопорушення, при скоєнні злочину особа затримується у кримінально-процесуальному порядку. Можливе затримання психічно хворих осіб для усунення небезпеки, яку вони представляють, вільно знаходячись у суспільстві, та неповнолітніх. Неповнолітні можуть бути затримані за бійку, азартні ігри, порушення правил користування транспортом, дрібну спекуляцію, биття стекол вагонів поїздів, ігри з вогнем та інші правопорушення. Строк їх затримання не може перевищувати 3 годин. Одразу повідомляються батьки цих дітей або органи опіки. Не можна застосовувати адміністративне затримання до таких осіб: - іноземці, щодо яких діє право дипломатичного імунітету; - депутати Верховної Ради; - прокурори; - судді. Якщо зазначені особи вчиняють дії, що мають наслідком адміністративне затримання, уповноважена особа повинна перевірити наявність документа, що посвідчує особу, записати його номер та скласти рапорт про адміністративне правопорушення. Цей рапорт передається начальнику ОВС, який вирішує подальше притягнення особи до відповідальності згідно із законом. Також, як правило, адміністративне затримання не застосовується до військовослужбовців. У випадку, коли військовослужбовець здійснює дії, за які можливе адміністративне затримання, його затримують для негайного доставлення до чергового військової частини. Факт адміністративного затримання обов'язково фіксується протоколом про адміністративне затримання. Ця стаття надає перелік обов'язкових відомостей, що повинні бути внесені до протоколу. До них належать: дата і місце складання протоколу, посада, П. І. Б., яка склала протокол, відомості про особу затриманого, час і мотиви затримання. Таким чином, протокол повинен відображати фактичні обставини, при яких було здійснено затримання. Цей протокол при розгляді справи є як джерело доказу. Затриманий має право оскаржити адміністративне затримання у вищестоящий орган або вищестоящій посадовій особі. У зв'язку з тим, що адміністративне затримання посягає на особисту свободу особи, про місце її перебування негайно повідомляються її родичі, або на її на прохання можуть бути оповіщені інші особи (власник відповідного підприємства, установи, організації, уповноважений ним орган). Це положення забезпечує захист прав затриманого. Адміністративне затримання може тривати не більше трьох годин. Час затримання починає обчислюватися з моменту доставлення порушника до відповідного органу, а особи, яка була в стані сп'яніння, - з часу її витвереження.
Стаття 262. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України. [У частину першу статті 262 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІП від 05.04.2001 p.] Адміністративне затримання провадиться:
1) органами внутрішніх справ - при вчиненні дрібного хуліганства, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України; [У пункт 1 частини другої статті 262 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.] [Пункт 1 частини другої статті 262 доповнено згідно із Законом України № 1299-1V від 20.11.2003 p.] [Пункт 1 частини другої статті 262 доповнено згідно із Законом України № 1703-IV від 11.05.2004 р.] 2) органами прикордонної служби - у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушення правил використання об'єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та [Пункт 2 частини другої статті 262 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 662-IVeid 03.04.2003 p. J [Пункт 2 частини другої статті 262 доповнено згідно із Законом України № 1299-1V від 20.11.2003 p.] [Пункт 2 частини другої статті 262 доповнено згідно із Законом України № 1723-IV від 18.05.2004 p.] 3) старшою у місці розташування охоронюваного об'єкта посадовою особою воєнізованої охорони - при вчиненні правопорушень, зв'язаних з [У пункті 3 частини другої статті 262 деякі слова виключено згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.] 4) посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - у разі вчинення військовослужбовцями, [Пункт 4 частини другої статті 262 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 743-ІУвід 15.05.2003 p.J 5) органами Служби безпеки України - при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, придбанні або зберіганні спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації. [Частину другу статті 262 доповнено пунктом 5 згідно із Законом України № 1703-IVвід /1.05.2004 p.] [У статтю 262 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 316-ХІ від 29.05.85 p., № 2010-ХІ від 03.04.86 p., № 4134-Х1 від 12.06.87 p., № 6347-ХІ від 03.08.88 p., № 7445-ХІ від 27.04.89 p., № 8918-ХІ від 07.03.90 p., № 9082-ХІ від 20.04.90 p., № 9166-Х1 від 04.05.90 p., № 647-ХП від 18.01.91 p.; Законом України № 64/95-ВР від 15.02.95 p.] Особи підлягають адміністративному затриманню з метою припинення адміністративних проступків, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечення своєчасного розгляду справи та виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у справах. Здійснювати адміністративне затримання можуть лише органи (посадові особи), що перелічені у цій статті. У пункті 1 ч. 2 цієї статті визначено право органів внутрішніх справ здійснювати адміністративне затримання. До того ж таке право надається усім працівникам ОВС, зокрема міліціонерам Патрульно-постової служби, дільничним інспекторам міліції, оперативним працівникам, незалежно від того чи знаходяться вони на службі чи ні, іншим співробітникам ОВС, що здійснюють охорону громадського порядку. Так, наприклад, Статут патрульно-постової служби міліції України встановлює, що адміністративне затримання проводиться нарядом міліції при вчиненні: дрібного хуліганства, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, народного дружинника, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції, незаконних операцій з іноземною валютою і платіжними документами, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у не встановлених громадських місцях чи появі у громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, при порушенні правил дорожнього руху, а також в інших випадках, прямо передбачених законодавчими актами України. Дії наряду після затримання правопорушників вимагають від працівників міліції пильності, рішучості, витримки, вміння швидко орієнтуватись в ситуації і суворо дотримуватись вимог Закону України «Про міліцію». Згідно із Законом України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 р. органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право здійснювати адміністративне затримання осіб на підставах і на строки, визначені законами, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перетнули державний кордон України, стосовно яких прийнято в установленому порядку рішення про передачу їх прикордонним органам суміжної держави на час, необхідний для такої передачі. При вчиненні правопорушень, пов'язаних із посяганням на охоронювані об'єкти персонал цивільної охорони при виконанні службових обов'язків має право доставляти в службове приміщення охорони або в територіальні органи внутрішніх справ осіб-правопорушників. Адміністративне затримання доставлених у службове приміщення охорони осіб може здійснюватись старшим на місці розташування об'єкта, що охороняється, посадовою особою підрозділу воєнізованої охорони і тривати не більше трьох годин з моменту доставляння порушника для складання протоколу. У пункті 4 ч. 2 цієї статті визначено правопорушення, за які особи підлягають адміністративному затриманню посадовими особами військової служби правопорядку у Збройних силах України. Інструкція, затверджена наказом Міністра оборони України від 16.12.2004 р. № 618 визначає порядок і умови утримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців. Для тимчасово затриманих військовослужбовців обладнуються на гауптвахтах Служби правопорядку та у будинках (приміщеннях) органів управління військової служби правопорядку у Збройних силах України, до складу яких гауптвахти не входять камери (кімнати) для тимчасово затриманих військовослужбовців (КТЗ). Військовослужбовці, затримані за порушення військової дисципліни у нетверезому стані (або таких, що не мають документів), до витвереження (або встановлення особи), але не більше як одну добу знаходяться у КТЗ. Строк тримання в КТЗ затриманих військовослужбовців обчислюється з моменту його доставлення до органу управління Служби правопорядку для складання протоколу. Прийняття затриманих військовослужбовців у КТЗ органу управління Служби правопорядку, де гауптвахта розташована на віддаленні, здійснює черговий органу управління Служби правопорядку. Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, також згідно із Законом України «Про контррозвідувальну діяльність» від 26.12.2002 р. Служба безпеки України є спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності. Органам Служби безпеки України надається право затримувати і тримати у спеціально відведених для цього місцях осіб, які проникли на об'єкти та у місця, що охороняються органами і підрозділами Служби безпеки України, та при вчиненні ними інших правопорушень, передбачених п. 5 ч. 2 ст. 262 КпАП, - на строк до трьох годин. У протоколі про адміністративне затримання робиться перелік предметів одягу, в який була одягнута особа під час затримання, а також визначається, виявлені чи ні у затриманого при особистому огляді тілесні ушкодження. Якщо так, то в протоколі зазначається, які саме виявлені ушкодження, на яких частинах тіла вони розташовані. У разі, коли затриманий потребує медичної допомоги, у протоколі вказуються час її надання, номер бригади швидкої медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, до якого медичного закладу госпіталізовано затриманого. При надходженні під час затримання, проведення особистого огляду, огляду речей заяв чи зауважень, у протоколі про адміністративне затримання робиться відповідний запис, ким вони зроблені, і викладається їх суть.
Стаття 263. Строки адміністративного затримання Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. У виняткових випадках у зв'язку з особливою потребою законами України може бути встановлено інші строки адміністративного затримання. [У частину першу статті 263 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.] Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомлення про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу. [У частину другу статті 263 внесено зміни згідно із Законом України № 812-Х/У від 02.07.99 р.] Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу. Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образу їх, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, може бути затримано до розгляду справи суддею або начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ. До розгляду суддею справи може бути затримано також осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій або проявили неповагу до суду чи торгували з рук у невстановлених місцях. Іноземців та осіб без громадянства, які порушили правила перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України, може бути затримано до розгляду справи суддею або посадовою особою органу Державної прикордонної служби України. [У частину четверту статті 263 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.] [Частину четверту статті 263 доповнено згідно із Законом України № 743-1V від 15.05.2003 p.] [Частину четверту статті 263 доповнено згідно із Законом України № 662-1V від 03.04.2003 p.] [Частину четверту статті 263 доповнено згідно із Законом України № 1299-IV від 0.11.2003 p.] [Частину четверту статті 263 доповнено згідно із Законом України № 1723-IV від 18.05.2004 p.] Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складання протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння, - з часу її витвереження. [У статтю 263 внесено зміни та доповнення згідно з Указами Президії Верховної Ради УкраїнськоїРСР № 6347-ХІ від 03.08.88р., № 8918-ХІ від 07.03.90р., № 9166-ХІвід 04.05.90 р., № 647-XU від 18.01.91 p.; Законом України № 64/95-ВР від 15.02.95 p.J Адміністративне законодавство передбачає строки адміністративного затримання, за якими можна виділити адміністративне затримання на загальних підставах і спеціальне адміністративне затримання. На загальних підставах допускається адміністративне затримання не більше як трьох годин. Обчислення строку адміністративного затримання починається з моменту доставлення порушника для складення протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння, - з часу її витвереження. Спеціальні адміністративні затримання здійснюються: — на строк до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом 24 годин з моменту затримання, якщо: 1) особа порушила прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України. Мета — встановлення особи, з'ясування обставин правопорушення; 2) при порушенні правил обігу наркотичних засобів і психотропних речовин. Мета — встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених засобів та їх дослідження. Санкцією прокурора адміністративне затримання за такі правопорушення може бути продовжено до 10 діб, якщо порушники не мають документів, що посвідчують їх особу; - до розгляду справи суддею або начальником органу внутрішніх справ - при скоєнні дрібного хуліганства, злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця, або їхній образі; публічних закликах до невиконання вимог працівника міліції. Матеріали щодо дрібного хуліганства розглядаються начальником органу внутрішніх справ протягом однієї доби. Начальник ОВС може передати матеріали справи на розгляд суду. Суддя повинен протягом доби розглянути справу, що поступила; - до розгляду справи суддею або посадовою особою органу Державної прикордонної служби України - при вчиненні правопорушень щодо правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України іноземцями та особами без громадянства. - до розгляду справи суддею - при порушенні порядку проведення мітингів, зборів, вуличних походів і демонстрацій, перетинанні або спробі перетнути незаконно державний кордон України, або прояві неповаги до суду чи торгівлі з рук у невстановлених місцях. У виняткових випадках законами України можуть встановлюватися інші строки адміністративного затримання. Адміністративне затримання слід відрізняти від доставлення правопорушника в органи внутрішніх справ. Останнє здійснюється більш широким колом осіб, при його здійсненні не складається протокол і воно повинно бути здійснене у найстисліші строки. В загальному випадку закінчується доставлення - починається адміністративне затримання.
Стаття 264. Особистий огляд і огляд речей Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами органів Служби безпеки України, внутрішніх справ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ і органів прикордонної служби, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів. [У частину першу статті 264 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.] [Частину першу статті 264 доповнено згідно із Законом України № 743-1V від 15.05.2003 p.] [У частину першу статті 264 внесено зміни згідно із Законом України № 662-IV від 03.04.2003 р.] [Частину першу статті 264 доповнено згідно із Законом України № 1703-1V від 11.05.2004 p.] Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.
Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовими особами органів Служби безпеки України, внутрішніх справ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ, органів прикордонної служби, природоохоронних органів, державними інспекторами з питань інтелектуальної власності, органів лісоохорони, органів рибоохорони, органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів. При вчиненні порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, а також працівники міліції, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України можуть провадити в установленому порядку огляд транспортних засобів. [У частину третю статті 264 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІП від 05.04.2001 p.] [Частину третю статті 264 доповнено згідно із Законом України № 743-IV від 15.05.2003 р.] [У частину третю статті 264 внесено зміни та доповнення згідно із Законом України № 662-ІУвід 03.04.2003 p.] [Частину третю статті 264 доповнено згідно із Законом України № 1098-IV від 10.07.2003 p.] [Частину третю статті 264 доповнено згідно із Законом України № 1703-IV від 11.05.2004 p.] Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця). Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання. Особистий огляд, огляд речей у митних установах провадиться в порядку, встановленому Митним кодексом України. [У частину шосту статті 264 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.] [У статтю 264 внесено зміни та доповнення згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2010-Хівід 03.04.86 р.; Законом України № 3176-ХПвід 04.05.93 p.] Огляд речей і особистий огляд належать до процесуальних заходів адміністративного припинення, що спрямовані на забезпечення можливості притягнення особи, яка скоїла адміністративний проступок, до адміністративної відповідальності. Порядок проведення особистого огляду і огляду речей регулюється цим Кодексом, Митним кодексом, законами України «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про боротьбу з корупцією», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про правовий режим надзвичайного стану» та іншими законами. Огляд - це визначений законом чи іншими нормативно-правовими актами обов'язок громадян пред'явити певну річ, документи на вимогу уповноважених осіб. У випадку, коли особа добровільно не виконує вимогу посадової особи щодо огляду (відповідних речей або особистого), можливий примусовий огляд. Огляд провадиться у присутності двох понятих. Особистий огляд здійснюється уповноваженою особою однієї статі з особою, яку оглядають, у присутності понятих тієї самої статі в приміщенні або в інших місцях, які виключають доступ сторонніх і відповідають вимогам санітарії і гігієни. Забороняється здійснювати в одному приміщенні одночасно особистий огляд кількох осіб. При проведенні особистого огляду не допускаються дії, які принижують гідність оглядуваної особи або небезпечні для її здоров'я. Огляд речей здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) вони є. Однак, у невідкладних випадках можливий огляд речей за відсутності власника (володільця). Уповноважена особа має право здійснити огляд речей у випадку, якщо закінчився строк їх зберігання у камері схову, встановити власника речей не вдалося, є достатні дані вважати, що у речах є вибухові речовини, а також в прямо передбачених законом випадках. В такому разі, огляд здійснюється обов'язково за участю двох понятих. Огляд речей повинен бути обережним, не допускати їх пошкодження. Порядок проведення огляду на підприємствах і в організаціях, що охороняються, регулюється наказом МВС України від 25.11.2003 р. № 1430 «Про організацію службової діяльності цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України». Відповідно до цього наказу огляд речей осіб, які перебувають у приміщеннях або на території підприємств і організацій, а у виключних випадках і особистий огляд, здійснюється з метою запобігання дрібним крадіжкам державного, комунального або приватного майна і вилучення викраденого за наявності у власника або працівників цивільної охорони достатніх даних про вчинення крадіжки. Огляд здійснюється у випадках: - коли особа захоплена в момент здійснення крадіжки або безпосередньо після її здійснення; - наявності ознак здійснення крадіжки у вигляді слідів на одязі і речах; - коли очевидці прямо вкажуть на цю особу як на особу, що здійснила крадіжку; - порушення пропускного режиму; - коли є наявні показання технічних засобів. Огляд здійснюється уповноваженими на те посадовими особами цивільної охорони, які безпосередньо здійснюють охорону об'єктів, а також службовими особами, спеціально уповноваженими нате адміністрацією об'єкта, що охороняється. Огляду повинна передувати пропозиція особі, щодо якої є дані про здійснення нею крадіжки, внесення (виносу) заборонених предметів або речей, що є знаряддям чи безпосереднім об'єктом правопорушення, товарно-матеріальних цінностей, які не підлягають внесенню на територію (виносу з території) об'єкта, що охороняється, пред'явити ці речі чи предмети. Про особистий огляд, огляд речей працівниками цивільної охорони складається акт огляду, який є підставою для оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. У разі, коли факту крадіжки не встановлено, акт не складається, а робиться відповідний запис у книзі обліку оглядів і правопорушень. Виявлені при огляді особи предмети, які не підлягають виносу, вилучаються, про що робиться відповідний запис в акті огляду. При вилученні вогнепальної зброї, а також бойорих припасів, які перевозяться або є в особи без відповідного дозволу, робиться запис в акті огляду із зазначенням марки або моделі, калібру, серії і номера зброї, що вилучається, та кількості боєприпасів. Акт огляду і протокол про адміністративне правопорушення реєструються в книзі обліку оглядів і правопорушень. Про вибухові, отруйні речовини, предмети, які розкривають призначення закритого об'єкта або військове виробництво, негайно інформується підрозділ Служби безпеки України. Особи, які здійснюють особистий огляд, огляд речей, зобов'язані бути уважними і ввічливими стосовно осіб, яких оглядають, не повинні допускати дій, що принижують 'їх гідність, і не розголошувати відомості, пов'язані із проведенням огляду. Особи, піддані огляду, можуть оскаржити дії працівників цивільної охорони в установленому законом порядку. Також встановлюється особливий порядок огляду у певній місцевості, визначеній Радою Автономної Республіки Крим. На такій місцевості контролюється порядок перевезення наркотичних засобів та наркотичних рослин. До того ж працівники ОВС мають право оглядати транспортні засоби, речі, проводити особистий огляд. Частина 6 цієї статті встановлює, що огляд речей у митних установах провадиться в порядку, визначеному Митним кодексом України. Одним із способів митного контролю згідно з Митним кодексом є митний огляд (огляд та переогляд товарів і транспортних засобів, особистий огляд громадян), який здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів. Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовою постановою керівника митного органу або особи, яка його заміщує, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або в транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України. На митному посту особистий огляд може також проводитися за письмовою постановою керівника поста або особи, яка його заміщує, з обов'язковим повідомленням протягом доби керівника відповідного митного органа про підстави і результати такого огляду. Перед початком огляду посадова особа митного органа повинна пред'явити громадянину письмову постанову керівника митного органа, керівника митного поста чи особи, яка їх заміщує, ознайомити громадянина з його правами та обов'язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно пред'явити приховувані товари. Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою митного органа однієї статі з громадянином, який проходить огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї самої статі. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, а також працівники митних органів. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі у ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає огляду, має проводитися лише медичним працівником. Під час проведення особистого огляду складається протокол. Протокол підписується посадовою особою митного органу, що проводила огляд, громадянином, який проходив огляд, понятими, які були присутні під час огляду, а у разі обстеження медичним працівником — також цим працівником. Громадянин, який проходив огляд, має право зробити заяву в такому протоколі. Копія протоколу надається громадянинові. Особистому огляду не підлягають Президент України, Голова Верховної Ради України, народні депутати України, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, Голова та судді Верховного Суду України, Голова та судді Конституційного Суду України, Міністр закордонних справ України, Генеральний прокурор України та члени їхніх сімей, які прямують разом з ними. Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або у протоколі про адміністративне затримання. Протокол про здійснення огляду повинен обов'язково містити відомості про предмети, що були вилучені при огляді, їх опис, куди вилучене було направлено.
Стаття 265. Вилучення речей і документів Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 2341, 2342, 244\ 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують. Вилучені орден, медаль, нагрудний знак до почесного звання СРСР, почесного звання Української РСР, Почесної Грамоти і Грамоти Президії Верховної Ради Української РСР, почесного звання України, відзнаки Президента України, після розгляду справи підлягають поверненню їх законному володільцеві, а якщо він невідомий, надсилаються відповідно до Адміністрації Президента України. Вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищенню працівниками міліції. [Частину першу статті 265 доповнено згідно із Законом України № 1685-ІІІ від 20.04.2000 р.] [У частину першу статті 265 внесено зміни та доповнення згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.] [Частину другу статті 265 виключено згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.] Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання. При вчиненні порушень, передбачених статтями 174, 190 - 195" цього Кодексу, працівник міліції, а при вчиненні правопорушень, передбачених статтями 191, 195 цього Кодексу, - також посадова особа прикордонної служби має право вилучити вогнепальну, пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду та холодну зброю, бойові припаси, електрошокові пристрої і спеціальні засоби. Працівник міліції, посадова особа прикордонної служби має право провести особистий огляд і огляд речей порушника в порядку, встановленому статтею 264 цього Кодексу. До особи, яка вчинила правопорушення під час виконання службових обов'язків, вилучення зброї, особистий огляд і огляд речей застосовується лише у невідкладних випадках. [Частину третю статті 265 доповнено згідно із Законом України № 662-IV від 03.04.2003 p.] [Частину п 'яту статті 265 виключено згідно із Законом України Л* 2350-111 від 05.04.2001 p.] [Частину шосту статті 265 виключено згідно із Законом України № 2350-ІП від 05.04.2001 p.] При вчиненні порушень, передбачених частиною другою статті 2061 цього Кодексу, працівник міліції вилучає транспортний засіб до вирішення питання по суті судом. При вилученні транспортного засобу робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Вилучення транспортного засобу проводиться відповідно до порядку, визначеного Міністерством внутрішніх справ України. [Статтю 265 доповнено частиною згідно із Законом України № 1299-1V від 20.11.2003 p.J [У статтю 265 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 2010-Х1 від 03.04.86 p., № 4135-ХІ від 12.06.87 p., № 7542-ХІ від 19.05.89 p., № 1369-ХП від 29.07.91 p., № 1818-ХІІ від 15.11.91 p.; Законами України № 3785-ХП від 23.12.93 p., № 148/96-ВР від 25.04.96р., № 323/96-ВР від 12.07.96р.] Правом вилучення речей і документів наділені посадові особи таких органів: державної контрольно-ревізійної служби України, державної податкової служби України, виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, внутрішніх справ, прикордонної служби; старшою у місці розташування охоронюваного об'єкта посадовою особою воєнізованої охорони, посадовими особами військової служби правопорядку у Збройних силах України, а також посадовими особами органів, що мають право здійснювати особистий огляд і огляд речей. Вилучення полягає у припиненні права власності (володіння, користування, розпорядження) певною річчю або документом. Вилучатися можуть лише ті речі, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення. Такі речі виявляються під час затримання, особистого огляду або огляду речей. Про вилучення обов'язково складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання. До того ж доцільним є зазначення способу отримання зазначених речей та документів, тобто чи добровільно особа віддала їх чи ні. Працівники органів внутрішніх справ наділені найширшими повноваженням щодо вилучення предметів та документів. Так, вони мають право вилучати посвідчення, що надають особі право користування спеціальним право, номерні знаки транспортних засобів, предмети дрібної спекуляції, самогон, вогнепальну зброю та інші предмети. Порядок вилучення вогнепальної зброї та бойових припасів, що здійснюється відповідно до ч. З даної статті, провадиться з додержанням вимог закону - дивись коментар до ст. 312 (абзац 4). Також працівник органу внутрішніх справ має право вилучити транспортний засіб до вирішення справи судом. Це можливе лише при вчиненні порушень, що пов'язані з обладнанням власниками або водіями транспортних засобів спеціально прихованими або замаскованими місцями, які використовуються для перевезення нелегальних мігрантів. Таке вилучення провадиться в порядку, встановленому МВС України. Вилучені предмети можуть бути конфісковані, знищені, реалізовані або повернені володільцеві. Це залежить від того, яке рішення у справі буде прийнято. До вирішення справи по суті вилучені предмети повинні бути збережені, не пошкоджені, бути в такому самому стані, що і при вилученні. Виняток становлять ті предмети, щодо яких такі вимоги є неможливими за їх призначенням або змістом (наприклад, продукти, що швидко псуються). Порядок конфіскації, знищення і реалізації предметів регулюється нормативно-правовими актами, відповідно до того, який саме предмет був вилучений. Наприклад, такими нормативно-правовими актами є Інструкція про порядок вилучення з реалізації (конфіскації) небезпечних для здоров'я продуктів харчування, хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 14.04.1995 р. № 68, Законом України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та інші.
Стаття 266. Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп'яніння Водії, судноводії та інші особи, які керують транспортними засобами, річковими і маломірними суднами і щодо яких є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами або суднами та оглядові на стан сп'яніння.
Направлення зазначених осіб для огляду на стан сп'яніння і проведення їх огляду провадиться в порядку, що визначається Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України і Міністерством юстиції України. [У частину другу статті 266 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.] З метою усунення небезпеки, що виникає при знаходженні за кермом водія (судноводія) у стані сп'яніння, законодавством передбачена можливість відсторонення зазначених осіб від керування транспортними засобами або суднами. Відсторонення водіїв від керування транспортним засобом полягає у примусовому припиненні руху, звільнення транспортного засобу від особи, що їм керує, затримання посвідчення водія і здачі у разі необхідності транспортного засобу на платну стоянку або до відповідного органу. Міліція має право організовувати за необхідності медичний огляд водіїв, затримувати, відстороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння. Згідно з Постановою про правила дорожнього руху від 10.10.2001 р. водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Огляд на визначення стану сп'яніння проводиться згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів, затвердженої наказом МВС, Міністерства охорони здоров'я та Мін'юсту від 24.02.1995 p., а також правилами, встановленими Державною інспекцією з маломірних суден України. Встановлення стану сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами зазначеної Інструкції працівниками міліції з використанням індикаторних трубок «Контроль тверезості» або інших спеціальних технічних засобів та (або) працівниками медичних закладів. Проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, судноводіїв та інших осіб, які керують транспортними засобами, річковими і маломірними судами з ознаками сп'яніння, а так само зазначених осіб, незалежно від наявності ознак сп'яніння, - учасників дорожньо-транспортних пригод, внаслідок яких постраждали громадяни, є обов'язковим. Ознаками знаходження особи у стані сп'яніння є: наявність ознак алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з рота, нестійкість пози, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Заява громадян про вживання водієм спиртних напоїв, а так само признання в цьому самої особи є також підставою для проведення огляду. Іноземці й особи без громадянства підлягають огляду на загальних підставах. Огляд іноземців, які користуються дипломатичним імунітетом, здійснюється за їх згодою у закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан сп'яніння із застосуванням індикаторної трубки «Контроль тверезості» проводять уповноважені працівники органів внутрішніх справ, які мають спеціальні звання і пройшли відповідну підготовку в системі службового навчання. Перед застосуванням індикаторної трубки «Контроль тверезості» перевіряється її придатність до використання. Забороняється застосовувати трубку, якщо вона має якісь дефекти. Огляд водія з використанням індикаторної трубки «Контроль тверезості» проводиться в присутності двох свідків. До того ж працівник міліції одержує згоду особи на її огляд на стан сп'яніння з використанням трубки «Контроль тверезості» або інших технічних засобів. У разі відсутності такої згоди огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Результати огляду оформляються протоколом огляду особи на стан сп'яніння. Бланки протоколів огляду особи на стан сп'яніння є документами суворого обліку та звітності. Позитивна проба на алкоголь у повітрі, що видихається, є підтвердженням факту вживання алкогольного напою, а протокол, при згоді особи з результатами огляду, - підставою для притягнення її згідно з чинним законодавством до відповідальності, у тому числі водіїв - за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння. Якщо оглянута особа не погоджується з результатами проби, цю особу направляють на огляд до закладу охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння особи, затверджується регіональним органом охорони здоров'я за погодженням із відповідним органом внутрішніх справ. Проведення огляду на стан сп'яніння в інших закладах забороняється. Особи, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, повинні бути доставлені до місця проведення огляду не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення. Висновки, за результатами огляду лікарем, повідомляються оглянутій особі, у присутності особи, яка її доставила, про що робиться запис у протоколі Протокол складається у двох примірниках, перший з яких видається працівнику міліції, службовій особі, уповноваженому працівнику підприємства, установи, організації, що доставила громадянина для огляду, і засвідчується підписом лікаря і печаткою, а другий залишається в закладі охорони здоров'я Особа, яка оглядалася, а також працівник міліції, котрий доставив особу на огляд, в десятиденний строк мають право оскаржити висновки огляду до контрольної комісії медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння регіонального наркодиспансера або в установленому порядку до відповідної контрольної комісії Міністерства охорони здоров'я чи суду. Викладені в Інструкції процесуальні дії працівників міліції з огляду осіб на стан сп'яніння поширюються й на інші технічні засоби, які допускаються до застосування за погодженням з Міністерством охорони здоров'я та Міністерством внутрішніх справ України. До того ж слід неухильно дотримуватись, викладеного в Інструкції підприємства-виготовлювача чи в іншій нормативно-технічній документації, порядку технічної експлуатації приладу. Під час проведення огляду працівники закладів охорони здоров'я та міліції повинні діяти тактовно, не принижуючи честі й гідності особи, яка оглядається.
Стаття 267. Оскарження адміністративного затримання, огляду і вилучення речей та документів Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, прокуророві або до суду. [У статтю 267 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-11 І від 05.04.2001 p.] Право на оскарження дій органів і посадових осіб щодо адміністративного затримання, огляду, вилучення речей і документів — одна із важливих гарантій захисту прав особи. Це дієвий спосіб забезпечення законності. Оскарження дій посадових осіб реально сприяє виправленню допущених помилок, виявленню недоліків у роботі уповноважених органів. Оскарження адміністративного затримання здійснюється відповідно у той вищестоящій орган (вищестоящій особі), який проводив адміністративне затримання: органи внутрішніх справ - у вищестоящій орган внутрішніх справ; посадові особи прикордонних військ - начальникам прикордонних загонів або прикордонних округів; воєнізована охорона - начальнику відділу відомчої охорони при органі внутрішніх справ; посадові особи військової служби правопорядку у Збройних силах України - вищестоящій посадовій особі військової служби правопорядку у Збройних силах України; органи Служби безпеки України - у вищестоящій орган Служби безпеки. У такому самому порядку здійснюється і оскарження дій посадових осіб при здійсненні огляду та вилученні речей та документів. Крім вищестоящих органів (посадових осіб), розглядати скарги заінтересованих осіб щодо органів, що застосовували зазначені заходи, можуть також прокурор та суд. Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. |