Глава 13 Адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації

Административное право - Р.А. Калюжний Науково-практичний коментар: КУпАП

Глава 13 Адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації

[Назву глави викладено у новій редакції згідно із Законам України № 79/95-ВР від 01.03.95 p.]

Стаття 167. Випуск і реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів

Випуск (в тому числі з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України), - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 167 внесено зміни згідно із Законами України № 3683-ХІІ від 15.12.93 p., № 79/95-ВР від 01.03.95 р.]

[У статтю 167 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері стандартизації. Стандартизація - це діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву. Зазначені відносини регулюються законами України «Про стандартизацію» від 17.05.2001 р. № 2408-Ш, «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. № 113/98-ВР, «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 р. № 2406-Ш та іншими нормативно-правовими актами.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у випуску (зокрема з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України). Стандарт - це документ, що встановлює для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу. Консенсус є загальною згодою, яка характеризується відсутністю серйозних заперечень з суттєвих питань у більшості заінтересованих сторін та досягається в результаті процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін та зближення розбіжних поглядів. Сертифікат відповідності - це документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'ектами правопорушення можуть бути посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, власники підприємств та уповноважені ними особи.

Стаття 168. Випуск у продаж нестандартної продукції

Випуск у продаж продукції, що не відповідає вимогам стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Статтю 168 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 667-IV від 03.04.2003 р.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері стандартизації. Предметом - це нестандартна продукція, тобто будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб та не відповідають вимогам стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у випуску у продаж продукції, що не відповідає вимогам стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки. Зазначені вимоги встановлені законами України «Про стандартизацію» від 17.05.2001 р. № 2408-ІП, «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. № 113/98-ВР, «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 р. № 2406-ПІ, «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-ХІІ, а також іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами. Забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції. Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років. Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років. Реалізація інтересів споживачів у встановленні вимог до належної якості' продукції забезпечується правом участі споживачів та їх об'єднань у розробленні нормативних документів згідно із законодавством.

Наприклад, відповідно до п. 8.2.4 Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 11.07.2005 р. № 310 До категорії нестандартної належить продукція, що не відповідає вимогам стандартів чи тимчасовим нормам якості.

Якщо при перевірці якості буде виявлений брак (нестандартна продукція), то виробнича технологічна лабораторія (далі - ВТЛ) складає акт за встановленою формою, в якому указуються точна кількість нестандартної продукції й ознаки, за якими продукція віднесена до нестандартної. Нестандартна продукція розміщується окремо і підлягає обов'язковій доробці з метою доведення до встановлених норм якості. Передавання цієї продукції у склад оформляють окремою накладною. Якщо забракована (нестандартна) продукція в склад не передається, а залишається у вибійному відділенні, вона повинна бути розміщена окремо. У бухгалтерському обліку нестандартна продукція незалежно від того, де вона міститься (у складі чи у вибійному відділенні), ураховується за рахунком незавершеного виробництва і тільки після виправлення браку може бути віднесена на рахунок готової продукції.

Начальник виробничого цеху обліковує переміщення нестандартної продукції в журналі (форма № 116), стежить за тим, щоб передана в повторну переробку нестандартна продукція не включалася знову в обсяг виробленої продукції.

Суб'єктами правопорушення є посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.

Стаття 168¹. Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил

Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 168' згідно із Законом України № 3683-ХІІ від 15.12.93 p.] [У статтю 168' внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері стандартизації та захисту прав споживачів. Предметом - роботи та послуги громадянам-споживачам, які не відповідають вимогам стандартів, норм і правил (див. коментар до ст. 167). Послуга- це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Робота - діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Предметом цієї статі є лише такі роботи та послуги, які не відповідають вимогам стандартів, норм і правил.

Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у виконанні робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил. Зазначені вимоги встановлені законами України «Про стандартизацію» від 17.05.2001 р. № 2408-Ш, «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. № 113/98-ВР, «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 р. № 2406-Ш, а також іншими нормативно-правовими актами.

Суб'єктами правопорушення є посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності.

Стаття 168². Випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів

Випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 168² згідно із Законом України № 2899-ІV від 22.09.2005 p.J

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення. Зазначені відносини регулюються законами України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 p. № 2899-IV, «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» № 481/95-ВР.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у випуску у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів. Зазначені вимоги визначені Законами України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР, «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р.

Відповідно до цих законів, медичне попередження - це інформація про шкідливий вплив вживання тютюнових виробів на здоров'я людини, що міститься на пачках, коробках, сувенірних коробках, а також на упаковці (за виключенням прозорих обгорток), в якій тютюнові вироби знаходяться в пачках або коробках. Медичне попередження складається з чорної прямокутної рамки товщиною не менше ніж три міліметри та тексту, який вміщується в таку рамку. Медичні попередження можуть бути основними та додатковими.

Текст основного медичного попередження споживачів тютюнових виробів «Куріння призводить до серцево-судинних захворювань та раку легенів» та текст додаткового медичного попередження, вибраний із шести текстів додаткових медичних попереджень такого змісту: «Куріння під час вагітності шкодить вашій дитині»; «Тютюновий дим шкодить здоров'ю тих, хто вас оточує»; «Куріння викликає залежність, не починайте курити:»; «Куріння викликає імпотенцію»; «Захистіть дітей: не дозволяйте їм дихати вашим димом»; «Курці помирають рано», які наносяться на упаковки тютюнових виробів почергово, повинні займати не менше 30% площі зовнішньої поверхні кожної більшої сторони упаковки тютюнових виробів. Тексти основного та додаткового медичних попереджень споживачів тютюнових виробів, які зазначаються на кожній упаковці тютюнових виробів, повинні бути чіткими, надрукованими в чорній рамці, ширина якої не менша, ніж три міліметри, чорним жирним шрифтом на білому фоні, рядковими буквами, за винятком першої букви попередження, розміщеними по центру рамки таким чином, щоб забезпечити цілісність цих текстів при відкриванні тютюнового виробу способом, зазначеним на його упаковці, і не перекриватися іншою друкованою інформацією або марками акцизного збору.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктами правопорушення є посадові особи.

Стаття 169. Передача замовнику або у виробництво документації, яка не відповідає вимогам стандартів

Передача замовнику або у виробництво конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції та її безпеки, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб від трьох до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 169 внесено зміни згідно із Законом України № 79/95-ВР від 01.03.95 p.]

[У статтю 169 внесено зміни згідно із Законом України № 55/91-ВР від 07.02.97 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері стандартизації (див. коментар до статей 167, 168). Предметом - конструкторська, технологічна та проектна документація, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції та її безпеки. Цими видами документації є пакет документів, які засвідчують якість продукції та її безпеку.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у передачі замовнику або у виробництво конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції та її безпеки. Зазначені вимоги встановлені законами України «Про стандартизацію» від 17.05.2001 р. № 2408-Ш, «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. № 113/98-ВР, «Про підтвердження відповідності» від 17.02.2001 р. № 2406-Ш, а також іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-ХП безпека продукції - це відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції. Належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.

Створюючи новий (модернізований) товар, розробник повинен подати технічну документацію відповідному органу для проведення державної експертизи на його відповідність вимогам щодо безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища. Виробник (виконавець) зобов'язаний інформувати споживача про можливий ризик і про безпечне використання продукції за допомогою прийнятих загальновідомих у міжнародній практиці позначень.

Стаття 170. Недодержання стандартів при транспортуванні, зберіганні і використанні продукції

Недодержання стандартів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні і використанні (експлуатації) продукції, якщо це спричинило зниження якості, псування або наднормативні втрати продукції, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 170 внесено зміни згідно із Законом України № 79/95-ВР від 01.03.95 p.] [У статтю 170 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері стандартизації. Предметом - продукція, а саме будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб, і які є неякісними, зіпсованими тощо, тобто які мають певний недолік, який означає будь-яку невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у недодержанні стандартів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні і використанні (експлуатації") продукції, якщо це спричинило зниження якості, псування або наднормативні втрати продукції.

Транспортування продукції - це виробничий процес, який перебуває її накопичення, вантаження, переміщення, вивантаження будь-якими транспортними засобами. Зберігання продукції — це тимчасове її розміщення у спеціально відведених місцях чи об'єктах. Використання (експлуатація) продукції — це її реалізація за призначенням. Транспортування, зберігання та використання (експлуатація) продукції повинні здійснюватись в порядку, який передбачено відповідними стандартами і технічними умовами, порушення (недотримання) якого є об'єктивною стороною цього правопорушення. Обов'язковим елементом об'єктивної сторони цього правопорушення є причинний зв'язок між діянням (транспортування, зберігання чи використання (експлуатація) продукції) і наслідками (зниження якості, псування або наднормативні втрати продукції).

Суб'єктами правопорушення є посадові особи.

Стаття 170¹. Введення в обіг продукції, щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності

[Назву статті 170' викладено у новій редакції згідно із Законом України № 543-IV від 20.02.2003 p.]

Введення виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), яка підлягає обов'язковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи складеної відповідно до вимог технічного регламенту з підтвердження відповідності декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 170' згідно із Законом України № 3683-ХІІ від 15.12.93 p.] [У статтю 170' внесено зміни згідно із Законом України № 79/95-ВР від 01.03.95 p.] [У статтю 170' внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.] [У статтю 170' внесено зміни згідно із Законом України № 543-IV від 20.02.2003 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері підтвердження відповідності продукції. Зазначені відносини регулюються Законом України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 р. № 2406-111.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у введенні виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), яка підлягає обов'язковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи складеної відповідно до вимог технічного регламенту з підтвердження відповідності декларації про відповідність, а також у неправомірному застосуванні національного знака відповідності.

Декларація про відповідність - це документально оформлена в установленому порядку заява виробника, де дається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством. Технічний регламент з підтвердження відповідності - це нормативно-правовий акт, затверджений Кабінетом Міністрів України, в якому містяться опис видів продукції, що підлягає обов'язковому підтвердженню відповідності, вимоги безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, процедури підтвердження відповідності цим вимогам, правила маркування і введення продукції в обіг. Свідоцтво про визнання відповідності - документ, що засвідчує визнання іноземних документів про підтвердження відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством України. Національний знак відповідності - це знак, який засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів з підтвердження відповідності, які поширюються на неї. Опис та правила застосування національного знака відповідності встановлюються Кабінетом Міністрів України. Виробник зобов'язаний наносити національний знак відповідності в законодавчо регульованій сфері на продукцію, відповідність якої він засвідчив декларацією. У разі підтвердження відповідності продукції уповноваженим органом з сертифікації до національного знака відповідності додається ідентифікаційний номер цього органу. Визначення сертифіката відповідності див. у коментарі до ст. 167 КпАП.

Стаття 171. Порушення правил виробництва, ремонту, продажу та прокату засобів вимірювальної техніки

Випуск з виробництва засобів вимірювальної техніки, що не пройшли державних приймальних або контрольних випробувань, повірки, калібрування або метрологічної атестації; випуск з ремонту та у продаж і видача напрокат засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд і які не пройшли повірки або державної метрологічної атестації; порушення умов і правил проведення ремонту засобів вимірювальної техніки; неповідомлення або несвоєчасне повідомлення територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології про діяльність з виробництва, ремонту, продажу, прокату та застосування засобів вимірювальної техніки, а так само неподання або несвоєчасне подання до цих органів на погодження переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Статтю 171 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 898-XIV від 09.07.99 p.]

[У статтю 171 внесено зміни згідно із Законом України № 1765-IV від 15.06.2004 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення єдності вимірювань в Україні. Зазначені відносини регулюються Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. № 113/98-ВР.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у випуску з виробництва засобів вимірювальної техніки, що не пройшли державних приймальних або контрольних випробувань, повірки, калібрування або метрологічної атестації; випуску з ремонту та у продаж і видачі напрокат засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд і які не пройшли повірки або державної метрологічної атестації; порушенні умов і правил проведення ремонту засобів вимірювальної техніки; неповідомленні або несвоєчасному повідомленні територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології про діяльність з виробництва, ремонту, продажу, прокату та застосування засобів вимірювальної техніки, а також неподанні або несвоєчасному поданні до цих органів на погодження переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці. До того ж засобом вимірювальної техніки - це технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики. Засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію. Повірка полягає у встановленні придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик; метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки - дослідження засобів вимірювальної техніки з метою визначення їх метрологічних характеристик та встановлення придатності цих засобів до застосування.

Стаття 171¹. Порушення умов і правил проведення повірки і калібрування засобів вимірювальної техніки та виконання вимірювань

Порушення умов і правил проведення повірки і калібрування засобів вимірювальної техніки, проведення повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки неуповноваженими повірочними та неатестованими або неакредитованими калібрувальними лабораторіями; порушення правил виконання вимірювань та умов використання їх результатів у сферах, на які поширюється державний метрологічний нагляд, а також проведення вимірювань у цих сферах з використанням неатестованих методик або неатестованими вимірювальними лабораторіями, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян - суб'єктів підприємницької Діяльності від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 17 V згідно із Законом України № 898-XIV від 09.07.99 p.] [У статтю 17 V внесено зміни згідно із Законом України№ 1765-1Vвід 15.06.2004 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення єдності вимірювань в Україні.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею полягає у порушенні умов і правил проведення повірки і калібрування засобів вимірювальної техніки, проведення повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки неуповноваженими повірочними та неатестованими або неакредитованими калібрувальними лабораторіями; порушенні правил виконання вимірювань та умов використання їх результатів у сферах, на які поширюється державний метрологічний нагляд, а також проведення вимірювань у цих сферах з використанням неатестованих методик або неатестованими вимірювальними лабораторіями. Повірочна лабораторія - це підприємство, установа, організація чи їх окремий підрозділ, що здійснює повірку засобів вимірювальної техніки; калібрувальна лабораторія - підприємство, установа, організація чи їх окремий підрозділ, що здійснює калібрування засобів вимірювальної техніки; вимірювальна лабораторія - підприємство, установа, організація чи їх окремий підрозділ, що здійснює вимірювання фізичних величин, визначення хімічного складу, фізико-хімічних, фізико-механічних та інших властивостей і показників речовин, матеріалів і продукції, за винятком вимірювань, пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів, послуг, з документальним оформленням їх результатів. Порядок атестування зазначених лабораторій визначено Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. № 113/98-ВР.

Стаття 172. Порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки

Порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Статтю 172 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 898-X1V від 09.07.99 р.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення єдності вимірювань в Україні.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у порушенні правил застосування засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд. Об'єктами державного метрологічного контролю і нагляду є: засоби вимірювальної техніки; методики виконання вимірювань; кількість фасованого товару в упаковках. Державний метрологічний контроль і нагляд стосовно засобів вимірювальної техніки та методик виконання вимірювань поширюється на вимірювання, результати яких використовуються під час: робіт із забезпечення охорони здоров'я; робіт із забезпечення захисту життя та здоров'я громадян; контролю якості та безпеки продуктів харчування і лікарських засобів; контролю стану навколишнього природного середовища; контролю безпеки умов праці; геодезичних і гідрометеорологічних робіт; торговельно-комерційних операцій і розрахунків між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем), у тому числі у сферах побутових і комунальних послуг, телекомунікаційних послуг і послуг поштового зв'язку; податкових, банківських і митних операцій; обліку енергетичних j матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води, нафтопродуктів тошо), за винятком внутрішнього обліку, який ведеться підприємствами, організаціями _та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності; робіт, пов'язаних з державною реєстрацією земельних ділянок і нерухомого майна; робіт із забезпечення технічного захисту інформації, необхідність якого визначена законодавством; робіт, що виконуються за дорученням органів прокуратури та правосуддя; робіт з оцінки відповідності продукції, процесів, послуг; реєстрації національних і міжнародних спортивних рекордів. Порядок здійснення державного метрологічного нагляду встановлено Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. № 113/98-ВР.

Стаття 172¹. Порушення встановленого порядку видачі сертифіката відповідності

Порушення встановленого порядку видачі сертифіката відповідності - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 172' згідно із Законам України № 79/95-ВР від 01.03.95 p.] [У статтю 172' внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає У порушенні встановленого порядку видачі сертифіката відповідності. Сертифікація в законодавчо регульованій сфері провадиться згідно з вимогами технічних регламентів з підтвердження відповідності. За результатами проведення сертифікації у разі позитивного рішення уповноваженого органу з сертифікації заявникові видається сертифікат відповідності, зразок якого затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності. Підтвердження відповідності здійснюється акредитованими в установленому законодавством порядку органами із сертифікації будь-якої форми власності, які уповноважені на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері. Уповноваженими органами із сертифікації можуть бути виключно резиденти України. Уповноважені органи із сертифікації ведуть реєстри виданих сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання відповідності та подають в установленому порядку інформацію про них до державного реєстру сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання відповідності. Уповноважені органи ¹³ сертифікації мають право укладати за погодженням із спеціально уповноваженим Центральним органом виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності угоди про взаємне визнання результатів робіт з підтвердження відповідності з уповноваженими органами інших країн. Вимоги до уповноважених органів із сертифікації та порядок надання їм повноважень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі Умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктами правопорушення є посадові особи, до компетенції яких віднесено видачу сертифіката відповідності.