Розділ 6 ОРГАНИ СУДДІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Розділ 6 ОРГАНИ СУДДІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
6.1. Суддівське самоврядування: завдання, значення, загальна характеристика та організаційні форми
Статтею 130 Конституції України нормативно закріплений один з базових принципів організації судової влади –суддівське самоврядування, призначенням якого є вирішення питань внутрішньої діяльності судів. Закон України “Про статус суддів” містить перелік органів суддівського самоврядування. Систему та порядок здійснення суддівського самоврядування в Україні регламентує Закон України “Про судоустрій України”, який, розвиваючи вищеназване положення Основного Закону, в ст. 17 і ч. 1 ст. 102 визначає, що для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування, тобто самостійне колективне вирішення зазначених питань професійними суддями.
Суддівське самоврядування – це самостійне колективне вирішення професійними суддями через виборні органи або безпосередньо їх колективами питань внутрішньої діяльності судів і суддівського корпусу, що відбувається у встановлених законом межах.
До питань внутрішньої діяльності судів, зокрема, належать організаційне й кадрове, матеріально-технічне й фінансове забезпечення функціонування судів та діяльності суддів, соціальний захист і побутове забезпечення суддів та членів їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані зі здійсненням правосуддя.
Таким чином, органи суддівського самоврядування утворюються суддями для вираження їх інтересів як носіїв судової влади та забезпечення незалежності суддів.
Організаційними формами (органами) суддівського самоврядування є:
1) збори суддів, які проводяться суддями в місцевих і апеляційних судах, в Апеляційному суді України, вищих спеціалізованих судах, а також у Верховному Суді України;
2) конференції суддів загальних (крім військових) місцевих та апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
3) конференція суддів військових судів;
4) конференції суддів спеціалізованих судів;
5) з’їзд суддів України;
6) ради суддів.
Завданням органів суддівського самоврядування є вирішення питань внутрішньої діяльності судів, у тому числі щодо:
– забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності судів, захисту від втручання в їх діяльність;
– участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контролю за додержанням встановлених нормативів такого забезпечення;
– погодження призначення суддів на посади в судах загальної юрисдикції, призначення суддів Конституційного Суду України та суддів до складу Вищої ради юстиції України й обрання до кваліфікаційних комісій суддів;
– заохочення суддів та працівників апарату судів;
– здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших структур у системі судової влади.
Органи суддівського самоврядування, взаємодіючи із судами, Державною судовою адміністрацією України та іншими правоохоронними органами, мають сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, недоторканність і безпеку суддів, забезпечувати захист суддів від втручання в судову діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами в системі судів.
Обов’язок щодо забезпечення належних умов діяльності органів суддівського самоврядування покладається на Державну судову адміністрацію України, яка, виконуючи функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України, здійснює також фінансове забезпечення діяльності цих органів за рахунок коштів Державного бюджету України.
6.2. Збори суддів: статус та порядок роботи
Збори суддів – це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
Збори суддів місцевого суду скликаються головою відповідного суду як за власною ініціативою, так і на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів даного суду. Збори суддів апеляційних судів скликаються президією відповідного суду за власною ініціативою, або за пропозицією голови суду, або на вимогу не менш як однієї третини від загальної кількості суддів даного суду. Вони скликаються в міру необхідності, але не рідше одного разу на шість місяців у місцевих, та не рідше одного разу у три місяці в апеляційних судах.
Збори суддів місцевого суду є повноважними, якщо на них присутні не менш як дві третини від загальної кількості суддів даного суду. Збори суддів апеляційних судів є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості суддів даного суду. На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду й інші особи. У голосуванні беруть участь лише судді даного суду.
На зборах суддів обговорюються питання, що стосуються внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних
суддів або працівників апарату суду, та приймаються із цих питань рішення, обов’язкові для суддів даного суду. Збори суддів заслуховують звіти суддів, які займають адміністративні посади в цьому суді, та керівників структурних підрозділів апарату суду. Обирають делегатів на відповідні конференції суддів.
Збори суддів можуть обговорювати питання щодо практики застосування законодавства, виробляти відповідні пропозиції щодо вдосконалення цієї практики та законодавства й вносити свої пропозиції на розгляд конференцій суддів та з’їзду суддів України.
Збори суддів можуть звертатися із пропозиціями щодо вирішення питань діяльності суду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов’язані розглянути їх і дати відповідь по суті.
Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищих спеціалізованих судів скликаються президією відповідного суду за власною ініціативою, на пропозицію голови суду або на вимогу не менш як однієї третини від загальної кількості суддів даного суду. Збори цих судів скликаються в міру необхідності, але не рідше одного разу в три місяці. Вони є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості суддів даного суду. На збори суддів можуть запрошуватися також працівники апарату суду, інші особи, але в голосуванні беруть участь лише судді даного суду.
Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищих спеціалізованих судів обговорюють питання, що стосуються внутрішньої діяльності суду або роботи конкретних суддів чи працівників апарату суду, та приймають із цих питань рішення, що є обов’язковими для суддів даного суду. На цих зборах заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в даному суді, та керівників структурних підрозділів апарату суду.
Збори суддів вищого спеціалізованого суду обговорюють питання, що виникли в судовій практиці, та вносять пропозиції на розгляд конференції суддів відповідних спеціалізованих судів, а також обирають делегатів на ці конференції.
Збори суддів Верховного Суду України обговорюють питання застосування законодавства, що виникли в судовій практиці, та пропозиції суддів Верховного Суду України щодо необхідності роз’яснень з окремих питань судової практики, а також обирають делегатів від Верховного Суду України на з’їзд суддів України.
Збори суддів Верховного Суду України та суддів вищого спеціалізованого суду можуть звертатися із пропозиціями щодо вирішення питань діяльності суду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов’язані розглянути ці пропозиції й дати відповідь по їх суті.
Виконання рішень зборів суддів місцевого суду за дорученням зборів покладається на голову відповідного суду. Виконання рішень зборів суддів у судах, у яких відповідно до Закону України “Про судоустрій України” діють президії суду, покладається на ці президії.
6.3. Конференції суддів: статус та порядок роботи
Конференція суддів – це зібрання представників суддів (делегатів) відповідних судів (загальних судів областей, військових, господарських, адміністративних), на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективне рішення з обговорюваних питань.
Конференції суддів мають такі повноваження:
– обговорювати й вирішувати питання, що стосуються фінансування та організаційного забезпечення діяльності відповідних судів;
– заслуховувати звіти виконавчих органів конференції, інформацію відповідних управлінь державної судової адміністрації;
– визначати кількісний склад ради суддів відповідного суду та обирати її членів;
– обирати членів відповідної кваліфікаційної комісії суддів;
– розробляти пропозиції для розгляду на з’їзді суддів України;
– звертатися з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
– обирати делегатів на з’їзд суддів України;
– обговорювати інші питання, віднесені до повноважень органів суддівського самоврядування.
Конференція суддів приймає рішення, обов’язкові для її виконавчих органів і суддів відповідних судів. Конференція суддів обирає відкритим або таємним голосуванням із числа делегатів конференції раду суддів, яка є виконавчим органом конференції суддів і діє між конференціями суддів.
Конференція суддів скликається не рідше одного разу на рік за рішеннями відповідної ради суддів. Конференція суддів може бути скликана також на вимогу не менш як однієї третини делегатів останньої конференції суддів. У разі невиконання радою суддів названої вимоги ініціатори скликання конференції (не менш як одна третина делегатів останньої конференції) утворюють організаційне бюро по скликанню конференції суддів, яке має повноваження ради суддів щодо скликання конференції.
Про час початку роботи конференції й питання, що виносяться на її обговорення, судді відповідних судів повідомляються не пізніш як за п’ятнадцять днів до початку конференції.
Конференція суддів вважається повноважною, якщо в її роботі беруть участь не менш як дві третини від загальної кількості делегатів, обраних для участі в конференції відповідних судів. На конференції можуть бути присутні також судді, які не є делегатами конференції.
Делегати на конференцію обираються зборами суддів таємним або відкритим голосуванням на альтернативній основі при вільному висуненні кандидатур. Делегатами конференції військових судів є лише військові судді.
Конференцію суддів відкриває голова відповідної ради суддів, а в разі, якщо конференцію скликано не за рішенням ради суддів, – уповноважений представник організаційного бюро по скликанню конференції суддів.
Конференція суддів обирає відкритим голосуванням із числа делегатів конференції президію конференції в кількості, визначеній рішенням конференції, а також інші робочі органи конференції. Президія керує роботою конференції суддів.
Конференція суддів затверджує порядок денний конференції та визначає регламент її роботи. У роботі конференції суддів можуть брати участь представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, навчальних та наукових закладів, правоохоронних органів, громадських організацій. Рішення конференції суддів приймається більшістю голосів її делегатів відкритим або таємним голосуванням. Інші питання порядку проведення конференції суддів регулюються регламентом відповідної конференції суддів.
6.4. Ради суддів: статус та порядок роботи
У період між конференціями суддів функції суддівського самоврядування виконує відповідна рада суддів.
Рада суддів обирає зі свого складу голову ради, заступника голови й секретаря ради суддів. Голови апеляційних і вищих спеціалізованих судів та їх заступники не можуть бути обрані головою відповідної ради суддів.
На раду суддів у період між конференціями суддів покладається організація виконання та контроль рішень конференції, а також вирішення питання про скликання конференції суддів. Повноваження й порядок роботи ради суддів визначаються Законом “Про судоустрій України” та положенням про неї, що затверджується конференцією суддів.
Зокрема, рада суддів має такі повноваження:
– здійснює контроль за організацією діяльності відповідних судів та діяльністю відповідних структур державної судової адміністрації, заслуховує інформацію голів цих судів про їх діяльність;
– розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту й побутового забезпечення суддів та їх сімей і приймає відповідні рішення;
– вирішує відповідно до закону питання, пов’язані із призначенням суддів на адміністративні посади в судах;
– заслуховує звіти членів відповідної кваліфікаційної комісії суддів про їх роботу в складі комісії;
– звертається із пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
– не менш як один раз на рік заслуховує інформацію державної судової адміністрації про забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції;
– приймає інші рішення з питань, віднесених до її повноважень.
Рішення ради суддів є обов’язковими для суддів, які займають адміністративні посади у відповідних судах. Рішення ради суддів може бути скасовано лише конференцією суддів та зупинено рішенням Ради суддів України.
6.5. З’їзд суддів: статус та порядок роботи
З’їзд суддів України є найвищим органом суддівського самоврядування в Україні. Він має такі повноваження:
– заслуховує звіт Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів;
– заслуховує інформацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та голови Державної судової адміністрації України про їх діяльність, може висловити недовіру голові Державної судової адміністрації України;
– призначає та звільняє суддів Конституційного Суду України відповідно до Конституції України й Закону України “Про судоустрій України”;
– призначає членів Вищої ради юстиції та приймає рішення про припинення їх повноважень відповідно до Конституції України й Законів “Про судоустрій України” та “Про Вищу раду юстиції України”;
– обирає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
– звертається із пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів і посадових осіб державної влади;
– визначає кількісний склад Ради суддів України та обирає її;
– розглядає інші питання суддівського самоврядування.
З’їзд суддів України приймає рішення, що є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування та всіх професійних суддів.
Черговий з’їзд суддів України скликається Радою суддів України один раз у три роки. Позачерговий з’їзд може бути скликаний також на вимогу не менш як однієї третини конференцій суддів загальних судів, або на вимогу конференції суддів спеціалізованих судів, або на вимогу зборів суддів Верховного Суду України. Рада суддів України приймає рішення про скликання чергового або позачергового з’їзду, схвалює попередній перелік питань, що виносяться на обговорення з’їзду, та визначає дату, місце проведення з’їзду й норму представництва суддів.
Для участі в роботі з’їзду суддів України можуть бути запрошені Президент України, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, члени Вищої ради юстиції України, представники Уряду, інших центральних органів державної влади, представники навчальних і наукових закладів та установ, громадських організацій, інші особи.
Якщо Рада суддів України не скликає з’їзд суддів на вимогу конференцій чи зборів суддів, ініціатори скликання позачергового з’їзду утворюють організаційний комітет по скликанню з’їзду суддів України, що має повноваження Ради суддів України щодо скликання з’їзду. У цьому випадку організаційний комітет невідкладно публікує інформацію про його утворення в офіційних друкованих засобах масової інформації та призначає дату проведення позачергового з’їзду суддів не раніш як через два місяці з дня утворення організаційного комітету.
Судді всіх судів повідомляються про дату проведення з’їзду суддів України та питання, що виносяться на його розгляд, не пізніш як за 30 днів до початку роботи з’їзду.
Делегати на з’їзд суддів України обираються конференціями суддів за нормою представництва, визначеною Радою суддів України. Збори суддів Конституційного Суду України обирають на з’їзд трьох делегатів із числа суддів цього суду. Делегати на з’їзд суддів України обираються шляхом відкритого або таємного голосування на альтернативній основі при вільному висуненні кандидатур для обрання.
З’їзд суддів України є повноважним, якщо в його роботі бере участь не менш як дві третини від загальної кількості обраних делегатів. Його відкриває голова Ради суддів України, а в разі його відсутності – заступник голови чи секретар Ради суддів України. З’їзд обирає шляхом відкритого голосування президію з’їзду в кількісному складі, який визначається рішенням з’їзду. Президія керує роботою з’їзду суддів України.
Рішення з’їзду суддів України приймаються більшістю голосів делегатів, присутніх на з’їзді, відкритим або таємним голосуванням.
6.6. Рада суддів України: статус та порядок роботи
У період між проведеннями з’їздів суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України.
Рада суддів України обирається з’їздом суддів України в кількісному складі, визначеному рішенням з’їзду. До складу Ради суддів України повинні бути обрані не менш як по одному представнику від конференції суддів військових судів, конференцій суддів відповідних спеціалізованих судів, суддів Верховного Суду України, а також суддів Конституційного Суду України. Представники суддів загальних місцевих та апеляційних судів повинні складати не менш як половину від загальної кількості членів Ради суддів України. Пропозиції щодо кандидатур до складу Ради суддів України можуть вносити делегації від конференцій чи зборів суддів, а також окремі делегати з’їзду суддів України.
Члени Ради суддів України на засіданні Ради обирають зі свого складу голову Ради суддів України, його заступника та секретаря, а також президію Ради суддів України. Кількісний та персональний склад президії визначається Радою суддів України відповідно до положення про Раду суддів України.
На Раду суддів України в період між з’їздами покладається завдання щодо організації виконання та контролю рішень з’їзду, а також вирішення питань про скликання з’їзду. Повноваження та порядок роботи Ради суддів України визначаються Законом України “Про судоустрій України” та положенням про Раду суддів України, яке затверджується з’їздом суддів України.
Рада суддів України має такі повноваження:
– розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів;
– розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань;
– здійснює контроль за організацією діяльності судів та діяльністю Державної судової адміністрації України, заслуховує інформацію голів судів і посадових осіб державної судової адміністрації про їх діяльність;
– заслуховує звіти про роботу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в складі Комісії;
– звертається із пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
– має право зупиняти рішення рад суддів, що не відповідають Конституції України та закону чи суперечать рішенням з’їзду суддів України;
– приймає інші рішення з питань, віднесених до її повноважень.
Рішення Ради суддів України є обов’язковим для виконання всіма органами суддівського самоврядування. Воно може бути скасованим з’їздом суддів України.