Печать

Розділ 4 КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

Posted in Право - Організація судової влади в Україні (Марочкін...)

Розділ 4 КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

4.1. Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні

Гарантування верховенства Конституції як основного закону держави забезпечує конституційна юрисдикція, сутність якої полягає в юридичній перевірці судом законів та інших нормативно-правових актів на відповідність Основному Закону України і визнанні їх у разі неконституційності нечинними.

Конституційне правосуддя у сучасних державах здійснюється або судами загальної юрисдикції, або спеціалізованими судами. У першому випадку конституційність нормативно-правових актів перевіряють: будь-які суди загальної юрисдикції за звичайною процедурою при розгляді конкретних судових справ (децентралізація юрисдикції) або тільки найвищий суд загальної юрисдикції (централізована юрисдикція). У другому – конституційне правосуддя здійснюють спеціально утворені конституційні суди через процедуру конституційного судочинства.

В Україні конституційне правосуддя здійснює Конституційний Суд України. Згідно зі ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Основи його статусу визначені Конституцією України (розд. VІІІ “Правосуддя” і розд. ХІІ “Конституційний Суд України”). Конституційний Суд України – це орган судової влади. Він має правосудну природу і за характером діяльності здійснює правосуддя – конституційне правосуддя, у визначеній законом формі – у формі конституційного судочинства.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 16 жовтня 1996 р. “Про Конституційний Суд України” завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Відповідно до Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8); основою Конституції України є права і свободи людини, які визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю і разом із гарантіями визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (ст. 3). У зв’язку з цим основне соціальне призначення Конституційного Суду України – забезпечення верховенства права, захист прав і свобод людини, вирішення юридичних (конституційно-правових) спорів (суперечок, конфліктів) між більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України і опозицією, між законодавчою і виконавчою гілками влади, бути їх правовим арбітром і противагою можливому зловживанню ними своїми повноваженнями.

Конституційний Суд України здійснює судову владу у формі розгляду відповідних справ. Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

 


 

4.2. Порядок формування і структура Конституційного Суду України

Відповідно до Конституції України “Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України” (ч. 1 ст. 148). Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають (в рівній кількості) по шість суддів Конституційного Суду України (ч. 2 ст. 148); акти Президента України про призначення суддів Конституційного Суду України скріплюються підписами Прем’єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання (п. 22 ст. 106).

Порядок призначення суддів Конституційного Суду України визначений Законом України “Про Конституційний Суд України” (статті 6 – 8). Згідно з цим Законом Президент України проводить консультації з Прем’єр-міністром України та Міністром юстиції України щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України.

Призначеною на посаду судді Конституційного Суду України вважається особа, про призначення якої видано Указ Президента України, скріплений підписами Прем’єр-міністра України та Міністра юстиції України.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався Президентом України, Президент України у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.

Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. При цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури, ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний Комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду України, внесеної у встановленому порядку.

Призначеними на посади суддів Конституційного Суду України вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було б перевищено необхідне для призначення число суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався Верховною Радою України, Верховна Рада України у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

За результатами голосування Головою Верховної Ради України підписуються постанови Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду України.

З’їзд суддів України за пропозицією делегатів відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на ньому делегатів визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення в бюлетені для таємного голосування.

Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з’їзду суддів України.

Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посади суддів Конституційного Суду України, призначеними вважаються кандидати, які набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався з’їздом суддів України, останній у тримісячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду підписуються рішення з’їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду України.

Згідно з ч. 5 ст. 148 Конституції України Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням лише на один трирічний строк. Голова Конституційного Суду України очолює Конституційний Суд України та організовує його діяльність. Він має двох заступників, які обираються за пропозицією Голови Конституційного Суду України лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів у тому ж порядку, що й при виборах Голови Конституційного Суду України.

У складі Конституційного Суду України утворюються колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями та колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями.

Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду України здійснює Секретаріат Конституційного Суду України на чолі з його керівником.

Суддя Конституційного Суду України має наукового консультанта і помічника, які виконують його доручення зі справ конституційного провадження. Науковий консультант і помічник судді Конституційного Суду України є державними службовцями.

Для забезпечення Конституційного Суду України нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою створено бібліотеку Конституційного Суду України. Друкованим органом Конституційного Суду України є Вісник Конституційного Суду України.

 


 

4.3. Статус судді Конституційного Суду України

Статус судді Конституційного Суду України визначається Конституцією України, Законами України “Про Конституційний Суд України” та “Про статус суддів”. Судді Конституційного Суду України мають однаковий статус з суддями загальної юрисдикції, хоча й з певними особливостями, зумовленими специфікою конституційної юрисдикції.

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.

Суддя Конституційного Суду України призначається на дев’ять років без права бути призначеним на повторний строк.

Судді Конституційного Суду України, як і судді інших судів, не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Вступає суддя на посаду з дня складення ним присяги судді Конституційного Суду України такого змісту: “Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов’язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина”.

Складає присягу суддя на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховного Суду України або його заступника не пізніш як через місяць після призначення на посаду судді Конституційного Суду України.

Голова Конституційного Суду України очолює Конституційний Суд України та організовує його діяльність.

Повноваженнями Голови Конституційного Суду України є:

– організація роботи колегій суддів Конституційного Суду України, комісій та Секретаріату Конституційного Суду України;

– скликання і проведення засідань, пленарних засідань Конституційного Суду України;

– розпоряджання бюджетними коштами на утримання і забезпечення діяльності Конституційного Суду України відповідно до кошторису, затвердженого Конституційним Судом України;

– здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом і актами Конституційного Суду України, що регламентують організацію його внутрішньої роботи.

Заступники Голови Конституційного Суду України виконують за дорученням Голови Суду окремі його повноваження. У разі відсутності Голови Конституційного Суду України або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обов’язки виконує старший за віком заступник.

 


 

 

4.4. Повноваження Конституційного Суду України

Повноваження Конституційного Суду України визначаються лише Конституцією України, а порядок організації і діяльності та процедура розгляду ним справ як Конституцією України, так і законами України, зокрема Законом України від 16 жовтня 1996 р. “Про Конституційний Суд України”.

Згідно з Конституцією України до повноважень Конституційного Суду України належать:

1) вирішення питання про відповідність Конституції України (конституційність):

– законів та інших правових актів Верховної Ради України;

– актів Президента України;

– актів Кабінету Міністрів України;

– правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (п. 1 ч. 1 ст. 150);

2) надання висновку:

– про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість (ч. 1 ст. 151);

– про відповідність вимогам статей 157 і 158 Конституції України законопроектів про внесення змін до Конституції України (ст. 159);

– про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України (п. 28 ч. 1 ст. 85);

3) перевірка справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту і надання висновку щодо додержання конституційної процедури її розслідування і розгляду (ч. 6 ст. 111, ч. 2 ст. 151);

4) офіційне тлумачення Конституції України та законів України (п. 2 ч. 1 ст. 150).

Перевірці на конституційність підлягають лише ті закони та інші правові акти, які набрали чинності. Іншими словами, оцінка законів та правових актів здійснюється Конституційним Судом України тільки в порядку наступного (репресивного) конституційного судового контролю.

Стосовно надання висновку про відповідність Основному Закону України міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість, та про відповідність вимогам статей 157 і 158 Конституції України законопроектів про внесення змін до неї конституційний контроль Конституційного Суду України має запобіжний (превентивний) характер.

Не можуть бути об’єктами конституційного контролю Конституційного Суду України проекти правових актів, крім (ст. 159 Конституції України) законопроектів про внесення змін до Конституції України. Виходячи із принципу поділу влади (ст. 6 Конституції України) повноваження Конституційного Суду України не дозволяють йому втручатися в стадії правотворчого (законодавчого) процесу, здійснювати попередній контроль.

Як випливає зі змісту статей 150 і 152 Конституції України, об’єктом конституційного контролю Конституційного Суду України можуть бути тільки закони та інші правові акти, які не втратили чинності. Якщо на момент розгляду справи Конституційним Судом України правовий акт втратив чинність, Конституційний Суд України здійснює його перевірку на предмет конституційності тільки в тих випадках, коли неможливо поновити конституційні права і свободи людини і громадянина, порушені його застосуванням.

Об’єктом конституційного контролю Конституційного Суду України є лише ті акти, які мають правове значення, стосуються права, тягнуть за собою юридичні наслідки. Отже, не можуть бути об’єктом конституційного контролю Конституційного Суду України такі акти, як звернення, заяви, акти політичного характеру тощо, які не мають юридичного значення, не породжують жодних юридичних наслідків.

За радянською системою влади, яка передбачала формальне верховенство вищого представницького органу, наділеного так само формально всією повнотою державної влади, право офіційного тлумачення Конституції України та законів України належало Верховній Раді. Конституція України закріпила поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6) і з відання Верховної Ради України право офіційного тлумачення Конституції та законів України передала до самостійних повноважень Конституційного Суду України (ч. 2 ст. 147, п. 2 ч. 1 ст. 150), який визнала єдиним органом конституційної юрисдикції України (ч. 1 ст. 147). Офіційне тлумачення Конституції та законів України є виключною прерогативою Конституційного Суду України і самостійним напрямком його діяльності.

Об’єктом офіційного тлумачення Конституційного Суду України є чинні Конституція України та закони України, прийняті як до, так і після набуття чинності Конституцією України. Закони, які не набрали чинності, та закони, які втратили силу, офіційному тлумаченню Конституційним Судом України не підлягають. Але об’єктом офіційного тлумачення Конституційного Суду України можуть бути закони або їх окремі положення, які застосовуються у зв’язку з їх “переживаючою” (ультраактивною) силою.

Офіційному тлумаченню Конституційного Суду України підлягають закони, які відповідають Конституції України, тому офіційному тлумаченню законів України передує з’ясування питання щодо їх конституційності. Якщо виявиться, що закон не відповідає Конституції України, суперечить їй, він визнається неконституційним з усіма наслідками, що випливають з цього.