Розділ 7  ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

7.1. Завдання та функції Державного департаменту України з питань виконання покарань

Державний департамент України з питань виконання покарань (далі — Департамент) як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що безпосередньо реалізує єдину державну політику у сфері виконання покарань, створений Указом Президен­та України від 22 квітня 1998 р. № 344 на базі Головного управління виконання покарань МВС України з тимчасовим його підпорядкуван­ням МВС України. Створення Департаменту було зумовлено ре­формуванням кримінально-виконавчої системи України та приведен­ням її у відповідність з вимогами Ради Європи та міжнародними правовими нормами з питань виконання кримінальних покарань. Указом Президента України від 12 березня 1999 р. № 248 Департа­мент виведено з підпорядкування МВС України і підпорядковано безпосередньо Кабінету Міністрів України. Діяльність Департамен­ту регламентується Положенням про Державний департамент Украї­ни з питань виконання покарань, затвердженим Указом Президента України від 31 липня 1998 р. № 827.

Відповідно до Положення основними завданнями Департаменту є:

• здійснення єдиної державної політики у сфері виконання кри­мінальних покарань;
• розробка рекомендацій щодо організації тримання осіб, взятих під варту, забезпечення виконання вироків суду і застосування передбачених законом засобів виправлення і перевиховання за­суджених;
• здійснення контролю за виконанням вироків суду за окремими видами додаткових покарань; забезпечення примусового ліку­вання засуджених, хворих на алкоголізм та наркоманію;
• забезпечення додержання вимог законодавства в органах і ус­тановах виконання покарань, запобігання злочинам, дисциплінарним проступкам з боку засуджених до позбавлення волі та щодо них, їх припинення та виявлення і розкриття злочинів, вчинених в органах і установах виконання покарань, прове­дення дізнання у справах про ці злочини, здійснення оператив-но-розшукової діяльності;
• керівництво органами і установами виконання покарань, орга­нізація виробничо-господарської діяльності з наданням засу­дженим роботи, забезпечення їх професійної підготовки та за­гальноосвітнього навчання;
• правовий і соціальний захист осіб рядового і начальницького складу, працівників кримінально-виконавчої системи та членів їх сімей, удосконалення роботи з кадрами, їх професійної підготовки.

Департамент вiдповiдно до покладених на нього завдань виконує такі функції:

• бере участь у формуваннi єдиної державної полiтики у сферi виконання кримiнальних покарань, реалiзує цiльовi програми розвитку кримiнально-виконавчої системи;
• визначає основнi напрями дiяльностi органiв i установ вико­нання покарань щодо захисту прав i свобод людини в умовах вiдбування кримiнального покарання; забезпечує охорону слiдчих iзоляторiв, тюрем, лiкувально-трудових профiлакторiїв, виправно-трудових колонiй, iнших установ виконання пока­рань та об'єктiв кримiнально-виконавчої системи, правопоря­док та безпеку в органах i установах; бере участь у розробленнi та реалiзацiї державних комплексних програм боротьби зі злочиннiстю;
• контролює виконання актiв законодавства з питань, що нале­жать до його компетенцiї, вирокiв, постанов i ухвал судiв, за­безпечує розподiл та тримання засуджених до позбавлення волi та осiб, взятих пiд варту;
• здiйснює переведення засуджених i осiб, взятих пiд ваpту, з однiєї до iншої установи кpимiнально-виконавчої системи, пеpедачу (екстpадицiю) осiб, які звинувачуються у вчиненнi злочинiв, а також засуджених для вiдбування покаpання в ус­тановах iноземних деpжав згiдно iз законами та мiжнаpодними договоpами Укpаїни, згода на обов'язковiсть яких надана Вер­ховною Радою України;
• аналiзує результати дiяльностi органiв i установ виконання по­карань, складає довгостроковий та оперативний прогнози кримiногенної обстановки i на їх основi вносить у встановле­ному порядку пропозицiї щодо пiдвищення ефективностi функ­цiонування кримiнально-виконавчої системи, забезпечення правопорядку та безпеки, посилення боротьби iз злочиннiстю, iнформує населення з цих питань через засоби масової iнфор­мацiї;
• органiзовує i контролює оперативно-розшукову дiяльнiсть, на­лагоджує взаємодiю з вiдповiдними пiдроздiлами державних органiв, якi проводять таку дiяльнiсть, використовує банки да­них оперативно-довiдкової, розшукової, статистичної та iншої iнформацiї, здiйснює довiдково-iнформацiйне обслуговування органiв i установ виконання покарань, заiнтеpесованих дер­жавних органiв;
• органiзовує виконання актiв амнiстiї та помилування;
• забезпечує органiзацiю виховної роботи з особами, яких три­мають в установах кримiнально-виконавчої системи, залучен­ня до її проведення представникiв творчих спiлок, громадських і релiгiйних органiзацiй, трудових колективiв, у взаємодiї з Мi­нiстерством освiти України органiзовує професiйну пiдготовку засуджених та їх загальноосвiтнє навчання;
• вирiшує за участю мiських i районних органiв внутрiшнiх справ i центрiв зайнятостi Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики України питання щодо надання допомоги особам, звiльненим з мiсць позбавлення волi, в їх трудовому i побуто­вому влаштуваннi;
• здiйснює в межах повноважень, визначених законодавством, функцiї з управлiння майном пiдприємств i установ, що нале­жать до сфери управлiння Департаменту;
• забезпечує здiйснення заходiв щодо виконання завдань з цивiльної оборони i пожежної безпеки, стабiльної роботи ус­танов кримiнально-виконавчої системи в умовах воєнного ста­ну та надзвичайних ситуацiй у мирний час, додержання право­вого режиму надзвичайного чи воєнного стану в разi його вве­дення в Українi або в окремих її мiсцевостях, проведення карантинних заходiв пiд час епiдемiй;
• забезпечує в межах своєї компетенцiї реалiзацiю державної політики щодо охорони державної таємницi;
• здiйснює контроль за її збереженням у центральному апаратi, в органах, ус­тановах, органiзацiях, навчальних закладах, на пiдприємствах, що належать до сфери його управлiння;
• затверджує структуру, штатний розпис органiв i установ вико­нання покарань, визначає порядок застосування дiйсних i умов­них найменувань установ кримiнально-виконавчої системи та присвоює їх;
• органiзовує проведення наукових дослiджень, дослiдно-конст­рукторських i проектно-технологiчних робiт, забезпечує вико­ристання досягнень науки, технiки i набутого   досвiду, коор­динує роботу пiдприємств кримiнально-виконавчої системи, зв'язану з сертифiкацiєю, стандартизацiєю, метрологiєю, вина­хiдництвом i рацiоналiзацiєю;
• органiзовує роботу з добору, розстановки та пiдвищення ква­лiфiкацiї осiб рядового i начальницького складу та працiвникiв кримiнально-виконавчої системи;
• забезпечує згiдно iз законодавством правовий i соцiальний за­хист осiб рядового i начальницького складу, працiвникiв кри­мiнально-виконавчої системи та членiв їх сiмей;
• представляє у встановленому порядку осiб рядового i началь­ницького складу та працiвникiв кримiнально-виконавчої систе­ми, якi особливо вiдзначилися в роботi, до нагородження дер­жавними нагородами України, президентськими вiдзнаками;
• забезпечує створення системи власної внутрiшньої безпеки;
• вживає заходiв до забезпечення роботою осiб, яких тримають в установах кримiнально-виконавчої системи;
• надає допомогу пiдприємствам, що належать до сфери його управлiння, у встановленнi та стабiлiзацiї господарських зв'язкiв;
• бере участь у формуваннi i розмiщеннi державного замовлення, укладає з цiєю метою контракти;
• контролює стан охорони працi i технiки безпеки, здiйснює на­гляд за додержанням правил, норм i вимог щодо безпечного проведення на гiрничих пiдприємствах кримiнально-виконав­чої системи бурових i пiдривних робiт, за зберiганням, облiком і використанням за призначенням вибухових матерiалiв, пра­вильним використанням родовищ корисних копалин, захистом надр;
• визначає потреби установ кримiнально-виконавчої системи в матерiально-технiчних ресурсах, енергоносiях, продуктах харчування, капiтальних вкладеннях на будiвництво, реконстpук­цiю i технiчне переоснащення, виконання проектно-дослiдних робiт i робiт з типового проектування об'єктiв цих установ, за­безпечує проведення єдиної полiтики з питань будiвництва та реконструкцiї об'єктiв Департаменту;
• бере участь у розробленнi проектiв загальнодержавних про­грам економiчного та соцiального розвитку, законiв про Дер­жавний бюджет України;
• забезпечує установи кримiнально-виконавчої системи iнже­неpно -технiчними засобами охорони i нагляду за особами, яких тримають в установах виконання покарань, спецiальними засобами захисту та активної оборони, системами зв'язку i управлiння, зброєю, боєприпасами, бойовою та спецiальною технiкою, контролює їх розподiл, зберiгання i використання; здiйснює медичний контроль за станом здоров'я засуджених до позбавлення волi, осiб, взятих пiд варту, i осiб яких тримають у лiкувально-трудових профiлакторiях, забезпечує надання їм необхiдної медичної допомоги, належну санiтарно-епiдемiчну обстановку в установах кримiнально-виконавчої системи та на їх територiях, а також контроль за додержанням вимог з охо­рони довкiлля i рацiонального використання природних ресур­сiв в установах кримiнально-виконавчої системи; налагоджує за дорученням Кабiнету Мiнiстрiв України зв'язки з мiжнародними органiзацiями, укладає угоди з вiдповiдними органами iноземних держав про спiвробiтництво у сферi вико­нання кримiнальних покарань, боротьби iз злочиннiстю та з iнших питань, що належать до його компетенцiї; є головним розпорядником коштiв державного бюджету, пе­редбачених на утримання кримiнально-виконавчої системи, фiнансує органи i установи виконання покарань в межах за­тверджених асигнувань та коштiв, одержаних вiд виробничо-господарської дiяльностi; органiзовує роботу з ведення бухгал­терського та статистичного облiку;
• є державним замовником поставки (закупiвлi) продукцiї, вико­нання робiт, надання послуг для забезпечення потреб оборони і безпеки, проектування i будiвництва об'єктiв кримiнально-виконавчої системи;
• видає у встановленому порядку журнали, бюлетенi, збiрники нормативно-правових актiв та iншi матерiали з питань дiяль­ностi установ кримiнально-виконавчої системи;
• здiйснює iншi повноваження, що належать до його компе­тенцiї.

У своїй діяльності Департамент керується Конституцією і закона­ми України, актами Президента України і Кабінету Міністрів Украї­ни, Положенням про Департамент. Департамент у межах своїх по­вноважень організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Департамент узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляєпропозиціїщодо удосконалення цього законодавства і у встановленому порядку вно­сить їх на розгляд Президенту України і Кабінету Міністрів України.

Департамент має право:

• залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконав­чої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;
• одержувати безоплатно у встановленому законодавством по­рядку від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
• скликати у встановленому порядку наради, конференції, сим­позіуми з питань, що належать до його компетенції.

У процесі виконання покладених на нього завдань Департамент взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами міс­цевого самоврядування, громадськими організаціями, а також з відповідними органами іноземних держав.

Департамент у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх вико­нання. Нормативно-правові акти Департаменту підлягають дер­жавній реєстрації у встановленому порядку. Рішення Департаменту, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організація­ми та громадянами. У разі потреби Департамент видаєразом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади спільні акти.

Департамент у своєму підпорядкуванні має воєнізовані форму­вання.

7.2. Система органів і установ виконання покарань, підпорядкованих Департаменту, та їх організаційна структура

Діюча система органів та установ виконання покарань законодав­чо закріплена у ст. 11 Кримінально-виконавчого кодексу України.

До органів виконання покарань належать: Державний департамент України з питань виконання покарань, його територіальні органи управління (регіональні управління та відділи), кримінально-вико­навча інспекція.

Установами виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (виховні колонії).

У свою чергу до кримінально-виконавчих установ належать:

• кримінально-виконавчі установи відкритого типу (виправні центри);
• кримінально-виконавчі установи закритого типу (виправні ко­лонії).

Виправні колонії поділяються на колонії мінімального, середнього і максимального рівня безпеки.

Виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на ко­лонії:

• з полегшеними умовами тримання;
• із загальними умовами тримання.

Як зазначалося раніше, центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, є Департамент.

Очолює Департамент голова, якого призначає на посаду та звіль­няє з посади Президент України. Голова Департаменту має шість заступників і розподіляє між ними обов'язки. Голова здійснює ке­рівництво Департаментом і несе відповідальність перед Президен­том України, Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Департамент завдань і здійснення ним своїх функцій, визначає ступінь відповідальності заступників голови та керівників структур­них підрозділів Департаменту.

Для погодженого вирішення питань у межах своїх повноважень, обговорення найважливіших напрямів діяльності в Департаменті ут­ворюється колегія у складі голови, заступників голови за посадою, а також керівників структурних підрозділів Департаменту. До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів виконавчої влади, а також керівники органів і установ виконання пока­рань та підприємств, що належать до сфери управління Департамен­ту. Членів колегії затверджує та звільняє від виконання обов'язків Кабінет Міністрів України. Рішення колегії проводяться в життя на­казами Департаменту.

До структури центрального апарату Департаменту входять:

• Апарат голови Департаменту;
• Управління справами;
• Штаб (на правах управління);
• Управління кадрів;
• Управління охорони, нагляду і безпеки;
• Управління організації оперативної роботи;
• Управління виховної та соціально-психологічної роботи із спецконтингентом;
• Управління інженерного забезпечення;
• Управління працевикористання спецконтингенту та виробни­цтва;
• Фінансове управління;
• Управління економіки та оплати праці;
• Контрольно-ревізійне управління;
• Управління матеріально-технічного забезпечення;
• Управління медичного забезпечення та контролю за санітарно-епідеміологічним станом;
• Відділ внутрішньої безпеки та розслідувань;
• Управління капітального будівництва та ремонтів;
• Відділ організації сільськогосподарського виробництва;
• Управління по керівництву слідчими ізоляторами та тюрмами;
• Управління по контролю за виконанням судових рішень;
• Відділ державного нагляду за охороною праці та навколиш­нього середовища;
• Управління кримінально-виконавчої інспекції;
• Бухгалтерія;
• Адміністративно-господарче управління;
• Інформаційно-технічний центр;
• Науково-дослідний центр вивчення проблем діяльності та роз­витку кримінально-виконавчої системи;
• Центральна база забезпечення.

Територіальними органами управління Департаменту є управлін­ня (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Структура і штати регіональних управлінь (відділів), а також положення про них затверджуються Департаментом. Типова структура управління Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розроблена на підставі струк­тури Департаменту і затверджена наказом Державного департамен­ту України з питань виконання покарань від 25 травня 1999 р. № 41.

Управління (відділи) Департаменту в областях здійснюють керів­ництво підвідомчими їм установами та органами, які безпосередньо виконують кримінальні покарання.

Виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк і довічного позбавлення волі. Засуджені до позбавлен­ня волі відбувають покарання у виправних колоніях:

• мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання — особи, засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з
  необережності, та злочини невеликої та середньої тяжкості, а також особи, переведені з колоній мінімального рівня безпеки із загальни­ми умовами тримання і колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому Кримінально-виконавчим кодексом (КВК) України;
• мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання — чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невели­кої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини. У виправній
  колонії цього виду можуть відбувати покарання також засуджені, переведені з виховних колоній у порядку, встановленому ст. 147 КВК
  України;
• середнього рівня безпеки — жінки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді довічного
  позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у по­рядку помилування або амністії; чоловіки, вперше засуджені до поз­бавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини; чоловіки, які ра­ніше відбували покарання у виді позбавлення волі;  чоловіки,
  засуджені за вчинення умисного злочину середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення волі; засуджені, переведені з колоній максимального рівня безпеки в порядку, передбаченому КВК України;
• максимального рівня безпеки — чоловіки, засуджені до покаран­ня у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на пев­ний строк у порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені з колоній се­реднього рівня безпеки в порядку, передбаченому КВК України.

Розглянемо типову стpуктуpу виправної колонії. Очолює уста­нову начальник, який має, як пpавило, чотирьох заступникiв:

• з нагляду, безпеки, охорони та оперативної роботи — перший заступник;
• із соцiально-психологiчної pоботи зi спецконтингентом;
• з працевикористання спецконтингенту та виробництва;
• з iнтендантського та комунально-побутового забезпечення.

Кожному з заступникiв пiдпоpядкованi певнi вiддiли та служби установи, за pоботу яких вони несуть вiдповiдальнiсть. Безпосеpед­ньо вiддiлами та службами кеpують їх начальники.

Заступнику начальника установи з нагляду, безпеки, охорони та оперативної роботи пiдпоpядкованi:

• вiддiл нагляду та безпеки;
• відділ охорони;
• опеpативний вiддiл (відділення, група);
• вiддiл (відділення, група) по контролю за виконанням судових рішень;
• медична частина;
• пожежна частина;
• служба чеpгових помiчникiв начальника установи.

Заступнику начальника установи із соцiально-психологiчної pо­боти зi спецконтингентом пiдпоpядкованi:

• соцiальна служба (стаpшi iнспектоpи, iнспектоpи, начальники відділень соціально-психологічної служби, старші вихователі, вихователі);
• психологiчна служба.

Заступнику начальника установи з працевикористання спецкон­тингенту та виpобництва пiдпоpядкованi всi виpобничi пiдpоздiли та інженерні служби установи.

Заступник начальника установи з iнтендантського та комуналь­но-побутового забезпечення здiйснює кеpiвництво усiма вiдповiдними службами, якi забезпечують ноpмальну життєдiяльнiсть установи.

Безпосеpедньо начальнику установи пiдпоpядкованi:

• канцелярія (секретаріат);
• головний бухгалтеp установи;
• помiчник начальника установи по pоботi з особовим складом.

Виховні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно засуджених неповнолітніх і на види за рівня­ми безпеки не поділяються.

Арештні доми виконують покарання у виді арешту. В арештних домах тримаються повнолітні особи, а також неповнолітні, яким на момент постановлення вироку виповнилося шістнадцять років і які засуджені за злочини невеликої тяжкості. Тимчасово, до створення арештних домів, особи, засуджені до арешту, відбувають покарання у слідчих ізоляторах Департаменту за місцем засудження. Засуджені відбувають весь строк покарання в одному слідчому ізоляторі в ок­ремих постах або секціях.

Виправні центри виконують покарання у виді обмеження волі сто­совно осіб, засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості, а також засуджених, яким цей вид покарання призначено відповідно до ст. 82, 389 Кримінального кодексу України.

Кримінально-виконавча інспекція виконує покарання у виді позбав­лення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт. Крім цього кримінально-вико­навча інспекція здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Безпосередній контроль за виконанням вказаних кримінальних покарань та поведінкою осіб, звільнених від відбуван­ня покарання з випробуванням (протягом іспитового строку), здій­снюється міськими, міжрайонними та районними відділами (від­діленнями) кримінально-виконавчої інспекції. В управліннях (відділах) Департаменту в АРК, областях, містах Києві та Севастополі створю­ються і функціонують відділи (відділення) кримінально-виконавчої інспекції, які здійснюють контроль за організацією та станом роботи підлеглих підрозділів кримінально-виконавчих інспекцій та надають їм практичну та методичну допомогу.

Контрольні питання

1. Коли створено Державний департамент України з питань виконан­ня покарань?
2. Якими факторами зумовлена необхідність створення Державного де­партаменту України з питань виконання покарань?
3. Які основні завдання покладено на Державний департамент Украї­ни з питань виконання покарань?
4. Охарактеризуйте основні функції Державного департаменту Украї­ни з питань виконання покарань.
5. Перелічіть основні підрозділи центрального апарату Державного де­партаменту України з питань виконання покарань.
6. Розкрийте типову структуру виправної колонії.
7. Виконання яких видів кримінальних покарань покладено на органи Державного департаменту України з питань виконання покарань?