Розділ 1  ПРЕДМЕТ І ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДИСЦИПЛІНИ "СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ"

1.1. Поняття правоохоронної діяльності

Поряд з державними органами, які вирішують поточні та перс­пективні питання господарської діяльності, техніки, освіти, науки, обороноздатності, зовнішньої політики тощо, у державі існують та­кож органи, що створюються тільки з метою охорони й захисту права — діяльності, що називається правоохоронною.

Правоохоронна діяльність характеризується низкою специфічних ознак:

• може здійснюватись тільки із застосуванням юридичних за­ходів впливу, до яких належать заходи державного примусу і державного стягнення. Так, до особи, яка скоїла злочин, може бути застосоване кримінальне покарання, встановлене кримі­нальним кодексом, або інший передбачений законодавством захід впливу;
• юридичні заходи впливу, які застосовуються при здійсненні та­кої діяльності, повинні суворо відповідати вимогам законів, що регламентують їх застосування. Наприклад, при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення за скоє­не правопорушення орган, який його накладає, не може при­значити суворіше стягнення, ніж вказане в санкції відповідної статті адміністративного кодексу;
• реалізується у встановленому законом порядку з дотриманням певної процедури. Рішення про застосування чи незастосування юридичних заходів впливу приймаються за встановленими законом правилами, дотримання яких обов'язкове. Наслідком порушення цих правил може бути визнання прийнятого рішен­ня незаконним і недійсним. Так, порушення встановлених чин­ним Кримінально-процесуальним кодексом (КПК) України правил розгляду кримінальної справи в суді є підставою для скасування вироку;

• здійснення цього виду діяльності покладено на органи, які, як правило, спеціально створюються державою з цією метою і комплектуються спеціалістами.

Отже, правоохоронна діяльність — це така державна діяльність, яка здійснюється з метою охорони права спеціально уповноважени­ми органами шляхом застосування юридичних заходів впливу із су­ворим дотриманням встановленого законом порядку.

До завдань правоохоронної діяльності належить захист:

• встановленого Конституцією України суспільного ладу держави;
• прав і законних інтересів громадян, підприємств, організацій, установ, суб'єктів усіх форм власності;
• суверенітету та територіальної цілісності України.

Особливе місце серед завдань правоохоронної діяльності посідає захист прав і свобод людини, її життя, здоров'я, честі, гідності, не­доторканності та безпеки.

Правоохоронна діяльність складається з кількох напрямків, кож­ний з яких має специфічні завдання і здійснюється властивими тіль­ки йому певними методами. Такими напрямами є: здійснення право­суддя; прокурорський нагляд; досудове розслідування; здійснення захисту у кримінальних справах і подання іншої правової допомоги; охорона громадського порядку й безпеки громадян; боротьба зі зло­чинністю та ін. Основним напрямом правоохоронної діяльності, без­перечно, є здійснення правосуддя, якому належить найважливіше місце в забезпеченні охорони прав і свобод громадян. Інші напрями певною мірою підпорядковуються меті й завданням здійснення пра­восуддя, сприяють його виконанню.

1.2. Поняття правоохоронних органів

З метою здійснення правоохоронної діяльності створюються відповідні органи, які називаються правоохоронними.

Правоохоронні органи — це існуючі в суспільстві й державі уста­нови та організації, що здійснюють правозастосовчу та правоохо­ронну функції, основне завдання яких полягає в забезпеченні закон­ності, захисту прав та законних інтересів громадян, юридичних осіб, боротьбі зі злочинністю та іншими правопорушеннями.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про державний захист праців­ників суду і правоохоронних органів" від 23 грудня 1993 р. до пра­воохоронних органів належать:

• судові;
• прокуратури;
• внутрішніх справ;
• служби безпеки;
• митні;
• державної податкової служби;
• юстиції;
• адвокатура;
• нотаріат;
• державний департамент з питань виконання покарань;
• державний департамент пожежної охорони та ін.

1.3. Предмет дисципліни "Судові та правоохоронні органи України"

Предметом дисципліни "Судові та правоохоронні органи Украї­ни" є відомості про державні органи, які здійснюють судову та пра­воохоронну діяльність, й інші, у тому числі громадські організації та органи, які сприяють цій діяльності, а також відомості про їх завдання, систему, принципи організації й діяльності, функції та структуру.

Згідно з програмою та навчально-тематичним планом курсу пе­редбачено вивчення діяльності судових органів, органів прокурату­ри, служби безпеки, внутрішніх справ, Міністерства юстиції Украї­ни, органів досудового слідства та дізнання, адвокатури та нота­ріату.

Розглянемо основні завдання зазначених судових та правоохо­ронних органів.

Конституційний суд України:

• забезпечує відповідність законів та інших нормативних актів органів законодавчої та виконавчої влади Конституції України;
• забезпечує охорону конституційних прав і свобод особи;
• дає офіційне тлумачення Конституції України та законів.

Суди загальної юрисдикції захищають від посягань:

• суспільний лад, його економічну та політичну системи;
• соціально-економічні, політичні та особисті права громадян.

Господарські суди:

• захищають права та інтереси суб'єктів господарських право­відносин, що охороняються законом;
• сприяють зміцненню законності у сфері господарських відно­син;
• вносять пропозиції щодо вдосконалення правового регулюван­ня господарської діяльності.

Прокуратура України:

• здійснює вищий нагляд за додержанням законів в Україні;
• здійснює захист від неправомірних посягань:

закріплених Конституцією України незалежності республі­ки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень;

гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, по­літичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;

основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад депутатів, органів територіального гро­мадського самоврядування.

Міністерство юстиції України:

• здійснює захист прав і законних інтересів громадян;
• здійснює кодифікацію і систематизацію законодавства;
• розробляє проекти законодавчих актів;
• подає юридичну допом огу населенню;
• реалізує рішення судів та інших органів.

Служба безпеки України забезпечує захист державного суверені­тету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічно­го, науково-технічного та оборонного потенціалу України, законних інтересів держави і прав громадян від розвідувально-підривної діяль­ності іноземних спеціальних служб.

Міністерство внутрішніх справ (міліція):

• забезпечує особисту безпеку громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;
• запобігає правопорушенням і припиняє їх;
• здійснює охорону громадського порядку;
• виявляє та розкриває злочини, розшукує осіб, які їх вчинили;
• забезпечує безпеку дорожнього руху;
• здійснює захист власності від злочинних посягань;
• виконує в межах своїх повноважень адміністративні стягнення.

Адвокатура України:

• забезпечує захист прав, свобод, а також представництво закон­них інтересів громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб;
• подає юридичну допомогу.

Нотаріат України:

• засвідчує права, а також факти, які мають юридичне значення;
• надає документам вірогідну силу;
• здійснює нотаріальні дії, спрямовані на зберігання майна, до­кументів, доказів;
• здійснює інші нотаріальні дії.

Розглядувана навчальна дисципліна тісно пов'язана з методоло­гічними та юридичними дисциплінами "Теорія держави та права", "Конституційне право України", "Адміністративне право України", "Кримінально-процесуальне право України", "Цивільно-процесу­альне право України" та ін.

Так, у курсі "Конституційне право України" поряд з висвітлен­ням інших проблем розглядаються роль і місце судових та правоохо­ронних органів у системі органів держави, основні принципи їх діяльності, які ґрунтуються на положеннях Конституції України, зокрема викладених у розд. VII "Прокуратура", VIII "Правосуддя" і XII "Конституційний суд України".

Дисципліна "Судові та правоохоронні органи України" тісно по­в'язана також з адміністративним правом України, одне із завдань якого полягає у вивченні закономірностей організації та функціону­вання органів державного управління. Такі правоохоронні органи, як Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України та підпорядковані їм установи, здійснюють функції держав­ного управління.

Отже, найтісніше ця дисципліна пов'язана з дисциплінами "Кри­мінальний процес" і "Цивільний процес", основне призначення яких — аналіз і регламентація діяльності судів загальної юрисдикції щодо розгляду та вирішення кримінальних і цивільних справ, а та­кож діяльності правоохоронних органів, завдання яких полягає в розкритті злочинів, встановленні осіб, які їх скоїли, а також розмірів заподіяної злочином шкоди, у здійсненні заходів забезпечення ци­вільного позову та можливої конфіскації майна.

Зауважимо також, що у процесі вивчення дисципліни "Теорія держави та права" розглядаються суть держави, її функції, етапи розвитку держави та права, висвітлюються питання про право, за­конність, що має значення для розуміння суті судових та правоохо­ронних органів і їх функцій.

1.4. Джерела дисципліни і їх класифікація

Основним джерелом розглядуваної дисципліни є Конституція Ук­раїни — акт, який має найвищу юридичну силу і визначає основні засади державного та громадського життя, суспільного ладу і по­літики, взаємовідносини особи і держави, основні права, свободи й обов'язки особи, територіальний устрій, порядок створення та структуру органів державної й виконавчої влади. Норми Консти­туції України є нормами прямої дії. Закони й інші нормативно-пра­вові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Якщо закони чи нормативні акти не відповідають нормам Конституції України, то діють норми, закріплені Конститу­цією України.

До джерел розглядуваної дисципліни належать також закони Ук­раїни, що регламентують повноваження судових та правоохоронних органів, їх структуру та принципи діяльності. Закони України мо­жуть бути комплексними й поточними. До комплексних належать за­кони України, що встановлюють повноваження, структуру, принци­пи організації та діяльності правоохоронних органів: "Про судо­устрій України", "Про статус суддів", "Про органи суддівського самоврядування", "Про Конституційний Суд України", "Про проку­ратуру", "Про службу безпеки України", "Про міліцію", "Про адво­катуру", "Про нотаріат" та ін. Поточні закони вносять зміни й до­повнення в комплексні закони і в подальшому стають їх складовими.

Складовою джерел дисципліни "Судові та правоохоронні органи України" є нормативні акти, що видаються Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України щодо пов­новажень, організації діяльності та структури деяких правоохорон­них органів. Так, Положення про міністерство юстиції України було затверджене Указом Президента України від 30 грудня 1997 р., Ука­зом Президента від 22 квітня 1998р. було створено Державний депар­тамент України з питань виконання покарань.

Норми, що регламентують окремі напрямки діяльності судових та правоохоронних органів, містять також відомчі нормативні акти, які видаються керівниками правоохоронних міністерств і відомств у вигляді наказів, положень, інструкцій і вказівок. Означені норма­тивні акти видаються на основі чинних законів у суворій відповід­ності з ними.

Значну роль у діяльності судових та правоохоронних органів відіграють керівні роз'яснення, які видає Пленум Верховного Суду України. Вони оформлюються у вигляді постанов, де роз'яснюються питання належного застосування законодавства, у тому числі щодо регламентації організації та діяльності правоохоронних органів.

Контрольні питання

1. Поняття правоохоронної діяльності.
2. Специфічні ознаки правоохоронної діяльності.
3. З якою метою здійснюється правоохоронна діяльність?
4. Які органи вважаються правоохоронними?
5. Що є предметом дисципліни "Судові та правоохоронні органи Ук­раїни"?
6. Основні завдання судових та правоохоронних органів.
7. Охарактеризуйте зв'язки дисципліни "Судові та правоохоронні орга­ни України" з іншими дисциплінами правового характеру.
8. Що є основним джерелом розглядуваної дисципліни?
9. Охарактеризуйте складові джерел дисципліни "Судові та правоохо­ронні органи України".