§ 1. Капітальне будівництво в Україні та способи його здійснення

Капітальне будівництво — це галузь ма­теріального виробництва, в межах якої здійснюється ство­рення нових, реконструкція діючих основних фондів виробни­чого і невиробничого призначення, а також технічне пере­озброєння їх.

Нове будівництво (новобудова) — це будівництво підпри­ємств, будівель і споруд, яке здійснюється на нових май­данчиках на підставі початково затвердженої проектно-кош­торисної документації.

Розширення — це здійснюване за новим проектом будів­ництво других і наступних черг діючих підприємств, додатко­вих виробничих комплексів і виробів, а також нових або розширення діючих цехів.

Технічне переозброєння — проведення відповідно до плану технічного розвитку об'єднань (підприємств) комплек­су заходів (без розширення виробничих площ) щодо підви­щення технічного рівня окремих дільниць виробництва, агре­гатів, установок шляхом запровадження нової техніки, техно­логії, заміни устаткування тощо.

Основними завданнями в галузі будівництва на сучасному етапі є докорінна зміна інвестиційної політики, значне скоро­чення кількості одночасно споруджуваних об'єктів, істотне зменшення рівня незавершеного будівництва.

Капітальне будівництво може виконуватись підрядним спо­собом, тобто шляхом залучення до виконання будівельних і спеціалізованих монтажних робіт підрядних будівельних організацій, які на підставі договору із замовником будують об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації. Будівництво може здійснюватись і власними силами за­мовника без залучення спеціалізованих будівельних органі­зацій, тобто господарським способом. Якщо виникає потреба поєднати зусилля підрядної організації і замовника, то будів­ництво об'єкта може вестись змішаним способом. Вибір спо­собу будівництва залежить від конкретних умов, у яких пере­буває замовник, від складності об'єкта, технічних можливос­тей замовника, наявності підрядних організацій, які були б зацікавлені у виконанні робіт для замовника, та ін.

Традиційно в нашій країні більшість будівельних робіт (понад 80 відсотків) виконується підрядним способом. Це на­самперед пояснюється досить розгалуженою системою буді­вельних і спеціалізованих організацій, які функціонують у межах будівельного комплексу України, а також їх технічною озброєністю, використанням прогресивних будівельних технологій, сучасних матеріалів та конструкцій.

Особливу увагу слід зосередити на будівництві об'єктів "під ключ", коли забезпечується спорудження об'єктів, підготов­лених до експлуатації або виконання додаткових робіт та на­дання послуг, на підставі зосередження функцій управління всіма стадіями інвестиційного процесу в одній організаційній структурі, коли будівництво здійснюється як єдиний безпе­рервний процес створення завершеної будівельної продукції (проектування — виконання будівельних і монтажних робіт, включаючи комплектацію будов технологічним та інженер­ним устаткуванням, — введення в експлуатацію). Як правило, функції єдиного керівництва будівельним процесом поклада­ються на підрядчика.

Докорінна перебудова господарського механізму в будів­ництві неможлива без удосконалення господарських взаємо­відносин, зміцнення договірної дисципліни, підвищення еко­номічної відповідальності будівельників і замовників за кінце­ві результати діяльності.

В умовах радикальної економічної реформи значно підви­щується роль договірних засад в організації будівельного про­цесу і загалом договору підряду.

§ 2. Поняття та значення підрядних договорів у капітальному будівництві

Згідно зі ст. 353 ЦК України за договором підряду на капітальне будівництво організація-підрядчик зобов'язується своїми силами і засобами збудувати та здати організації-замовникові передбачений планом об'єкт відпо­відно до затвердженої проектно-кошторисної документації і у встановлений строк, а замовник зобов'язується надати під­рядчикові будівельний майданчик, передати йому затвердже­ну проектно-кошторисну документацію, забезпечити своє­часне фінансування будівництва, прийняти закінчені будів­ництвом об'єкти й оплатити їх.

Таким чином, договір підряду в капітальному будівництві відповідно до наведеного визначення слід віднести до двосто­роннього, консенсуального й оплатного. Однак перехід до ринкової економіки зумовив необхідність нових підходів до визначення і самого поняття підрядного договору в будів­ництві і його правової природи.

Чинне законодавство виділяє договір підряду на капітальне будівництво, як і договір на виконання проектних і розвіду­вальних робіт, у самостійний вид, відокремлений від загаль­ного підрядного договору. На відміну від договору побутового підряду на договір підряду в будівництві не поширюються за­гальні норми, що регулюють у цілому підрядні відносини.

Нові умови господарювання, процес роздержавлення власності і приватизації економіки потребують внесення відповідних корективів до регулювання підрядних договірних відносин у будівництві. Якщо в умовах адміністративно-ко­мандної економіки договір підряду на капітальне будівництво був виключно плановий, то в умовах ринкової економіки го­ловним регулятором має стати сам договір, що ж до плану, то він посідатиме певне місце, яке визначатиметься джерелами інвестування і формою власності. За таких обставин договір підряду може бути і плановим (якщо об'єкт має споруджу­ватися за рахунок інвестицій державного бюджету), і таким, що укладається на підставі вільного волевиявлення сторін.

Чинне законодавство обмежує і коло суб'єктів договірних відносин у будівництві лише юридичними особами. Розвиток вільного підприємництва і в цьому питанні потребує відповід­них змін, які б забезпечували рівні права будь-яких власників, незалежно від форми їх власності.

Відносно суто юридичних характеристик цього договору слід зазначити, що підрядні договори в будівництві є двосто­ронніми, тобто кожна із сторін має і права, і обов'язки. Дого­вір підряду в будівництві завжди оплатний, це випливає на­самперед із його взаємного характеру: за виконану роботу підрядчик повинен дати відповідний грошовий еквівалент. Таким чином, і в будівництві підрядний договір зберігає ті самі ознаки, які властиві підрядним договорам у цілому, — взаєм­ність (двосторонність) і оплатність.

Крім наведених рис, у договорі підряду на капітальне будів­ництво, як і в загальному договорі підряду, підрядчик виконує роботу на свій ризик, хоч про це прямо і не йдеться в ст. 353 ЦК України.

Договори підряду в будівництві мають особливості, зумов­лені тривалістю виробничого циклу, значними витратами і ха­рактером самого будівельного процесу, техніки, робочої сили. Крім того, будь-який об'єкт будівництва має терито­ріальне закріплення — розміщується на певній земельній ділянці. Тому при укладенні і виконанні договору підряду на капітальне будівництво слід враховувати не тільки цивільне, адміністративне, фінансове законодавство, а й норми зе­мельного та природоохоронного права.

Закон України "Про інвестиційну діяльність" (1991 р.) передбачає, що основним правовим документом, який регу­лює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'я­зань чи будь-яких інших умов господарських відносин, які не суперечать чинному законодавству України, — це виключна компетенція суб'єктів інвестиційної діяльності. Втручання державних органів і посадових осіб у договірні відносини між суб'єктами інвестиційної діяльності понад їх компетенцію не припускається.

Значення договорів підряду в будівництві визначається тим, що в умовах ринкової економіки саме договір як угода, що грунтується на вільному волевиявленні сторін, стає основ­ним  регулятором  відносин  між учасниками  будівництва  на всіх етапах інвестиційної діяльності — від проектування до виведення об'єкта на проектну потужність.

Як і будь-який цивільно-правовий договір, договір підряду має враховувати інтереси обох контрагентів — замовника і підрядчика. При цьому юридична конструкція цього договору дає змогу, з одного боку, забезпечити повну господарську самостійність виконавцю робіт — підрядчику, з другого — га­рантує замовникові право здійснювати на всіх етапах конт­роль за ходом виконання договору.

Договори підряду в будівництві, укладені замовниками і відповідними підрядними організаціями, є підставою для фор­мування їхніх виробничих планів і програм, а також для здійснення фінансово-кредитних відносин між замовниками, підрядчиками та банками, цю фінансують їхню діяльність.

Зміцнення договірних відносин, найповніше використання можливостей договору з метою прискорення будівництва, поліпшення його якісних показників є важливим напрямом удосконалення господарського механізму інвестиційної діяльності в цілому і капітального будівництва зокрема.

§ 3. Система підрядних договорів у будівництві та організація договірних зв'язків

В інвестиційній діяльності, зокрема в капі­тальному будівництві, застосовуються практично всі договірні типи: підряд, поставка, перевезення. Крім того, в межах дого­вірних типів використовуються і окремі різновиди: договори в галузі проведення розвідок і проектування, здійснення шеф-монтажа устаткування і пусконалагоджувальних робіт, будів­ництва. Усі ці договори опосередковують відносини, які технологічно пов'язані між собою, і тому потребують єдиного комплексного врегулювання. Головне місце посідають підрядні договори, оскільки за їхньою допомогою регулюють­ся відносини з приводу виконання робіт, які мають найбільшу питому вагу в інвестиційній діяльності.

Договори підрядного типу, що їх застосовують у будів­ництві, доцільно класифікувати відповідно до характеру робіт і сфери виконання їх. Можна виділити такі групи підрядних договорів:

1)        на виконання проектних і розвідувальних робіт;

2)        на виконання будівельних, монтажних і спеціальних робіт;

3)        на виконання пусконалагоджувальних робіт і шеф-монтажа устаткування;

4)        на виконання інших допоміжних робіт¹.

Тривалий період у літературі точилися дискусії з приводу правової природи і самостійності окремих видів договорів, що застосовуються в будівельному процесі. Найбільші суперечки викликав договір на виконання проектних і розвідувальних робіт. Якщо питання про самостійність договору підряду на капітальне будівництво було розв'язано в законодавстві позитивно, то доля інших підрядних договорів, які тісно пов'язані з будівництвом і становлять єдиний технологічний процес, залишилася поза межами законодавчого регулюван­ня. Саме це і стало приводом для твердження, що договір на виконання проектних і розвідувальних робіт, як і інші підрядні договори в будівництві, слід розглядати як різновид договору підряду на капітальне будівництво, оскільки проектування є однією із стадій капітального будівництва в широкому розу­мінні. Висловлювалася думка про те, що підрядні відносини з приводу проектування мають регулюватися тими самими нормами глави 8 Основ цивільного законодавства, що й під­ряд на капітальне будівництво. Однак більшість авторів обсто­ювали самостійність договору на виконання проектних і розвідувальних робіт, маючи на увазі, що він характери­зується власним предметом регулювання, іншим порядком виконання зобов'язань, а також приймання і оплати робіт.

Під час розробки нового ЦК України знову постало питання про співвідношення підрядних договорів у будівництві. Його рішення передбачає певні зміни в оцінках природи договорів і перспектив їх регулювання. На відміну від чинного ЦК у про­екті ЦК України не передбачається самостійне регулювання договору підряду на капітальне будівництво, оскільки усі під­рядні договори містяться в єдиній главі і мають єдиний уніфі­кований режим правового регулювання. У межах окремих видів підрядних договорів, на які, однак, поширюються загаль­ні норми про підряд, передбачається регулювання відносин, що складаються в будівництві під час виконання проектних і розвідувальних, а також науково-дослідних і конструктор­ських робіт. Крім того зазначається, що особливості виконан­ня окремих видів підрядних робіт і їх оплати передбачаються ЦК України та іншими нормативними актами.

Отже, у межах єдиного договірного типу — підряду — і в інвестиційній діяльності, складовою якої є капітальне будів­ництво, застосовуються різні види договорів на виконання робіт у галузі проектування, будівництва, монтажу устатку­вання та його налагодження. Ці договори охоплюють відно­сини між замовником і підрядчиком з приводу виконання пев­них робіт (створення нового об'єкта або його реконструкція, розширення, технічне переозброєння) і можуть мати певну специфіку, насамперед зумовлену тим, що об'єкт неможливо відокремити від місця його експлуатації.

Складність виробничого процесу, тривалість його в часі та інші особливості відображаються на структурі договірних відносин.

Відповідно до ст. 354 ЦК України договір підряду на капі­тальне будівництво укладає замовник з однією будівельною організацією, яка виступає як підрядчик. Проте, враховуючи специфіку будівельного виробництва і багатопрофільність ха­рактеру робіт, ця будівельна організація може доручити вико­нання певних обсягів монтажних або інших спеціалізованих робіт іншій організації на підставі самостійного договору суб­підряду. Таким чином, у складі учасників договірних відносин беруть участь замовник, підрядчик і спеціалізована організа­ція — субпідрядчик. Якщо відносини будуються за наведеною схемою, то укладається договір підряду і договір субпідряду, решту функцій замовника виконує підрядчик. Така схема дістала назву генерального підряду, а підрядчик іменується генеральним підрядчиком. Як правило, генеральний підряд­чик — це одна організація, яка виконує загальнобудівельні роботи і координує роботу субпідрядчиків, яких може бути кілька.

Однак якщо будова складна, то у випадках і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України, замовник може укладати договір підряду з двома і більше будівельними орга­нізаціями, які мають право як генеральний підрядчик на підставі договору субпідряду доручати виконання окремих комплексів робіт спеціалізованим організаціям.

Якщо підрядна організація без залучення субпідрядників! власними силами і засобами виконує повний обсяг робіт, то відносини будуються за схемою звичайного підряду.

Проте договори на виконання монтажних та інших спеціалі­зованих робіт із відповідними організаціями може укладати не лише генеральний підрядчик. Такі договори може укладати безпосередньо замовник з організацією, що має виконувати роботи. В цьому разі укладатиметься не договір субпідряду, а прямий договір підряду. Слід мати на увазі, що укладення пря­мих договорів між замовником і спеціалізованими організа­ціями відбувається лише за згодою генерального підрядчики.

Таким чином, система звичайного підряду характеризує просту структуру договірних зв'язків, а система генерального підряду — складну.

§ 4. Джерела регулювання підрядних відносин у будівництві

За умов існування СРСР правове регулю вання відносин у капітальному будівництві (і суміжних з них); здійснювалося союзним законодавством. Республіканські нормативні акти в цій сфері якщо і приймалися, то тільки дуб­лювали зміст союзних. В умовах формування самостійного українського законодавства основні напрями правового регулювання капітального будівництва і суміжних з ним сфер визначаються Законом України "Про інвестиційну діяльність" та нормами ЦК України, де цим питанням присвячено главу 29.

Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимча­сової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12 вересня 1991 р. передбачено, що до прий­няття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України.

Тому серед джерел правового регулювання капітального будівництва України залишаються на певний час законодавчі і підзаконні акти колишнього СРСР.

Так, постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1986 р. були затверджені Правила про договори підряду на капіталь­не будівництво. Певні зміни внесено в порядок застосування їх Постановою Ради Міністрів СРСР "Про впорядкування системи економічних (майнових) санкцій, що застосовуються до підприємств, об'єднань і організацій" від ЗО липня 1988 р. Порядок укладення і виконання договорів субпідряду регу­люється Положенням про взаємовідносини організацій — генеральних підрядчиків з субпідрядними організаціями, затвердженими постановою Держбуду СРСР і Держплану СРСР від 3 липня 1987 р. Щодо правового режиму договору на виконання проектних і розвідувальних робіт, то він вста­новлений нормативним актом, прийнятим понад ЗО років тому і через це є явно застарілим. Правила про договори на виконання проектних і розвідувальних робіт, про які йдеться, були затверджені Держбудом СРСР, Держпланом СРСР і Міністерством фінансів СРСР 25 травня 1959 р. Багатосто­ронні контракти в капітальному будівництві регулюються Тимчасовим положенням про контракт у капітальному будів­ництві, затвердженим Держбудом СРСР 13 березня 1989 р.

Важливе місце серед джерел правового регулювання посідають постанови Уряду СРСР. Деякі з них присвячені за­гальним питанням, як, наприклад, Постанова Ради Міністрів СРСР "Про деякі заходи щодо поліпшення стану справ у капі­тальному будівництві" від ЗО вересня 1989 p., інші — окремим проблемам, як, наприклад, Постанова Ради Міністрів СРСР "Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 23 січня 1981 р. (з відповідними змінами від 24 квітня 1984 p.). Важливу роль у регулюванні розрахун­ково-кредитних відносин відіграють Правила фінансування і кредитування будівництва, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 10 січня 1987 р.

Протягом останніх років впроваджується метод будівниц­тва об'єктів "під ключ". Відносини між учасниками такого будівництва регулюються відповідно до Положення про орга­нізацію будівництва об'єктів "під ключ", яке затверджене по­становою Держбуду СРСР від 10 листопада 1989 р.

Крім наведених нормативних актів законодавчого, підза-конного і відомчого характеру, діють численні будівельні норми і правила, а також інструктивні та інформаційні листи Держбуду   УРСР   і   Державного   арбітражу  УРСР   (нині   —  Держкоммістобудування і Вищого арбітражного суду України), які в прямому розумінні не є джерелами права, але суттєво впливають на формування практики застосування цих джерел.

З метою поліпшити організацію контрактних взаємовідно­син у будівництві в 1993 р. науково-технічна рада Міністер­ства України у справах будівництва та архітектури затвер­дила Положення про підрядні контракти у будівництві України. Цей акт врахував вимоги законодавства, певний вітчизняний та зарубіжний досвід правового регулювання відносин між учасниками будівництва та особливості становлення ринко­вих відносин у будівництві. Положення визначає порядок підготовки, складання та виконання підрядних контрактів на будівництво об'єктів і має рекомендаційний характер.

§ 5. Договір на виконання проектних і розвідувальних робіт

Поняття та предмет договору. Договір на виконання проектних і розвідувальних робіт укладається між замовником і підрядчиком (або провідною проектною орга­нізацією як генпідрядчиком). Він є консенсуальним, двосто­роннім і оплатним. Предметом договору є передусім проект­но-кошторисна документація — техніко-економічні обгрунту­вання (техніко-економічні розрахунки), проекти, робочі про­екти, робоча документація на будівництво нових, розширен­ня, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підпри­ємств, будов, споруд, а також закінчені інженерні досліджен­ня для розробки проектно-кошторисної документації на будів­ництво об'єктів, проекти організації будівництва та проекти виконання робіт тощо.

Склад проектно-кошторисної документації (робочих проек­тів на будівництво об'єктів як виробничого, так і соціально-побутового призначення, робочої документації, кошторисної документації), а також технічні вимоги до неї та порядок її узгодження і затвердження визначаються відповідно до Інструкції про склад, порядок розробки, узгодження і затвер­дження проектно-кошторисної документації на будівництво підприємств, будов і споруд, яка затверджена постановою Держбуду СРСР від 23 грудня 1985 p., введена в дію з 1 січня 1986 р. і є чинною.

Проектування може здійснюватися за дві стадії (технічний проект, робочі креслення) або за одну стадію (техноробочий проект — технічний проект, поєднаний з робочими креслен­нями).

Сторони у договорі. Порядок укладення договору. Як у будь-якому підрядному договорі, у договорі на виконання проектних і розвідувальних робіт сторонами є замовник і під­рядчик. Якщо підрядчик увесь обсяг договірних робіт виконує власними силами, залучаючи до цього інші спеціалізовані організації, то використовується складна структура договір­них робіт, якою охоплюється замовник, генеральний підряд­чик (провідна підрядна організація), а також субпідрядчик.

За умов планового характеру договору замовником проектних робіт, виконуваних за рахунок коштів капітального будівництва або бюджетних асигнувань, виступала організа­ція, якій були виділені ці кошти. В інших випадках, коли роботи виконували за рахунок коштів від основної діяльності дер­жавних підприємств або власних коштів кооперативної, гро­мадської або іншої організації-власника (господарської асоціації, акціонерного товариства, орендного підприємства тощо), замовником виступала будь-яка організація, яка наді­лена правами юридичної особи. Нині у питаннях правового регулювання суб'єктного складу договору на виконання про­ектних і розвідувальних робіт знято обмеження щодо участі окремих громадян як на стороні замовника, так і на стороні підрядчика. Учасниками такого договору в принципі можуть бути будь-які особи.

У разі проектування об'єктів, спільних для групи підпри­ємств, замовником проектної документації виступає голов­ний забудовник — найбільше підприємство серед підпри-ємств-забудовників. Головний забудовник затверджується відповідним міністерством, якщо будівництво здійснюється за рахунок державних асигнувань, або за згодою забудов­ників — в інших випадках.

Підрядчиком щодо виготовлення проектно-кошторисної Документації в усіх випадках 'є проектна (розвідувальна) організація, для якої така робота становить зміст виробничої Діяльності. Якщо при виконанні робіт застосовується система генерального  підряду,  то  генеральний   підрядчик  (провідна проектна організація) здійснює функції замовника по вико­нанню певного обсягу робіт, який передається іншій проектній організації на підставі окремого договору. Правовий статус проектної організації, як правило, визначається норматив­ним актом та її статусом.

Договори на виконання проектних і розвідувальних робіт укладаються на весь період проектування. Якщо виникає по­треба уточнити обсяг робіт на наступний рік або додатково внести непередбачені раніше роботи, то між сторонами укла­дається додаткова угода.

При незначних обсягах проектних робіт та їх невеликій вартості замовник подає підрядчикові — проектній органі­зації — письмову заявку з гарантією оплати, і на цій підставі підрядчик починає виконувати роботи.

У договорі зазначаються строк і вартість виконання робіт, а у тих випадках, коли виконання передбачених договором робіт виходить за межі календарного року, в договорі також встановлюються обсяги і вартість робіт на перший рік. До до­говору додаються як його невід'ємна частина кошторис на передбачені договором проектно-розвідувальні роботи, довідка замовника про забезпечення фінансування цих робіт, графік строків надання замовником необхідних для проекту­вання вихідних даних і строків закінчення передбачених до­говорами робіт і в необхідних випадках документ про особливі умови виконання проектних робіт, а також додається завдан­ня на проектування.

Відповідно до ст. 10 Арбітражного процесуального кодексу України розбіжності, що виникають під час укладення госпо­дарських договорів, розглядають керівники підприємств та організацій або уповноважені ними особи.

За наявності заперечень щодо умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться позначка в договорі, і у 20-денний строк на­правляє другій стороні два примірники протоколу розбіж­ностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей, зобов'я­зана також протягом 20 днів розглянути його, докласти зусиль до врегулювання розбіжностей з другою стороною, ввести в договір усі прийняті пропозиції, а ті, що залишилися невре-гульованими, передати в той самий строк на вирішення арбітражного суду.

Якщо сторона, що одержала протокол розбіжностей, щодо умов договору, який оснований на державному замовленні, не передасть неврегульовані розбіжності на розгляд арбітражного суду у встановлений строк, пропозиції іншої сто­рони вважаються такими, що прийняті. В інших випадках договір вважається не укладеним.

Зміст договору. Права та обов'язки замовника. Відпо­відно до договору на виконання проектних і розвідувальних робіт на замовника покладається обов'язок забезпечити підрядчикові можливість виконання робіт у строки, передба­чені договором, а також у визначеному обсязі надати підряд­ній організації необхідні для проектування вихідні дані.

Замовник також зобов'язаний протягом п'яти днів з дня підписання договору визначити свого відповідального предс­тавника і повідомити про це підрядчика. На відповідальну особу покладаються обов'язки, пов'язані з прийманням вико­наних робіт, а також координація поточних питань виконання проектних робіт.

Якщо договір передбачає виконання розвідувальних робіт, у разі потреби замовник також зобов'язаний надати підряд­чикові робочу силу, будівельні матеріали, транспортні засоби, приміщення для зберігання інструментів і матеріалів. Ці пос­луги надаються за договірними цінами.

У тому разі, коли проектні роботи виконуються на місці будівництва, замовник має безоплатно надати робочі примі­щення, а також з оплатою у встановлених розмірах житлові приміщення для розміщення проектувальників.

На замовника покладається обов'язок одержання відпо­відних документів про відчуження і відведення земельних ділянок, а також оформлення права проведення вирубок лісу під час виконання розвідувальних робіт (у тому числі й одер­жання відповідних документів).

Замовник зобов'язаний забезпечити затвердження вико­наних підрядчиком проектних робіт і повідомити проектуваль­ника про розгляд документації, що її затверджує, не пізніше як за 5 днів до встановленого строку.

Як і за будь-яким сплатним договором, замовник повинен своєчасно оплатити рахунки за виконані роботи. Крім того, замовник має розрахуватися з підрядчиком за всі виконані роботи в разі їх припинення або консервування, а також компенсувати підрядчикові всі його додаткові витрати, спричинені припиненням робіт.

Права замовника полягають у тому, що він може вимагати від проектної організації—підрядчика виконання всіх покла­дених на нього договором обов'язків.

Права та обов'язки підрядчика. Згідно з договором підряду проектна організація зобов'язана виконати проектні роботи в межах установлених строків і вартості, якщо інше не зазначено в договорі. Протягом п'яти днів з дня підписання договору проектна організація повинна призначити головно­го інженера проекту (головного архітектора), який є відпові­дальним представником проектної організації з питань, пов'я­заних з виконанням передбачених договором робіт, і повідо­мити про це призначення замовника. Підрядчик повинен погодити виконувані роботи із зацікавленими організаціями, а також захищати їх у відповідних інстанціях, де вони затвер­джуються. Підрядчик зобов'язаний забезпечити належну якість документації і всіх виконаних робіт, відповідність їх ус­тановленим технічним вимогам. Проектна організація на ви­могу замовника зобов'язана своїми силами і за свій рахунок усунути всі виявлені недоліки в роботах, які було виконано.

Відповідальність сторін. За невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на них договором, сторони несуть взаємну майнову відповідальність як у формі сплати неустойок, так і у формі відшкодування збитків. Генеральний підрядчик відповідає перед замовником за виконання всіх умов, передбачених договором або додатковою угодою. Таку, саму відповідальність перед генеральним підрядчиком несе субпід рядчик.

Якщо порушено строки виконання робіт встановлені дого­вором, генеральний підрядчик сплачує замовникові, а субпід-рядчик — генеральному підрядчикові за кожний простроче­ний день, але не більш як за ЗО днів, пеню у розмірі 0,01 від­сотків від вартості робіт, не виконаних у встановлений дого­вором строк. У разі прострочення виконання робіт понад ЗО днів подальше нарахування пені припиняється, і генераль­ний підрядчик (субпідрядчик) сплачує замовникові — гене­ральному підрядчикові неустойку в розмірі 1 відсотка від вар­тості робіт за договором.

Замовник несе відповідальність перед генеральним підрядчиком за передачу вихідних даних у строки, передбачені договором, та за своєчасну оплату рахунків генерально­го підрядчика й акцептованих ним рахунків субпідрядчика за роботи, виконані за договором. Якщо ці строки порушено, за­мовник сплачує підрядчикові (субпідрядчикові) за кожний прострочений день, однак не більш ніж за ЗО днів, пеню в розмірі 0,01 відсотка від вартості робіт, не виконаних через несвоєчасне надання даних для проектування. У разі прост­рочення понад ЗО днів подальше нарахування пені припи­няється, і замовник одноразово сплачує неустойку в розмірі 1 відсотка від вартості відповідних робіт.

Коли замовник прострочив платежі генеральному підряд­чикові або його субпідрядчикам, він сплачує їм пеню в розмірі 0,01 відсотка від суми простроченого платежу. Аналогічні санкції застосовуються до замовника і в тих випадках, коли проектні роботи виконуються на його письмове замовлення.

Такі види і розміри неустойки випливають з Правил про до­говори на виконання проектних і розвідувальних робіт. Вони є чинними для випадків, коли проектування здійснюється в межах державного замовлення. В інших випадках сторони можуть визначати в договорі будь-які розміри неустойки за порушення окремих зобов'язань (у тому числі формулювати їх з урахуванням Правил).

Проектна організація відшкодовує замовникові фактичні збитки, завдані неналежною якістю проектної документації, в сумі, що не покривається неустойкою, але не більше ніж вартість передбачених договором проектних робіт. Встанов­лена на цей випадок неустойка має бути в межах 4 відсотків від вартості робіт, які підлягають виправленню. Неустойка стягується у випадку, якщо підрядчик не усуне недоліки в роботах у зазначені сторонами строки.

§ 6. Договір на виконання будівельних і монтажних робіт. Договір субпідряду

Поняття та предмет договору. Договір підряду на капітальне будівництво — це угода між замовни­ком і підрядчиком, відповідно до якої організація-підрядчик зобов'язана збудувати передбачений договором об'єкт згідно з проектно-кошторисною документацією в обумовлені дого­вором строки, а організація-замовник зобов'язана забезпе­чити належні умови для будівництва (передати проектно-кош­торисну документацію, своєчасно забезпечити фінансуван­ня, оформити потрібні дозволи тощо, а також прийняти збу­дований об'єкт і оплатити його вартість за кошторисом. Цей договір укладається як між юридичними особами, так і з учас­тю громадян, і має консенсуальний, двосторонній і оплатний характер (як і договір на виконання проектних і розвідуваль­них робіт).

Предметом договору є збудований відповідно до затвер­дженої документації об'єкт, зданий державній комісії і підго­товлений до експлуатації.

Визначення предмета договору підряду протягом тривало­го періоду викликало в юридичній літературі жваві суперечки. Більшість авторів наполягали на тому, що предметом догово­ру підряду на капітальне будівництво є результат будівельних та інших суміжних робіт, тобто об'єкт будівництва. Деякі, на­впаки, вважали, що предмет договору — це власне процес виконання робіт або ще ширше —діяльність підрядчика, спря­мована на створення об'єкта та його здачу. Припускалася й можливість подвійного предмета, тобто такого, який скла­дається з двох елементів: виконання робіт і їх результату. Ці основні напрями дискусії зазнавали різних модифікацій.

Очевидною підставою для таких дискусій була позиція за­конодавства, яке у договорі підряду на капітальне будівництво (на відміну від інших підрядних договорів) ризик випадкової загибелі предмета договору поклало не на підрядчика, а на замовника. Однак це положення, яке викликало справедливу критику, було скасоване з прийняттям Правил про договори підряду на капітальне будівництво від 26 грудня 1986 р. За таких умов немає будь-яких підстав для того, щоб предмет підрядного договору в будівництві визначати інакше, ніж у за­гальному договорі підряду, а саме — як результат будів­ництва. Така позиція підтверджується і п. 2.5 Положення про підрядні контракти в будівництві, згідно з яким замовник виступає покупцем виконаних підрядчиком робіт.

Підрядний контракт розглядається як основний документ, що забезпечує узгоджену діяльність учасників будівництва.

Він складається на весь період будівництва з уточненням у разі потреби окремих умов шляхом укладення додаткових угод.

Головними принципами укладення і виконання підрядних контрактів є: врахування і додержання чинного законодавст­ва, економічна самостійність і незалежність учасників; чітке розмежування в контракті прав та обов'язків сторін, майнова відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань.

Сторони у договорі. Порядок укладення договору. За чинним законодавством сторони в договорі на виконання будівельних робіт — замовник і підрядчик — це організації, наділені правами юридичної особи, або громадяни (фізичні особи).

Відповідно до п. 2.7 Положення про підрядні контракти в будівництві України підрядчиком можуть бути юридичні та фізичні особи, що одержали у встановленому порядку ліцен­зію на проведення будівельної діяльності, або посередницькі, управлінські, консультаційні та інші подібні структури, що без­посередньо здійснюють підбір виконавців, укладають з ними контракти, координують їх діяльність, забезпечують здачу об'єктів в експлуатацію.

Договір може мати складну структуру договірних зв'язків, тобто укладатися за системою генерального підряду. Замов­ник укладає договір з генеральним підрядчиком, який частко­во виконує роботи (як правило, загальнобудівельні) своїми силами і засобами, а певний обсяг робіт передає за догово­ром субпідряду іншій спеціалізованій монтажній організації. Генеральний підрядчик самостійно врегульовує відносини з субпідрядником і відповідає за його дії перед замовником.

Замовником виступає та юридична або фізична особа, для якої будується об'єкт. Якщо предметом договору є новобудо­ва, то замовником буде дирекція підприємства, що будується. У тих випадках, коли договір укладається на реконструкцію, розширення або технічне переозброєння об'єкта, замовни­ком виступає підприємство.

Замовником об'єктів житлового фонду в містах є відділ капітального будівництва виконкому міської ради народних депутатів. Якщо замовник і інвестор є різними особами, функ­ції замовника доручаються посередницьким, управлінським, консультаційним та іншим подібним структурам. Повнова­ження інвестора і замовника в цьому разі мають бути чітко розмежовані. Інвестор може залишити за собою право розв'язання основних питань будівництва об'єкта: визначен­ня ціни і строків здачі в експлуатацію. Повноваження інвес­тора і замовника розмежовуються, як правило, шляхом укла­дення між ними договору або іншої угоди.

Укладенню договору підряду на капітальне будівництво передує велика підготовча робота, яка передбачає затверд­ження титульних списків будови, проектно-кошторисної доку­ментації, забезпечення фінансування будівництва об'єкта тощо.

Титульний список будови — це поіменний перелік об'єктів що будуються (або реконструюються, розширюються, техніч­но переозброюються), із зазначенням їхньої потужності, основних фондів, обсягу капіталовкладень і будівельно-мон­тажних робіт, а також строків будівництва. До недавнього часу внесення будови до титульного списку визначалося як набуття цією будовою планового характеру, тому і титульний список розглядався як планова передумова укладення до­говору.

Наявність проектно-кошторисної документації в обсязі, встановленому Правилами про договори підряду на капітальне будівництво, також важлива передумова укладен­ня договору. В попередньому параграфі ми розглянули поря­док виготовлення проектно-кошторисної документації. За­значимо, що замовник зобов'язаний передати генеральному підрядчикові передбачену документацію не пізніше 1 червня року, який передує планованому (якщо інший строк не визна­чений у договорі), тобто ще до укладення договору підряду. Крім проектно-кошторисної документації, замовник має також передати генеральному підрядчикові документацію, необхідну для складання проекту договору: затверджений титульний список будови, графік передачі устаткування, матеріалів і виробів на перший рік будівництва, графік вико­нання пусконалагоджувальних робіт, графік суміщення буді­вельно-монтажних робіт і виробничих процесів основної виробничої діяльності, копію державного акта на право користування землею та ін.

Генеральний підрядчик зобов'язаний у 20-денний строк з дня одержання цієї документації розглянути її спільно із суб­підрядником, скласти 1 надати замовникові проект договору підряду на капітальне будівництво. Цей договір укладається на весь період будівництва, але обсяги поточних робіт щороку уточнюються сторонами у квартальних завданнях.

В умовах ринкової економіки з метою забезпечення ефективного використання капітальних вкладень, створення конкурентного середовища для розміщення замовлень і укла­дення підрядних контрактів, підвищення якості будівництва, запобігання економічно не обгрунтованому завищенню цін на будівельну продукцію та скорочення строків будівництва об'єктів в Україні запроваджено систему проведення конкур­сів (тендерів) у будівництві.

Порядок організації та проведення конкурсів (тендерів) на виконання робіт українськими підприємствами усіх форм власності під час будівництва нових, розширення, реконст­рукції, технічного переозброєння, ремонту та реставрації діючих підприємств та об'єктів житлово-цивільного призна­чення регламентується Положенням про проведення конкур­сів (тендерів) у будівництві, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 1996 р. № 25.

При залученні до участі у тендері суб'єктів іноземного походження порядок організації та проведення конкурсів у будівництві регулюється Положенням про порядок організації та проведення міжнародних торгів (тендерів) у сфері держав­них закупівель товарів (робіт, послуг) іноземного походжен­ня, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997р. №694.

Порядок укладення договору підряду на капітальне бу­дівництво визначається загальними положеннями про укладення цивільно-правових договорів. У разі виникнення розбіжностей вони регулюються ст. 10 Арбітражного проце­суального кодексу України, зміст якої розглянуто в поперед­ньому параграфі.

Зміст договору. Права та обов'язки замовника. Зміст договору підряду на капітальне будівництво становлять його умови про права та обов'язки сторін. Оскільки цей договір є двостороннім, то в ньому обидві сторони наділені і правами, і обов'язками.

Досить широке коло обов'язків покладено на замовника. Він повинен у строки, визначені нормативно або за догово­ром, надати генеральному підрядчикові проектно-кошторис­ну та іншу документацію, передати йому майданчик для будів­ництва підприємства, забезпечити своєчасне відкриття і безперервність фінансування будівництва та оплату виконан­ня будівельно-монтажних робіт. Замовник повинен відповід­но до графіка, узгодженого із строками виконання будівель­но-монтажних робіт і введення в дію завершених об'єктів, комплексно передати генеральному підрядчикові устат­кування, матеріали, вироби, обов'язок поставки яких покла­дено на замовника. Якщо замовник укладає договори на мон­таж устаткування безпосередньо з монтажними, спеціалізо­ваними організаціями, машинобудівними підприємствами (об'єднаннями), а також із пусконалагоджувальними органі­заціями, то замовник має забезпечити виконання цих робіт в погодженні з генеральним підрядчиком строки.

Замовник повинен своєчасно укомплектувати об'єкти, які підлягають введенню в дію, кадрами, забезпечити ці об'єкти сировиною та енергоресурсами, провести комплексні випробування устаткування, прийняти від генерального підрядчика за актом закінчені об'єкти, разом з іншими учасниками інвестиційного процесу ввести їх у дію у встанов­лені строки та провести за них розрахунки. Саме на за­мовника покладено обов'язок забезпечення "життєздатності" об'єкта— приєднання прокладених нових мереж водо", газо-і паропроводів, каналізації, залізничних колій, кабельних ліній та інших комунікацій до діючих мереж і ліній.

На замовника покладено також контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу і вартості виконаних робіт проектам, кошторисам та будівельним нормам і правилам, а матеріалів і конструкцій — державним стандартам і технічним умовам. Під час здійснення контрольних функцій замовник не повинен втручатися в оперативно-господарську діяльність підрядчика. Якщо замовник виявить відхилення від умов договору, за­твердженої проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, він видає підрядчикові розпорядження про усу­нення допущених відхилень, а в разі потреби припиняє будівельні роботи і затримує їх оплату до усунення відхилень. Що стосується прав замовника, то вони, як і в будь-якому двосторонньому договорі, узгоджуються з обов'язками конт­рагента, тобто генерального підрядчика.

Права та обов'язки генерального підрядчика. Гене­ральний підрядчик зобов'язаний збудувати передбачений до­говором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної докумен­тації, забезпечити виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до будівельних норм і правил, провести індиві­дуальне випробування змонтованого ним устаткування, взяти участь у комплексному випробуванні устаткування, здати робочій комісії закінчені об'єкти будівництва, підготов­лені до випуску продукції і надання послуг, а також забезпе­чити разом із замовником і субпідрядними організаціями вве­дення їх у дію у встановлені строки.

Генеральний підрядчик має забезпечити виконання буді­вельно-монтажних робіт згідно з графіком, складеним з ура­хуванням норм тривалості будівництва і узгодженим із замов­ником та субпідрядними організаціями.

Генеральний підрядчик повинен координувати дії усіх учасників будівництва, його рішення з приводу виконання за­тверджених планів і графіків виробництва будівельно-мон­тажних робіт є обов'язковими для всіх учасників будівництва незалежно від їх відомчої належності.

Генеральний підрядчик гарантує якість виконаних робіт протягом певного часу (гарантійного строку). Гарантійні строки у будівництві залежать від виду будівельно-монтажних робіт, вони встановлені нормативно, але за домовленістю мо­жуть збільшуватися. Підрядчик зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини у виконаних роботах, якщо їх виявлено протягом гарантійного строку. Для загальнобудівельних робіт гарантійний строк становить один рік, для систем центрального опалення — один сезон. Підряд­чик, який веде будівництво жилих будинків, зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини, якщо їх виявлено протягом дворічного гарантійного строку з дня прийняття жилого будинку в експлуатацію (незалежно від виду робіт).

Права генерального підрядчика полягають у тому, що він може вимагати від замовника безумовного виконання всіх покладених на нього Правилами та іншими  нормативними актами, а також договором обов'язків і створення належних умов для здійснення будівельно-монтажних робіт.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Після закінчення всіх передбачених проектом робіт підрядчик здає об'єкт замовникові в гарантійну експлуатацію. У процесі здачі-приймання об'єкта сторони перевіряють відповідність закінчених робіт умовам контракту. Здача-приймання здійснюється протягом встановленого сторонами строку після одержання замовником листа від підрядчика про готовність об'єкта або його частини до експлуатації.

У контракті визначаються етапи здачі об'єкта із зазначен­ням видів робіт, устаткування, систем, споруд, приміщень, що підлягають випробуванню при здачі. За домовленістю сторо­ни можуть здійснювати попереднє приймання будівельної частини об'єкта або окремих робіт, устаткування після інди­відуального і комплексного випробування, окремих примі­щень і споруд тощо.

Згідно з п. 4.16.2 Положення про підрядні контракти у будівництві України здача-приймання об'єкта в експлуатацію здійснюється відповідно до чинного порядку і оформляється актом, підписання якого визначає момент передачі об'єкта у власність замовника. В акті мають бути зазначені всі претен­зії до виконаних робіт. Якщо у замовника є такі претензії, але вони не зафіксовані в акті, він втрачає право на їх задоволен­ня в арбітражному порядку в подальшому.

Якщо претензії стосуються робіт, що не впливають на освоєння виробничих потужностей, це не повинно перешко­джати прийманню об'єкта. При цьому сторони складають перелік претензій, що додається до акта здачі об'єкта в дію, і визначають строки їх усунення.

З метою забезпечення у процесі здачі-приймання об'єкта в експлуатацію тіснішої координації діяльності сторін для про­ведення випробувань устаткування, а також при зацікавле­ності замовника в попередньому ознайомленні із змістом цих випробувань у контракті може передбачатися розробка підрядчиком програми випробувань та її узгодження із замовником.

Обов'язки сторін по організації здачі-приймання об'єкта в експлуатацію визначаються у контракті відповідно до їх функ­цій у процесі будівництва. У контракті також має бути встановлений порядок покриття витрат на цю роботу. Додаткові витрати на здачу-приймання об'єкта, зумовлені незадовіль­ним виконанням зобов'язань, порушенням умов контракту, мають відшкодовуватися за рахунок винної сторони.

Якщо під час здачі-приймання об'єкта виявлено істотні недоліки, недоробки, що виникли з вини підрядчика, замовник не повинен приймати об'єкт до їх усунення і має право затри­мати оплату неякісно виконаних робіт. Якщо усунути недоліки неможливо і вони впливають на виробничу потужність та споживчу вартість об'єкта, замовник має право стягнути заподіяні цим збитки (п. 4.16.6 Положення).

Відповідальність сторін. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором сторони — підрядчик і за­мовник — несуть взаємну майнову відповідальність як у формі стягнення неустойки, передбаченої законом або дого­вором, так і у формі відшкодування збитків.

Заходи майнової відповідальності, насамперед неустойка, були встановлені донині чинними Правилами про договори підряду на капітальне будівництво (1986 p.), але їх застосу­вання ускладнено тим, що в умовах нестабільної економіки неможливо нормативно визначити розміри неустойки, які б ефективно впливали на порушників договору. Виходячи з цього, сторони при укладенні договору повинні самостійно визначати розміри неустойок за недовиконання або невико­нання договірних зобов'язань.

Що стосується підстав стягнення неустойки, то в цій частині названі Правила не втратили свою актуальність.

Як свідчить судово-арбітражна практика, за порушення зобов'язань винна сторона сплачує неустойку, якщо її розмір визначений у договорі. За інших умов відповідальність настає у формі відшкодування заподіяних збитків. Таким чином значно підвищується роль договору підряду на капітальне будівництво.

Замовник несе відповідальність за несвоєчасне надання підрядчикові проектно-кошторисної та іншої документації.

У разі порушення договірних зобов'язань може встановлю­ватись відповідальність замовника за:

а) прострочення передачі обладнання для монтажу, матеріалів і виробів, включаючи матеріали і вироби, необхідні для монтажу обладнання, — у вигляді неустойки в розмірі певного відсотка від вартості не переданого у строк обладнан­ня (за окремими назвами);

б)  передачу для, монтажу некомплектного обладнання — у вигляді штрафу в розмірі певного відсотка від вартості пере­даного некомплектного обладнання разом із вартістю дета­лей, яких не вистачає;

в)  затримку початку приймання підприємства, будови, спо­руди, окремих черг, пускових комплексів, а також об'єктів, які підлягають  здачі  в   експлуатацію  до   повного  завершення будівництва, — у вигляді пені;

г)   затримку розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи у разі консервації об'єктів і приймання законсервова­них робіт — у вигляді пені за кожний день прострочення;

д)   незабезпечення   в   погоджені   з   підрядчиками   строки виконання робіт за договором підряду, укладеним безпосе­редньо з монтажними або іншими спеціалізованими органі­заціями,  машинобудівними підприємствами, а також пуско­налагоджувальними   організаціями,  —  у  вигляді   неустойки певного розміру за кожний день прострочення.

Підрядчик також може нести майнову відповідальність у разі порушення інших договірних обов'язків. Так, на підряд­чика може покладатись відповідальність за:

а)   несвоєчасне закінчення з вини підрядчика будівництваь договірних об'єктів — у вигляді пені за кожний день простро­чення;

б)  порушення строків здачі площ під монтаж обладнання, який  повинні здійснювати машинобудівні підприємства або інші спеціалізовані організації за договорами підряду, укла­деними із замовником, — у вигляді пені за кожний день про­строчення.

Крім того, якщо у визначені гарантійні строки підрядчик не усуне недоліки, то замовник може стягнути з нього додаткову неустойку.

Під час укладення договору сторони можуть самостійно встановлювати неустойки за порушення будь-яких договірних зобов'язань, а також на свій розсуд визначати їх розмір і порядок нарахування.

Крім передбачених договорами неустойок, сторона, що порушила зобов'язання, повинна відшкодувати збитки, які не покриваються сплаченою неустойкою, якщо ці збитки виразилися у зроблених іншою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна. Таке правило закріплено у ст. 356 ЦК України. Воно обмежує можливість сторін стягнути збитки у повному обсязі, тобто з урахуванням упущеної вигоди, і тому не раз піддавалося в літературі гострій критиці як таке, що не відповідає інтересам потерпілої сторони (це особливо важли­во в умовах формування ринкових відносин).

Зважаючи на те, що через інфляцію і нестабільність в економіці сторони в договорі не можуть повною мірою захистити свої інтереси шляхом встановлення неустойок за порушення умов договору, це обмеження доцільно в подаль­шому зняти.

Саме на такій позиції стоїть проект ЦК України, який передбачає і для договору будівельного підряду також за­гальні правила щодо умов та обсягу відповідальності підряд­чика, тобто без обмежень, встановлених ст. 356 ЦК України.