Глава 61 ПІДРЯД

Параграф 1. Загальні положення про підряд

Параграф 2. Побутовий підряд

Параграф 3. Будівельний підряд

Параграф 4. Підряд на проектні та пошукові роботи

Параграф 1. Загальні положення про підряд

Стаття 837. Договір підряду

1.  За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

3. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

4. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2—4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Законодавчим урегулюванням будь-якого договору є встановлення спеціального режиму для конкретної моделі суспільних відносин. Стаття, що коментується, містить традиційне для цивільного права визначення підряду як договору про виконання роботи за винагороду. За договором підряду підрядник зобов'язується виконати на свій ризик визначену роботу за завданням замовника з його чи своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. Договір підряду є консенсуальним, двостороннім, сплатним.

Важливе значення договір підряду має для задоволення різних потреб громадян і організацій. Так, за допомогою цього договору громадянам здійснюються такі послуги, як ремонт житлових будинків і квартир, пошив і ремонт одягу і взуття тощо. Організації укладають договори підряду в зв'язку з необхідністю, наприклад, ремонту виробничих будинків і споруджень, транспортних засобів, устаткування й інших випадків.

Договір підряду має спільні риси з договором купівлі-продажу і трудовим договором. Особливу увагу необхідно приділити відмінностям договору підряду від трудового договору. Такими, насамперед, є:

-  предметом договору підряду є кінцевий результат, а для трудового договору основним є сам факт трудової діяльності. Наприклад, не можна укласти договір підряду з фізичною особою на виконання нею функцій бухгалтера підприємства, оскільки в такому випадку предметом договору є виконання робітником певних трудових обов'язків, а не досягнення конкретного матеріального результату;

-  роботу за договором підряду особа виконує на свій ризик з використанням власних матеріалів, або матеріалів замовника, між тим, як трудовій договір передбачає, що робітник не несе відповідальності за загибель предмета його праці, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та забезпечується всім необхідним для діяльності;

- сторонами договору підряду можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи, а трудовій договір може укладатися лише з фізичною особою.

До договору купівлі-продажу договір підряду подібний тим, що ці договори спрямовані на сплатну передачу визначеного об'єкта у власність, окрім того, їх правова кваліфікація збігається: і перший, і другий договори є двосторонніми, сплатними та консенсуальними. Однак відмінності між ними полягають у тому, що предметом договору підряду в цих випадках є індивідуально-визначена річ, яку підрядник ще повинен виготовити, а предмет договору купівлі-продажу при укладенні договору вже наявним (за винятком, наприклад, купівлі-продажу за зразками), причому він може бути як індивідуально-визначеним, так і визначеним родовими ознаками. Хто є суб'єктом його виготовлення, значення не має. Крім того, у договорі підряду обумовлені права та обов'язки сторін, пов'язані з виготовленням предмета, а не тільки з його передачею й оплатою. Моменти укладення і виконання договору підряду ніколи не збігаються, тоді як у договорі купівлі-продажу вони можуть збігатися.

На момент складання будь-якого підрядного договору об'єкт фактично не існує, він буде створений у процесі реалізації правовідносин. Інакше кажучи, у момент обговорення сторонами істотних умов угоди, здійснення дій (виконання робіт) є метою майбутнього договору, а їх реалізація приводить до створення результату (об'єкта). При цьому матеріалізований результат цілком відокремлений від самих дій, у силу чого характеризується як самостійний об'єкт цивільних правовідносин.

Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми, оскільки робота виконується з матеріалів сторін і здається у вигляді, придатному для оцінки (наприклад, ремонт годинника, радіоприймача, телевізора без використання запасних деталей чи інструментів, риття траншеї, переміщення вантажу тощо). Такі роботи можуть бути визнані підрядними, оскільки їхня дія спрямована на відповідні зміни матеріальних об'єктів. Отже, за ЦК, предметом договору підряду є матеріалізовані результати створення, перетворення, поновлення і навіть ліквідації речей виробничого, споживчого та науково-культурного призначення. У зміст статті, що коментується, не включені численні послуги, для яких характерна відсутність матеріалізованого результату, їх регулювання здійснюється відповідно до гл. 63 ЦК.

Сторонами у договорі підряду є підрядник (виконавець роботи) і замовник (кому передається готовий результат). Законодавче визнання фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності (гл. 5, книга 1 ЦК), в тому числі з правом використання найманої праці, виключило попередні обмеження щодо можливості громадян виступати в якості підрядників. Що стосується юридичних осіб, то вони пов'язані обмеженнями, встановленими законодавством щодо певних видів господарської діяльності. Йдеться, насамперед, про необхідність одержання ліцензій на види діяльності, визначені Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000-р. Таким чином, як громадяни, так і організації можуть виступати як будь-яка сторона в даному договорі.

Підрядні відносини безпосередньо врегульовано гл. 61, 62 ЦК України. Норми цих статей мають загальний характер. Тому щодо окремих видів договору підряду, яким властива певна специфіка, можуть прийматися спеціальні нормативні акти.

Стаття 838. Генеральний підрядник і субпідрядник

1. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник.

2.  Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником — за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Диспозитивна норма, що міститься в ЦК, надає підряднику право залучити за власною ініціативою до виконання його обов'язків третю особу — субпідрядника.

Генеральним підрядником є організація з правами юридичної особи, що взяла на себе виконання робіт за договором підряду, і яка залучила до їхнього виконання інших осіб (субпідрядників). Закон не виключає можливості передачі субпідрядникам всього обсягу робіт зі збереженням за генпідрядником загальних функцій керівництва й організації виконуваних робіт. На великих будівництвах, особливо при так званому лінійному будівництві (магістральні трубопроводи, транспортні магістралі, лінії далеких електропередач) практикуються підрядні договори з двома чи більше підрядниками. Така система договірних зв'язків потребує чіткого розподілу між підрядниками обсягів робіт на єдиному будівництві й узгодження графіків їхнього виконання. Кожний із таких підрядників може бути при цьому генпідрядником.

Субпідрядний договір — різновид договору підряду і до нього застосовуються як загальні норми цивільного законодавства про договір, так і загальні положення про підряд, що містяться в гл. 61 ЦК.

Субпідрядний договір як вид підряду має особливості, і його умови повинні бути узгоджені з положеннями підрядного договору, для виконання якого залучається субпідрядник, насамперед стосовно підготовки фронту робіт субпідряднику і термінів виконання окремих робіт.

Елементарна схема договірних зв'язків при підряді за участю третіх осіб: замовник укладає договір з підрядником, що іменується в такому разі генеральним підрядником, а останній — договір (договори) з третіми особами - субпідрядниками. В такій схемі генеральний підрядник в один і той же час виступає відповідно боржником та кредитором стосовно як замовника, так і субпідрядника. З цієї причини він відповідає перед субпідрядником за дії замовника (зокрема, за несвоєчасну оплату останнім виконаних субпідрядником робіт), а також перед замовником — за дії субпідрядника (зокрема, за невиконання чи неналежне виконання доручених субпідряднику робіт).

Прямих правових зв'язків між замовником та субпідрядником не встановлюється, оскільки у взаєминах з субпідрядниками функції замовника виконує генеральний підрядник. Однак в договорах, укладених генеральним підрядником як з замовником, так і з субпідрядниками, може бути передбачена можливість пред'явлення замовником будь-яких вимог безпосередньо до субпідрядника та субпідрядником до замовника. Необхідність такого роду прямих зв'язків може виникати в разі виконання складних робіт, будівництва крупних об'єктів, в яких беруть участь декілька різних будівельних та монтажних організацій. Наприклад, субпідряднику може знадобитися нормативно-технічна або проектна документація щодо об'єкта, що будується, якою не володіє генеральний підрядник. У такому разі субпідрядник може вступити в прямий контакт із замовником.

Відповідно до ч. 2 статті, що коментується, генпідрядник несе відповідальність перед замовником за порушення субпідрядником його зобов'язань, а перед субпідрядником — за порушення зобов'язань замовником. Таку відповідальність генпідрядник вправі перекласти потім відповідно на субпідрядника і замовника, якщо порушення договірних зобов'язань було викликане їхніми діями. Пряме пред'явлення вимог замовника і субпідрядника одне до одного не допускається. Це правило не виключає можливість участі замовника і субпідрядника в судовому спорі як третіх осіб, котрі заявляють самостійні вимоги на предмет спору, і винесення проти них рішення в такому судовому розгляді.

Стаття 839. Виконання роботи з матеріалу підрядника та його засобами

1. Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

2.  Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Статтею, що коментується, встановлене загальне правило у силу якого, оскільки інше не передбачене договором, підрядні роботи виконуються з матеріалів, силами і засобами підрядника. У цьому разі вартість матеріалів включається до вартості робіт (кошторис). Тому, якщо обумовлені в підрядному договорі матеріали і засоби виявляться надалі недостатніми, їхнє додаткове залучення є обов'язком підрядника. Інші умови можуть бути обговорені сторонами в договорі.

Редакція статті має певні розбіжності: у ч. 1 статті, що коментується, йдеться про надані підрядником матеріали; у ч. 2 — про матеріали й устаткування. Зі змісту і цілей статті випливає, що використані в ч. 1 терміни охоплюють також надане підрядником устаткування. У ч. 2 статті, що коментується, йде мова про відповідальність підрядника за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, і не згадуються використовувані підрядником засоби, при неякісності яких на підрядника також повинна покладатися відповідальність. Наприклад, використання неякісних будівельних механізмів і знарядь, непідготовлених працівників тощо може викликати дефекти виконаних робіт, а також заподіювати збитки третім особам.

Підрядник, який надав матеріали та устаткування, відповідає за їх неналежну якість та за обтяження їх правими третіх осіб. Таким чином, інтереси замовника захищаються, зокрема, на випадок подання третіми особами віндикаційних позовів після передачі об'єкта (наприклад, при пред'явленні вимог про повернення наданих підрядником скульптур та інших прикрас фасаду будівлі). Необхідність у такому захисту інтересів замовника виникає і тоді, коли виявляється, що надане підрядником устаткування було отримане ним за договором оренди з третіми особами, які заявили вимоги про повернення майна, наданого в оренду.

Вказана норма регламентує відносини не з третіми особами, а тільки у зв'язку з діями третіх осіб, тобто між замовником та підрядником. Таким чином, замовник, у якого буде відібрана річ, має право стягнути з підрядника завдані збитки. Аналогічні наслідки настають і тоді, коли обтяження, що лежать на матеріалах чи на устаткуванні, пов'язані з інтелектуальною власністю, що належить третім особам.

Стаття 840. Виконання роботи з матеріалу замовника

1.  Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

2. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

3. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

У договорі підряду може узгоджуватися умова про виконання роботи з матеріалів (а у разі необхідності — й устаткування) замовника. Надані замовником матеріали повинні бути визначені сторонами в договорі; можливе також надання матеріалів в ході виконання договору за разовою заявкою підрядника. Тому правила цієї статті варто відповідно відносити і до устаткування замовника, яке використовується підрядником.

Із приводу одержання від замовника матеріалів та устаткування у підрядника виникає ряд обов'язків. Насамперед вони пов'язані зі зберіганням переданих матеріалів та устаткування, а також іншого майна, що отримане від замовника, наприклад, речі, яку підрядник повинен переробити чи обробити.

Інший обов'язок підрядника полягає в необхідності використовувати наданий матеріал економко, а після завершення робіт надати замовнику звіт про використані матеріали та повернути йому залишок. Зі згоди замовника замість повернення залишку матеріалу може бути відповідно зменшена ціна виконаних робіт з урахуванням вартості невикористаного матеріалу, що залишився у підрядника.

Підрядник не повинен пасивно ставитися до того, що йому наданий непридатний матеріал. В іншому разі на нього будуть покладені наслідки власної недбалості. Це прямо випливає із ч. З статті, що коментується, яка зобов'язує підрядника для звільнення від відповідальності довести, що він приймав матеріали належним чином, та незважаючи на це, не зміг виявити недоліки, які призвели до вказаних наслідків. При застосуванні правил ч.З цієї статті необхідно враховувати, що при недоліках наданого замовником матеріалу (а також і устаткування, див. коментар до ст. 839 ЦК), підрядник, по-перше, зобов'язаний негайно попередити про це замовника і, по-друге, у випадку такого попередження і бездіяльності замовника, підрядник вправі відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків (див. коментар до ст. 847 ЦК).

Стаття 841. Обов'язок підрядника зберігати надане йому майно

1. Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Зміст обов'язку про збереження майна визначається з врахуванням норм ЦК про договір зберігання. Це означає необхідність для підрядника прийняти передбачені договором заходи для зберігання відповідного майна. У разі, коли в договорі з цього приводу не міститься спеціальних вказівок, підрядник зобов'язаний ужити всіх такого роду заходів, які відповідають звичаям ділового обігу. Під цим мається на увазі, зокрема, врахування властивостей переданого майна, наприклад, необхідність дотримання особливого температурного режиму. Безумовно, необхідно для підрядника вжити обов'язкових запобіжних заходів, у тому числі протипожежні, охоронні, санітарні та ін.

При оцінці відповідальності підрядника згідно зі ст. 841 ЦК необхідно враховувати, що в договорах підряду, особливо на ведення робіт з реконструкції об'єкта, може бути передбачена умова про покладення на замовника обов'язку охорони будівельної площадки і майна, що на ній знаходиться. В таких ситуаціях підрядник повинен нести відповідальність, тільки якщо буде доведено здійснення ним дій, які спричинили несхоронність майна замовника, яке знаходилося у його володінні.

Стаття 842. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку — сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ризик — це об'єктивна категорія, зміст якої полягає в можливості настання несприятливих наслідків незалежно від поведінки осіб.

Стаття, що коментується, містить розв'язання питання ризику випадкової загибелі або випадкового пошкодження матеріалів, устаткування, наданої для обробки речі або іншого використовуваного для виконання договору матеріалу, з застереженням у разі якщо немає інших вказівок у ЦК, іншому законі чи договорі. Вказана норма покладає ризик на сторону, яка надала майно. Розв'язання питання про випадкову загибель спирається на формулу римського права, що переносить ризик загибелі речі на її власника.

Дана стаття містить ще одну норму, що присвячена розподілу ризиків. Ця норма покладає при простроченні передачі та приймання результату роботи відповідний ризик на сторону, яка допустила прострочення. У даному випадку конкретизується загальне правило, закріплене в ст.ст. 612, 613 ЦК, що присвячені відповідно простроченню боржника та простроченню кредитора. В першій з цих норм, зокрема передбачено, що боржник, який прострочив виконання, відповідає перед кредитором за наслідки настання випадкової неможливості виконання. При застосуванні до кредитора простроченням вважається відмова прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не-вчинення дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обігу, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Враховуючи двосторонній характер договору підряду, в силу якого кожен з контрагентів є в одному з зобов'язань, що складають даний договір, кредитором, а в іншому — боржником, норми, що регламентують наслідки прострочення, мають значення для обох контрагентів договору.

Стаття 843. Ціна роботи

1. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

2. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

3. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна в договорі підряду — це грошова сума, яку замовник зобов'язується оплатити підряднику за виконання роботи. Ціна визначається за згодою сторін шляхом встановлення в договорі конкретної суми або способу її визначення. Якщо договором підряду те чи інше не передбачено, ціна визначається згідно з правилами ч. 2 статті, що коментується. Ціною в договорі підряду може виступати не лише грошова сума, а й інше зустрічне надання в натуральній або іншій формі.

У договорі підряду ціна складається з винагороди, що платиться підряднику за виконану роботу та компенсації витрат підрядника. До витрат підрядника належать вартість матеріалів та устаткування, а також вартість послуг, що надані підряднику третіми особами. При цьому ціна в договорі підряду та ціна речі, що виготовлена за цим договором, не завжди збігаються, оскільки в ціну речі, крім витрат підрядника та його винагороди (ціни договору підряду), мають бути включені витрати замовника: вартість матеріалів, робіт, послуг, виконаних іншими особами.

За договором підряду сторонами можуть бути обговорені, з урахуванням результатів виконання робіт, знижки (при несвоєчасному виконанні робіт і їхній неналежній якості) і доплати (за дострокове виконання робіт і їхня висока якість). Такі знижки і доплати мають стимулююче значення й є корисними, хоча узгодження розміру таких знижок (доплат) може викликати труднощі, тому вони повинні бути передбачені договором.

При приблизній ціні підрядник може ставити перед замовником питання про підвищення ціни, який, однак, вправі відмовитися в цьому випадку від договору, зі сплатою підряднику ціни за уже виконану роботу (див. ст. 844 ЦК та коментар до неї).

При твердій ціні вона не підлягає перегляду незалежно від причин бажаності її перегляду. З цього загального правила допускаються, однак, виключення. По-перше, при істотному зростанні вартості матеріалів, устаткування і послуг підрядник вправі вимагати збільшення ціни, а при запереченні замовника він вправі розірвати договір у відповідності зі ст. 652 ЦК. По-друге, зменшення ціни можливе при неналежній якості виконаних робіт (див. ст. 858 ЦК та коментар до неї). Нарешті, зменшення ціни може мати місце з урахуванням вартості матеріалу замовника, що залишається в підрядника (див. ст. 840 ЦК та коментар до неї).

Стаття 844. Кошторис

1. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору

підряду з моменту підтвердження його замовником.

2. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

3. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

4.  Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

5. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник — його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік витрат щодо виконання робіт, додається до договору і є його частиною. Оскільки ціна є результатом угоди сторін, то не буде мати значення кошторис, складений тільки однією зі сторін. Частина 1 статті, що коментується, спеціально підкреслює, що кошторис, складений підрядником, буде мати юридичну силу та стане частиною договору лише з моменту затвердження його замовником.

На виконання робіт може бути складений твердий чи приблизний кошторис. Якщо наявні всі вихідні дані, визначені всі необхідні види робіт, то складається твердий кошторис, відступ від якого не дозволяється. За загальним правилом кошторис, передбачений договором підряду, є твердим. Кошторис вважається приблизним лише при наявності спеціальної вказівки про це в договорі. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін. Витрати, пов'язані з перевищенням кошторису за загальним правилом, несе підрядник. Приблизний кошторис складається в тому разі, якщо заздалегідь неможливо визначити перелік робіт, що потребуються. В міру виконання робіт приблизний кошторис уточнюється й розрахунки провадяться за фактично проведеними підрядником витратами, але якщо немає значного перевищення приблизного кошторису. Можливість збільшення ціни припускається лише в разі виникнення необхідності в проведенні додаткових робіт, не передбачених приблизним кошторисом. Збільшення ціни з інших підстав не дозволяється. Так, зростання витрат підрядника внаслідок зміни цін на матеріали, зміни кон'юнктури ринку, правил оподаткування не можуть розглядатися як обставини, що викликають необхідність перевищення ціни, визначеної приблизно.

Законом не встановлений будь-який кількісний показник, який свідчить про значне перевищення приблизного кошторису. В кожному конкретному випадку це визначається на підставі ряду факторів, у тому числі вартості робіт, розміру витрат та ін. Юридичне значення перевищення приблизного кошторису полягає в тому, що при значному перевищенні замовник вправі відмовитися від договору, сплативши при цьому підряднику ціну за виконану частину робіт. Здійсненню цього права замовника передує обов'язок підрядника своєчасно попередити замовника про необхідність значного перевищення кошторису. Невиконання вказаного обов'язку позбавляє підрядника права на відшкодування надкошторисних витрат.

У кошторисі виконуваних робіт потрібно враховувати вартість матеріалів, терміновість виконання замовлення та інші можливі обставини. Вартість замовлення може бути сплачена повністю чи частково до початку його виконання або після завершення робіт. Оплата вартості виконаних побутовими підприємствами робіт проводиться, як правило, після виконання замовлення, а вартість матеріалів, яка не входить до вартості послуг, сплачується повністю під час оформлення замовлення.

У разі істотного зростання вартості матеріалу або устаткування, а також вартості послуг підрядник має право вимагати збільшення кошторису (див. коментар до ст. 843 ЦК).

Стаття 845. Ощадливість підрядника

1. Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості.

2.  Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

3. Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.

Відповідно до статті, що коментується, виявляючи належну турботу та обачність, майстерність і професіоналізм при проведенні робіт, підрядник може домогтися зниження витрат у порівнянні з тим, як вони визначені в кошторисі. Оскільки зниження витрат не впливає на якість виконаних робіт і досягнуто внаслідок уміння і професіоналізму підрядника, то справедливо, що підрядник збереже за собою зекономлені кошти. Ощадливість підрядника — це зниження фактичних витрат підрядника в порівнянні з кошторисом. Обов'язок замовника оплатити виконану роботу при цьому не підлягає перегляду. Отже, підрядник вправі вимагати сплати ціни в обсязі, передбаченому кошторисом. Разом із тим закон допускає можливість перегляду ціни у бік її зменшення, якщо договором передбачений розподіл отриманої підрядником економії між сторонами (ч. 2 ст. 845 ЦК).

Згідно зі ст. 858 ЦК при неякісному виконанні робіт замовник вправі не тільки вимагати зменшення встановленої ціни, а й наділений іншими правами, у тому числі правом на відмову від договору.

Стаття 846. Строки виконання роботи

1. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

2.  Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Однією з важливіших умов для підряду є умова про строки. Вона охоплює як початковий та кінцевий, так й проміжний строки. Це сприяє ритмічному ходу робіт і своєчасному їх завершенню, а також дозволяє замовнику перевіряти хід робіт і вживати заходів до їхнього належного виконання.

Тривалість строку визначається за згодою між замовником та підрядником. Будь-яких спеціальних вимог закону про максимальний або мінімальний строк виконання робіт не існує. Як правило, на визначення строку виконання робіт суттєво впливає позиція підрядника, оскільки йому необхідно спланувати роботу таким чином, щоб якісно виконати роботу відповідно до завдання замовника. Крім того, існують і об'єктивні умови, наприклад, вимоги технології, що впливають на визначення строку завершення робіт.

Із моменту укладання договору зафіксовані в ньому строки стають обов'язковими для обох сторін, їх зміна може бути проведена лише на умовах та в порядку, визначеному договором. Якщо в договорі не встановлений термін прийняття робіт, то замовник зобов'язаний прийняти роботу негайно після повідомлення підрядника про її завершення.

Строки в договорі підряду можуть бути змінені також у випадках, передбачених законом. У самому ЦК міститься кілька норм стосовно цього: ст. 651 ЦК, що допускає зміну договору при його істотному порушенні іншою стороною, ст. 652 ЦК, що передбачає перегляд договірних умов у зв'язку з істотною зміною обставин. Окрім того, підрядник вправі не приступати до роботи, а почату роботу зупинити при порушенні замовником його зустрічних обов'язків за договором підряду.

Невиконання робіт у визначений договором строк, так само як й неприйняття замовником виконаної роботи в строк, є порушенням зобов'язання, що іменується простроченням. Поряд із загальними правилами, встановленими ст. 613 ЦК, на випадок прострочення замовника законом установлені спеціальні правила. Так, при простроченні замовником прийняття виконаної роботи підрядник зберігає своє право на отримання винагороди навіть в разі загибелі результату виконаної роботи — ризик підрядника переходить до замовника (див. коментар до ст. 842 ЦК).

У більшості випадків головне значення для замовника має строк виконання робіт. Так, при порушенні кінцевого строку виконання робіт настають загальні наслідки прострочення виконання, передбачені ст. 612 ЦК. Недотримання підрядником початкового та проміжного строків також кваліфікується як прострочення, що надає замовнику право відмовитися від договору й вимагати відшкодування збитків, якщо закінчення робіт до строку, обумовленому договором, стає явно неможливим.

Стаття 847. Обставини, про які підрядник зобов'язаний попередити замовника

1. Підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Вважається, що підрядник, на відміну від замовника є фахівцем у відповідній галузі. Тому ч. 1 статті, що коментується, встановлює обов'язок підрядника попередити замовника про виявлені ним обставини, що загрожують придатності результатів робіт, що виконуються, або створюють неможливість її завершення у строк.

В якості таких обставин можуть бути непридатність або недоброякісність наданих замовником матеріалів, устаткування, технічної документації або переданої для обробки речі, можливі несприятливі для замовника наслідки виконання його вказівок про спосіб виконання робіт. У всіх випадках підрядник зобов'язаний зупинити виконання робіт до отримання відповідних вказівок замовника. Підрядник повинен очікувати вказівок замовника протягом строку, передбаченого на даний випадок договором, а в разі відсутності такої умови у договорі - протягом розумного терміну.

Якщо підрядник буде продовжувати роботи, не очікуючи спливу вказаного строку, або взагалі не сповістить про зазначені вище обставини, він утрачає право посилатися надалі на настання таких обставин. З іншого боку, якщо замовник, що одержав попередження підрядника, не вживає необхідних заходів, підрядник вправі відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.

Використане в статті поняття «негайне попередження замовника» при виникненні суперечки має тлумачитися з урахуванням конкретних обставин, таких, як характер і складність виконуваних робіт, терміни їхнього виконання, місце перебування підрядника і замовника, порядок їхнього взаємного інформування і т.д. При всіх умовах названі строки повинні розумітися як короткі, і відповідні дії мають робитися підрядником і замовником без затримки.

Стаття 848. Правові наслідки невиконання замовником вимог підрядника

1. Якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

2. Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків.

Відповідно до статті, що коментується, підрядник зобов'язаний негайно попередити замовника і до одержання від нього вказівок зупинити роботу при виявленні: непридатності чи недоброякісності наданих замовником матеріалу, устаткування, технічної документації або передані для переробки (обробки) речі; можливих несприятливих для замовника наслідків виконання його вказівок про спосіб виконання роботи; інших, що не залежать від підрядника обставин, які загрожують придатності чи якості результатів виконуваної роботи або створюють неможливість її завершення в строк. Якщо замовник, незважаючи на своєчасне й обґрунтоване попередження з боку підрядника про обставини, зазначені у ч. 1 цієї статті, своєчасно не прореагував на нього: в розумний строк не замінив неякісні матеріали, устаткування та технічну документацію або надану ним для обробки річ, не вжив інших необхідних заходів щодо усунення обставин, які погрожують придатності робіт, про які повідомив підрядник, для нього настають несприятливі наслідки. Така бездіяльність з боку замовника породжує у підрядника право відмовитися від виконання договору й одночасно вимагати відшкодування збитків, що заподіяні припиненням зобов'язань.

Стаття 849. Права замовника під час виконання роботи

1. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

2.  Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

3.  Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

4.  Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Виділення в легальному визначенні підряду як обов'язкової ознаки виконання робіт за завданням замовника надає останньому можливість перевіряти в будь-який час хід та якість виконання, звіряючи його з завданням. В інтересах підрядника встановлено, що така перевірка не повинна призводити до втручання в його діяльність. Мається на увазі, що здійснення контролю з боку замовника не повинно конкурувати з іншою ознакою підряду: самостійним вибором підрядником способу виконання завдання замовника.

Вказана норма носить імперативний характер. Підрядник не має права відмовитися надати замовнику можливість контролювати хід робіт, посилаючись на відсутність таких вказівок у договорі. Якщо сторони включать таку умову в договір, вона буде визнана недійсною.

Окрім того, дана норма не підлягає розширювальному тлумаченню. Тобто предметом перевірки можуть бути лише тільки хід та якість робіт. При цьому завдання замовника повинні бути адресовані лише підряднику, а не іншим особам, що залучені підрядником до виконання роботи (наприклад, субпідряднику, постачальнику устаткування, матеріалів та ін.)

Замовнику надається можливість не тільки контролю, а й уживання адекватних заходів. У разі якщо виявилося, що підрядник не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право не тільки відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, а й також вимагати повернення підрядником отримане для виконання робіт майно (матеріали, устаткування, технічну документацію та ін.) або передати його вказаній замовником особі, а якщо це виявилося неможливим — відшкодувати вартість майна.

Частина 3 статті, що коментується, закріплює лише право замовника призначити підрядникові строк для усунення недоліків, але не його обов'язок. Це означає, що підрядник не може посилатися на те, що, якби замовник скористався наданою вказаною статтею можливістю, недоліки були б своєчасно не тільки виявлені, а й усунені. Відповідна обставина не може усунути або знизити відповідальність підрядника за порушення договору. Найменування статті ширше її дійсного змісту. Про інші права замовника під час виконання робіт див. ст.ст. 852, .853, 856, 858 ЦК.

Частина 4 статті передбачає випадок одностороннього розірвання договору підряду з боку замовника за умови сплати підряднику збитків та винагороди за виконану частину роботи.

Стаття 850. Сприяння замовника

1.  Замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

2.  Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв’язку з невиконанням замовником договору.

Обов'язок замовника сприяти підряднику є традиційним для підряду. Це пояснюється звичайною тривалістю відповідних відносин, а також їх звичайною складністю. Оскільки включення в договір умови, яка передбачає необхідність для замовника сприяти виконанню зобов'язань контрагенту, може тягти за собою для замовника істотні матеріальні витрати, ст. 850 ЦК встановлює відповідні вимоги для виконання такого обов'язку. Мається на увазі, що таке включення набуває чинності, якщо в договорі встановлені не тільки випадки та об'єм, а й порядок сприяння.

Наслідки порушення замовником вказаного обов'язку є різноманітними, в тому числі виникнення в підрядника права вимагати відшкодування збитків, враховуючи додаткові витрати, які викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Підрядник вправі вимагати відшкодування інших збитків, викликаних вказаною причиною, або відповідного підвищення кошторисної вартості робіт. До перелічених наслідків додається ще один: підрядник, який через вказану причину не виконав договір або виконав його неналежним чином, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що внаслідок не-сприяння, встановленого договором, виконання робіт стало неможливим.

Стаття 851. Невиконання замовником обов'язків за договором підряду

1. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

При порушенні замовником обов'язків надати матеріал, устаткування або річ, що підлягає переробці, для нього настають несприятливі наслідки. У цих випадках підрядник має право зупинити роботу, а також відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків. Такі обставини настають також при наявності обставин, що вочевидь свідчать про майбутню несправність замовника.

Правила ст. 851 ЦК не позбавляють підрядника права, не вдаючись до припинення робіт і не відмовляючись від договору, при несправності замовника вимагати від нього належного виконання його зобов'язань і відшкодування заподіяних таким порушенням збитків відповідно до загальних правил цивільного законодавства.

Стаття 852. Права замовника у разі порушення підрядником договору підряду

1.  Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

2.  За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Стаття, що коментується вміщує перелік прав замовника у випадку відступу підрядника від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допущення інших недоліків в роботі: вимагати безоплатного виправлення цих недоліків, виправити ці недоліки за власний рахунок, але з подальшим правом на відшкодування своїх витрат, зменшення плати за роботу, розірвання договору та відшкодування збитків у випадку істотних відступі від умов договору. Цій перелік не є вичерпним, тобто сторони мають право у договорі передбачити інші наслідки порушення підрядником умов договору підряду. Вказані правила застосовуються в тому разі, якщо наявні недоліки можуть бути виправлені, або носять незначний характер. Якщо ж відступ від умов договору та допущені недоліки мають суттєве значення, замовник вправі розірвати договір та вимагати відшкодування збитків. Загальні правові наслідки зміни або розірвання договору передбачені ст. 653 ЦК, ч. 5 якої передбачає, що коли договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Тому відповідне право надається і замовнику в договорі підряду.

Стаття 853. Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником

1.  Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

2.  Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на

недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

3. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

4. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, — обидві сторони порівну.

5. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

6. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Насамперед, закріпивши у легальному визначенні договору підряду обов'язок замовника прийняти результат роботи, законодавець отримав можливість встановити несприятливі для замовника наслідки порушення встановленого обов'язку.

Відповідно до ч.І статті, що коментується, замовник зобов'язаний прийняти виконану за договором підряду роботу з посвідченням такого приймання актом або іншим документом, який фіксує можливі недоліки виконаної роботи. Таким іншим документом можуть бути письмова претензія замовника, його оцінка про наявність недоліків у прикладених до виконаної роботи документах та інші письмові матеріали.

Підряднику, у випадку неприйняття роботи замовником і направленням йому дворазового попередження, надане право продати результат виконаної роботи, оскільки інше не передбачено договором. Цей захід не виключає права підрядника вимагати від замовника погодженої в договорі неустойки за неприймання робіт, а також відшкодування понесених їм збитків.

Частинами 2 і 3 статті, що коментується, передбачений розподіл недоліків виконаної роботи на явні, котрі могли бути встановлені при звичайному способі приймання, і приховані, котрі при такому прийманні не могли бути встановлені. Про приховані недоліки замовник повинен заявити негайно після виявлення.

Передбачена ч. 4 статті, що коментується, експертиза про недоліки виконаних робіт може проводитися з ініціативи сторін як до передачі суперечки в суд, так і після пред'явлення позову. Сторони можуть домовитися про обов'язковість для них досудової експертизи.

Показання свідків стосовно недоліків роботи зі змісту ч. 2 не допускаються.

Стаття 854. Порядок оплати роботи

1. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково.

2. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Основними обов'язками замовника є сплата винагороди та прийняття виконаної роботи. Обидва обов'язки тісно пов'язані між собою, оскільки, за загальним правилом, замовник зобов'язаний оплатити виконану роботу після її остаточної здачі, але за умови, що робота виконана належним чином і в строк. Однак це правило, передбачене ч.І статті, що коментується, є диспозитивним, тобто за згодою сторін можливий інший порядок розрахунків, і в договорі підряду часто передбачається оплата робіт по етапах (у будівництві) і видача підряднику авансу чи задатку (будівництво, побутові послуги).

Інтереси підрядника в отриманні передбаченої договором оплати захищаються шляхом надання йому права на утримання як результату роботи, так і майна, належного замовнику та наданого підряднику для виконання робіт, до моменту сплати замовником відповідних сум.

Про задаток, що є також способом забезпечення див. ст.ст. 570-571 ЦК.

Визначення авансу законодавство не дає, хоча він широко застосовується на практиці. Вважається, що аванс — це сума, яка сплачується в рахунок грошового зобов'язання вперед і не носить забезпечувального характеру, властивому задатку. Так, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти» (Положення, п.2), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2001 р., визначає аванси за будівельним контрактом як грошові кошти або інші активи, отримані підрядником у рахунок оплати робіт, що виконуватимуться за будівельним контрактом.

Стаття 855. Розрахунки між сторонами у разі випадкового знищення предмета договору підряду або неможливості закінчення роботи

1. Якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.

Підрядник має право на плату, якщо знищення предмета договору підряду або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або якщо таке знищення чи неможливість закінчення роботи сталися після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи.

Стаття, що коментується, встановлює критерії для визначення правових наслідків загибелі предмета договору підряду. Оскільки підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, зі свого матеріалу і своїми засобами (ст. 839 ЦК), якщо інше не встановлене договором, він несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи (ст. 842 ЦК). Оскільки за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, відповідно не сплачується й плата за роботу.

Однак, якщо знищення предмета договору підряду або неможливість закінчення роботи є наслідком винних дій замовника, то підрядник не втрачає права на плату за договором.

Стаття 856. Право підрядника на притримування

1. Якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Притримання — один зі способів забезпечення зобов'язань. Стаття передбачає застосування до договору підряду норм загальної частини зобов'язального права ЦК про утримання (ст.ст. 594-597 ЦК) і повинна застосовуватися відповідно до положень цих статей.

Право підрядника на притримання виникає при несплаті замовником не тільки встановленої ціни підряду, а й іншої суми, що приєднується у зв'язку з виконанням договору. Ці інші суми повинні розумітися широко і включати різноманітні платежі замовника, у тому числі збитки, а також заборгованість за взаємними розрахунками, погоджений авансовий платіж, що приєднується підряднику, неустойку і т.д.

Вимоги підрядника, що притримує річ, задовольняються з її вартості та в тому ж порядку, що передбачений для вимог, забезпечених заставою.

При безпідставному застосуванні притримання підрядник зобов'язаний відповідно до загальних норм цивільного права відшкодувати замовнику заподіяні йому збитки.

Стаття 857. Якість роботи

1.  Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти — вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

2.  Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

3.  Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Якість роботи повинна визначатися в договорі підряду. Якщо такі вимоги в ньому відсутні, або відповідні договірні умови є неповними та з цього приводу виникають розбіжності між сторонами, необхідно керуватися лише вимогами, які звичайно ставляться до робіт такого роду. Залежно від предмета підряду якість роботи може бути визначена в самому договорі, додатку до нього (опис, креслення і т.д.) чи сформульоване у вигляді посилання на інший документ (стандарт, керівництво і т.д.). Можливе також виконання підряду за зразком (малюнка).

У ч. 1, статті, що коментується, названі деякі загальні критерії, яким повинна відповідати якість роботи: звичайно пропоновані вимоги до робіт відповідного роду, придатність у межах розумного терміну, звичайне використання. Для правильного застосування цих критеріїв необхідно їхнє належне тлумачення з урахуванням предмета підряду, умов договору і статусу його учасників. Вирішальним критерієм є умови самого договору підряду. При цьому звичайно пропоновані вимоги і звичайне використання повинні розумітися на основі вітчизняних критеріїв і практики; звертання до закордонного досвіду може призвести до неправильних і несправедливих кінцевих висновків. Необхідно, щоб результат роботи був придатний для встановленого договором використання, а в разі відсутності вказівок про це у договорі — для звичайного для такого роду результату робіт, при цьому протягом розумного терміну.

При визначенні в договорі підряду більш високих вимог до якості вони повинні бути сформульовані граничне конкретно і чітко. В такому разі при оцінці виконання відповідного зобов'язання потрібно виходити з умов договору, а не з обов'язкових для сторін стандартів.

Стаття 858. Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи

1.  Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3)  відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

2.  Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

3.  Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

4.  Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

5. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

У разі неякісного виконання роботи замовник наділяється колом альтернативних вимог до підрядника, застосування яких залежить від вибору замовника. У випадку неусунення підрядником недоліків робіт у розумний строк замовник у силу ч. З вправі відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.

Умовами договору може бути передбачене звільнення підрядника за деякі недоліки. Наприклад, якщо подібна робота виконується вперше або замовник вимагає виконати роботу за новою технологією, підрядник вправі запропонувати замовнику зняти з нього ризик можливих недоліків результату роботи. Йдеться саме про ризик, оскільки така вказівка в договорі не звільнить підрядника від відповідальності, якщо недоліки виникли внаслідок винних дій або бездіяльності підрядника. Тягар доведення наявності таких винних дій лежить на замовнику.

Стаття 859. Гарантія якості роботи

1. Якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

2. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Якщо інше не встановлене законом або договором, замовнику надається право при виконанні відповідних вимог заявляти вимоги відносно недоліків, виявлених після приймання робіт, протягом визначеного строку. Насамперед йдеться про гарантійні строки, однією з особливостей яких є те, що вони повинні бути встановлені договором.

Стаття дає визначення сутності гарантії і меж її дії, але не містить указівок про строки гарантії і їхню кількість. Початковий момент перебігу гарантійного строку — це прийняття результату виконаної роботи, а до числення гарантійного терміну повинні застосовуватися правила ст. 860 ЦК. Тривалість гарантійних строків і їхнє числення для основних видів підряду визначаються не тільки ЦК, а й спеціальним законодавством.

Наприклад, гарантійні зобов'язання виконавця стосовно надання побутових послуг згідно з п. 23 Правил побутового обслуговування населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 16 травня 1994 р., визначаються Законом України «Про захист прав споживачів» та відповідними нормативно-правовими актами. Для договору будівельного підряду — правилами ст. 884 ЦК.

Стаття 860. Порядок обчислення гарантійного строку

1.  Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

2.  До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею, що коментується, встановлені спеціальні правила визначення гарантійного строку. Він починає перебіг з того моменту, коли результат роботи був прийнятий або повинен був прийнятий. Мається на увазі, якщо замовник несвоєчасно прийняв результат роботи з своєї вини, гарантійний термін буде рахуватися не з того моменту, коли предмет договору був дійсно переданий, а з того, коли замовник повинен був здійснити приймання результату виконаної роботи.

Положення ст. 676 ЦК, яка визначає порядок обчислення гарантійного строку за договором купівлі-продажу застосовуються і для обчислення гарантійного строку за договором підряду. Разом з тим, законодавець залишає можливість договірного встановлення гарантійного строку та його меж. Застосування до підрядника норм про відповідальність продавця за неналежну якість є новелою, спрямованою на підвищення відповідальності підрядника. Раніше практика виходила з того, що такі відносини складаються в рамках підряду і для застосування до них норм, установлених для іншого договору - купівлі-продажу, немає підстав. Нині в силу прямої вказівки таке застосування стає можливим.

Стаття 861. Обов'язок підрядника передати інформацію замовникові

1. Підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.

Відповідно до статті, що коментується, обов'язок підрядника передати замовнику інформацію про об'єкт підряду не носить загальнозобов'язального характеру і виникає у двох випадках: а) коли це передбачено договором; б) коли без такої інформації неможливе використання роботи для її цілей. Обсяг інформації в першому випадку повинен узгоджуватися в договорі, у другому — визначатися технічною складністю і новизною об'єкта підряду, а також умовами договору.

Якщо договором передбачений обов'язок замовника надати підрядникові необхідну для виконання робіт інформацію, вказаний обов'язок набуває значення зустрічного стосовно обов'язку підрядника з властивими таким зобов'язанням наслідками порушення.

Для договору побутового підряду ст. 868 ЦК установлює обов'язок підрядника до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Підрядник також зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення.

Якщо договором не встановлюються наслідки невиконання підрядником його обов'язку передати інформацію, такий обов'язок випливає зі специфіки зобов'язання (без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим). У цих випадках повинні діяти загальні норми цивільного права про відповідальність за невиконання зобов'язань (гл. 51 ЦК). Підрядник несе відповідальність як за прострочення в передачі інформації, так і за її недоліки, наявність яких спричинила для замовника майновий збиток.

Стаття 862. Конфіденційність одержаної сторонами інформації

1. Якщо сторона у договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому .числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони.

Загальний правовий режим інформації встановлений ст. 200 ЦК. Стаття, що коментується, конкретизує стосовно підряду загальні правила про службову і комерційну таємницю (див. ст. 505 ЦК та коментар до неї).

Службова чи комерційна таємниця — це інформація, що має дійсну або потенційну комерційну цінність в силу невідомості третім особам, до неї відсутній доступ на законних підставах, а власник інформації прийняв заходи щодо охорони її конфіденційності. При цьому є такі відомості, що хоча й задовольняють вказані вимоги, але не складають службової чи комерційної таємниці, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 р.

На сторону, що отримала інформацію про нові рішення та технічні знання, незалежно від того, чи підпадає така інформація під ознаки інформації, що захищена законом, а рівно, що й та, що містить відомості, що становлять службову чи комерційну таємницю, покладається обов'язок не повідомляти її третім особам без згоди іншої сторони.

При порушенні вимог конфіденційності учасники договору підряду можуть захищати свої права всіма способами, передбаченими ст. 16 ЦК і іншими законами. Основними способами захисту є в цих випадках вимоги про припинення неправомірних дій і відшкодуванні заподіяних збитків.

Стаття 863. Позовна давність, що застосовується до вимог щодо неналежної якості роботи

1. До вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд — три роки від дня прийняття роботи замовником.

Стаття, що коментується, встановлює скорочений строк позовної давності в один рік для вимог замовника по якості виконаних підрядних робіт, а у відношенні будинків і споруд, коли необхідний більш тривалий період перевірки їх якості, передбачається застосування загального строку давності в три роки (про позовну давність див. гл. 29 ЦК)

Давність у три роки стосовно будинків і споруд варто застосовувати, якщо об'єктом підряду були роботи щодо зведення чи ремонту будинків і споруд. Коли підрядні роботи були лише зовні пов'язані з названими об'єктами (малярські, скляні й аналогічні роботи), для застосування більш тривалого строку позовної давності немає підстави.

Стаття 864. Початок перебігу позовної давності в окремих випадках

1.  Якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки.

2. Якщо відповідно до договору підряду роботу було прийнято замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

Щодо перебігу строків позовної давності див. ст. 268 ЦК та коментар до неї.

Параграф 2. Побутовий підряд

Стаття 865. Договір побутового підряду

1. За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір побутового підряду є публічним договором.

3. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

ЦК вперше відокремив договір побутового підряду в окремий вид договору підряду та

присвятив йому окремий параграф. Як і будь-якому договору, йому притаманні цілий ряд властивостей, які дозволяють відмежувати його від інших різновидів договорів підряду. Слід виділити спеціальний суб'єктний склад відносин побутового підряду та мету для використання результату виконаної роботи за договором. Як правило, виконання робіт за договором побутового підряду має підприємницький характер. Окремі вимоги договору побутового підряду охоплюють також надання послуг громадянам, призначену задовольняти його побутові чи інші особисті потреби організацією, що здійснює підприємницьку діяльність, за плату.

Як випливає зі змісту статті, що коментується, підрядником за договором побутового підряду можуть бути лише юридичні і фізичні особи, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності та зареєстровані згідно з законодавством. У даній статті йдеться мова про тих підприємців, діяльність яких спрямована на виконання робіт за замовленням громадян, тобто що здійснюють, як правило, діяльність із обслуговування населення. Залежно від виду робіт і послуг, які надаються, згідно з Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 р., підрядники повинні мати торговий (спеціальний торговий) патент. Замовником за договором можуть бути лише громадяни. Результат робіт за договором побутового підряду повинен бути спрямований на задоволення побутових потреб замовника, тобто виключно для особистих, сімейних, домашніх та інших потреб, які не пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності. Так, якщо буде укладений договір, в якому підрядником виступає громадянин, який не є суб'єктом підприємницької діяльності, то цей договір не може вважатися договором побутового підряду. Також не є договором побутового підряду договір, у якому замовником є громадянин-підприємець, що уклав договір на будівництво споруди, призначеної для використання у підприємницькій діяльності.

Договір побутового підряду належить до двостороннє зобов'язуючих, консенсуальних і сплатних договорів. Як прямо вказано в ч.2 цієї статті, договір побутового підряду є публічним договором. Таким чином, договір побутового підряду буде відповідати тій діяльності, що здійснюється відповідною організацією стосовно кожного, хто до неї звернеться. Крім того, підрядник повинен надати замовнику до укладення договору інформацію про себе, про роботу, що пропонується, про ціни та форми оплати, права замовника та інші відомості, що стосуються договору побутового підряду. Якщо буде надана неналежна чи неповна інформація, замовник має право розірвати договір та вимагати відшкодування збитків. Комерційна організація в силу того, що договір побутового підряду є публічним, не має права надавати переваги одним замовникам перед іншими, а також забороняється відмова від укладення договору (додатково див. ст. 633 ЦК та коментар до неї).

Окрім ЦК слід зазначити такі Закони України, що регулюють відносини побутового підряду, як «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р., «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 р., «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 р., «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. А також такі підзаконні нормативні акти, як Правила побутового обслуговування населення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 р.; Положення про порядок присвоєння категорій суб'єктам господарської діяльності, що надають побутові послуги населенню, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 1995 р.; Інструкція щодо надання послуг з ремонту і пошиття швейних і хутряних виробів, виробів із шкіри, головних уборів; Інструкція щодо надання послуг з ремонту побутових машин і приладів, ремонту та виготовлення металовиробів; Інструкція щодо надання послуг з ремонту та виготовлення ювелірних виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; Інструкція щодо надання послуг з ремонту і пошиття взуття; Інструкція щодо надання послуг з ремонту, пошиття та в'язання трикотажних виробів; Інструкція щодо надання послуг лазень і душів; Інструкція щодо надання послуг з прання білизни; Інструкція щодо надання послуг з ремонту побутової радіоелектронної апаратури; Інструкція щодо надання послуг з ремонту та виготовлення меблів; Інструкція щодо надання перукарських, манікюрних та педикюрних послуг; Інструкція щодо надання фотопослуг, які затверджені Наказом Українського союзу об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 27 серпня 2000 р. № 20 та інші нормативно-правові акти.

У разі застосування підрядником стандартних форм договору або формулярів, на нього поширюються правила договору приєднання, передбачені ст. 634 ЦК.

Стаття 866. Форма договору побутового підряду

1. Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Оскільки стаття, що коментуються, не містить суворих обмежень, то договір побутового підряду може бути укладений як в усній, так і в письмовій формі й оформлений договором, квитанцією, розпискою чи іншим документом, у якому мають зазначатися необхідні реквізити, або ж шляхом видачі жетона, талона чи касового чека. Якщо замовник втратив документ, яким був оформлений договір, йому видається на вимогу дублікат.

У документі, що підтверджує укладення договору побутового підряду, повинні міститися: юридичний адрес підрядника; дата приймання замовлення; строки початку та закінчення виконання замовлення; сума авансу (повна сума); підписи того, хто здав замовлення, та того, хто прийняв; вид послуги; заводський номер виробу, що здається в ремонт та інші реквізити.

Виконання працівниками служби побуту замовлень без належного їх оформлення не створює для підприємства побутового обслуговування правових наслідків.

Оскільки письмова форма договору не є умовою дійсності договору побутового підряду, відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права на випадок спору наводити на підтвердження правочину та її умов будь-які докази та залучати свідків, що прямо передбачено статтею, яка коментується.

Стаття 867. Гарантії прав замовника

1. Підрядник не має права нав'язувати замовникові включення до договору побутового підряду додаткових сплатних робіт або послуг. У разі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг.

2.  Замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

Стаття, що коментується, передбачає гарантію захисту інтересів замовника. Ця гарантія є наслідком загального правила про те, що робота виконується тільки за завданням замовника. Так, наприклад, якщо замовник уклав договір на ремонт машини, а підрядник у ході виконання робот за власною ініціативою пофарбував її, то замовник має право не сплачувати роботу, що не була замовлена. Крім того, трапляються випадки, коли підрядник нав'язує замовнику виконання додаткових робіт та послуг. Наприклад, громадянин бажав замовити пошив піджака, а йому пропонують тільки пошив костюму в цілому.

Стаття, що коментується, також надає замовникові право на відмову від договору побутового підряду в будь-який час до здачі йому роботи, але він повинен оплатити підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Замовник має право відмовитися незалежно від її підстав, що є виключенням із загального правила про неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань. Однак слід мати на увазі, що правом відмови замовник може скористатися лише стосовно роботи, що не завершена підрядником. Якщо ж робота вже виконана, то замовник не може відмовитися від прийняття її результату, незважаючи на те, що він втратив інтерес до нього. Все виконане за договором побутового підряду до припинення (відмови) залишається у сторін і ніхто з них не може вимагати повернення, якщо інше не передбачене законом або договором. Таким чином, частина роботи, що виконана підрядником до відмови замовника від договору, залишається у замовника. Будь-яке обмеження права замовника на відмову від договору побутового підряду не допускається. Якщо договір буде містити умови, що позбавляють замовника цього права, то вони є нікчемними.

Стаття 868. Надання замовникові інформації про роботу

1. Підрядник зобов'язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Підрядник зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення.

Стаття, що коментується, встановлює обов'язок підрядника й тим самим право замовника на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про роботи (послуги), що забезпечує можливість їх свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана замовнику до укладення ним договору побутового підряду чи замовлення роботи (послуги). Так необхідні відомості, що повинні бути повідомлені замовнику, мають містити інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну(тариф), форму оплати роботи, умови та правила виконання робіт (надання послуг), нормативні документи, вимогам яких повинні відповідати роботи, гарантійні зобов'язання підрядника, правила та умови ефективного і безпечного використання робіт (послуг), термін придатності (служби) робіт (послуг), відомості про необхідні дії замовника після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій, а також на прохання замовника інші відомості, що стосуються договору. Ця інформація може доводитися до відома замовника підрядником у супровідній документації, що додається до робіт (послуг) або іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів робіт (послуг) або в окремих сферах обслуговування. Крім того, підрядник зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення.

Стаття 869. Публічна пропозиція роботи

1.  До реклами та інших пропозицій щодо роботи, яка виконується за договором побутового підряду, застосовуються положення статті 641 цього Кодексу.

2.  При здачі робіт замовникові підрядник зобов'язаний повідомити його про вимоги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використання виготовленої або переробленої речі або іншої виконаної роботи, а також про можливі для замовника або інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог.

3. Замовник має право вимагати розірвання договору побутового підряду та відшкодування збитків, якщо внаслідок неповноти або недостовірності інформації, отриманої від підрядника, був укладений договір на виконання робіт, які не мають тих властивостей, які мав на увазі замовник.

Відповідно до ч. 1 статті, що коментується, до реклами та інших пропозицій щодо роботи, яка виконується за договором побутового підряду встановлюються загальні вимоги, передбачені ст. 641 ЦК. Вони полягають у тому, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторін майбутнього договору. У цій пропозиції мають міститися істотні умови договору і виражатися намір особи, яка її зробила. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Зазначена стаття також передбачає можливість відкликання пропозиції до моменту або в момент її одержання адресатом. У випадку коли пропозиція укласти договір одержана адресатом, вона не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Вимога про повідомлення підрядником при здачі робіт замовникові інформації, передбаченої даним пунктом, насамперед спрямована на забезпечення безпеки громадян. Таким чином, повідомленню підлягають вимоги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використання виготовленої або переробленої речі або іншої виконаної роботи, а також про можливі для замовника або інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог. Правила безпеки підкреслюють особливість побутового підряду і при виявленні недоліків у виконаній роботі. Виправлення недоліків здійснюється за загальними правилами. Недоліки, що можуть бути небезпечними для життя та здоров'я замовника або інших осіб, підлягає виправленню незалежно від строків їх виявлення.

Якщо надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про роботу (послугу) та про підрядника спричинило: отримання роботи (послуги), яка не має потрібних замовнику властивостей, — замовник має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків; неможливість використання отриманої роботи (послуги) за призначенням — замовник має право вимагати надання у розумно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, замовник має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків; заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну замовника — він має право подати підряднику вимоги щодо відшкодування у повному обсязі, якщо законодавством не передбачено більш високої міри відповідальності, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об'єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.

Стаття 870. Виконання роботи за договором побутового підряду з матеріалу підрядника

1. За договором побутового підряду підрядник виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажанням замовника — з його матеріалу.

2. Якщо робота виконується з матеріалу підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи. У випадках, передбачених договором, матеріал може бути наданий підрядником у кредит (із розстроченням платежу). Подальша зміна ціни наданого в кредит матеріалу не призводить до перерахунку, якщо інше не встановлено договором.

Робота за договором побутового підряду може бути виконана підрядником як із власних матеріалів, так І з матеріалів замовника. Підрядник не вправі наполягати на передачі йому матеріалу замовником. Види, кількість і якість матеріалів, необхідних для надання послуг, визначаються підрядником відповідно до нормативно-технічних документів за погодженням із замовником.

Якщо підрядник надав матеріали для виконання замовлення, то він несе відповідальність за їх якість. Так, при виконанні підрядником роботи зі свого матеріалу, його оплата повинна здійснюватися замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи. У разі відсутності матеріалів або неможливості під час оформлення замовлення визначити необхідний для надання побутової послуги обсяг матеріалів, використання їх попередньо погоджується із замовником, а вартість оплачується ним після виконання послуг за цінами, що діяли на день надходження матеріалів.

Договір побутового підряду може містити умови, за якими підрядник може надати замовнику матеріали в кредит (із розстроченням платежу). Порядок надання кредиту на матеріал, термін і порядок його погашення визначаються договором побутового підряду або додатковою угодою сторін.

Зміна ціни на матеріали підрядника, зазначеної в договорі побутового підряду, не допускається. Тому подальша зміна ціни наданого в кредит матеріалу не призводить до перерахунку, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 871. Виконання роботи за договором побутового підряду з матеріалу замовника

1. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у квитанції або іншому документі, що видається підрядником при укладенні договору побутового підряду, вказуються точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін.

Стаття, що коментується, спрямована на захист прав замовника у разі виконання роботи з його матеріалу, тому в квитанції або іншому документі, що видається підрядником при укладенні договору побутового підряду, вказуються точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін.

Вартість речей і матеріалів замовника визначається та оформлюється документально за погодженням сторін або на основі поданих документів, що засвідчують їх ціну.

У разі невідповідності ціни матеріалу дійсності, замовник має право оспорити проведену оцінку матеріалу.

Якщо підрядник під час прийому матеріалів виявить неналежну якість або непридатність

матеріалів для виконання роботи чи інші недоліки, він повинен повідомити про це замовника, що зніме з підрядника відповідальність за наслідки втрати чи пошкодження матеріалів на вказаній підставі.

Підрядник несе відповідальність за збереження та правильне використання наданих йому замовником матеріалів. Якщо з вини підрядника матеріали були втрачені чи пошкоджені, підрядник повинен при погодженні з замовником замінити матеріали на аналогічні та виконати роботу з цього матеріалу в розумний строк.

Стаття 872. Права замовника у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду

1. Якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором:

1)  виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

2)  розірвання договору та відшкодування збитків.

2.  У разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк або відшкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати.

3. Вимога про безоплатне усунення недоліків роботи, виконаної за договором побутового підряду, які можуть становити небезпеку для життя або здоров'я замовника та інших осіб, може бути пред'явлена замовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Така вимога може бути пред'явлена незалежно від того, коли виявлено ці недоліки, у тому числі й при виявленні їх після закінчення гарантійного строку.

У разі невиконання підрядником цієї вимоги замовник має право протягом цього ж строку вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування* його витрат на усунення недоліків.

На випадок якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, такі як порушення строків виконання замовлення, втрата чи пошкодження матеріалів, результат роботи не відповідає якості, в роботі є певні недоліки чи інше, стаття, що коментується, передбачає право замовника вимагати від підрядника: 1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості. У випадку відсутності чи неможливості виготовити іншу річ з однорідного матеріалу, підрядник сплачує двократну вартість цієї речі; 2) розірвання договору та відшкодування збитків. При розірванні договору розрахунки із замовником у разі підвищення ціни за роботу провадяться виходячи з її вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а у разі зниження ціни — виходячи з вартості роботи на час укладення договору побутового підряду. Гроші, сплачені за роботу, повертаються замовникові у день розірвання договору, а у разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору — в інший термін за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом 7 днів.

Шкода, заподіяна замовнику, повинна бути відшкодована підрядником у повному обсязі. Тобто це надає право замовнику подати позов про відшкодування не тільки реальної шкоди, а й упущеної вигоди. Крім того, передбачається можливість компенсації замовнику поряд з майновою шкодою й моральної. При цьому компенсація моральної шкоди не залежить не тільки від завданої підрядником майнової шкоди, а й зовсім від наявності у замовника майнової шкоди.

Підрядник повинен відшкодувати замовнику завдані збитки за свій відступ від умов договору чи допущені недоліки в роботі. Крім того, підрядник виплачує замовникові у разі допущення відступу від умов договору неустойку (пеню), якщо це передбачено умовами договору. Якщо підрядник одночасно порушив строки початку та здачі роботи, її етапу, то неустойка сплачується за кожне порушення.

У разі виявлення вад чи фальсифікації замовник має право за власним бажанням вимагати від суб'єкта господарської діяльності - підрядника безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк або відшкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати. Слід зауважити, що замовник має право пред'являти підряднику лише одну з наведених вимог. Окрім того, замовник повинен довести, що такі недоліки виникли до прийняття результату роботи або на підставі, що виникла до цього моменту.

При пред'явленні замовником вимоги про безоплатне усунення недоліків вони повинні бути усунуті протягом 14 днів або за згодою сторін в інший строк.

За кожний день усунення недоліків понад установлений строк (14 днів) замовникові виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості результату робіт. При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину обчислюється від дня видачі замовнику товару після усунення недоліків.

Статтею, що коментується також передбачено, що замовник має право вимагати зменшення ціни за виконану роботу, відшкодування витрат на усунення недоліків коштами замовника чи третіми особами, а також збитків, заподіяних замовнику його відмовою від виконання договору, які повинні задовольнятися в 10-денний строк із дня пред'явлення відповідної вимоги.

Замовник може висунути такі вимоги, якщо недоліки, виявлені протягом гарантійного строку, а у разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) — протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом шести місяців з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого договором.

Підрядник не несе відповідальності за недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого замовника чи внаслідок дії непереборної сили.

Замовник має право пред'явити підряднику вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного строку. Ця вимога може бути пред'явлена протягом установленого строку служби, а якщо такий не встановлено — протягом 10 років, якщо в роботі були виявлені істотні недоліки, допущені з вини підрядника, та вони можуть становити небезпеку для життя або здоров'я замовника та інших осіб. Такі вимоги можуть висувати замовник або його правонаступник. Якщо цю вимогу підрядник не задовольнив, то замовник або його правонаступник вправі зажадати або повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування витрат, понесених у зв'язку з усуненням недоліків самотужки чи за допомогою третіх осіб.

Підрядник несе відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю або майну замовника, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт або надання послуг незалежно від знання підрядником їх властивостей.

Стаття 873. Розмір плати за договором побутового підряду

1.  Вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо.

2. Робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.

Стаття, що коментується, надає право сторонам договору побутового підряду визначати вартість виконаних робіт самостійно за своїм погодженням, окрім випадків якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо. Таким чином, за договором підряду можуть застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. У випадку регулювання вартості конкретної роботи державними тарифами, вона не може перевищувати встановлені державою тарифи.

Як правило, робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. Але ця вимога не є безумовною. Так, за бажанням сторін замовник може виплатити аванс підряднику чи оплатити роботи повністю при укладенні договору. Підрядник не має права самостійно вимагати від замовника внесення будь-яких сум у рахунок оплати робіт. Однак при укладенні договору побутового підряду замовником оплачуються у повному обсязі: всі види послуг, робіт, які виконуються в присутності замовника, а також засобом самообслуговування; кінофотолабораторій і фотографій, підприємств із надання послуг урочистих подій та ритуальних послуг; із придбання, доставки чи пересилці подарунків, сувенірів та інших виробів тощо. Крім того, за послуги із виготовлення та ремонту меблів, ремонту та будівництва житлових та не житлових приміщень, виготовлення, крупного ремонту та обновлення взуття, швейних і трикотажних виробів замовник видає аванс у розмірі 50 відсотків вартості роботи, що виконує підрядник.

Розрахунки із замовниками за виконані роботи здійснюються у готівковій, безготівковій чи іншій формі відповідно до законодавства.

Порядок оплати вартості робіт визначається підрядником за погодженням із замовником. Як уже було вказано, він може передбачати повний розрахунок під час оформлення замовлення або часткову оплату з остаточним розрахунком під час отримання замовлення. В останньому випадку після кожної завершеної і сплаченої операції за виконані роботи замовнику видається розрахунковий документ.

Вартість роботи і матеріалів підрядника оплачується замовником за цінами, що діяли на день оформлення замовлення, якщо інше не передбачено умовами договору.

У разі надання підрядником на прохання замовника додаткових робіт, не передбачених замовленням, їх вартість оплачується замовником за цінами, що діяли на час оформлення замовлення на ці роботи.

Стаття 874. Правові наслідки нез'явлення замовника за одержанням роботи

1.  У разі нез'явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення замовника від її прийняття підрядник має право, письмово попередивши замовника, зі спливом двох місяців від дня такого попередження продати предмет договору побутового підряду за розумну ціну, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріуса на ім'я замовника.

2. Підрядник має право у випадках, визначених частиною першою цієї статті, замість продажу предмета договору побутового підряду притримати його або вимагати відшкодування.

У разі неявки замовника за отриманням виробу підрядник має право після визначеного договором терміну виконання замовлення і після письмового нагадування (з повідомленням), зі спливом двох місяців від дня такого попередження, реалізувати виріб у встановленому порядку. Кошти, отримані від реалізації, за вирахуванням сум, які належать підряднику (у тому числі витрат на повідомлення замовника про виконання замовлення, його зберігання і реалізацію), вносяться на депозит нотаріальної контори на ім'я замовника.

Скористатися зазначеним правом підрядник може, якщо він попередив замовника про готовність роботи до здачі та з моменту попередження повинне пройти два місяці, протягом яких замовник так і не з'явився за одержанням результату роботи.

При цьому, замовник, який отримав таким чином виручену суму, має право оспорити її розмір, посилаючись на те, що ціна була занижена та не відповідала «розумній ціні».

Стаття, що коментується, також надає підряднику альтернативне право у випадку, передбаченому ч.І, замість продажу предмета договору побутового підряду притримати його або вимагати відшкодування. Так, підрядник може вимагати від замовника відшкодування неустойки за прострочення прийняття результату робіт, витрат за зберігання речі, забезпечення їй належних умов зберігання та інших витрат, пов'язаних з цим.

Параграф 3. Будівельний підряд

Стаття 875. Договір будівельного підряду

1. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

2. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

3. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відносини, що складаються в процесі капітального будівництва, мають специфічний механізм правового регулювання, зумовлений насамперед особливостями капітального будівництва як діяльності, спрямованої на створення нових і реконструкцію старих основних фондів виробничого і невиробничого призначення. Роботи, виконувані на підставі договору підряду на капітальне будівництво, як правило, характеризуються тривалістю виробничого циклу, значними витратами і ведуть до створення або відновлення об'єктів нерухомості. Однак на відміну від ЦК 1963 р. ЦК України не передбачає самостійне регулювання договору підряду на капітальне будівництво, оскільки усі підрядні договори мають єдиний уніфікований режим правового регулювання.

Стаття, що коментується, суттєво відрізняється від аналогічної норми, яка була закріплена в ст. 353 ЦК 1963 р. Зміни, що відбулися в соціально-економічному ладі країни, внесли істотні корективи у взаємини між замовниками споруджуваних об'єктів і підрядниками, що виконують відповідні роботи. Обсяги будівельних робіт, здійснюваних за рахунок бюджетних коштів, особливо у сфері житлового будівництва, багаторазово скоротилися, а в деяких регіонах їх практично немає. Інвестиційні вкладення в галузі капітального будівництва носять в основному недержавний характер. З-під опіки держави в результаті приватизації вийшла більшість підприємств будівельної індустрії. Таким чином, уже до середини 90-х років у розглянутій сфері явно переважають приватновласницькі відносини, що потребують адекватного правового регулювання. Зазначена потреба була реалізована в ході зміни українського цивільного законодавства, зокрема з прийняттям ЦК створена, по суті, нова правова база відносин у галузі капітального будівництва.

Головними учасниками підрядного контракту є замовник і підрядник.

Замовник — це юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом, організовує проведення торгів (тендерів), укладає договори (контракти), контролює хід будівництва та здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи.

Підрядник — особа, яка укладає договір підряду (контракт) на будівництво (проектування) об'єктів, відповідно до визначених у ньому умов виконує передбачені договором підряду (контрактом) роботи та передає їх замовникові. Слід мати на увазі, що законодавство, що регулює окремі види договорів підряду на капітальне будівництво, визначає як підрядників лише юридичних осіб. Але це не позбавляє фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності виступати підрядниками у випадках, коли це прямо не заборонено законодавством. Обов'язковою умовою є отримання підрядником відповідної ліцензії, що передбачена Законом України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності».

Якщо ці сторони виступають єдиними учасниками контракту, останній носить двосторонній характер. Якщо крім замовника і підрядника в контракті беруть участь інші учасники будівництва (проектні організації, постачальники устаткування, субпідрядники тощо), контракт є багатостороннім.

При укладанні традиційних двосторонніх підрядних контрактів підрядник відповідає за виконання робіт, передбачених проектом будівництва і введення об'єкта в експлуатацію. При укладанні багатосторонніх контрактів окремі зобов'язання підрядника передаються іншим учасникам.

Замовником може виступати інвестор або на підставі його доручення інші фізичні чи юридичні особи. Замовник за умовами контракту є покупцем продукції, зробленої підрядником, контролює хід її створення, може виступати співвиконавцем контракту, виконуючи ряд виробничих функцій. Якщо замовник і інвестор є різними особами, функції замовника доручаються посередницьким, управлінським, консалтинговим та іншим подібним структурам. У такому випадку між інвестором і замовником повинне провадитися чітке розмежування повноважень. Замовник може передавати частину своїх функцій за контрактом іншій особі, що діє від імені замовника і представляє його інтереси у взаєминах з підрядником.

Організація-підрядник має право на договірних засадах доручати виконання окремих робіт іншим спеціалізованим організаціям. Останні називаються субпідрядними організаціями. У таких випадках підрядна організація, що уклала з замовником договір на будівництво всього об'єкта, виступає як генеральний підрядник. Взаємовідносини організацій — генеральних підрядників (генпідрядників) з субпідрядними організаціями (субпідрядниками), їхні права, обов'язки і відповідальність при укладанні та виконанні контрактів субпідряду на виконання окремих видів робіт для забезпечення введення в дію виробничих потужностей і споруд, а також житлових будинків та інших об'єктів соціального призначення можуть бути врегульовані відповідно до Положення про взаємовідносини організацій — генеральних підрядників з субпідрядними організаціями, затвердженого Науково-технічною радою Державного Комітету України у справах містобудування й архітектури 14 грудня 1994 р., яке має рекомендаційний характер.

Предметом договору будівельного підряду є проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцем знаходження об'єкта.

Нове будівництво (новобудова) — це будівництво підприємств, будівель і споруд, яке здійснюється на нових майданчиках на підставі знов затвердженої проектно-кошторисної документації. Розширення --це здійснюване за новим проектом будівництво других і наступних черг діючих підприємств, додаткових виробничих комплексів і виробів, а також нових або розширення діючих цехів. Реконструкція (технічне переоснащення) — проведення відповідно до плану технічного розвитку об'єднань (підприємств) комплексу заходів (без розширення виробничих площ) щодо підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва, агрегатів, установок шляхом запровадження нової техніки, технології, заміни устаткування тощо.

У 1993 р. Науково-технічна Рада Міністерства України у справах будівництва й архітектури розробила Положення «Про підрядні контракти в будівництві», яке розроблено з урахуванням вітчизняного і закордонного досвіду й особливостей ринкових відносин у цій галузі. Воно має рекомендаційний характер, але оскільки воно детально регламентує відносини підряду в будівництві, доцільність його врахування не викликає сумнівів.

Стаття 876. Право власності на об'єкт будівництва

1. Власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник.

Відповідно до ч. З ст. 875 ЦК до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. За договором підряду підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839 ЦК). Відповідно і ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал (ст. 842 ЦК). Тому цілком логічним є визнання власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові підрядника.

Слід особливо зазначити, що питання про перехід права власності має значення не тільки при застосуванні правил переходу ризиків, а й правил накладення арешту та звернення стягнення на майно боржника, відповідальності його перед третіми особами та ін.

Стаття 877. Проектно-кошторисна документація

1. Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

2.  Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

3.  Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

4.  Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

У зв'язку з тим, що за договором будівельного підряду підрядник повинен виконати, як правило, великий обсяг будівельних робіт, параметри яких задані технічною документацією, закон надає великого значення тому, як повинні будуватися взаємини сторін у зв'язку з підготовкою, уточненням і зміною технічної документації. Питання про підготовку технічної документації виникає тоді, коли при укладенні договору будівельного підряду малося лише техніко-економічне обґрунтування будівництва, на основі якого повинна бути розроблена проектна документація, або коли технічний проект будівництва вимагає уточнення в робочій документації (так зване двостадійне проектування). У цих випадках при укладанні договору повинні бути чітко визначені склад і зміст технічної документації, а також повинно бути передбачено, яка зі сторін і в який термін має надати відповідну документацію (ч. 2 ст. 877 ЦК).

Розробка ТЕО (техніко-економічного обґрунтування будівництва) виконується найчастіше організацією, що проектує будівництво, і є підставою для складання робочої документації, що залежно від умов договору готується однією зі сторін договору, але в усіх випадках підлягає узгодженню з замовником; при покладанні проектування на підрядника замовник в обумовленими сторонами строк повинен передати вихідні дані для проектування, вихідні дані з устаткування, завдання на проектування, рішення про узгодження місця розташування об'єкта, технічні умови на підключення об'єкта до мереж і комунікацій та інші дані, необхідні для розробки проектної документації.

Незалежно від того, хто — замовник чи підрядник — готує технічну документацію, а також кошторис, обидва ці документа підлягають обов'язковому узгодженню сторонами і після цього залишаються, як правило, незмінними до завершення будівництва. Підрядник має здійснювати будівництво і пов'язані з ним роботи відповідно до технічної документації, що визначає обсяг, зміст робіт і інші пропоновані до них вимоги, із кошторисом, що визначає ціну робіт. Передбачається, що технічною документацією охоплюється весь комплекс робіт з будівництва, а в погодженої сторонами кошторису враховані витрати на всі необхідні роботи.

Розробка такої документації здійснюється на підставі договору підряду на проектні, пошукові, дослідно-конструкторські, науково-дослідні та технологічні роботи (детальніше про ці договори див. § 4 Глави 61 ЦК, Главу 62 ЦК).

Нерідкі, однак, випадки, коли в ході будівництва виявляються не враховані в технічній документації роботи й у зв'язку з цим виникає необхідність проведення додаткових робіт і збільшення кошторисної вартості будівництва. Варто підкреслити, що закон не ставить наслідки даної обставини в залежність від того, ким готувалася технічна документація.

Виявивши необхідність проведення додаткових робіт, не врахованих у технічній документації, підрядник повинен негайно інформувати про це замовника і чекати від нього вказівок. Через те, що такому повідомленню надається важливе юридичне значення, у договорі будівельного підряду звичайно зазначається, що воно передається у письмовій формі уповноваженій посадовій особі замовника.

Замовник повинен прямо висловити свою згоду на виробництво підрядником цих робіт і відповідне збільшення кошторисної вартості будівництва. Якщо замовник протягом розумного терміну не відповість на повідомлення підрядника, останній зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, викликаних простоєм, на рахунок замовника. Підрядник, що не виконав даний обов'язок, так само як і підрядник, що не повідомив замовника про виявлення неврахованих робіт, але виконав їх, позбавляється права вимагати від замовника оплати виконаних ним додаткових робіт і відшкодування викликаних цим збитків. Якщо, однак, він зуміє довести необхідність негайних дій в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим що (зупинення робіт могло призвести до загибелі чи ушкодження об'єкта будівництва, замовник не може відмовитися від оплати цих робіт. У свою чергу, замовнику надається можливість звільнитися від відшкодування збитків, викликаних простоєм підрядника у зв'язку із зупиненням робіт, якщо він доведе відсутність необхідності в проведенні додаткових робіт.

Технічна документація і кошторис повинні відповідати вимогам нормативних документів, що регулюють будівництво, і договору будівельного підряду, який укладається. У систему нормативних документів входять Закони України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р., «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 р., указ Президента України «Про пріоритетні завдання у сфері містобудування» від 13 травня 1997 р., постанови Кабінету Міністрів у галузі містобудування та житлово-комунального господарства, нормативні акти, Державні будівельні норми України (ДБН), які затверджені Держбудом України, збірники норм із проектування, будівельні норми, які затверджені в межах їхньої компетенції місцевими органами управління (так, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 18 квітня 2000 р. було затверджено Положення про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих і прибудованих приміщень в м. Одесі, яке є частиною комплексу місцевих містобудівних нормативів м. Одеси і розроблено відповідно до вимог Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», Правил забудови м. Одеси, затверджених рішенням міської ради від 9 грудня 1999 р.).

Стаття 878. Внесення змін до проектно-кошторисної документації

1.  Замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором.

2. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Вважаючи погоджену сторонами проектно-кошторисну документацію в принципі незмінною до закінчення будівництва, законодавець, однак, враховує, що в період дії договору в сторін може виникнути об'єктивна потреба в її перегляді. Необхідність у цьому може бути зумовлена різними причинами, зокрема удосконаленням окремих проектних рішень, зміною конкретних потреб замовника, вимогами уповноважених державних органів, непередбаченим зростанням цін на будівельні матеріали і конструкції і т.д.

Замовник стосовно цього знаходиться в більш привілейованому стані оскільки йому надається можливість вносити зміни в технічну документацію без будь-яких посилань на незалежні від нього обставини. Він може зробити це і за своїм розсудом, але за умови, що викликані цим додаткові роботи з вартості не перевищують 10% зазначеної в кошторисі загальної вартості будівництва і не змінюють характеру передбачених у договорі будівельного підряду робіт. Якщо зазначену умову замовником дотримано, підрядник не вправі відмовитися від проведення додаткових робіт, викликаних зміною технічної документації. Зрозуміло, всі додаткові роботи повинні бути оплачені замовником у порядку, установленому договором.

Що стосується підрядника, то він вправі вимагати лише зміни кошторису у випадках, передбачених ст. 844 ЦК, але не технічної документації. У технічну документацію підрядник без узгодження з замовником не може вносити ніяких, навіть незначних, змін.

У договорі встановлюється порядок і строк узгодження додаткового кошторису у випадку змін, внесених у технічну документацію після прийняття її впровадження робіт виконавцем.

Вимога підрядника про перегляд кошторису повинна бути належним чином мотивована і представлена для узгодження з замовником у письмовій формі в строк, обумовлений договором.

Витрати повинні бути технічно й економічно обґрунтовані, виходячи з оптимальної витрати ресурсів, раціонального використання навколишнього середовища, правильного і достовірного визначення вартості змін і доповнень до раніше виданої технічної документації.

У тому випадку, коли пропоновані замовником зміни технічної документації викликають необхідність виконання великих за обсягом додаткових робіт або змінюють сам характер передбачених договором робіт, дане питання підлягає обов'язковому узгодженню з підрядником. Якщо підрядник готовий узятися за виконання нових робіт, сторони погоджують додатковий кошторис і вносять у договір будівельного підряду інші необхідні зміни.

Однак, якщо ці зміни зумовлюють подовження термінів виконання робіт, замовник зобов'язаний продовжити і строк контракту. Замовник також має право на внесення в процесі будівництва змін і доповнень у проектну документацію та обсяги робіт.

Стаття 879. Забезпечення будівництва та оплата робіт

1.  Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

2.  Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт.

3.  У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою.

4.  Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

5. У разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об'єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором.

6. У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов'язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов'язані з консервацією.

За загальним правилом обов'язок надати матеріали (включаючи деталі, конструкції), а також устаткування може бути покладена договором на кожну зі сторін. Відповідна умова не належить до істотних, оскільки ст. 879 ЦК містить визначену презумпцію з цього приводу. Вона виходить з того, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається в повному обсязі на підрядника, одночасно допускаючи встановлення в договорі іншого: покладання відповідного обов'язку на замовника, цілком чи частково.

Статтею, що коментується, більш повно, ніж це зроблено в загальних положеннях про підряд, урегульоване питання про відповідальність за неналежну якість призначених для будівництва матеріалів, включаючи деталі, конструкції і устаткування. Така відповідальність покладена на сторону, що їх надала, й може настати, якщо виявилася неможливість використовувати надані стороною матеріали й устаткування без погіршення якості результату робіт. Звільнення від відповідальності може настати, якщо сторона, на яку мала бути покладена відповідальність, зможе довести, що наявною була неможливість виконання, що виникла з обставин, за які відповідає контрагент.

Для перевірки якості використовуваних у будівництві матеріалів і конструкцій підрядник звичайно здійснює вхідний контроль. Спеціальний структурний підрозділ підрядника проводить контроль якості всіх прибулих на будівельну площадку і використовуваних матеріалів і конструкцій; складає акти приймання і висуває претензії при порушенні вимог із якості. Тому підрядник, зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого їм матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт.

Коли договором на замовника покладене забезпечення матеріалами й устаткуванням, підрядник, знайшовши при перевірці порушення якості і комплектності поставленого, повинен запропонувати замовнику зробити заміну отриманих ним матеріалів і устаткування, приймаючи тимчасово на відповідальне збереження неякісні предмети постачання. Якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить указівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду, оплати виконаної частини робіт та право на відшкодування збитків (див. ч. 1 ст. 848, 855 і коментар до них, ч.З ст. 879 ЦК).

Замовник при будівельному підряді несе загальну для всіх договорів підрядного типу зобов'язання сплатити встановлену договором ціну. Допускаючи оплату робіт замовником у розмірі відповідно до кошторису, стаття дає змогу робити розрахунки в ході будівництва, а також після повного завершення робіт за договором. Розрахунки можуть здійснюватися за конструктивними елементами, за виконані окремі види робіт і послуги, по етапах і після завершення всіх робіт, з урахуванням усунення зауважень, отриманих щодо якості виконаних робіт. Остаточний розрахунок провадиться замовником після виконання всіх робіт за договором, включаючи усунення дефектів, виявлених у процесі приймання об'єкта, з урахуванням раніше перерахованих підряднику коштів. Договором може бути передбачене надання замовнику авансу (ч.2 ст.854 ЦК).

Розрахунки в будівництві між підрядником і замовником здійснюються через банки, в яких відкриті рахунки сторін договору. Оплата будівельних робіт може бути за рахунок власних фінансових ресурсів і внутрішньогосподарських резервів інвестора (прибутку, амортизаційних відрахувань, грошових нагромаджень і заощаджень громадян), а також отриманих кредитів. Фінансування капітальних вкладень може провадитися як за рахунок одного, так і кількох інвесторів.

Оскільки до здачі замовнику предмет підряду є власністю підрядника (ст. 876 ЦК), він не має права вимагати від замовника плати за роботу або оплати витрат, якщо інше не встановлено договором. Це пов'язано з правилами розподілу ризику випадкової загибелі речі за договором підряду на капітальне будівництво (ст. 880 ЦК).

Статтею, що коментується, передбачені підстави та наслідки консервації будівництва. Консервація об'єкта будівництва може викликатися як рішеннями компетентних державних органів, наприклад, при порушенні вимог екологічної безпеки, так і неможливістю продовжити будівництво з інших причин, у тому числі — внаслідок відсутності фінансування.

Норма, присвячена консервації, носить імперативний характер. Вона покладає на замовника зобов'язання сплатити підрядникові в повному обсязі роботи, виконані до моменту консервації, а також відшкодувати збитки, які викликані необхідністю припинення робіт та консервації будівництва. Підрядник не набуває права на компенсацію збитків, якщо консервація сталася із незалежних від сторін обставин. Консервація звичайно оформлюється спеціальною угодою сторін. При цьому може бути доцільним, поряд з іншим, закріпити зобов'язання підрядника після відміни консервації поновити договір на попередніх чи інших умовах. Така можливість є у сторін, оскільки ЦК не містить норм, які пов'язують консервацію з обов'язковим припиненням договірних правовідносин сторін.

Стаття 880. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта будівництва до його прийняття замовником несе підрядник, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника.

Стаття, що коментується, вводить для будівельного підряду загальне правило: ризик випадкової загибелі (ушкодження) об'єкта будівництва, що настав до здачі об'єкта підрядником замовнику, покладається на підрядника. Це пов'язано з встановленням ст. 876 ЦК загального правила, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник (див. коментар до вказаної статті).

Замовник відшкодовує збиток від ризику тільки у випадках, коли він передав для будівництва неякісні матеріали, устаткування, конструкції, давав помилкові вказівки підряднику, про що його підрядник попереджав (див. коментар до ст. 848 ЦК). Передаючи підрядникові обов'язок із забезпечення будівництва всім необхідним (ст. 837 ЦК), замовник від несення негативних наслідків такого ризику звільняється, крім виняткових випадків — помилкових указівок з його боку в процесі будівництва, оскільки ризик підрядника в цих випадках зростає.

Стаття 881. Обов'язок підрядника страхувати об'єкт будівництва

1. Підрядник зобов'язаний укласти договір страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Сторона, на яку покладається обов'язок щодо страхування, має надати другій стороні в порядку, встановленому договором, докази укладення нею договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики.

2.  Недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з вини підрядника (або субпідрядника), мають бути усунені підрядником за його рахунок.

3. Замовник має право з метою здійснення контролю та нагляду за будівництвом і прийняття від свого Імені відповідних рішень укласти договір про надання такого виду послуг із спеціалізованою організацією або спеціалістом. У цьому разі в договорі будівельного підряду визначаються функції та повноваження такого спеціаліста.

Стаття, що коментується дозволяє сторонам договору визначити обов'язок однієї зі сторін страхувати ризики від випадкових ушкоджень об'єкта будівництва, окремих етапів чи комплексів (які є закінченим будівництвом відповідно до умов договору), шкоди, заподіяної іншим особам, а також умови такого страхування. Якщо така умова не передбачена договором цей обов'язок покладається на підрядника, що цілком природно, оскільки він несе ризик випадкової загибелі предмета підряду до його передачі замовнику (ст. 880 ЦК). Відповідно на стороні, що укладає договір страхування, лежить обов'язок повідомити іншу сторону про укладення останнього та обов'язок ознайомити її з цим договором.

Страхування в будівельному підряді має свої обмеження в часі: воно припиняється разом з припиненням самого договору, що пов'язує замовника та підрядника, оскільки у вказаний момент сторона, на яку покладається обов'язок страхування, втрачає застрахований нею інтерес. Це дає підстави розглядати відповідні зобов'язання як страхування на період будівництва.

У підрядному договорі, в якому передбачена необхідність страхування, звичайно вказуються його види, страхові ризики, страхова сума, строки страхування.

Право замовника здійснювати контроль і нагляд за ходом і якістю виконуваних робіт, дотриманням термінів їх виконання, якістю наданих підрядником матеріалів, а також правильністю використання підрядником матеріалів замовника нерідко виступає одночасно й як його обов'язок. Так, якщо об'єкт будується на основі оригінального архітектурного проекту, замовник зобов'язаний укласти з архітектором договір на здійснення авторського нагляду за будівництвом об'єкта (ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність»). Технічний нагляд за будівництвом здійснюється в усіх випадках, коли будівництво ведеться за рахунок бюджетних коштів і т.д. У такій ситуації замовник повинен виявляти особливу уважність, тому що підрядник, що неналежним чином виконав роботи, може згодом послатися на те, що поява недоліків і їхнє неусунення зумовлені тим, що замовник не здійснював належного контролю і нагляду за виконанням робіт.

Стаття 882. Передання та прийняття робіт

1.  Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, — етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

2.  Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

3.  Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

4. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

5. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

6. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Приймання виконаних робіт здійснюється в порядку, встановленому законом і договором будівельного підряду. У тих випадках, коли замовником за договором виступала державна організація або будівництво велося цілком або частково за рахунок бюджетних асигнувань, здавання-прийняття робіт провадиться в два етапи: спочатку об'єкт приймається робочою комісією, сформованою замовником і підрядником за участі проектувальника і представників уповноважених державних органів, а потім — державною приймальною комісією, склад і рівень якої визначається залежно від кошторисної вартості будівництва і призначення об'єкта. Якщо ж будівництво велося за рахунок приватних джерел фінансування, приймання може провадитися в один етап з обов'язковою участю представників уповноважених державних органів І органів місцевого самоврядування.

Обов'язок із організації і проведення приймання результату робіт покладається на замовника, якщо інше не передбачено договором. Замовник повинен забезпечити участь у приймальній комісії представників відповідних органів і зацікавлених організацій, виділити обслуговуючий персонал, забезпечити об'єкт необхідною енергією, сировиною, паливом і т.п. Усе це замовник робить за свій власний рахунок, якщо інше не передбачено в договорі. Приймання закінченого будівельного об'єкта повинні бути організовані замовником у гранично короткий термін після одержання від підрядника повідомлення про готовність результатів будівельних робіт до здачі. Прострочення замовника з приймання об'єкта, по-перше, переносить на нього ризик випадкової загибелі результату робіт і, по-друге, дає підряднику право вимагати відшкодування понесених збитків.

У договорі сторони можуть узгодити окремі стадії приймання (готовність будівельно-монтажних робіт, устаткування після випробувань, пусконалагоджувальних робіт і ін.); визначати зобов'язання сторін про забезпечення належних умов для проведення приймання-здачі робіт, випробування устаткування. Якщо приймально-здавальні випробування вимагають координації учасників чи присутності представників виготовлювачів технологічного устаткування, підрядник подає програму іспитів.

Здавання-прийняття об'єкта будівництва оформляється спеціальним актом, що підписується сторонами, а також представниками уповноважених державних органів. Відмова сторони від підписання акта про приймання не виключає оформлення здачі об'єкта. Про це в акті робиться особлива позначка й акт підписується іншою стороною. Такий однобічний акт здачі чи приймання результату роботи має юридичну чинність доти і стільки, доки й оскільки за позовом другої сторони він не визнаний судом недійсним. Рішення суду залежить від того, чи визнає суд мотиви відмови від підписання акта обґрунтованими чи ні.

Із моменту приймання об'єкта за актом замовником він переходить у його володіння і розпорядження. Замовник бере на себе ризик можливого руйнування чи ушкодження прийнятого об'єкта. Однак підрядник після оформлення акта приймання, а в необхідних випадках — після ствердження акта у встановленому порядку, не звільняється від виконання договірних зобов'язань, що не були ним належним чином виконані. Тому замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Стаття 883. Відповідальність підрядника

1. Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

2. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

3.  Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

Стаття, що коментується, встановлює відповідальність підрядника за якість робіт, підкреслюючи значення якісних показників у будівництві. Мається на увазі відповідальність за виконання робіт із відступом від проекту, прийнятого до виробництва, кошторису, а також будівельних норм і правил, що діють на момент виконання окремих видів робіт.

Стаття також установлює санкції, які повинні стимулювати належне виконання зобов'язань підрядником і які забезпечують майнові інтереси замовника при недотриманні підрядником вимог щодо якості. Неустойка має штрафний характер. Випадки застосування санкцій у кожному конкретному випадку повинні бути передбачені в договорі.

Закон України (дію якого зупинено на 2002 р. згідно із Законом від 20 грудня 2001 р.) «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» визначає загальні правові засади майнової відповідальності за недотримання встановлених умовами договору підряду (контракту) строків завершення виконання робіт на будівництві об'єктів та здійснення розрахунків за них і спрямований на посилення договірної дисципліни та відповідальності за цільове та ефективне використання коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій.

Майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов, визначених у ст.ст. 4 і 5 вказаного Закону та іншими законами. Законом також передбачені інші особливості відповідальності сторін за договором підряду на капітальне будівництво, якщо воно здійснюється за рахунок коштів держави.

Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14 жовтня 1994 р. встановлює адміністративно-правову відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій усіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівною та іншою проектною документацією, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.

Стаття 884. Гарантії якості у договорі будівельного підряду

1. Підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

2.  Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

3. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник.

4.  У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

5.  Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку.

Підрядник гарантує виконання робіт у повному обсязі, якість виконання робіт відповідно до проектної документації, своєчасне усунення недоліків і дефектів, виявлених у процесі будівництва, приймання робіт і в період гарантійного терміну експлуатації об'єкта, а також нормальне функціонування об'єкта, інженерних систем і устаткування, але за умови правильної експлуатації замовником побудованих об'єктів. Тягар доведення цього лежить на підряднику.

При виявленні в побудованому підрядником об'єкті недоліків, що знижують його якість чи заважають використовувати результат робіт за його прямим призначенням, настає відповідальність за неналежну якість робіт. Цей вид відповідальності підрядника в будівельному підряді в основних рисах збігається з аналогічним видом відповідальності у звичайному підряді. Наявні особливості стосуються порівняно окремих моментів і зводяться до наступного.

По-перше, як і при звичайному підряді, підрядник несе відповідальність за недоліки об'єкта, виявлені в межах гарантійного терміну. При цьому додатково підкреслюється, що замовник повинен заявити про недоліки в розумний термін після їхнього виявлення, що гарантійний термін переривається на той час, коли об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник, і що за згодою сторін установлений законом гарантійний термін може бути збільшений.

По-друге, якщо на результат робіт гарантійний термін не встановлений, вимоги, пов'язані з недоліками будівельного об'єкта, можуть бути пред'явлені при виявленні недоліків у межах десяти років із дня передачі об'єкта замовнику.

По-третє, підрядник може бути звільнений від відповідальності, якщо доведе, що недоліки об'єкта відбулися внаслідок нормального зношення об'єкта чи його частин, неправильної його експлуатації чи неправильності інструкцій з його експлуатації, розроблених самим замовником чи притягнутими ним третіми особами, а також неналежного ремонту об'єкта, зробленого силами замовника чи притягнутими їм третіми особами.

ЦК передбачає можливість замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної в кошторисі, після закінчення гарантійного строку. Однак таке право підрядника має бути прямо передбачено в договорі.

Стаття 885. Усунення недоліків за рахунок замовника

1. Договором будівельного підряду може бути передбачений обов'язок підрядника усувати на вимогу замовника та за його рахунок недоліки, за які підрядник не відповідає.

Підрядник має право відмовитися від виконання цього обов'язку, якщо усунення недоліків не пов'язане безпосередньо з предметом договору або не може бути здійснене підрядником з незалежних від нього причин.

У договір будівельного підряду може бути включена умова про те, що підрядник на вимогу замовника і за його рахунок зобов'язується усувати такі недоліки, за які він відповідальності не несе. Наприклад, підрядник не відповідає за дефекти робіт, зумовлені прихованими недоліками наданих замовником матеріалів. Але договором будівельного підряду може бути передбачено, що підрядник на прохання замовника і за умови оплати останнім додаткових робіт бере на себе обов'язок усувати і ці недоліки. Якщо подібна умова включена в договір, підрядник може відмовитися від виконання обов'язку щодо усунення таких недоліків тільки тоді, коли доведе, що їхнє усунення не пов'язане безпосередньо з предметом договору або не може бути здійснене підрядником з незалежних від нього причин.

Стаття 886. Відповідальність замовника

1. У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором підряду на капітальне будівництво відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (пеню) передбачену договором, а також відшкодовує збитки, у сумі, не покритою неустойкою, що виразилися у зроблених іншою стороною витратах, у втраті чи ушкодженні її майна.

П. З ст.2 Закону України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» встановлено, що у разі недотримання зобов'язання щодо стягнення неустойки, сума неустойки (пені), що не була стягнена в установленому порядку з винної сторони за порушення умов договору підряду (контракту), стягується за рішенням господарського суду до державного бюджету як зі сторони, яка не заявила ці вимоги, так і з сторони, що не виконала договірних зобов'язань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі порушення з вини замовника передбачених договором підряду (контрактом) строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи (послуги) замовник сплачує підрядникові за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1,5 рази. Якщо в цей період облікова ставка Національного банку України змінювалася, розмір неустойки (пені) обчислюється пропорційно цим змінам.

Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом ЗО календарних днів після закінчення встановленого строку платежу, підрядник має право припинити виконання робіт, але не раніше як через 10 календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більш як на 90 календарних днів підрядник має право розірвати договір підряду (контракт) відповідно до умов договору (контракту) і вимагати сплати неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих розірванням договору підряду (контракту) в частині, не покритій неустойкою (пенею).

Параграф 4. Підряд на проектні та пошукові роботи

Стаття 887. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт

1. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

2. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Договір на виконання проектних і пошукових робіт укладається між замовником і підрядником (або провідною проектною організацією як генпідрядником). Він є консенсуальним, двостороннім і платним.

У визначенні даного договору індивідуалізація його як різновиду договору підряду виявляється у характері цих робіт та в їх результаті. Мається на увазі, що роботи є проектними та пошуковими, а їх результатом є відповідні документи, зокрема розроблена технічна документація. При цьому роботи виконуються за завданням замовника, який зобов'язується прийняти та сплатити результат робіт.

Предметом договору є передусім проектно-кошторисна документація — техніко-економічні обґрунтування (техніко-економічні розрахунки), проекти, робочі проекти, дослідні рекомендації, робоча документація на будівництво нових, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств, будов, споруд, а також закінчені інженерні дослідження для розробки проектно-кошторисної документації на будівництво об'єктів, проекти організації будівництва та проекти виконання робіт тощо.

Проектування може також виконуватися громадянами, що мають статус підприємця і відповідну ліцензію.

Замовником можуть бути інвестори, будівельні організації, юридичні і фізичні особи, здатні забезпечити оплату науково-дослідних,  проектних, дослідно-конструкторських, технологічних робіт на погоджених у договорі умовах.

Договір підряду на виконання проектних і пошукових робіт безпосередньо пов'язаний зі сферою будівництва. Проведення пошукових робіт і розробка технічної документації є початком будівництва будь-якого капітального об'єкта й є його обов'язковими умовами. Договір будівельного підряду об'єкта може укладатися як при наявності затвердженої у встановленому порядку документації, так і при її відсутності. Пошукові роботи —це необхідна передумова і складова частина проектування (дослідження місця будівництва, складання рекомендацій для найбільш раціонального розміщення запроектованих об'єктів тощо). До складу проектування входять також проекти організації будівництва і проекти провадження робіт.

Склад проектної документації, технічні вимоги до неї, порядок її узгодження і затвердження визначаються численними підзаконними нормативними актами. Так, склад проектно-кошторисної документації на капітальний та поточний ремонт житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою і визначення вартості розробки зазначеної документації визначається у відповідності з «Інструкцією про склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт жилих будівель», «Інструкцією про порядок проведення ремонту та утримання об'єктів міського благоустрою», затвердженою наказом Держжитлокомунгоспу України від 24 грудня 1992 та іншими нормативними документами з питань розробки документації на ремонтні роботи.

Розробка кошторисної документації на ці роботи провадиться згідно з Державними будівельними нормами (ДБН ІУ-16-98, частини І, II) та доповненнями до них, а також вищенаведеними нормативними матеріалами, які діють у частині тих положень, що не суперечать ДБН ІУ-16-98.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 серпня 2000 р. «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва» встановлені основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Стосовно будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці норми носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом. Правила поширюються на підрядний, господарський та змішаний способи здійснення будівництва. Його норми можуть застосовуватися для визначення вартості ремонтно-будівельних робіт, які здійснюються на будовах (об'єктах) промислового та іншого призначення, з урахуванням відповідних галузевих та технологічних особливостей. Рішення з цього питання приймаються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з Держбудом.

Проектування може здійснюватися за дві стадії (технічний проект, робочі креслення) або за одну стадію (техноробочий проект — технічний проект, поєднаний з робочими кресленнями).

Ціна договору підряду на виконання проектних і (або) пошукових робіт найчастіше набуває форму кошторису, що містить постатейний перелік витрат підрядника на виконання робіт.

Як у будь-якому підрядному договорі, у договорі на виконання проектних і пошукових робіт сторонами є замовник і підрядник.

Підрядником щодо виготовлення проектно-кошторисної документації в усіх випадках є проектна (пошукова) організація, для якої така робота становить зміст виробничої діяльності. Якщо при виконанні робіт застосовується система генерального підряду, то генеральний підрядник (провідна проектна організація) здійснює функції замовника щодо виконання певного обсягу робіт, який передається іншій проектній організації на підставі окремого договору. Правовий статус проектної організації, як правило, визначається нормативним актом та її статутом.

Особливості проектно-пошукових робіт припускають участь у них спеціалізованих організацій для розробки різних технічних питань. Тому в них підрядником виступає особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності і має ліцензію на здійснення таких видів робіт (ст. 9 Закону України «Про ліцензування окремих видів підприємницької діяльності») від 1 червня 2000 р. При здійсненні проектування за цим договором підрядником виступає проектна організація, що має ліцензію на здійснення відповідної проектно-кошторисної діяльності.

При незначних обсягах проектних робіт та їх невеликій вартості замовник подає підрядникові — проектній організації — письмову заявку з гарантією оплати, і на цій підставі підрядник починає виконувати роботи. У договорі зазначаються строк і вартість виконання робіт, а у тих випадках, коли виконання передбачених договором робіт виходить за межі календарного року, в договорі також встановлюються обсяги і вартість робіт на перший рік.

Якщо підрядник не виконує всі роботи самостійно, а залучаються інші спеціалізовані організаци, то використовується складна структура договірних робіт, якою охоплюється замовник, генеральний підрядник (головна підрядна організація), а також субпідрядник. Генеральний підрядник (головна проектна організація) здійснює функції замовника щодо виконання визначеного обсягу робіт, які передаються іншій проектній організації на підставі окремого договору, або може бути укладений багатосторонній договір з розподілом між його сторонами прав, обов'язків, і встановленням основ і меж відповідальності його учасників.

Стаття 888. Вихідні дані для проведення проектних та пошукових робіт

1. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

2.  Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

До основних обов'язків замовника належить насамперед обов'язок передати підряднику завдання на проектування, а також вихідні дані, необхідні для складання технічної документації. У завданні замовника визначається предмет майбутніх робіт, у тому числі основні вимоги до його якості. Оскільки для складання завдання вимагаються спеціальні знання, замовник може доручити його підготовку іншим особам, включаючи і самого підрядника. В останньому випадку завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його утвердження замовником.

Склад завдання на проектування встановлюється сторонами з урахуванням специфіки і виду будівництва. Разом із завданням видаються вихідні матеріали, у тому числі обґрунтування інвестицій будівництва об'єкта, відвід земельної ділянки, відповідно оформлений. Названі документи повинні відповідати певним вимогам. Цей порядок призначено для застосування замовниками (інвесторами), органами державного управління і нагляду, підприємствами, організаціями, об'єднаннями, іншими юридичними і фізичними особами — всіма учасниками інвестиційного процесу.

До договору додаються як його невід'ємна частина кошторис на передбачені договором проектно-пошукові роботи, довідка замовника про забезпечення фінансування цих робіт, графік строків надання замовником необхідних для проектування вихідних даних і строків закінчення передбачених договорами робіт і в необхідних випадках документ про особливі умови виконання проектних робіт, а також додається завдання на проектування.

Стаття 889. Обов'язки замовника

1. Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт:

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;

2)  використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;

3)  надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;

4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

5)  відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

6)  залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

Замовник зобов'язаний оплатити роботу підрядника в порядку, установленому договором, а також відшкодувати підряднику додаткові витрати, викликані зміною вихідних даних для виконання проектних і (чи) дослідних робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника. Якщо порядок оплати договором не визначений, замовник повинен сплатити підряднику обговорену договором ціну цілком після завершення всіх робіт, а у випадку, коли договір передбачає окремі етапи робіт,— після завершення окремих етапів.

Як і підрядник, замовник не може передавати технічну документацію третім особам, а також розголошувати дані, що містяться в ній, без згоди підрядника. За загальним правилом, він повинен використовувати отриману від підрядника технічну документацію тільки з метою, передбаченою договором. Звичайно права замовника в частині використання технічної документації обмежуються можливістю її застосування при будівництві конкретного об'єкта. Однак договором можуть бути передбачені і більш широкі права замовника, зокрема можливість тиражування технічної документації, що звичайно погоджується з розміром оплати.

Замовник зобов'язаний сприяти підряднику у виконанні проектних і пошукових робіт в обсязі і на умовах, передбачених договором. Сприяння замовника може виражатися в наданні підряднику діючої нормативно-технічної документації (що, наприклад, актуально, коли підрядником виступає іноземна проектна організація), виділенні своїх фахівців, яких підрядник включає в групу проектування, передачі підряднику додаткових вихідних даних, необхідних для складання технічної документації і т.п. Однією з форм сприяння є й участь замовника разом з підрядником в узгодженні готової технічної документації з відповідними державними органами й органами місцевого самоуправління.

Нарешті, замовник зобов'язаний залучити підрядника до участі в справі за позовом, пред'явленим до замовника третьою особою у зв'язку з недоліками складеної технічної документації чи виконаних дослідних робіт. Подібна ситуація виникає звичайно тоді, коли замовником за договором підряду на виконання проектних і (чи) дослідницьких робіт виступає особа, що одночасно є підрядником за договором будівельного підряду. Така особа відповідає перед замовником будівельних робіт за будь-які недоліки побудованого об'єкта, включаючи і ті, що зумовлені недоліками проектної документації чи даних дослідних робіт. Відшкодувавши відповідні збитки своєму замовнику, підрядник за договором будівельного підряду вправі пред'явити регресний позов до проектувальника чи дослідника. Тому підрядник за договором на виконання проектних і (чи) пошукових робіт прямо зацікавлений у тому, щоб узяти участь у суперечці між його замовником і третьою особою і довести, що технічна документація і дані пошукових робіт не мають приписуваних їм недоліків.

Незалучення замовником підрядника до участі у справі звільняє підрядника від відповідальності перед замовником, якщо підрядник доведе, що, взявши участь у справі, він міг би запобігти стягнення з замовника чи збитків від застосування до нього інших санкцій, пов'язаних із недоліками технічної чи документації даних дослідних робіт. Навпаки, підрядник, притягнутий до участі у справі, але не взяв у ньому участі, позбавляється права доводити неправильність ведення справи замовником.

Порядок здійснення замовником інших названих у ст. 889 ЦК обов'язків звичайно конкретизується в договорі з урахуванням особливостей проектування, яке виконується.

Відповідно до договору на виконання проектних і пошукових робіт на замовника покладається обов'язок забезпечити підрядникові можливість виконання робіт у строки, передбачені договором, а також у визначеному обсязі надати підрядній організації необхідні для проектування вихідні дані.

Якщо договір передбачає виконання розвідувальних робіт, у разі потреби замовник також зобов'язаний надати підрядникові робочу силу, будівельні матеріали, транспортні засоби, приміщення для зберігання інструментів і матеріалів. Ці послуги надаються за договірними цінами. У тому разі, коли проектні роботи виконуються на місці будівництва, замовник має безоплатно надати робочі приміщення, а також з оплатою у встановлених розмірах житлові приміщення для розміщення проектувальників.

На замовника покладається обов'язок одержання відповідних документів про відчуження і відведення земельних ділянок, а також оформлення права проведення вирубок лісу під час виконання пошукових робіт (у тому числі й одержання відповідних документів).

Стаття 890. Обов'язки підрядника

1. Підрядник зобов'язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності — також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

5)  гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Виконання підрядником обов'язку починається з того, що він отримує від замовника завдання (завдання на проектування та/або проведення пошукових робіт), а також інші необхідні дані, що мають бути надані для виконання відповідних робіт. До обов'язків підрядника належать насамперед виконання робіт у відповідності до завдання на проектування та договором і виконати проектні роботи в межах установлених строків і вартості, якщо інше не зазначено в договорі. Відступити від змісту завдання для проектних та пошукових робіт підрядник має право лише за згодою замовника.

Наступним обов'язком підрядника є узгодження технічної документації з замовником, а при необхідності разом із замовником — із компетентними державними органами й органами місцевого самоврядування, а також захищати їх у відповідних інстанціях, де вони затверджуються. Підрядник зобов'язаний забезпечити належну якість документації і всіх виконаних робіт, відповідність їх установленим технічним вимогам. Проектна організація на вимогу замовника зобов'язана своїми силами і за свій рахунок усунути всі виявлені недоліки в роботах, які було виконано.

Як випливає із змісту обов'язків, передбачених статтею, що коментується, підрядник готує відповідно до отриманого від замовника проектного завдання техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), на підставі якого надалі розробляє робочу документацію. Проектна документація складається підрядником з урахуванням результатів одержаних у ході пошукових робіт. Залежно від складності робіт вона включає ТЕО разом з робочою документацією або також технічний проект, що ґрунтується на ТЕО. Підрядник здійснює розробку проектної документації згідно з належно затвердженими обґрунтуваннями інвестицій у будівництво підприємств, будинків, споруджень. Затверджують обґрунтування відповідні державні органи у випадках, коли джерело фінансування капітальних вкладень — бюджет чи органи керування, чи муніципальні влади, якщо фінансування відбувається за рахунок їхнього бюджету. Наприклад, згідно з п.7 постанови Кабінету Міністрів від 11 квітня 2002 р. «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи» інвестиційні програми і проекти будівництва незалежно від джерел фінансування підлягають обов'язковій комплексній державній експертизі у повному обсязі, крім об'єктів, затвердження проектів будівництва, які не потребують висновку комплексної державної експертизи. Перелік таких об'єктів встановлюється Державним комітетом з будівництва та архітектури відповідно до законодавства. Залежно від складності споруджуваного об'єкта і тривалості його спорудження сторони погоджують стадійність проектування. Для технологічно складних об'єктів зі значною тривалістю будівництва звичайно підрядник готує технічний проект і робочий проект (двостадійне проектування), а для менш складних сторін на підставі ТЕО обговорюють розробку робочої документації. Подібне рішення звичайно приймається стосовно об'єктів, що будуються за проектами масового і повторного використання. До початку проектування замовником чи, за згодою між сторонами, підрядником провадиться узгодження місця розташування об'єкта будівництва. Підрядник передає виготовлену проектну документацію, за складом і змістом відповідно умов договору і вимог нормативних актів. До передачі за актом проектна документація узгоджується з замовником і у випадках, передбачених законодавством, — з державними органами нагляду і місцевого самоврядування. Використання складених проектних документів може бути за умови, що в третіх осіб відсутні права перешкодити виконанню проектних рішень на відведеній під забудову території. Правила ЦК зобов'язують підрядника провести роботу з виявлення й усунення таких можливих перешкод.

Стаття 891. Відповідальність підрядника за недоліки документації та робіт

1.  Підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.

2.  У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття, що коментується, визначає відповідальність підрядника в загальній формі і не містить вказівок про деякі випадки відповідальності, зокрема при порушенні термінів виконання робіт. Із цих питань слід керуватися правилами ст. 22 ЦК. Сторони в договорі звичайно передбачають санкції у формі неустойки (штрафу) при порушенні зобов'язань за договором. Така відповідальність може бути передбачена за ненадання вихідних даних, необхідних для початку проектування, несвоєчасну оплату робіт замовником; підрядник сплачує неустойку за порушення термінів, складу і якості переданої документації. В усіх випадках порушення умов укладеного договору підрядник зобов'язаний відшкодувати заподіяні цим збитки (ст. 623 ЦК) і неустойку, якщо інше не передбачено договором (ст. 624 ЦК). Види і розмір неустойки, які передбачаються нормативними актами, розповсюджуються, як правило, на випадки, коли проектування здійснюється в межах державного замовлення. В інших випадках сторони можуть визначати в договорах будь-які розміри неустойки за порушення окремих зобов'язань (у тім числі, беручи до уваги формулювання, запропоновані правилами) з урахуванням обмежень меж майнової відповідальності, встановлених іншими нормативними актами. Як уже зазначалося (ст. 890 ЦК та коментар до неї), з метою контролю за якістю проектування, спеціальними органами, уповноваженими державою, проводиться експертиза виконаних проектів і кошторисів на предмет відповідності їх вимогам окремих норм діючого законодавства, технічними нормам (див., наприклад, Постанову Кабінету Міністрів України від 23 червня 1994 р. «Про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектно-кошторисної документації на будівництво і реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам по охороні праці». Пропозиції експертних установ обов'язкові для замовника та підрядника. При затвердженні проектів підрядник зобов'язаний проводити їх захист і вносити за вимогою стверджуючої інстанції в зазначений нею термін зміни без додаткової оплати, якщо ці вимоги не суперечать завданню на проектування і положенням діючого законодавства, і за особливу плату, якщо вимоги пред'являються на додаток чи як відступ від цих завдань.