|
Глава 32. Договір охорони
32.1. Загальні положення 32.2. Договір охорони об'єктів 32.3. Договір охорони квартири
32.1. Загальні положення
За договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату (ст. 978 ЦК). Охорона належить до видів підприємницької діяльності, яка підлягає ліцензуванню. Договір охорони має багато спільного з договором зберігання. Але на відміну від договору зберігання, договір охорони завжди консенсуальний, оплатний, двосторонній. Договір охорони потребує обов'язкової письмової форми. За договором зберігання послуги надаються безперервно, за договором охорони — можуть бути епізодичними, наприклад, в нічний час чи в певні години. Обов'язки охорони, як правило, обмежуються обов'язком не допустити крадіжку, розбій, грабіж на об'єкті, а професійний зберігач повинен вживати всіх необхідних заходів до забезпечення збереженості майна, навіть якщо про це безпосередньо в договорі не зазначено (періодично провітрювати, трусити, змазувати, перекладати, ставити мишоловки тощо). Охорона діяльність є видом підприємницької діяльності, яка підлягає ліцензуванню, тому і договір потребує спеціального суб'єктного складу — Державна служба охорони, відповідний підрозділ міліції або охоронна фірма, яка має відповідну ліцензію. Суб'єкт підприємницької діяльності, який надає охоронні послуги, може бути позбавлений ліцензії за грубе порушення правил та умов надання послуг, пов'язаних з охороною, а саме: - надання послуг не за договором; - протидія правоохоронним органам при виконанні ними службових обов'язків із забезпечення правопорядку та громадської безпеки; - надання послуг, пов'язаних з охороною вантажів, що вивозяться (ввозяться) в Україну без експортної (імпортної) ліцензії; - використання приладів та систем охоронної сигналізації, що не мають отриманого в установленому порядку сертифіката на їх застосування в Україні та ін. Водночас Кабінет Міністрів України затверджує Перелік об'єктів, які підлягають обов'язковій охороні підрозділами державної служби охорони (державні архіви; державні підприємства по випуску зброї, вибухівки; пункти поховання радіоактивних відходів; склади мобілізаційного резерву; спецвідді-лення лікарень (де проводять судово-психіатричну експертизу осіб, які підозрюються у вчиненні злочину); особливо важливі мости на залізничних та автомобільних магістралях; об'єкти в зоні безумовного відчуження тощо). ЦК дає лише загальне визначення договору охорони. Залежно від суб'єктного складу договору детально права і обов'язки сторін визначаються або підзаконними нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, або безпосередньо в договорі. Найбільш поширеними видами договорів охорони є договори на охорону: об'єктів, квартир, вантажів, готівки, фізичних осіб.
32.2. Договір охорони об'єктів
За договором про охорону об'єктів "Охорона" зобов'язується забезпечити збереження товарно-матеріальних цінностей "Власника" і здійснювати пропускний режим на об'єктах, а "Власник" зобов'язується створити необхідні умови для несення служби і провадити оплату за охорону відповідно до встановленого тарифу. Предметом договору є організація і забезпечення охорони матеріальних цінностей "Власника" від розкрадання і здійснення на об'єктах пропускного режиму. Передумовою укладення договору на охорону об'єктів є обстеження об'єкта і складення двостороннього акта про технічний стан укріпленості об'єкта, в якому зазначають дії, які необхідно виконати власнику (поставити ґрати на вікна, добудувати тамбур, поміняти двері, прикріпити сейфи до підлоги тощо). "Охорона" несе матеріальну відповідальність за збитки: заподіяні розкраданням під час знаходження об'єкта під охороною внаслідок незабезпечення належної охорони або внаслідок невиконання "Охороною" встановленого на об'єкті порядку вивозу (ввозу) товарно-матеріальних цінностей; нанесені знищенням або псуванням майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт внаслідок неналежного виконання "Охороною" її обов'язків; заподіяні пожежами або внаслідок інших причин з вини працівників, які здійснюють охорону об'єкта. "Охорона" звільняється від відповідальності: - коли грошові кошти чи вироби з дорогоцінних металів зберігалися на об'єкті понад встановлений ліміт; - коли грошові кошти зберігалися не в сейфі або металевій шафі (ящику), прикріплених до підлоги; - за збитки, заподіяні зловмисником всередині приміщення, що охороняється, якщо він проник у це приміщення до його закриття і залишив його в період, коли воно не охоронялось; - за крадіжку з вітрин магазинів, ательє виставлених товарів за відсутності огорожі, пломб та опису цих товарів та виробів; - при невиконанні "Власником" вимог щодо технічного зміцнення об'єкта у встановленому двостороннім договором порядку, якщо це стало умовою здійснення крадіжки; - при масових заворушеннях і в деяких інших випадках.
32.3. Договір охорони квартири
Договір про охорону квартири укладається з підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 615). Права та обов'язки сторін детально регламентовані Типовим договором про централізовану охорону квартир підрозділами державної служби охорони при Міністрестві внутрішніх справ України, затвердженим наказом Головного управління Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 4 травня 1995 р. № 52. Договір укладається на один рік після обладнання квартири засобами охоронної сигналізації і контрольної перевірки їх технічного стану і набуває чинності на наступний день після його підписання. Періодом охорони вважається час з моменту приймання квартири під охорону і до зняття її з охорони. Особливість цього договору полягає в тому, що: - передумовою укладення договору є обстеження квартири охороною і обладнання її засобами охоронної сигналізації; - оплата послуг не залежить від їх фактичного обсягу, тобто незалежно від того, буде квартира перебувати під охороною цілодобово чи клієнт взагалі жодного разу протягом місяця не скористається послугами охорони, на суму оплати це не вплине; - клієнт в односторонньому порядку оцінює вартість свого майна і визначає ціну договору, яка безпосередньо впливає на розмір щомісячної оплати послуг. Охорона несе матеріальну відповідність за шкоду, заподіяну сторонніми особами, які проникли в квартиру в період охорони шляхом зламування, відкривання або руйнування заблокованих технічними засобами охоронної сигналізації вікон, дверей та інших конструкцій та вчинили крадіжку, грабіж, розбій, умисне знищення або пошкодження майна, що знаходилося в квартирі. Охорона зобов'язана відшкодувати матеріальну шкоду в межах вартості майна, оціненого клієнтом при укладанні договору. У відшкодування збитків входить вартість викраденого майна, а також викрадені грошові кошти (але в цьому випадку розмір відшкодування обмежується 10 мінімальними заробітними платами) та ювелірні вироби оголошеною вартістю (але на суму не більше 20 мінімальних заробітних плат). Вартість викраденого майна визначається виходячи з діючих роздрібних цін з урахуванням зносу та амортизації. Охорона відповідає і за вкрадений антикваріат, але за умови, якщо при складанні договору клієнт передав охороні нотаріально завірений, складений компетентними спеціалістами опис та оцінку вартості антикварних речей. При поверненні охороною вкраденого майна клієнт зобов'язаний в місячний термін повернути охороні вартість отриманої ним раніше компенсації. Охорона звільняється від відповідальності, якщо: - зловмисник затриманий на місці; - зловмисник проник у квартиру через місце, від обладнання якого технічними засобами охорони клієнт відмовився (наприклад, клієнт, який проживав на десятому поверсі, відмовився від блокування балконних дверей і саме там мало місце проникнення); - збитки заподіяні без проникнення в квартиру (кинуто камінь, гранату, квартира затоплена тощо); - клієнт не здав дублікати ключів від вхідних дверей квартири, під'їзду, холу, сходової площадки, що перешкодило своєчасному виявленню причин спрацювання сигналізації та затримання зловмисника на місці; - клієнт розголосив стороннім особам правила користування технічними засобами охорони та присвоєний квартирі код; - клієнт вніс зміни в схему блокування квартири технічними засобами сигналізації, що стало причиною її несправності; - крадіжка здійснена в період, коли охорона не могла здійснюватися з технічних причин, про що клієнт або його довірена особа були заздалегідь повідомлені; - збитки заподіяні стихійним лихом, масовими заворушеннями і в деяких інших випадках. Залежно від суб'єктного складу сторін в договорі можуть бути зазначені й інші обставини звільнення "Охорони" від відповідальності.
|