| ГЛАВА 69 КОМІСІЯ |
|
| Гражданское право - В.Г. Ротань та ін. Коментар до ЦКУ, т.2 |
|
ГЛАВА 69 КОМІСІЯ Стаття 1011. Договір комісії 1. За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. 1. Комісіонер, на відміну від повіреного, вчиняє правочини за дорученням комітента від свого імені, а не від імені комітента.
Стаття 1012. Умови договору комісії 1. Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. 2. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. 3. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну. 1. Частина 1 ст. 1012 ЦК доволі нежорстко підходить до визначення в договорі комісії його умов. Допускається, щоб в договорі комісії не був визначений асортимент товарів, які є предметом комісії. Це стосується і договорів комісії, що кваліфікуються як господарські. Проте ч. З ст. 1012 ЦК визнає істотними умовами договору комісії, за яким комісіонер має купити або продати майно, умови про це майно та його ціну.
Стаття 1013. Комісійна плата 1. Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. 2. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. 3. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. 4. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. 5. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії. 1. Комісіонер має право на отримання плати за виконання доручення комітента. Розмір цієї плати встановлюється договором. Якщо комісіонер поручився за виконання зобов'язання третьою особою, з якою комісіонер уклав договір на виконання договору комісії, він має право на додаткову плату. Оскільки договір комісії визнається оплатним, умова про розмір плати, яка має бути здійснена на користь комісіонера, 2. Невиконання комісіонером зобов'язання, що ґрунтується на договорі комісії, з причин, які залежали від комітента, не позбавляє комісіонера права на плату, яка встановлена договором за виконання комісійного доручення. У разі розірвання договору (незалежно від підстав) комісіонер має право на отримання плати за фактично вчинені дії.
Стаття 1014. Виконання договору комісії 1. Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться. 2. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові. 1. На комісіонера покладається обов'язок вчиняти правочини, передбачені договором комісії, на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до вказівок останнього. За невиконання цього обов'язку комісіонер може нести відповідальність. З іншого боку, додаткова вигода, одержана комісіонером, який вчинив правочин на більш вигідних умовах, ніж визначені комітентом, належить останньому. Інше може бути передбачено договором на підставі ч. 6 ст. З ЦК.
Стаття 1015. Субкомісія 1. За згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента. 2. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента. 3. комітент не має права без згоди комісіонера вступати у відносини з субкомісіонером. 1. Допускається укладення договору субкомісії, в якому комісіонер отримує права та обов'язки комітента, а субкомісіонер — права та обов'язки комісіонера. Укладення такого договору можливе тільки за наявності згоди комітента, яка може бути дана, зокрема, шляхом включення відповідної умови до договору комісії. Без згоди комітента укладення договору субкомісії можливе у виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента. У разі укладення договору субкомісії відповідальним перед комітентом залишається комісіонер. Це відповідає загальному правилу, яке випливає із ч. 1 ст. 528 ЦК, що не передбачає звільнення боржника від відповідальності перед кредитором у разі покладення ним виконання зобов'язання на третю особу. Оскільки на підставі договору комісії вчиняються правочини, укладення договору субкомісії є єдиним способом покладення комісіонером виконання зобов'язання на третю особу.
Стаття 1016. Виконання договору, укладеного комісіонером з третьою особою 1. Комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою. 2. За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. 3. Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере). 4. У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення 1. На комітента покладається обов'язок забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою. Тут мається на увазі, зокрема, забезпечення комісіонера коштами для закупівлі товарів відповідно до договору комісії. Але договором може бути передбачене і звільнення комітента від цього обов'язку з наступним відшкодуванням комітентом витрат, понесених комісіонером. 2. Зазначення в договорі комісії на комітента і навіть прийняття комітентом виконання безпосередньо від третьої особи не є підставою для висновку про те, що комітент набув прав безпосередньо перед третьою особою на підставі договору між комісіонером та третьою особою. 3. На виконання договору комісії комісіонер укладає відповідні договори з третіми особами. Отже, комісіонер є контрагентом третіх осіб в таких договорах. Логічно було б у такій ситуації покласти на комісіонера всю відповідальність перед комітентом за неналежне виконання зобов'язань третіми особами, маючи на увазі подальше пред'явлення комісіонером вимог до третіх осіб, які неналежне виконали договори, Такими є традиції мертвих поколінь, які, як жах, тяжіють над розумом живих та які перейшли до нового Цивільного кодексу України. Щоб полегшити участь комітента в такій ситуації, ч. 4 ст. 1016 ЦК покладає на комісіонера обов'язок негайно повідомити комітента про порушення договору третьою особою, зібрати та забезпечити необхідні докази.
Стаття 1017. Відступ від вказівок комітента 1. Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим. 2. Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені відступи. 3. Комісіонер, який продав майно за нижчою ціною, повинен заплатити різницю комітентові, якщо комісіонер не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки. Якщо для відступу від вказівок комітента потрібний був попередній запит, комісіонер має також довести, що він не міг попередньо запитати комітента або одержати в розумний строк відповіді на свій запит. 4. Якщо комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була погоджена, комітент має право не прийняти його, заявивши про це комісіонерові в розумний строк після отримання від нього повідомлення про цю купівлю. Якщо комітент не надішле комісіонерові повідомлення про відмову від купленого для нього майна, воно вважається прийнятим комітентом. 5. Якщо комісіонер при купівлі майна заплатив різницю у ціні, комітент не має права відмовитися від прийняття виконання договору. 1. Із ч. 1 ст. 1017 ЦК не випливає заборони на встановлення договором підстав та умов відступу комісіонера від вказівок комітента. Умовами договору можна заборонити комісіонеру відступити від вказівок комітента навіть за наявності умов, встановлених ч. 1 ст. 1017 ЦК. Чинність цієї частини поширюється і на відносини, в яких комісіонер є підприємцем. 2. Із логічного зв'язку між абзацами першим та другим ч. 4 ст. 1017 ЦК (із контексту цієї частини) випливає, що майно вважається прийнятим комітентом у разі, якщо повідомлення про відмову від товару комітент не надіслав комісіонеру в розумний строк.
Стаття 1018. Право власності комітента 1. Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента. 1. Майно, яке придбав комісіонер на доручення і за рахунок комітента, є власністю комітента. Сторони договору комісії можуть домовитись про інше. Якщо такої домовленості немає, право власності на це майно комітент отримує в момент передання майна комісіонеру особою, яка це майно відчужує. Майно, передане комітентом комісіонеру на комісію, також залишається у власності комітента до моменту його передання покупцеві, якщо інше не передбачено договором між комісіонером та покупцем.
Стаття 1019. Право комісіонера на притримання речі 1. Комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові. 2. У разі оголошення комітента банкрутом комісіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі. 1. На забезпечення вимог комісіонера до комітента комісіонерові надається право притримання речі, яка була придбана відповідно до договору комісії та підлягає пере-данню комітентові. Оголошення комітента банкрутом (ст. 22 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» [108]) є юридичним фактом, в результаті настання якого право притримання комісіонера перетворюється в право застави. Це надає комісіонеру право на включення його вимоги до першої черги вимог, які задовольняються за рахунок майна боржника (комітента) відповідно до ст. 31 названого Закону. Такою є практика, що сформована судами, хоч і Закон «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» [167], і Закон «Про іпотеку» [156], прийняті пізніше Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» [108], містять застереження про їх переважне застосування перед раніше прийнятими законами, а тому повинні застосовуватись переважно перед ст. 31 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка заперечує речове право заставодержателя і передбачає перетворення його в зобов'язальне право першої черги стосовно банкрута. Стаття 1020. Право комісіонера на відрахування з грошових коштів, що належать комітентові 1. Комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові. 1. Грошові кошти, які надійшли комісіонерові у зв'язку з виконанням договору комісії, називаються у ст. 1020 ЦК такими, що належать комітентові. Проте немає підстав для твердження про те, що комітентові належать будь-які речові права на ці кошти. Вимоги комітента до комісіонера стосовно сплати коштів мають виключно зобов'язальний характер. Тому комісіонер розпоряджається цими коштами на свій розсуд. Зокрема, прямо визнається право комісіонера відрахувати належні йому за договором суми із цих коштів. Після цих відрахувань комісіонер має здійснювати відповідні перерахування комітентові. Але інше використання таких коштів не може тягти відповідальності комісіонера, бо він може відповідати тільки за порушення строків перерахування коштів, а не за використання їх за нецільовим призначенням. Тому і застереження про право комісіонера на відрахування за умови, «якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових сум, що належать комітентові», не має реального значення.
Стаття 1021. Обов'язок комісіонера зберігати майно комітента 1. Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента. 2. Якщо при прийнятті комісіонером майна, що надійшло від комітента, або майна, що надійшло для комітента, будуть виявлені недостача або пошкодження, а також у разі завдання шкоди майну комітента комісіонер повинен негайно повідомити про це комітента і вжити заходів щодо охорони його прав та інтересів. 3. Комісіонер, який не застрахував майно комітента, відповідає за втрату, недостачу, пошкодження майна комітента, якщо він був зобов'язаний застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до договору або звичаїв ділового обороту. 1. Комісіонер, як це випливає із заголовку ст. 1021 ЦК та ч. 1 цієї статті, яка покладає на комісіонера відповідальність перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента, зобов'язаний здійснювати зберігання майна комітента. На відносини щодо зберігання поширюється чинність ст. 936 — 955 ЦК. 2. Частина 3 ст. 1021 ЦК лише конкретизує загальне правило про відповідальність комісіонера за збереження майна комітента стосовно випадків, коли комісіонер зобов'язаний був застрахувати це майно, але не застрахував його. Але із цього правила не можна робити висновок про те, що в решті випадків комісіонер такої відповідальності не несе, оскільки в решті випадків діє загальне правило ч. 1 ст. 1021 ЦК.
Стаття 1022. Звіт комісіонера 1. Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. 2. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим. 1. Надання комісіонером звіту комітенту є юридичним фактом, від дня настання якого обчислюється тридцятиденний строк для повідомлення комітентом комісіонера про свої заперечення щодо звіту. Цей тридцятиденний строк є обмежувальним (пре-клюзивним, присічним). Навіть неправомірне зазначення в звіті на більші суми, які комісіонер утримав на свою користь за рахунок коштів, що надійшли до нього в процесі виконання договору комісії, та на менші суми, які належать комітентові, не дає право комітентові на пред'явлення вимог до комісіонера, якщо впродовж зазначеного строку він не повідомив комісіонера про свої заперечення щодо звіту.
Стаття 1023. Прийняття комітентом виконання за договором комісії 1. Комітент зобов'язаний: 1) прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії; 2) оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки. 1. Обов'язок прийняти виконання — це звичайний обов'язок боржника в зобов'язанні, невиконання чи неналежне виконання якого тягне відповідальність. Це стосується і комітента, який зобов'язаний прийняти від комісіонера все належне виконане за договором комісії. 2. Пункт 2 ст. 1023 ЦК покладає на комітента досить жорсткий обов'язок негайно повідомити комісіонера про виявлені у майні, яке передав комісіонер, недоліки. Ця жорсткість значно пом'якшується тим, що комітент зобов'язаний повідомити негайно після виявлення недоліків, а не негайно після отримання майна. Тому можна стверджувати, що комітент має здійснити внутрітарну перевірку кількості та якості товарів, що надійшли в первинній упаковці виготовлювача, впродовж строків, встановлених відповідними інструкціями. І все ж було б краще, якби умова про це була включена до договору комісії.
Стаття 1024. Право комісіонера на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору комісії 1. Комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали. 1. Із ст. 1024 ЦК слід зробити висновок про те, що в ній формулюється загальне правило, відповідно до якого комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням обов'язків за договором комісії. Це відшкодування має здійснюватись на користь комісіонера понад комісійну плату (ст. 1013 ЦК). Сторони, однак, можуть домовитись про те, що відшкодування витрат комісіонера 2. Зазвичай виконання комісіонером обов'язків завершується вчиненням відповідних правочинів. Якщо ж комісіонер свої обов'язки за договором виконав, але передбачений договором правочин (передбачені договором правочини) не був вчинений (не були вчинені) внаслідок обставин, які не залежали від комісіонера, останній має право на відшкодування витрат, зроблених у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії. Що стосується права на комісійну плату, то юридичний факт, що обумовлює його виникнення в ч. 4 ст. 1013 ЦК, визначається інакше, ніж юридичний факт, що породжує право на відшкодування витрат, в ст. 1024 ЦК.
Стаття 1025. Право комітента на відмову від договору комісії 1. Комітент має право відмовитися від договору комісії. 2. Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів. 3. У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, — негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов'язку 4. У разі відмови комітента від договору комісії комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору. 1. Зобов'язання, що виникають на підставі договору комісії, мають виконуватись належним чином (ст. 526 ЦК). Але комітенту надається право на свій розсуд у будь-який час відмовитись від договору комісії. Лише у випадках, коли в договорі комісії не визначено його строк, на комітента покладається обов'язок повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів. Відмова від договору здійснюється шляхом передання комісіонерові чи надіслання йому поштою заяви про відмову від договору. Якщо відповідно до закону необхідне передчасне повідомлення комітентом комісіонера про відмову від договору, в такому повідомленні слід зробити і заяву про відмову від договору, зазначивши на дату, з якої договір припиняється (розривається). 2. Припинення договору означає, що припиняється зобов'язання комісіонера вчинити один чи декілька правочинів від свого імені в інтересах комітента. Припиняється і зустрічне зобов'язання комітента здійснювати комісійну плату та відшкодовувати витрати комісіонера, здійснені ним у зв'язку з виконанням обов'язків за договором комісії. Але припинення договору не тягне припинення деяких обов'язків сторін, які мають бути виконані після припинення договору комісії. 3. У разі відмови комітента від договору комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору до дня припинення договору. Якщо відмова комітента від договору обумовлена обставинами, які залежали від комітента, комісіонер зберігає право на отримання комісійної плати відповідно до умов договору (якщо інше не передбачено договором, комісійна плата в таких випадках має 4. Відмова комітента від договору породжує його обов'язок розпорядитися майном, яке є у комісіонера. Невиконання комітентом цього обов'язку (незалежно від його вини) тягне наслідки, передбачені ч. З ст. 1025 ЦК.
Стаття 1026. Право комісіонера на відмову від договору комісії 1. Комісіонер має право відмовитися від договору комісії лише тоді, коли строк не встановлений договором. Комісіонер повинен повідомити комітента про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів. Комісіонер, який відмовився від договору комісії, повинен вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента. 2. У разі відмови комісіонера від договору комісії комітент повинен розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, протягом п'ятнадцяти днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера від договору. У разі невиконання комітентом 1. За загальним правилом, яке прямо випливає із ч. 1 ст. 1026 і ст. 651 ЦК, комісіонер не має права на односторонню відмову від договору. Але у випадках, коли строк договору комісії не визначений, таке право комісіонерові надається. Про відмову від договору комісіонер зобов'язаний повідомити комітента не пізніше ніж за тридцять днів. Таке повідомлення комісіонера є одностороннім правочином, який є вчиненим в момент його отримання комітентом. Повідомлення має містити в собі чітку заяву про відмову від договору та зазначення на день, з якого договір буде припинений (не раніше ніж через місяць після отримання повідомлення комітентом). 2. При відмові комісіонера від договору він не має права на відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків за договором комісії, крім випадків, коли комісіонер або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину відповідно до договору комісії, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали (ст. 1024 ЦК). 3. Право на комісійну плату у разі відмови комісіонера від договору він має за фактично вчинені дії. 4. Комітент зобов'язаний розпорядитися своїм майном, яке знаходиться у комісіонера впродовж п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення комісіонера про відмову від договору, тобто ще до припинення договору (оскільки договір припиняється не раніше ніж через тридцять днів після отримання комітентом повідомлення комісіонера про відмову від договору). Наслідки порушення комітентом цього обов'язку встановлені ч. 2 ст. 1026 ЦК.
Стаття 1027. Наслідки смерті фізичної особи або припинення юридичної особи — комісіонера 1. У разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи — комісіонера договір комісії припиняється. 2. Якщо юридична особа — комісіонер припиняється і встановлюються її правонаступники, права та обов'язки комісіонера переходять до правонаступників, якщо протягом строку, встановленого для заявлення кредиторами своїх вимог, комітент не повідомить про відмову від договору. 1. Смерть фізичної особи — комісіонера припиняє договір комісії. Це — деяка конкретизація загального правила ч. 1 ст. 608 ЦК стосовно зобов'язання комісії. Але зі смертю фізичної особи — комісіонера припиняється лише зобов'язання комісіонера вчинити правочин від свого імені в інтересах комітента (те зобов'язання, яке комісіонер як боржник зобов'язаний виконати особисто). Решта прав та обов'язків комісіо 2. Ліквідація юридичної особи також припиняє договір комісії з наслідками, про які йшлося в попередньому пункті коментаря. Права і обов'язки комісіонера — юридичної особи реалізуються в процедурі ліквідації. 3. Відповідно до загального правила ч. 1 ст. 107 ЦК кредитор юридичної особи, яка припиняється з правонаступництвом, має право вимагати припинення або дострокового виконання зобов'язання. Цих прав не позбавлений і комітент у разі припинення комісіонера з правонаступництвом. Крім того, комітенту в таких випадках надається право відмови від договору. Якщо комітент не заявив про відмову від договору і не вимагає від комісіонера, який припиняється з правонаступництвом, припинення договору або дострокового його виконання, права і обов'язки комісіонера переходять до правонаступників.
Стаття 1028. Особливості окремих видів комісії 1. Законом можуть бути встановлені особливості договору комісії щодо окремих видів майна. 1. Законами не встановлюються розгорнені правові норми, які б передбачали особливості договору комісії щодо окремих видів майна. Зустрічаються лише окремі положення такого змісту. Зокрема, ст. 16, 17 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» [189] допускає здійснення брокерської діяльності з торгівлі цінними паперами як. виключного виду діяльності, право на яку мають тільки особи, передбачені цим Законом. 2. Уведення в дію нового Цивільного кодексу не спричинило втрати чинності підзаконними актами, що встановлюють особливості договорів комісії щодо окремих видів майна. Зберегли чинність Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами [354]. Пункти 3.1 — 3.12 Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами [420] встановлюють особливості договорів комісії, за якими комісіонери здійснюють правочини щодо продажу цього виду майна. |