Додаткова інформація Печать
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 
Международное право - Міжнародне приватне право (Дахно І.І.)

 

Додаткова інформація


Розвиток законодавства в Україні загалом і зокрема в частині, яка стосується міжнародного приватного права, відбувається такими бурхливими темпами, що за змінами не встигає жоден навчальний посібник чи підручник. Далі наводимо нормативні акти, які з огляду на видавничий процес не потрапили до відповідних розділів під час підготовки посібника до друку.
Розділ 4 “Цивільно-правове становище іноземців”.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо реалізації права на свободу пересування і вільний вибір місця проживання” від 15 червня 2001 р. № 435/2001 реєстрація іноземців, які в установленому порядку в’їжджають в Україну, та їхніх паспортних документів здійснюється тільки в пунктах пропуску через державний кордон України (Офіційний вісник України. — 2001. — № 25).
Державний комітет у справах охорони державного кордону України 25 липня 2001 р. видав наказ № 440, яким затвердив реєстраційну картку іноземця. Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2001 р. за № 686/5877 (Офіційний вісник України. — 2001. — № 33).
У контексті цієї ж теми варто ознайомитися з Інструкцією про порядок витребування документів соціально-правового характеру для громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Інструкцію затверджено наказом Державного комітету архівів України і Міністерства закордонних справ України від 11 червня 2001 р. № 116/53. Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25 червня 2001 р. за № 547/5738 (Офіційний вісник України. — 2001. — № 27).
Розділ 5 “Юридичні особи — суб’єкти міжнародного приватного права” та розділ 6 “Держава — суб’єкт міжнародних цивільно-правових відносин”.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України” від 21 червня 2001 р. № 2539-ІІІ Господарський кодекс України було доповнено розділом ХV такого змісту:
“Стаття 123. Процесуальні права іноземних підприємств
Іноземні підприємства і організації мають право звертатись до господарських судів згідно з встановленою підвідомчістю і підсудністю господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Іноземні підприємства і організації мають процесуальні права і обо-в’язки нарівні з підприємствами і організаціями України.
Законодавством України можуть бути встановлені відповідні обмеження щодо підприємств і організацій тих держав, законодавством яких обмежуються процесуальні права підприємств або організації України.
Стаття 124. Компетенція господарських судів у справах за участю іноземних підприємств і організацій
Господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо місцезнаходження відповідача на території України.
Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами, встановленими статтями 12–17 цього Кодексу.
Господарські суди мають право також розглядати справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо:
1) місцезнаходження філії, представництва, іншого відособленого підрозділу іноземного підприємства чи організації є територія України;
2) іноземне підприємство чи організація має на території України нерухоме майно, щодо якого виник спір.
Стаття 125. Судовий імунітет
Подання до господарського суду позову до іноземної держави, залучення її до участі у справі як третьої особи, накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать іноземній державі і знаходяться на території України, а також застосування щодо неї інших заходів забезпечення позову, звернення стягнення на майно іноземної держави в порядку примусового виконання рішення господарського суду допускається лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено законами України або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Судовий імунітет міжнародних організацій визначається законодавством України і міжнародними договорами України (Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 36).
Розділ 7 “Право власності”.
У цьому розділі слід врахувати Положення про облік прав власності нерезидентів на цінні папери українських емітентів. Затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 квітня 2001 р. № 138. Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за № 488/5679 (Офіційний вісник України. — 2001. — № 24).
Порядок призначення індивідуальних ідентифікаційних кодів власникам цінних паперів — нерезидентам було затверджено рішенням Правління Національного депозиторію України від 25 липня 2001 р. № 8/1. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2001 р. за № 694/5885 (Офіційний вісник України. — 2001. — № 34).
Розділ 10 “Міжнародні перевезення пасажирів та вантажів”.
Цієї теми стосуються такі правові акти:
Закон України “Про автомобільний транспорт” від 5 квітня 2001 р. № 2344-III. Закон містить розділ IV “Міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом” (Офіційний вісник України. — 2001. — № 17);
Закон України “Про ратифікацію Угоди про порядок транзиту через територію держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав” від 22 лютого 2001 р. № 2283-III. Угоду було укладено у Мінську 4 червня 1999 р. (Офіційний вісник України. — 2001. — № 10);
Правила виконання чартерних рейсів. Затверджені наказом Міністерства транспорту від 18 квітня 2001 р. № 297. Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30 травня 2000 р. за № 461/5652 (Офіційний вісник України. — 2001. — № 22);
Положення про діяльність операторів міжміського, міжнародного зв’язку телефонної мережі загального користування України та їх взаємодію між собою. Затверджене наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 14 лютого 2001 р. № 19. Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27 квітня 2001 р. за № 372/5563 (Офіційний вісник України. — 2001. — № 19).
Розділ 11 “Міжнародні розрахунки”.
Вивчаючи цю тему, слід врахувати:
Закон України “Про обіг векселів в Україні” № 2374-ІІІ, прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001 р. (Офіційний вісник України. — 2001. — № 17);
Порядок надання уповноваженими банками індивідуальних ліцензій на вивезення банкнот іноземних держав і спеціальних дозволів на ввезення банкнот іноземних держав та бланків чеків тепер називається Правила надання уповноваженим банкам індивідуальних ліцензій на вивезення банкнот іноземних держав, банківських металів і спеціальних дозволів на ввезення банкнот іноземних держав, бланків чеків та банківських металів. Зазначені Правила затверджені постановою Правління Національного банку України від 2 січня 2001 р. № 1. Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27 лютого 2001 р. за № 180/5371 (Офіційний вісник України. — 2001. — № 10);
Постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2001 р. № 203 внесено зміни до Положення про порядок реєстрації договорів, що передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами за залученими від резидентів кредитами, позиками в іноземній валюті. Зазначену постанову зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 червня 2001 р. за № 505/5696 (Офіційний вісник України. — 2001. — № 24);
Положення про встановлення і використання офіційного курсу гривні до іноземних валют, затверджене постановою Правління Національного банку України від 6 березня 2001 р. № 98 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 18 квітня 2001 р. за № 355/5546), прийшло на зміну Порядку встановлення і використання обмінного курсу гривні до іноземних валют, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 18 березня 1999 р. № 1293 з наступними змінами та доповненнями (Офіційний вісник України. — 2001. — № 16).
Порядок відображення в обліку операцій в іноземній валюті затверджено наказом Державного казначейства України від 24 липня 2001 р. № 126. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 серпня 2001 р. за № 670/5861 (Офіційний вісник України. — 2001. — № 32);
Національний банк України постановою від 31 липня 2001 р. № 305 затвердив Правила подання фізичним і юридичним особам-резидентам (крім уповноважених банків України) і нерезидентам індивідуальних ліцензій та спеціальних дозволів на переміщення валюти України, іноземної валюти, платіжних документів (іменних, дорожніх чеків), банківських метолів через митний кордон України. Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2001 р. за № 735/5928 (Офіційний вісник України. — 2001. — № 35).
Розділ 12 “Патентне право” та розділ 13 “Авторське право і суміжні права”.
Вивчаючи теми, що розглядаються в цих розділах, необхідно врахувати Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності. Воно було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2001 р. № 412 (Офіційний вісник України. — 2001. — № 18. — Ч. 1).
Верховна Рада України 11 липня 2001 р. прийняла Закон України № 2627-ІІІ “Про внесення змін до Закону України “Про авторське право і суміжні права””. Зазначений Закон викладено у новій редакції (Голос України. — 16 серп. — 2001. — № 146; Офіційний вісник України. — 2001. — № 32).
Розділ 14 “Трудові відносини”.
Тут варто врахувати, що 29 травня 2001 р. Верховна Рада України прийняла Закон України № 2481-ІІІ “Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 132 (переглянутої) 1970 року про оплачувані відпустки”.
Конвенцію ратифіковано з такими застереженням: “Україна відповідно до статті 15 Конвенції заявляє, що бере зобов’язання за нею стосовно осіб, які працюють за наймом в усіх секторах економіки, включаючи сільське господарство” (Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 31).
Розділ 17 “Міжнародний цивільний процес і нотаріальні дії”.
Зазначеної теми стосується Інструкція про порядок реєстрації актів громадянського стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України. Цю Інструкцію було затверджено спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 23 травня 2001 р. № 32/5/101. Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 1 червня 2001 р. за № 473/5664 (Офіційний вісник України. — 2001. — № 24).
Вивчаючи цю тему, слід також врахувати, що Верховна Рада України Законом України від 21 червня 2001 р. № 2531-ІІІ внесла зміни до Закону України “Про судоустрій України”. У ст. 7 цього Закону нині, зокрема, зазначається: “Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються судами як частина національного законодавства України” (Офіційний вісник України. — 2001. — № 25 (спецвипуск)).
Законом України від 21 червня 2001 р. № 2538-ІІІ внесено зміни до Закону України “Про арбітражний суд”. Назву Закону було сформульовано так: “Про господарські суди”.
Законом України від 21 червня 2001 р. № 2539-III змінено назву Арбітражного процесуального кодексу України. У нинішній редакції він називається Господарський процесуальний кодекс України (Офіційний вісник України. — 2001. — № 25 (спецвипуск)).
Насамкінець слід зазначити, що у 2001 р. автор цих рядків видав “Юридический словарь И. Дахно: словарь законодательных и нормативных терминов” обсягом 1056 сторінок. Він містить офіційні тлумачення багатьох понять, що розглядаються у цьому навчальному посібнику.