Розділ XIV ПРАВО КОЛЕКТИВНОГО САМОВРЯДУВАННЯ
§ 1. Поняття права колективного самоврядування
1. Колективне самоврядування — система суспільних владно-управлінських відносин, що існують у кожному колективному сільськогосподарському підприємстві як самостійному колективному утворенні (формі) сільськогосподарського виробництва. Це відносини зі здійсненням владно-управлінських функцій найвищого та підлеглих йому органів управління діяльністю колективного сільськогосподарського підприємства, визначенням повноважень цих органів, їхньої взаємодії, розмежування й відповідальності за ефективність управління, провадження контрольно-ревізійної діяльності. Відносини самоврядування своєю організаційною основою мають членство в КСГП усіх членів-підприємств; економічну основу становить власність колективного сільськогосподарського підприємства, а соціально-трудову — колективна праця його членів, особиста участь останніх у веденні громадського сільськогосподарського виробництва, вирішенні проблем соціального становища та його подальшого розвитку.
Найбільш важливі відносини колективного самоврядування закріплюються законами і Статутом колективного сільськогосподарського підприємства. Взяті у своїй єдності й сукупності, правові норми, покликані регулювати владно-управлінські відносини у КСГП, становлять право колективного самоврядування, що є самостійним інститутом аграрного права, елементом останнього.
2. Правову основу колективного самоврядування становлять положення ст. 22 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство". Цією правовою нормою визначено: самоврядування у підприємстві забезпечується на основі права членів підприємства брати участь у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності й підзвітності виконавчо-розпорядчих органів, обов'язковості рішень, прийнятих більшістю для всіх членів підприємства. Викладені засади відповідним чином розвиваються і деталізуються у статуті кожного конкретного КСГП.
Правову основу самоврядування в сільськогосподарському кооперативі становлять норми статей 13—19 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 р.
Колективне самоврядування — це соціально-організаторська владно-управлінська діяльність членів колективного сільськогосподарського підприємства способом власного волевиявлення через систему органів управління, яка вирішує свої справи в межах статутної правоздатності. Самоврядування в КСГП колективно-демократичне, позаяк останнє є колективним підприємством і громадською організацією: в ньому виключається можливість експлуатації людини людиною, забезпечується рівноправність усіх членів колективу у використанні власності колективного сільськогосподарського підприємства та розпорядження нею, на задоволення матеріальних, соціальних, побутових, культурно-виховних потреб , членів КСГП та їхніх родин, а також реалізації права кожного і його члена на управління діяльністю колективного сільськогосподарського підприємства.
Додержання вимог демократії означає обов'язкове виконання принципів та процедурно-процесуальних правил, спрямованих на організаційно-правове забезпечення гарантій г повного самоврядування, демократії в кожному колективі. Поняття "колективного самоврядування" і "демократії" за своїм соціально-управлінським призначенням і змістом, правовим визначенням і закріпленням та здатністю бути засобом Здійснення аграрної політики держави є тотожними.
3. Сутність колективного самоврядування полягає в таких її ознаках і складниках:
- у вирішенні всіх найважливіших питань діяльності КСГП безпосередньо його членами незалежно від стану їх працездатності, віку і статі;
- у виборності виконавчо-розпорядчих і контрольно-ревізійних органів, а також окремих посадових осіб КСГП;
- у додержанні вимог гласності при обговоренні та прийнятті
- рішень із питань діяльності КСГП;
- у поєднанні колегіальності та єдиноначальності при здійсненні своїх функцій органами управління і контролю, де кожний окремий член КСГП зобов'язаний підкорятися утвореним органам управління і сумлінно дотримуватись вказівок осіб, яких самі члени КСГП обрали до органів управління;
- в обов'язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів конкретного КСГП;
- у відповідальності та підзвітності перед членами КСГП виконавчих органів управління і посадових осіб підприємства;
- у свободі критики з боку членів КСГП і обов'язку керівників та інших посадових осіб підприємства своєчасно враховувати у своїй роботі критичні зауваження і громадську думку колективу.
4. Закон "Про колективне сільськогосподарське підприємство" містить правову форму гарантій самоврядування. Згідно зі ст. 24 цього Закону демократичне самоврядування на підприємстві забезпечується додержанням закріпленої в його статуті системи організаційно-управлінських і процедурно-правових норм.
Суб'єктивні права і юридичні обов'язки членів колективного сільськогосподарського підприємства на участь у самоврядуванні є єдиним цілим суспільно-соціального і правового поняття. Точне дотримання в КСГП правомочностей з управління забезпечується організаційними і правовими гарантіями. Вони такі:
- вичерпне визначення повноважень (компетенції) органів управління і посадових осіб підприємства;
- своєчасність скликання і дотримання регламенту роботи загальних зборів членів КСГП, зборів уповноважених, бригадних зборів, правління і ревізійної комісії підприємства;
- дотримання правил голосування — відкритого або таємного — при обранні голови, правління і ревізійної комісії КСГП та при вирішенні інших найважливіших питань діяльності підприємства;
- право членів КСГП в особі загальних зборів, зборів уповноважених, бригадних зборів за наявності належних підстав достроково відкликати з органів управління і ревізійної комісії або з посади керівника виробничого підрозділу тих осіб, які не виправдовують довіри членів КСГП і належно не виконують своїх обов'язків;
- виборність складу виконавчо-розпорядчих органів і ревізійної комісії та визначеність строку перебування на певній
- посаді відповідно до Статуту КСГП та інших локально-правових актів;
- додержання належного кворуму при проведенні загальних зборів (2/3 всіх членів КСГП), зборів уповноважених (3/4 уповноважених), бригадних зборів і правління підприємства — більшість складу бригади і членів правління;
- обраними до органів управління і на посади можуть бути лише члени даного підприємства;
- правочинність колегіальних органів самоврядування за наявності не менше 2/3 їхнього складу і прийняття ними рішення більшістю присутніх;
- дострокове відкликання виборних посадових осіб у разі, якщо вони не виправдали довіри членів КСГП;
- право припинення або скасування незаконних рішень органів управління КСГП сільською і районною радами народних депутатів.
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про сільськогосподарські кооперації" вибори голови, членів правління і членів ревізійної комісії (ревізора) кооперативу провадяться шляхом прямого таємного голосування.
Важливою гарантією додержання колективної демократії є керівництво колективним сільськогосподарським підприємством з боку держави, контроль органів прокуратури за додержанням статуту, демократичних основ управління і законності в кожному підприємстві.
§ 2. Система органів управління в колективному сільськогосподарському підприємстві
1. Колективне самоврядування характеризується відповідною системою, основні засади якої визначено ст. 23 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство".
Право колективного самоврядування здійснюється через систему органів управління. Утворення цих органів визначається особливостями застосування демократичних основ управління через скликання загальних зборів членів КСГП як найвищого органу управління, змістом функцій цих органів (управлінської та контрольно-ревізійної), а також залежно від потреб здійснювати управління галузями і виробництвом (цехом при цеховій організації виробництва, бригадою, фермою, підрядно-орендними формуваннями та іншими виробничими підрозділами). Потреби здійснення самоврядування, яке відповідало б вимогам сучасної аграрної політики, зумовлюють систему (структури) органів управління за вертикальною і горизонтальною ознаками.
Класифікація органів управління проводиться залежно від їх правового становища та юридичної сили рішень, які вони можуть приймати. За цією ознакою органи управління розмежовуються на основні, рішення яких відповідно до Статуту колективного сільськогосподарського підприємства та інших колективно-правових актів є обов'язковими в межах підприємства, і допоміжні, рішення яких є дорадчими, тобто останні набувають юридичної сили лише після їх підтвердження або прийняття рішення основними органами.
До останніх належать: загальні збори членів колективного сільськогосподарського підприємства, збори уповноважених, правління, голова правління (підприємства), головні (старші) спеціалісти, збори виробничого підрозділу, начальники цехів, бригадир, завідувач ферми та керівники інших виробничих підрозділів. Дорадчими є такі, зокрема, органи: економічна рада КСГП, рада найстаріших членів підприємства, рада соціального захисту підприємства, громадський інспектор із техніки безпеки праці та інші.
2. Загальні збори членів колективного сільськогосподарського підприємства керують усіма справами підприємства і е його найвищим органом управління. Вони скликаються правлінням, коли в цьому виникає потреба, але не рідше одного разу на квартал. Правління членів підприємства також зобов'язане скликати загальні збори членів КСГП, якщо цього вимагають не менше 1/3 його членів або ревізійна комісія. Недодержання цих вимог призводить до заміни загальних зборів правлінням підприємства і є грубим порушенням статуту і колективної демократії.
Заходи з укрупнення колгоспів і подальший розвиток колгоспного виробництва привели до утворення великих господарств, які нараховують тисячу і понад членів і розташовані в декількох населених пунктах. Оскільки в таких господарствах скликати загальні збори практично неможливо або важко, то правами найвищого органу управління наділено збори уповноважених. Згідно зі Статутом колективного сільськогосподарського підприємства, де скликання загальних зборів членів підприємства має труднощі, для вирішення питань, віднесених до компетенції загальних зборів, можуть скликатися збори уповноважених. Це означає, що в таких підприємствах найвищим органом управління є збори уповноважених, а не загальні збори, про що мусить бути зазначено у статуті.
Збори уповноважених є представницьким органом. Уповноважені обираються на зборах членів КСГП у бригадах, на фермах та в інших підрозділах підприємства з числа членів їхнього трудового колективу на такий строк, який визначають загальні збори. Норми представництва і порядок обрання уповноважених визначаються правлінням з урахуванням максимально можливого залучення членів підприємства до управління його справами. Голова КСГП, члени правління, члени ревізійної комісії до складу уповноважених входять без обрання.
З метою залучення загалу членів колективного сільськогосподарського підприємства до вирішення питань діяльності підприємства, які мають обговорюватися на зборах уповноважених, вони попередньо заслуховуються на зборах трудового колективу цехів, бригад, ферм та інших підрозділів. На уповноважених покладається обов'язок доводити до відома колективу виробничих підрозділів про рішення, прийняті зборами уповноважених.
Загальні збори повноважні вирішувати питання, якщо на них присутні не менше 2/3 всіх членів КСГП. Збори уповноважених є правочинними, коли на них присутні не менше 3/4 всіх уповноважених.
Рішення цих органів вважаються прийнятими при більшості голосів. На правління підприємства покладається обов'язок завчасно повідомляти про скликання загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених не пізніш, як за сім днів до них.
3. Заслуговує на увагу практика КСГП, які, виходячи з місцевих умов, у своєму статуті передбачили поряд із загальними зборами, як найвищим органом управління, утворення зборів уповноважених — додаткового органу управління, проміжного між загальними зборами і правлінням підприємства. Як свідчить досвід, утворення цього органу сприяє дієвішій реалізації демократичних засад при здійсненні управління діяльністю підприємства. Оскільки загальні збори членів колективного сільськогосподарського підприємства скликаються рідко, то розгляд питань на зборах уповноважених більшою мірою забезпечує волевиявлення всіх членів трудового колективу, ніж при вирішенні цих питань правлінням. Компетенція таких зборів мусить бути чітко визначена Статутом КСГП.
Загальні збори мають вирішувати основні, визначальні питання діяльності підприємства. Це, наприклад, прийняття статуту, вибори правління, голови і ревізійної комісії та річного виробничо-фінансового плану, затвердження річного звіту і розмірів натуральних та грошових фондів, розукрупнення підприємства, перетворення колгоспу на спілку селян, агрофірму та інше аграрно-виробниче утворення. Решту питань мають право розглядати і вирішувати збори уповноважених, які при цьому виступають як проміжний орган управління між загальними зборами і правлінням.
4. Визначна роль в управлінні діяльністю підприємства належить правлінню. Останнє — колегіальний виконавчо-розпорядчий орган, відповідальний перед найвищим органом — загальними зборами або зборами уповноважених. Воно здійснює повсякденне керівництво всією організаційною, виробничо-збутовою, договірною, фінансовою, виховною і культурно-побутовою діяльністю підприємства.
Головою правління є голова колективного сільськогосподарського підприємства. Правління обирається загальними зборами членів КСГП або ж зборами уповноважених і підзвітне у своїй виконавчо-розпорядчій діяльності найвищому органові управління. Воно обирається строком на три роки. Статут покладає на правління обов'язок щорічно звітувати про свою діяльність перед загальними зборами і зборами уповноважених. Свої рішення воно приймає на засіданнях, які скликаються в разі потреби, але не рідше одного разу на місяць.
Під час прийняття рішень на засіданні мають бути присутніми не менше 3/4 членів правління. Його рішення приймаються простою більшістю голосів.
5. Залежно від обсягу виробничо-господарської діяльності, розташування населених пунктів підприємства та кількості їхніх членів система органів управління діє за такою структурою.
По вертикалі:
- загальні збори членів КСГП — правління — голова правління — його заступники і головні (старші) спеціалісти, вони ж є керівниками галузей виробництва (цехів) — збори працівників цеху, бригади, ферми та інших підрозділів — бригадир, завідувач ферми та інших виробничих підрозділів — рада виробничого підрозділу;
- збори уповноважених як найвищий орган управління, а далі за такою ж схемою, як наведено вище;
- загальні збори — збори уповноважених — правління — голова правління — його заступники і головні (старші) спеціалісти — збори працівників цеху, бригади, ферми та інших виробничих підрозділів — бригадир, завідувач ферми та інших виробничих підрозділів — рада виробничого підрозділу.
По горизонталі:
- загальні збори — збори уповноважених, правління — ревізійна комісія; бригади — ферми — інші виробничі підрозділи (збори трудового колективу підрозділів, завідувачі ферм, керівники виробничих підрозділів, і відповідно ради цих виробничих підрозділів).
§ 3. Повноваження найвищого органу управління колективного сільгосппідприємства
1. Найвищим органом управління колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до ст. 23 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" і Статуту КСГП є загальні збори членів КСГП. Саме вони можуть розглядати і приймати рішення з найважливіших питань діяльності підприємства.
З прийняттям цього Закону належить по-новому розмежовувати повноваження найвищого органу управління колективного сільськогосподарського підприємства в двох його видах.
По-перше, повноваження, визначені ст. 23 та іншими статтями цього Закону, які, в свою чергу, закріплюються в СІ агуті підприємства. По-друге, повноваження, визначені та закріплені в статуті як локальному правовому акті КСГП.
Згідно зі ст. 23 загальні збори (збори уповноважених) мають право:
- приймати Статут підприємства, вносити до нього зміни та доповнення;
- вирішувати питання про обрання правління, його голови
- ревізійної комісії підприємства;
- приймати рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та інших об'єднаннях;
- вирішувати інші важливі питання діяльності підприємства.
З прийняттям цього Закону правовою основою Статуту кожного окремого підприємства є закон, а не підзаконний акт у вигляді Примірного статуту колгоспу, як це було впродовж понад 60 років. Визначена Законом повна самостійність і відповідна правоздатність колективного сільськогосподарського підприємства гарантує їм право визначати своїм статутом необмежену самостійність у визначенні повноважень свого найвищого органу самоврядування.
Перераховані в статуті питання залежно від предмета регулювання можна розмежувати так: прийняття внутрішньогосподарських локальних правових актів, організаційно-правові питання, врегулювання питань особового складу самоврядування підприємства, розпорядження колективною власністю, питання внутрішньогосподарських трудових правовідносин, земельно-правові питання, питання соціально-побутового характеру та інші. Необхідно підкреслити, що прийняття рішень із питань, наведених у статуті, належить до виключної компетенції найвищого органу управління — загальних зборів членів КСГП. Прийняті з цих питань рішення правління без затвердження їх загальними зборами або зборами уповноважених (коли вони в цьому підприємстві виконують функцію найвищого органу управління) є недійсними.
2. До повноважень найвищого органу управління належить прийняття таких внутрішніх (локальних) правових актів: Статуту колективного сільськогосподарського підприємства, Правил внутрішнього розпорядку підприємства, Положення про оплату праці, Положення про пайовий фонд, Положення про внутрішньогосподарський розрахунок, Положення про персональні пенсії та доплати до державної пенсії, договір про підрядно-орендні відносини, посадові інструкції та ін.
Розвиток виробничо-господарської самостійності та економічної незалежності підприємств привів до поширення практики перетворення колгоспів у спілки селян, сільськогосподарські кооперативи, агрофірми та інші аграрно-виробничі утворення, викликав розукрупнення і припинення діяльності колгоспів. Вирішення цих питань — безпосередня компетенція найвищого органу управління.
Найвищий орган управління вирішує такі організаційно-правові питання, як: обирає голову правління і ревізійну комісію, розглядає і затверджує плани економічного і соціального розвитку підприємства. На звітних зборах розглядає і затверджує річний звіт, встановлює порядок розподілу доходів, види, розміри та напрями використання фондів і резервів підприємства, а також положення про пайовий фонд і розподіл дивідендів між власниками паїв. До його компетенції віднесено комплектування штатів працівників апарату, визначення заходів щодо соціального розвитку села, затвердження угод із соціальних питань та охорони здоров'я членів колективного сільськогосподарського підприємства з участю профспілкових комітетів та правління підприємства.
Важливою правочинністю найвищого органу управління є комплектування особового складу колективного господарства: прийняття в члени та розгляд заяви про вихід з членів КСГП, вирішення питання про виключення з даного колективу.
Найвищий орган управління розглядає пропозиції правління щодо прийняття рішення про затвердження заступників голови колективного сільськогосподарського підприємства, призначення головних спеціалістів і головного бухгалтера підприємства та звільнення їх від займаних посад.
У даному разі привертає увагу своєрідна природа такого рішення: з одного боку, воно є організаційно-правовим засобом заміщення посади, а з іншого — між працівником і підприємством на підставі зазначеного акта управління виникають або припиняються трудові правовідносини.
3. В сучасних умовах особливого значення набули повноваження загальних зборів, спрямовані на забезпечення раціонального використання земельних угідь підприємства, додержання вимог природоохоронного законодавства. Такими ж важливими є повноваження найвищого органу управління щодо створення підсобних промислових виробництв і промислів, участі КСГП в агропромислових об'єднаннях.
Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" надає КСГП право на добровільних засадах об'єднуватися в спілки (об'єднання), бути засновниками акціонерних товариств, які діють на основі своїх статутів (ст. 1). Це питання вирішується загальними зборами членів підприємства. Таке ж право надано загальним зборам членів сільськогосподарського кооперативу. Відповідно до ст. 14 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" загальні збори вирішують питання про входження кооперативу до об'єднання кооперативів, створення підприємств різних типів.
4. Підприємство в своєму статуті передбачає правила про вирішення майнових, трудових, земельних та інших суперечок, що можуть виникнути в процесі внутрішньо-господарської діяльності. Зокрема, йдеться про вирішення спорів щодо підрядних і орендних колективів, а також членів підприємства стосовно трудових правовідносин із правлінням. Такими є суперечки щодо розміру орендної плати, цін, згідно з якими повинні вестись розрахунки за сільськогосподарську продукцію, вироблену підрядно-орендним підрозділом підприємства, про розміри оплати праці членів КСГП тощо.
5. Найвищий орган управління повноважний вирішувати й інші питання діяльності підприємства. Зокрема, приймати рішення про встановлення порядку та умови заохочення працівників за досягнення високих показників у виробництві; розробляти і впроваджувати раціоналізаторські пропозиції; встановлювати персональні пенсії окремим членам колективного сільськогосподарського підприємства за їхні заслуги та багаторічну сумлінну роботу в громадському виробництві; приймати постанову про доплати до пенсії за рахунок КСГП; розробляти заходи зміцнення дисципліни праці; надавати допомогу в будівництві житлового будинку; направляти на навчання за рахунок підприємства; розглядати заяви і скарги членів колективного сільськогосподарського підприємства; сприяти розвиткові виробничо-господарської діяльності орендарів, селян-фермерів та інші.
6. Умовою суворого додержання вимог колективної демократії є чітке розмежування повноважень між загальними зборами членів КСГП і зборами уповноважених.
§ 4. Повноваження правління колективного сільськогосподарського підприємства
1. У своїй повсякденній роботі правління, як виконавчо-розпорядчий орган управління колективного сільськогосподарського підприємства, постійно спирається на громадський актив, раціонально використовує знання і досвід спеціалістів
сільського господарства, розвиває і підтримує творчу ініціативу членів КСГП з удосконалення організації громадського виробництва і підвищення продуктивності праці, виявляє постійну турботу про поліпшення умов праці і побуту трудівників; уважно ставиться до пропозицій та прохань своїх членів.
2. Правління організовує виконання планів виробництва і договорів на продаж сільськогосподарської продукції, забезпечує ефективне використання землі, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, дотримання прав та інтересів членів КСГП, працівників, які уклали з ними трудовий договір, вирішує питання про встановлення цін на вироблену продукцію. Закріплені в статуті повноваження визначають основи управлінської діяльності правління.
З метою успішного виконання цих повноважень правління зобов'язане забезпечити повну господарську самостійність і додержання правових актів, які мають регулювати діяльність підприємства.
Правління колективного сільськогосподарського підприємства:
- залучає актив трудового колективу для участі в розробленні проектів планів економічного і соціального розвитку підприємства, положення про оплату праці та інших локальних правових актів і вносить їх на розгляд і затвердження найвищого органу управління;
- готує і скликає загальні збори членів КСГП, збори уповноважених, проводить засідання, звітує про свою діяльність протягом кожного господарського року, а також наприкінці його;
- організовує впровадження комплексної механізації виробничих процесів, внутрішньогосподарського розрахунку, досягнень науки і передового досвіду в громадське господарство свого підприємства, забезпечує високопродуктивну і технічно грамотну експлуатацію і зберігання тракторів, комбайнів, сільськогосподарських машин, автомобілів, робочої худоби;
- організовує працю членів КСГП і спеціалістів, належний облік виконаної роботи і вживає всіх передбачених законом заходів для зміцнення трудової дисципліни, в тому числі й Правомірне притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності;
- організовує облік виробленої в КСГП продукції, її господарського використання і забезпечує належну охорону колективної власності, майнових та інших громадських інтересів підприємства;
- відповідно до статутної правоздатності, плану економічного і соціального розвитку КСГП і чинного законодавства від шені підприємства укладає договори оптимального відображення в умовах договору економічних інтересів господарства і забезпечує їх належне виконання та обов'язкове застосування майнових санкцій в разі порушення договірних зобов'язань;
- розглядає акти ревізій, проведених ревізійною комісією підприємства, і вживає необхідних заходів до усунення виявлених вад у діяльності виробничих підрозділів КСГП;
- організовує юридичне обслуговування господарства;
- вживає необхідних заходів для підвищення трудової кваліфікації спеціалістів, механізаторів та інших виробничників, охорони здоров'я, культурно-побутових умов життя, техніки безпеки праці та виробничої санітарії, своєчасного пенсійного забезпечення і соціального страхування та інших потреб членів КСГП.
3. Наведені повноваження правління зумовлено багатогранною діяльністю підприємства. Водночас у статуті визначено повноваження з конкретних питань, зокрема: правління розглядає заяви громадян про прийняття до колективного сільськогосподарського підприємства і виходу з нього й готує щодо цього документацію до подання найвищому органові управління. На правління покладається обов'язок визначати розмір дійсної шкоди, заподіяної громадському майну чи інтересам господарства неправомірними діями членів КСГП, а в разі виникнення спору воно пред'являє позов до суду; правлінням затверджуються або ж переглядаються норми виробітку і розцінки на сільськогосподарські та інші роботи.
Згідно зі статутом правлінню надаються повноваження укладати договори про колективний, бригадний, сімейний, індивідуальний орендний підряд. Воно зобов'язане забезпечити дотримання цих договорів як підприємством, так і підрядниками-орендарями.
§ 5. Повноваження голови, спеціалістів та інших керівників колективного сільськогосподарського підприємства
1. Голова колективного сільськогосподарського підприємства здійснює повсякденне керівництво діяльністю підприємства забезпечує своєчасне проведення загальних зборів, засідань правління та виконання їх рішень, несе відповідальність перед членами КСГП за результати роботи господарства, представляє підприємство у ділових відносинах із державними органами, підприємствами, організаціями, установами, укладає договори, вчиняє інші дії. Він є законним представником КСГП як юридичної особи.
Як голова колективного сільськогосподарського підприємства він — головна посадова особа підприємства і єдиноначальник, а тому його розпорядження і вказівки обов'язкові для всіх членів і посадових осіб КСГП. Юридичну основу повноважень голови становлять Закон "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Статут конкретного Підприємства і відповідна частина Примірного положення Про основні функції керівних працівників і спеціалістів колгоспу, схваленого ще Радою колгоспів УРСР від 20 грудня 1971 р. і рекомендованого колгоспам республіки для впровадження.
Здійснюючи політичні, соціально-економічні та державно-правові реформи, прагнучи до національного суверенітету І економічної самостійності України, члени підприємства ставлять особливі вимоги до добору кандидатур на посаду голови колективного сільськогосподарського підприємства. Такі працівники повинні характеризуватися високою політичною свідомістю, освіченістю, принциповістю, бути вмілими організаторами, носіями культури і моралі, пройматися почуттям громадського обов'язку.
На посаду голови КСГП обирають спеціаліста з вищою або, як виняток, середньою спеціальною освітою (агроном, зоотехнік, економіст тощо), який має достатній практичний досвід роботи і організаторські здібності.
Основним його завданням є: забезпечення економічного і соціального розвитку підприємства, його економічної самостійності та незалежності через інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва і вдосконалення товарно-грошових, ринкових, договірно-господарських відносин, впровадження справжнього самоврядування, демократії та гласності, задоволення матеріальних, соціально-побутових і культурних потреб членів КСГП та їхніх родин, забезпечення правової охорони матеріальних і духовних інтересів працівників, здійснення тих цілей і завдань, які визначені Законом і статутом.
Розпорядження і вказівки голови в усній або письмовій формі в межах його компетенції, відповідно до статуту і законодавства, обов'язкові для всіх членів КСГП, працівників, які залучаються до участі в громадському господарюванні за трудовим договором.
Він звільняється з посади тільки за рішенням загальних зборів або зборів уповноважених, коли вони мають право найвищого органу управління, таємним або відкритим голосуванням.
У реалізації цих завдань належну участь повинні брати і допомагати голові правління його заступники.
Зазначені питання Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію" віднесено до повноважень голови сільськогосподарського кооперативу. На відміну від КСГП у сільськогосподарському кооперативі допускається залучення до керівної роботи виконавчого директора. Відповідно до ст. 17 вищезазначеного закону правління кооперативу може мати виконавчого директора для оперативного управління діяльністю кооперативу. Він не може бути членом кооперативу. Свої обов'язки виконавчий директор виконує відповідно за контрактом. Цей акт породжує трудові правовідносини між ВСГК і цією посадовою особою. Він несе відповідальність перед кооперативом.
2. Повноваження головного бухгалтера підприємства визначаються нормами Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р.
Головний бухгалтер підприємства організує і несе відповідальність за стан і достовірність обліку та звітності в КСГП. Він здійснює повсякденний контроль за правильним витрачанням коштів і матеріальних цінностей, активно сприяє впровадженню госпрозрахунку і самофінансування, вживає заходів до запобігання безгосподарності та марнотратству. Він призначається на посаду з числа членів КСГП або приймається на роботу за трудовим договором (контрактом), а звільняється на підставі рішення загальних зборів (зборів уповноважених) за пропозицією правління підприємства. У процесі виконання своїх обов'язків підпорядковується безпосередньо голові підприємства, а щодо питань організації порядку і методики ведення бухгалтерського обліку, контролю і складання звітності — податковій інспекції району та головному бухгалтерові районного управління сільським господарством. Головний бухгалтер разом із головою правління підписує річний звіт підприємства і документи з надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей.
3. Проблеми зростання виробництва сільськогосподарської продукції, впровадження ринково-економічних відносин та задоволення потреб громадян у продуктах харчування висувають значні вимоги до спеціалістів сільського господарства, які працюють в КСГП, потребуючи вдосконалення їх правового статусу. Згідно зі статутом заступники голови і головні спеціалісти підприємства несуть відповідальність за стан керованої ними галузі або ділянки роботи. Останнім підлеглі галузеві спеціалісти і керівники виробничих підрозділів підприємства, їхні вказівки з відповідних питань обов'язкові для членів КСГП і осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором. Невиконання розпоряджень і вказівок головних спеціалістів розглядається як порушення трудової дисципліни. У великих господарствах правами головного спеціаліста наділяється головний юрисконсульт підприємства.
4. Галузевими спеціалістами є економіст із нормування, організації та оплати праці, інженер (технік)-нормувальник, агроном-насіннєвод, агроном-плодоовочівник, зоотехнік із племсправи, інженер (технік) із техніки безпеки праці, інженер (технік)-електрик та інші. На цю посаду призначаються спеціалісти з вищою або середньою спеціальною освітою. Призначення на посаду або звільнення з неї відбувається за рішенням правління та за згодою головного спеціаліста.
Правове становище спеціалістів сільського господарства регламентоване правилами, викладеними в Положенні про Спеціаліста сільського господарства.
До названих спеціалістів висуваються наступні вимоги: бути достатньо підготовленими для вирішення спеціальних питань, які випливають з особливостей сільськогосподарського виробництва; бути активними, енергійними і цілеспрямованими провідниками в життя завдань з інтенсифікації виробництва сільськогосподарської продукції, впровадження ринкової економіки, забезпечення соціального розвитку села; бути вмілими організаторами і компетентними кваліфікованими порадниками керівників підприємства тощо.
Щодо особливостей галузей сільськогосподарського виробництва визначається коло прав і посадові обов'язки спеціалістів.
5. Вони мають право:
- використовувати відповідно до чинного законодавства матеріальні, трудові та грошові ресурси для вирішення питань організації та управління галуззю, визначати технологію виробництва і вносити до неї зміни з урахуванням конкретних умов;
- вносити пропозиції щодо добору, розстановки і звільнення працівників, розподілу їх посадових обов'язків, вдосконалення форм і методів економічної роботи, організації та оплати праці, норм виробітку, преміювання та інших видів матеріального і морального заохочення;
- не допускати до роботи осіб, які не мають відповідної кваліфікації, а також не допускати використання машин і обладнання, які не відповідають технічним і технологічним вимогам, правилам техніки безпеки і протипожежної охорони, вживати заходів до порушників трудової та виробничої дисципліни в порядку, передбаченому законодавством;
- не приймати недоброякісно виконаної роботи і вимагати її перероблення, перевіряти додержання агротехнічних, зооветеринарних і технологічних правил, зупиняти виконання роботи у разі порушення цих правил;
- контролювати виконання чинних положень раціонального використання, обліку і фінансування виробництва, додержання режиму економії, бережливості у використанні трудових ресурсів, матеріальних засобів і коштів, забезпечення зберігання колективного майна, активно сприяти підвищенню ефективності ринкових економічних відносин через додержання договірної дисципліни, вживати заходів щодо юридичної охорони інтересів підприємства.
6. Чинними нормативно-правовими актами визначається компетенція спеціалістів матеріально-побутового характеру. Зокрема, їх наділено правами:
- на забезпечення необхідним транспортом для службових поїздок;
- на пільгове забезпечення житлом у будинках, які належать підприємствам;
- на забезпечення (придбання) в господарстві (за встановленими цінами) продуктами харчування, які виробляються підприємством, а також кормами для худоби, що належать їм за правом приватної власності.
Наведені та інші права спеціалістів поширюються і на тих із них, які стали пенсіонерами.
7. Посадовими особами колективного сільськогосподарського підприємства є заступники голови, завідувачі дільниць, керівники цехів, бригадири, завідувачі ферм, майстерень і підсобних виробництв та керівники інших виробничих підрозділів і культурно-побутових закладів. Ці посади є виборними — названі керівники обираються на зборах працівників виробничого підрозділу, рішення яких затверджується правлінням. При заміщенні посади надаються переваги особам із спеціальною освітою і значним досвідом юридичної діяльності.
Розпорядження керівника виробничого підрозділу є обов'язковими для всіх працівників, які трудяться в даному підрозділі. У своїй керівній діяльності він звітує правлінню і голові КСГП, у спеціальних питаннях виконує вказівки головної о (старшого) спеціаліста відповідної галузі виробництва.
§ 6. Повноваження зборів працівників виробничого підрозділу та його ради
І Впровадження в управлінській діяльності підприємства справжнього самоврядування, демократії, гласності, активної участі працівників у розв’язанні всіх питань внутрішньо колективного життя забезпечується згідно зі статутом залученням до самоврядування групових колективів у бригадах, фермах, підрядно-орендних та інших виробничо-господарських підрозділах. Організаційно-управлінською формою такого залучення працівників є збори трудового колективу кожного виробничого підрозділу і його рада.
Збори працівників бригади, ферми, іншого підрозділу Окликаються за необхідністю, але не рідше одного разу на Квартал радою бригади, або за вимогою не менше 1/3 загальної чисельності колективу, або з ініціативи правління чи його голови.
2. До повноважень даних зборів належать:
- обрання бригадира (керівника підрозділу) на розсуд працівників відкритим або таємним голосуванням із числа членів колективного сільськогосподарського підприємства строком на три роки з наступним затвердженням правління;
- розгляд пропозицій щодо госпрозрахункових завдань підрозділу, накреслення заходів щодо їх виконання;
- розгляд пропозицій ревізійної комісії щодо перевірок і ревізій, питання збереження колективної власності, підрядно-орендних відносин, інтенсивних технологій, поліпшення стану охорони праці і техніки безпеки, інші питання життя і діяльності бригади, ферми;
- заслуховування звітів ради, керівника, спеціалістів та інших членів бригади, внесення до правління або загальних зборів членів КСГП (зборів уповноважених) пропозицій про заохочення членів колективу, які сумлінно працюють, про притягнення порушників дисципліни до відповідальності;
- внесення правлінню пропозицій про накладення стягнення на бригадира (керівника підрозділу) або про звільнення із займаної посади, якщо він не виправдав довіри колективу.
Рішення зборів бригади є дійсним, тобто має силу управлінського акта в разі, коли на них є присутніми та беруть участь у голосуванні не менше як 2/3 працівників підрозділу. Воно приймається більшістю голосів.
3. Статут передбачає практику створення поряд зі зборами працівників бригади ради трудового колективу виробничого підрозділу підприємства. Згідно зі статутом збори колективу бригади обирають раду виробничого підрозділу на строк, який визначається зборами і закріплений у Положенні про раду.
Радою колгоспів Української РСР прийнято Примірне положення про ради виробничих бригад (підрозділів) колгоспів. Саме цим рекомендаційним актом визначається порядок їх утворення, права та обов'язки. Рада і голова ради обираються відкритим голосуванням за участю не менше 2/3 членів бригади (підрозділу) більшістю голосів на строїв що визначається зборами.
4. Рада бригади, ферми, іншого підрозділу є колегіальним виборним органом самоврядування в колективному сільськогосподарському підприємстві, її права та обов'язки закріплено в Положенні про неї, яке набирає сили локального акта з моменту його затвердження правлінням.
Компетенцію ради становлять такі питання:
- планування своєї роботи, скликання зборів трудового колективу бригади;
- заслуховування інформації бригадира, завідувача ферми, галузевих спеціалістів про стан господарювання, а також звіти окремих працівників про виконання трудових обов'язків та інші питання, віднесені до повноважень цих зборів.
- Засідання ради бригади скликаються в разі потреби, її рішення приймається більшістю голосів.
Роботою ради керує бригадир (керівник підрозділу). На нього покладається обов'язок організувати виконання рішень і пропозицій, прийнятих радою, доповідати про їх виконання на чергових засіданнях і звітувати про її роботу на зборах трудового колективу бригади, ферми та іншого виробничого підрозділу підприємства.
§ 7. Ревізійна комісія колективного сільськогосподарського підприємства та її повноваження
1. Контроль за всією виконавчо-розпорядчою діяльністю органів управління і посадових осіб підприємства, насамперед, покликані здійснювати самі члени КСГП. Як колективний спеціальний контрольний орган ревізійна комісія у повному її складі і очолювана головою здійснює контрольно-ревізійні функції. Дані функції є найпершою умовою організації виробничо-господарської діяльності та управління нею на підприємстві. У своїй роботі вона підзвітна лише тому органові, який її створив, — загальним зборам або зборам уповноважених.
Ревізійна комісія — орган для здійснення контролю за господарською і фінансовою діяльністю правління та посадових осіб підприємства, її правове становище визначається статутом і спеціальним Положенням про ревізійну комісію КСГП, приймається відповідно до примірного положення про ревізійну комісію.
2. Комісія обирається найвищим органом управління відкритим або таємним голосуванням строком на три роки, її очолює голова, який обирається зі складу комісії. Число членів ревізійної комісії визначається під час виборів. До її складу можуть бути обрані лише члени даного КСГП.
3. Ревізійна комісія здійснює контроль: за додержанням Статуту колективного сільськогосподарського підприємства, Правил внутрішнього розпорядку, Положення про оплату праці, Положення про пайовий фонд і розподіл дивідендів, про внутрішньогосподарський розрахунок; за збереженням сільськогосподарської продукції, насіння, фуражу, матеріально-технічних засобів, робочої та продуктивної худоби, будинків, споруд та іншого майна, законністю договорів і господарських операцій, витрачанням коштів і матеріальних цінностей, правильністю обліку, звітності й розрахунків із членами колективного підприємства; за своєчасним розглядом скарг і заяв працівників.
На ревізійну комісію покладається обов'язок проводити ревізії фінансово-кредитної діяльності підприємства, періодично перевіряти господарську діяльність бригад, ферм, під-рядно-орендних та інших виробничих підрозділів і робити висновки з річного звіту КСГП. Акти комісії підлягають затвердженню загальними зборами або зборами уповноважених.
Свою контрольно-ревізійну діяльність комісія проводить у двох напрямах: по-перше, ревізує господарсько-фінансову діяльність підприємства в цілому і, по-друге, перевіряє господарську діяльність його виробничих підрозділів. Вона не може втручатись у виконавчо-розпорядчу, оперативну діяльність правління і брати участь в оформленні документів на списання матеріальних цінностей і коштів підприємства.
4. За ревізії господарсько-фінансової діяльності підприємства перевіряється виконання договорів контрактації; при цьому звертається особлива увага на ціни, стан взаєморозрахунків, додержання договірної дисципліни, зобов'язань із прибуткового податку і страхування колективного майна.
Перевірці підлягає додержання порядку зберігання грошей у касі, правила їх обліку, витрачання; операцій поточного соціального рахунку з капітальних вкладень та інших рахунків в установі банку; своєчасне і повне оприбуткування грошових надходжень, документів та бланків суворої звітності; повнота і правильність оформлення касових і банківських операцій первинними документами та відображення їх в обліку і звітності.
Ревізійна комісія здійснює контроль за своєчасним використанням за призначенням як власних коштів, так і кредитів, за своєчасним стягненням дебіторської заборгованості та оплатою кредиторської заборгованості.
5. На неї покладаються обов'язки систематично і грунтовнo перевіряти господарську діяльність бригад, ферм, підсобних підприємств, майстерень та інших виробничих підрозділів підприємства, в тому числі здійснювати контроль за якістю проведення інвентаризації громадського майна; комісія перевіряє правильність оприбуткування, зберігання і витрачання зерна, всіх видів кормів, картоплі, овочів, фруктів та іншої продукції, органічних та мінеральних добрив, пально-мастильних матеріалів, запасних частин, будівельних матеріалів, дрібного інвентарю; вона контролює стан обліку поголів'я громадської худоби і продуктів тваринництва (надоїв молока, приросту живої ваги і приплоду худоби, одержання яєць і вовни тощо).
У роботі комісії на особливу увагу заслуговує перевірка стану, порядку зберігання та експлуатації техніки, машинно-тракторного парку в підприємстві, а також виявлення причин незадовільного використання техніки і наявності невстановленого обладнання. Вона контролює якість робіт і виробленої сільськогосподарської продукції відповідно до встановлених вимог і стандартів, виявляє факти виробництва нестандартної продукції та винних у цьому посадових осіб, звертає увагу на відповідність якості продукції екологічним вимогам, спрямованим на охорону здоров'я споживачів.
6. За сучасних умов важливими є повноваження комісії перевіряти: правильність дотримання норм виробітку і розцінок, своєчасність і правильність нарахувань і розрахунків з оплати праці з членами КСГП за підсумкові результати, законність трудових договорів із працівниками колективного сільськогосподарського підприємства, обгрунтованість відрахувань коштів на поповнення громадських фондів підприємства, витрат на виробництво продукції та її рентабельність. Комісія має також належним чином перевіряти правильність І своєчасність взаєморозрахунків із державними, кооперативними, міжгосподарськими та іншими організаціями, дотримання договірних зобов'язань між підприємством і підрядно-орендними формуваннями, недопустимість обрахувань працівників при підведенні підсумків їхньої виробничо-господарської діяльності.
На неї покладається обов'язок систематично контролювати виконання рішень загальних зборів членів КСГП (зборів уповноважених), перевіряти стан ведення справ у правлінні та його виробничих підрозділах, правильність оформлення трудових книжок працівників, листків непрацездатності та пенсійних справ.
Своєчасним і дійовим повинен бути контроль за розглядом правлінням і посадовими особами колективного господарства скарг, заяв і пропозицій працівників.
Підсумки перевірок та інших контрольних дій ревізійна комісія оформляє спеціальним актом, знайомить із ним членів правління та осіб, робота яких перевірялась, і доповідає загальним зборам або ж зборам уповноважених, котрі приймають рішення про затвердження цього акта.
7. При встановленні фактів розкрадань, розтрат, нестач та інших зловживань комісія (через правління КСГП) вживає заходів до стягнення заподіяної шкоди і притягнення винних до відповідальності, а в необхідних випадках повідомляє про правопорушення правоохоронним органам.
Голові та членам ревізійної комісії забороняється брати участь у складанні документів про списання нестач грошей, інвентарю, продуктів і матеріалів, а також майнової шкоди, заподіяної внаслідок нестачі, псування майна і сільськогосподарської продукції, розбазарювання, марнотратства, розтрат і розкрадань. Голова і члени комісії несуть відповідальність за навмисне приховування фактів зловживань з боку посадових осіб підприємства.
§ 8. Представницькі органи колективних сільськогосподарських підприємств
1. Колективно-кооперативна природа і сутність КСГП, їхня виробничо-господарська самостійність і право юридичної особи, наділення кожного з підприємств правами суб'єкта права колективної власності та суб'єкта права колективного самоврядування становлять загалом основу для створення ними власних представницьких органів.
Представницьких органів колективних сільськогосподарських підприємств, які могли б зацікавлено представляти інтереси підприємств, захищати їхні права, охороняти права членів КСГП, раніше фактично не було.
2. В умовах розширення виробничо-господарської самостійності колективних сільськогосподарських підприємств, спілок селян, агрофірм, сільськогосподарських кооперативів, асоціацій та формування ринкових економічних відносин зростає необхідність не залишити діяльність аграрних підприємств без уваги. Назрілим є завдання утворити нову форму організаційно-управлінського об'єднання їхніх виробничо-підприємницьких можливостей, забезпечити керівництво їхньою діяльністю, особливо у сфері позагосподарських економічних відносин. Це керівництво повинно проводитись на достатньо відповідальному професійному рівні з участю представників КСГП усіх видів. Виходячи з наведеного, ст. 25 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" містить спеціальні норми щодо створення представницьких органів колективних сільськогосподарських підприємств України. Цією правовою нормою передбачено, що для організаційно-правового забезпечення економічною самостійністю підприємства та охорони його прав, узагальнення досвіду роботи та представлення інтересів підприємств у відносинах з органами влади і управління можуть створюватись їхні представницькі органи. Як бачимо, в Законі не наведено, якими ці представницькі органи повинні бути. Так само не зазначено, який орган повинен визначити систему представницьких органів колективних сільськогосподарських підприємств.
3. Положенням про представницькі органи колективних сільськогосподарських підприємств передбачено, що такими органами є районні, обласні ради колективних сільськогосподарських підприємств і Всеукраїнська рада колективних сільськогосподарських підприємств, які мають відповідний місцевий і всеукраїнський статус.
Кожне окреме сільськогосподарське підприємство як юридична особа передає цим органам функції організаційно-правового забезпечення економічної самостійності, охорони прав, узагальнення досвіду роботи та можливість представлення його інтересів у відносинах з органами державної влади, державного управління тощо. II»
Згідно з Положенням до компетенції представницьких органів віднесено такі питання:
- представляти і захищати законні інтереси підприємств у державних органах і громадських організаціях;
- здійснювати контроль за діяльністю створених ними міжгосподарських формувань;
- вирішувати майнові питання при їх реорганізації чи ліквідації, набувати майнові та немайнові права;
- брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації);
- вносити пропозиції до органів ради і управління та інші правомочності відповідно до своїх статутів.
Правове становище представницького органу визначається його статутом, у якому передбачається вмістити:
- статус і юридичну адресу;
- мету і завдання;
- порядок утворення і діяльності статутних органів;
- джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна представницького органу, порядок звітності й контролю, здійснення господарської та комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;
- порядок внесення змін і доповнень до статуту;
- порядок припинення діяльності представницького органу і вирішення майнових питань, пов'язаних із його ліквідацією.
Статутом можуть бути передбачені інші положення, які не повинні суперечити чинному законодавству.
Представницькі органи створюються на добровільних засадах за територіальним принципом.
4. Положенням визначається порядок створення районних і обласних представницьких органів КСГП. При них функціонує виконавчий апарат, який діє на підставі відповідного положення, затвердженого постановою обласної або районної ради. На його працівників поширюється законодавство України про працю, соціальний захист і соціальне страхування.
5. Представницькі органи колективних сільськогосподарських підприємств реєструються місцевими органами державної виконавчої влади у порядку, встановленому для їх реєстрації. Після реєстрації представницькі органи набувають правового становища юридичної особи.
Закон "Про підприємства в Україні" містить правові норми про порядок їх створення. Виходячи з них, статут визначає порядок обрання Всеукраїнської ради колективних сільськогосподарських підприємств Всеукраїнською конференцією представників підприємств таємним або відкритим голосуванням делегатами, яких обирають ради Автономної Республіки Крим та областей, у рівній кількості та відповідно до встановленої квоти. Рада визначає також чисельність і обирає відкритим або таємним голосуванням зі свого складу президію ради, її голову, який є водночас головою ради, заступників голови та затверджує відповідального секретаря.
6. Положення про представницькі органи КСГП є основою правових актів, які визначають повноваження цих органів. Всеукраїнська рада колективних сільськогосподарських підприємств 16 грудня 1992 р. прийняла Статут Всеукраїнської ради колективних сільськогосподарських підприємств. Цим правовим актом визначено її правове становище і повноваження. Названа рада є представницьким органом КСГП і правонаступницею Ради колгоспів України. Свою діяльність та повноваження вона здійснює відповідно до Конституції України, Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Положення про представницькі органи та іншого чинного законодавства України. Відповідно до свого статуту рада користується правами юридичної особи.
Статутом визначено мету, завдання, права цього представницького органу. Рада створюється для організаційно-правового забезпечення економічної самостійності колективних сільськогосподарських підприємств, охорони їхніх прав, узагальнення досвіду роботи та представлення інтересів підприємств у відносинах з органами державної влади та державного управління.
Основними завданнями ради є:
- захист законних прав та інтересів підприємств, надання їм організаційної та юридичної допомоги;
- представлення інтересів підприємств у Верховній Раді України, Кабінеті Міністрів України, міністерствах, відомствах України при розгляді питань і проектів нормативних актів, які стосуються діяльності підприємств, укладання з Урядом генеральних договорів про взаємні зобов'язання;
- внесення до Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України пропозицій щодо подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва, поліпшення умов праці та життя трудових колективів підприємств, участь у розробленні орієнтовних економічно обгрунтованих закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію, вжиття заходів щодо поліпшення матеріально-технічного постачання тощо.
7. Статут визначає цивільно-правову правосуб'єктність ради, як-от: можливість виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнових і немайнових прав, представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси підприємств у державних органах і громадських організаціях.
Всеукраїнська рада колективних сільськогосподарських підприємств є суб'єктом права власності. Зокрема, вона має у власності кошти, в тому числі валютні, та інше майно, необхідне для здійснення її статутної діяльності. Раді як представницькому органові, за правом власності належать також кошти й інше майно, передане їй підприємствами або державою.