Розділ V ПРАВО ЧЛЕНСТВА ГРОМАДЯН У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ КООПЕРАТИВНОГО ТИПУ
§ 1. Поняття права членства в сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу
1. Право членства в сільськогосподарському підприємстві
кооперативного типу (колективному сільськогосподарському підприємстві, спілці селян, сільгоспкооперативі) становить сукупність правових норм законів і підзаконних внутрішніх локальних правових актів, якими встановлено певні правила щодо порядку і умов вступу громадян до сільгосппідприємства кооперативного типу, юридичного оформлення цього факту, виникнення статутних прав та обов'язків у цих громадян-членів, а також правила щодо припинення перебування громадян у складі членів кооперативного типу сільськогосподарських підприємств.
Правовою основою членства в колективному сільськогосподарському підприємстві є норма ст. 36 Конституції України, згідно з якою громадяни України мають право на свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Ця правова норма відповідно конкретизована в Законі "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (ст. 5). Кожен його член, як і інші громадяни, має право бути суб'єктом приватної власності (ст. 41), а також має і право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42).
2. Членство в сільськогосподарських кооперативах та інших юридичних особах кооперативного типу може бути у двох видах. Воно може бути асоційованим або дійсним членством. Такий розподіл членства набув підстав після того, як Закон "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 р. запровадив два поняття як "асоційований член кооперативу" і "член кооперативу" (для зручності "дійсний член" — В. Я.).
За цим Законом в сільськогосподарських кооперативах були передбачені зміни та суттєві розширення суб'єктного складу членів та правомочності останніх. На відміну від Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" з традиційним розумінням членства громадянина Закон "Про сільськогосподарську кооперацію" встановив дві принципові новели щодо суб'єктного складу та правомочностей. По-перше, дійсними членами кооперативу (у розумінні дійсними членами) можуть бути як традиційно фізичні, так і нетрадиційно юридичні особи. По-друге, за цим Законом членство "фізичної особи та юридичної особи може бути не тільки повним, а й асоційованим. На підставі змісту Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" слід розрізняти дійсне і асоційоване членство. Так, дійсне членство в сільськогосподарських кооперативах можна визначити як узагальнюючий правовий зв'язок членів (фізичних та юридичних осіб) з кооперативом, що будується на добровільності об'єднання членів у цей кооператив на засадах об'єднання пайових внесків, участі у спільній трудовій діяльності, визнанні і дотриманні статуту, користування правом ухвального голосу в управлінні справами за правилом "один член — один голос ".
На відміну від дійсного членства асоційоване членство в сільськогосподарських кооперативах та інших юридичних особах можна визначити як узагальнюючий правовий зв'язок членів щодо здійснення ними пайових внесків у створення та розвиток кооперативу, отримання частки доходу на свій пай та першочерговому порядку внесків тощо у разі ліквідації кооперативу, а також управління кооперативом тільки з дорадчим голосом. Визначення асоційованого членства та правомочностей асоційованих членів дають підстави дійти до висновку, що асоційовані члени по суті виступають інвесторами аграрних (сільськогосподарських) кооперативів, в тому числі сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів. Є підстави також стверджувати, що асоційоване членство (фізичних та юридичних осіб) не відповідає дійсному членству в сільськогосподарських кооперативах, сільськогосподарських виробничих кооперативах, а також інших колективних сільськогосподарських підприємств, спілках селян тощо. Така невідповідність полягає у тому, що для повного членства в сільськогосподарських кооперативах (в тому числі виробничих кооперативах, КСГГТ, ВСГК тощо) притаманна трудова, особиста трудова участь членів у спільній виробничій діяльності членів; внески та паї членів носять або можуть носити додатковий, а не виключний характер членства і права членства в ВСГК, СпС, КСГП, інших аграрних підприємців — юридичних осіб кооперативного типу.
3. Право дійсного членства є єдиним у будь-яких формах прояву кооперативного типу сільгосппідприємства, починаючи з колективного сільськогосподарського підприємства, сільгоспкооперативів і закінчуючи спілками селян, агрофірмами та іншими підприємствами, заснованими на членстві, особистій трудовій участі, голосуванні "одним голосом" незалежно від частки в майні підприємства.
На підставі існуючих норм право повного членства реалізується через волевиявлення конкретного громадянина, який може здійснити надані йому цими актами правомочності. Ці правомочності громадянина закріплено в ст. 5 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство", в пункті Статуту колективного сільськогосподарського підприємства (сільгоспкооперативу), що відповідає змістові п. З Примірного зразка Статуту колективного сільськогосподарського підприємства (виробничого сільськогосподарського кооперативу) 1992 p., де зазначено, що членом підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, виявили бажання та здатні брати участь у здійсненні цілей і завдань підприємства (кооперативу).
Прийняття Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" ставить ряд питань про можливість залучення в існуючі І КСГП, ВСГК, СпС інституту асоційованого членства. Правники-аграрії по різному підходять до формування підставності подібної практики на тлі існуючих ВСГК, СпС тощо.
4. Соціально-економічна природа КСГП, ВСГК тощо, як однієї з форм прояву кооперування громадян через створення юридичної особи приватного права з певними виробничими, підприємницькими та соціальними цілями, завданнями і функціями, зумовлює характер взаємовідносин між сільгоспкооперативом, спілкою селян і кожним його членом. Саме на основі членства утворюються відносини управлінські, трудові, майнові, оскільки саме членство і трудова участь є визначальними у виникненні права на пай у майні КСГП, ВСГК, додаткове пенсійне забезпечення (поряд із державною пенсією), надання соціального захисту престарілим і хворим членам КСГП, ВСГК, а також культурно-побутових послуг і послуг членам приватного підсобного господарства.
Право членства в КСГП, ВСГК як узагальнений правовий зв'язок між сільгоспкооперативом та його членами є основним інститутом аграрного права, на якому базується існування на кооперативно-колективних засадах аграрного підприємництва. Без вступу громадян у членські відносини не є можливим виникнення аграрного підприємця кооперативного типу. Це право як індивідуальний правовий зв'язок колективу і окремого громадянина виступає в ролі визначального юридичного факту, який породжує та зумовлює взаємні права його членів, а також визначені права асоційованих членів. Право членства і асоційованого членства є правовою підставою поширення на членів аграрних підприємств—підприємців кооперативного типу чинності аграрного законодавства, в тому числі правових норм, які юридичне забезпечують правопорядок і законність у цих підприємствах. Право членства і асоційованого членства зумовлює особливості правового становища і правомочності цих членів КСГП і ВСГК порівняно з правовим становищем найманих працівників.
Принцип добровільного вступу до членів КСГП і ВСГК закріплено в Законі "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (ст. 5) та "Про сільськогосподарську кооперацію" (ст. 3); цей принцип випливає зі змісту статей 4, 5, 12 Закону "Про власність". Як визначено законом, норми-принципи — добровільність вступу та безперешкодність виходу є загальнообов'язковими.
5. Право членства в КСГП, ВСГК характеризується такими основними рисами: по-перше, є загальним правом, охоплює всіх без винятку громадян України; по-друге, є рівним правом для всіх громадян незалежно від статі, раси, національності, освіти й кваліфікації; по-третє, є особистим правом. Кожний громадянин на власний розсуд вирішує питання про вступ до КСГП, ВСГК, СпС або про вихід з нього.
6. Порядок і умови вступу в члени колективного сільськогосподарського підприємства визначені в Примірному зразку Статуту колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського виробничого кооперативу) і Статутом кожного окремого сільськогосподарського підприємства.
Особа незалежно від її статі, раси, національності, виявивши бажання стати членом підприємства, цим самим реалізує своє конституційне право на об'єднання, працю, задоволення матеріальних і духовних потреб (ст. 36).
Щодо виникнення у громадян членських відносин в аграрному підприємстві кооперативного типу національне законодавство встановило єдине обмеження — вік, до досягнення якого заборонено приймати до членів колективного сільськогосподарського підприємства (сільгоспкооперативу, спілки селян тощо). Згідно з Законом "Про сільськогосподарську кооперацію" (ст. 8) та "Про колективне сільськогосподарське підприємство (ст. 5), членами кооперативного утворення можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку. Зі змісту наведеної статті Закону також випливає, що громадянин своє право на членство і працю може реалізувати лише в одному колективному підприємстві (сільгоспвиробничому
кооперативі, спілці селян тощо). Особи, які постійно працюють у будь-якому підприємстві (незалежно від форми власності та форми господарювання останнього) або вже є членами одного колективного сільськогосподарського підприємства, не можуть одночасно вступати до іншого такого ж кооперативного утворення (юридичної особи) тотожного напряму діяльності.
Протягом багатьох років існування колгоспів основною умовою вступу до членів колгоспу було бажання громадянина стати його членом і брати особистою працею участь у веденні громадського господарства. З прийняттям в Україні законів "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та "Про сільськогосподарську кооперацію" ці принципи було визначено чіткіше.
Нині, за умов переходу до ринкової економіки, діяльності існуючих КСГП на засадах самоврядування і підприємництва (п. 1 ст. 1 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство") виникла необхідність здійснювати кооперативним підприємством оцінку особистого внеску кожного працездатного члена у прибутковість колективного сільськогосподарського підприємства (сільгоспкооперативу, спілки селян тощо). З огляду на це, з розширенням ринку праці в аграрних підприємствах кооперативного типу виникає потре-1 ба уважнішого підходу до питання, кого ж саме, якої сумлінності та рівня кваліфікації приймають до членів колективу. А тому вирішення питання про вступ і прийняття до членів КСГП, ВСГК, СпС тощо становить поєднання двох волевиявлень — волі особи, яка бажає стати членом, і волі вищого органу самоврядування кооперативного типу аграрного .підприємства.
З прийняттям Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" з'являється поєднання ще третього волевиявлення сторони — внесення членом вступного внеску, паю та додаткового паю, а асоційованим членом — внесення тільки пайового внеску у створення та розвиток кооперативу КСГП, ВСГК, АСГП тощо.
7. Порядок прийняття громадян до членів аграрного підприємства кооперативного типу передбачає подання ними письмової заяви до правління цього підприємства (сільгоспкооперативу, спілки селян тощо), яка має бути розглянута у присутності заявника на засіданні правління (з додержанням кворуму). На правління покладається обов'язок розглянути заяву і винести рішення: рекомендувати чи не рекомендувати особу, яка подала заяву загальним зборам (чи зборам уповноважених), прийняти чи ні її до членів аграрного підприємства кооперативного типу.
Законами України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та "Про сільськогосподарську кооперацію" це питання вирішується дещо інакше. У ст. 23 першого Закону зазначено, що повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління колективного сільськогосподарського підприємства визначаються Статутом підприємства. У п. 2 цієї статті подано обов'язковий перелік питань, що належать до компетенції загальних зборів (зборів уповноважених). У цьому переліку відсутні питання про прийняття і вихід/виключення з членів сільгосппідприємства кооперативного типу. У ст. 9 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" рішення про прийом в члени ВСГК приймає правління або голова кооперативу і це рішення піддягає схваленню загальними зборами. Порядок прийняття такого рішення і його схвалення визначається статутом кооперативу. Саме тому ці питання мають бути врегульовані нормами Статуту колективного сільськогосподарського підприємства (ВСГК, спілки селян тощо).
Згідно з Примірним зразком Статуту колективного сільськогосподарського підприємства, питання про прийняття, вихід/виключення члена з КСГП, ВСГК, СпС віднесено до відання вищого органу самоврядування. Цей зразок є виключно рекомендаційним актом, що його затверджено представницьким органом усіх КСГП Всеукраїнською радою колективних сільськогосподарських підприємств і тому є підстава вважати, що питання про прийняття, вихід/виключення члена має бути віднесено до компетенції саме вищого органу самоврядування — загальних зборів (зборів уповноважених), в не правління — виконавчого органу.
8. При вирішенні питання про прийняття до членів аграрного підприємства кооперативного типу передбачається можливість щодо конкретної особи, яка вступає в члени підприємства встановити випробувальний строк до одного місяця (як це встановлено чинним законодавством про працю) для виявлення здібностей особи, яка подала заяву про вступ, виконувати роботу особистою працею в КСГП, ВСГК, СпС та
брати участь в управлінні справами цього підприємства як його член.
9. У практичній діяльності КСГП, БСГК, СпС трапляються випадки, коли при використанні праці сезонних працівників останні вступають до членів цих підприємств тощо лише з метою ухилення від сплати прибуткового податку. По суті, ці особи не мають наміру набути статусу члена підприємства і виконувати статутні зобов'язання останнього. Для усунення такої хибної практики Примірний зразок Статуту колективного сільськогосподарського підприємства містить правило, згідно з яким не допускається прийняття до членів КСГП, ВСГК, СпС, осіб, яких залучено для виконання тимчасової або сезонної роботи.
10. У громадянина, прийнятого до членів підприємства, право членства виникає від дня розгляду його заяви на засіданні правління і рекомендації (чи відповідно поданню на схвалення) правління (головою правління) вищому органу самоврядування прийняти цю особу до членів КСГП, ВСГК, СпС. Особа, яка не була рекомендована правлінням (або відповідно головою правління, як це встановлено статутом кооперативу), може оскаржити цю відмову загальним зборам (зборам уповноважених) членів КСГП, ВСГК, СпС.
§ 2. Права та обов'язки членів сільськогосподарських підприємств кооперативного типу
1. Кожний член КСГП, ВСГК, СпС має суб'єктивні права, і на нього покладаються юридичні обов'язки, визначені як аграрним, так й іншим законодавством.
Ці правомочності членів аграрних підприємств кооперативного типу як рівноправних громадян Української держави грунтуються на Конституції України. Всі члени КСГП, ВСГК, СпС користуються правами і несуть однакові обов'язки щодо спільної виробничо-господарської діяльності, що набули свого подальшого розвитку з прийняттям в Україні Законів "Про власність", "Про підприємництво", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про сільськогосподарську кооперацію", законів і підзаконних нормативно-правових актів про приватизацію майна в агропромисловому комплексі, а також нової редакції Земельного кодексу та внесенням змін до Цивільного кодексу щодо права приватної власності громадян тощо.
Соціально-економічне призначення та юридичний зміст правомочностей членів аграрних підприємств є похідними від правового статусу, завдань та функцій цих підприємств, правомочностей останніх як юридичних осіб, заснованих на колективно-кооперативній власності. Диференціація та особливості правовідносин з участю цих аграрних підприємств лежать в основі розмежування прав і обов'язків повних та асоційованих членів (фізичних та юридичних осіб). Правомочності членів аграрних підприємств кооперативного типу розмежовуються на: членські організації; членські трудові; членські управлінські; членські майнові; членські соціальні тощо. Правомочності асоційованих членів КСГП, ВСГК розмежовуються на: членські асоціативні організації; членські асоціативні управлінські з дорадчим голосом; членські асоціативні майнові тільки щодо отримання частки доходу та першочергового отримання свого внеску, доходів від їх земельних ділянок.
Правомочності дійсних та асоційованих членів КСГП, І ВСГК. тощо організаційного характеру становлять їхні права | та обов'язки щодо правил вступу до членів цих підприємств, ІЮридичного оформлення членства, регулювання припинення ^Членства, оформлення цього юридичного факту, порядку розрахунків та інших наслідків припинення членства.
2. Серед членських правомочностей перш за все громадян цих аграрних підприємств є трудові права та обов'язки цих громадян. їхню основу становлять правові норми Кодексу законів про працю, особливості застосування (не всупереч першим) яких відображено у Статутах аграрних підприємств кооперативного типу. Трудовим та аграрним законодавством регулюються права членів цих підприємств щодо організації, дисципліни, оплати праці, запровадження їхньої підрядно-орендної та внутрішньокооперативної форм. Нормами цих галузей законодавства регулюється також дисциплінарна і матеріальна відповідальність членів аграрних підприємств, охорона праці й охорона здоров'я. У разі порушення членських трудових прав член підприємства може захистити свої права, у тому числі й у судовому порядку.
Управління діяльністю аграрних підприємств здійснюся громадянами як повними членами на засадах самоврядування, широкої демократи, гласності, активної участі членів у вирішенні всіх питань діяльності цих підприємств. Саме виходячи із загальносвітових принципів сільськогосподарської кооперативної демократії члени цих аграрних підприємств мають право і зобов'язані особисто брати участь в управлінні справами колективних сільськогосподарських підприємств (виробничого сільськогосподарського кооперативу, спілки селян), обирати й бути обраними до їхніх керівних органів, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності цих аграрних підприємств, усунення хиб у їхній роботі, зловживань з боку правління та посадових осіб. Активна участь членів цих підприємців у здійсненні кооперативного самоврядування (за принципом "один член — один голос" незалежно від розміру його майнової частки-внеску) детально регламентується нормами статутів цих підприємств, а також гарантується порядком обрання/відклику та порядком роботи органів управління, чітким розмежуванням їхніх повноважень, порядком голосування (таємним чи відкритим), що визначається самими членами і Статутом підприємства.
4. Особливими за своїм призначенням та змістом є членські майнові правомочності повних та асоційованих членів аграрних підприємств.
За сучасних умов права та обов'язки майнового характеру членів КСГП, ВСГК, СпС тощо набули нового змісту і, як наслідок, — нових форм і способів реалізації. Як і раніше, ці відносини стосуються, зокрема відшкодування збитків, шкоди, завданих цьому сільськогосподарському підприємству.
Новим у цих відносинах є те, що на рівні Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" у ст. 7 зазначено, що майно підприємства на праві спільної часткової власності належить його членам. Суб'єктом права власності на підприємстві є саме підприємство як юридична особа, а його члени — в частині майна, яку вони одержать при виході з підприємства. Новим у цих відносинах є також і те, що на законодавчому рівні встановлено право членів КСГП на частку в спільному майні підприємства, яка має правовий статус паю члена КСГП. Таким же чином Законом "Про сільськогосподарську кооперацію" (ст. 20) кооператив визнається власником будівель, споруд, грошей, майнових внесків його членів, продукції, прибутків та іншого майна, придбаного на підставах,, не заборонених законом.
5. Незважаючи на певну прогресивність наведених вище норм, Закон "Про колективне сільськогосподарське підприємство" все ж недосить послідовно і чітко регулює майнові правовідносини членів КСГП. Так, на виконання ст. 9 наведеного Закону у КСГП проводиться паювання майна і створення пайового фонду майна членів цих підприємств. До нього включають вартість основних виробничих і обігових фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідну частку від участі колективного сільськогосподарського підприємства у товарному виробництві.
Право члена підприємця кооперативного типу на пайовий фонд майна залежить від його трудової участі в діяльності підприємства. Право члена на свій пай підтверджується виданою йому пайовою книжкою, де зазначається у грошовому та відсотковому вираженні його частка в спільному майні КСГП та іншого підприємства. Пайова книжка підписується головою, головним бухгалтером КСГП та скріплюється печаткою. Відомості про частку в спільному майні також дістають своє закріплення у відповідних книгах. Однак на практиці мають місце зловживання як при визначенні самого розміру частки (паю), так і при внесенні змін у ці книжки про пайовий фонд майна. Це, по суті, є єдиною — з позиції права в цілому і з позиції громадян-членів як носіїв суб'єктивних прав — хибою [у правовому забезпеченні реалізації громадянами своїх прав на частку в спільній власності, оскільки зміна цієї частки не може бути проконтрольована громадянином і, відповідно, цей громадянин не зможе у судовому порядку захистити свої (членські майнові права, які можуть порушуватися посадовими особами колективних та інших аграрних підприємств.
Однією з важливих форм реалізації членами аграрних підприємств своїх членських майнових прав є реалізація ними Прав на одержання частини прибутку від діяльності підприємств. Відповідно до ст. 9 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та ст. 24 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію", членові КСГП, ВСГК щорічно Нараховується частина прибутку (доходу кооперативу) залежно від частки у пайовому фонді. За бажанням члена КСГП Нарахований йому чистий прибуток (дивіденд) може бути виплачено грошима або зараховано в збільшення його частки у пайовому фонді майна. На відміну від цього Закону Закон
"Про сільськогосподарську кооперацію" прямо зазначає, що нарахування і виплата часток доходу на паї здійснюється за підсумками фінансового року з доходу, що залишається у розпорядженні кооперативу з урахуванням необхідності формування фондів для його розвитку. Статутом сільськогосподарського та сільгоспвиробничого кооперативу може бути передбачено різний відсоток часток доходу на паї для членів і асоційованих членів кооперативу. Закон також передбачає, що відповідно до рішення загальних зборів кооперативу виплата часток доходу на паї може здійснюватися коштами, товарами, цінними паперами, збільшенням паю тощо.
Всі ці відносини детальніше регулюються статутами КСГП та ВСГК.
6. Принципово новим в українському аграрному законодавстві є правові норми п. 2 ст. 7 та п. 2 ст. 9 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство", якими визначаються правомочності громадян як суб'єктів права власності на майно КСГП та інших аграрних підприємств.
Так, відповідно до наведених норм суб'єктами права власності на майно свого підприємства є його члени. Право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСГП набуває після припинення членства. Членам підприємства належить частина майна (пай) за правом приватної власності, яку вони одержують при виході з підприємства. Таким чином, з наведених вище норм Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" випливає висновок, що між КСГП і його членом існують членські відносини, по-перше, щодо передання-одержання паю членом від КСГП, по-друге, щодо юридичного оформлення передання-одержання паю, по-третє, юридичного факту виникнення у громадянина суб'єктивного права вимагати своєї частки (паю) з володіння і користування аграрного підприємства-підприємця кооперативного типу. Саме юридичний факт припинення членських відносин породжує у громадянина право на одержання своєї частки — паю, право вимагати від підприємства виконання зобов'язання передати йому (громадянинові) належну частку (пай). Це право громадянина є абсолютним, визнається і захищається державою.
Так само на підставі Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" асоційовані члени мають загальне у разі припинення асоційованого членства і першочергове право на отримання свого майнового внеску та відповідної частки доходу і повернення їх земельних ділянок у натурі (на місцевості) у разі ліквідації кооперативу.
Таке першочергове право асоційовані члени мають і у разі банкрутства кооперативу, як це випливає із змісту Закону "Про сільськогосподарську кооперацію".
7. Важливим і принципово новим елементом змісту майнових, що виникають з членства, відносин є відносини спадкування майна (паю). Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та п. 2 ст. 25 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" пай членів — фізичних осіб, може успадковуватися згідно з цивільним законодавством і статутом підприємства. Слід зазначити, що відсутність у статуті підприємства норми про спадкування або невідповідність норм статуту нормам цивільного законодавства не можуть обмежувати право членів КСГП, ВСГК інших кооперативів заповідати свою частку в спільному його майні, й також обмежувати право спадкоємців на одержання спадщини, в тому числі й у натурі.
8. Національним аграрним законодавством встановлено принципово важливі правила щодо визначення і реалізації членами сільгосппідприємств кооперативного типу майнових правомочностей. Відповідно до Законів "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (п. З ст. 9) та "Про сільськогосподарську кооперацію" (п. 1 ст. 25) у разі виходу з КСГП, ВСГК інших кооперативів громадянин має право на одержання своєї частки у спільному майні (паю) натурою, грошима, цінними паперами. Термін, порядок та інші умови видання-одержання паю законом не врегульовано. Він регламентується нормами статутів цих КСГП, ВСГК і, як правило, локальними правовими актами цих КСГП, ВСГК, зокрема положенням про порядок утворення і використання пайового фонду майна членів колективного та іншого кооперативного типу підприємства.
На практиці з цього приводу виникає чимало непорозумінь. Так, в окремих положеннях про порядок утворення і використання пайового фонду майна членів таких КГСП, ВСГК зазначається, що у випадку виходу з членів такого КСГП, ВСГК пай видається тільки у разі створення селянського (фермерського) господарства, або ж вартість паю буде виплачуватися протягом 10 років, або тільки в розмірі до 50 відсотків вартості паю тощо. Подібна практика є правомірною, оскільки ці питання не врегульовані законом, а тому віднесені до локальної правотворчості. Останні приймають самі члени цих КСГП, ВСГК інших кооперативів на їхніх загальних зборах (зборах уповноважених). Прийняття таких локальних актів в одних випадках ставить за мету недопущення інших конкуруючих приватних форм господарювання, ухилення від сплати членами їхніх паїв. У цих випадках члени КСГП, ВСГК інших кооперативів позбавляють самі себе можливості одержати свою частку (пай) на цілком правомірних підставах.
Приймаючи рішення про виділення-приймання паю, слід керуватися загальними підходами щодо прав громадянина як суб'єкта аграрних та цивільно-правових відносин, з огляду на те, що тільки громадянин (як фізична особа й носій цивільної право- і дієздатності) є повноправним носієм суб'єктних прав, що саме громадянин створює приватні юридичні особи (в тому числі й кооперативного типу), що навіть Закони "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та "Про сільськогосподарську кооперацію" хоча й нечітко, але все ж визнає саме громадянина суб'єктом права власності. Наведені правомочності є первинними і визначальними у відносинах членського майнового характеру, що складаються в аграрних підприємствах.
Тому вважається обгрунтованою практика, заснована на локальних правових актах, коли нема будь-яких обмежень щодо громадян при одержанні ними своєї частки (паю) у разі виходу з членів аграрних підприємців (спілки селян, сільгосп-виробничого кооперативу тощо). Законною є також практика визначення об'єктів видання-передавання громадянинові його паю, а також черговість видання йому майна в рахунок його паю та виконання членських відносин з боку КСГП, ВСГК перед своїм вибулим членом, причому черговість, безпосередньо визначену аграрним законодавством. Так, відповідно до Законів "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (п. З ст. 9) та "Про сільськогосподарську кооперацію" (п. 1 ст. 25) визначено таку черговість видання громадянинові паю: насамперед натурою (тобто будинками, спорудами, іншою нерухомістю, сільськогосподарською технікою, тракторами, сільськогосподарським реманентом, продуктивною худобою тощо), а вже потім — грошима (без будь-якої затримки) або цінними паперами. Земельний кодекс України (статті 50, 51), наведені вище Закони та інше аграрне законодавство встановлюють, що в разі виходу громадянина з членів підприємства кооперативного типу йому має надаватися земля із земель свого КСГП, ВСГК.
9. Національне право України гарантує всім громадянам право на відпочинок. Поряд із нормами Кодексу законів про працю у Статуті сільськогосподарського колективного та іншого підприємства кооперативного типу йдеться про право членів і найманих робітників на відпочинок. Це право, з огляду на специфіку (сезонність тощо) аграрного виробництва, забезпечується встановленням тривалості робочого дня, днів щотижневого відпочинку, наданням щорічних оплачуваних відпусток, а також розвитком та підтримкою соціальної інфраструктури, закладів культури, спорту, соціально-побутового обслуговування тощо.
В аграрних підприємствах кооперативного типу умови і порядок надання відпусток визначено у Правилах внутрішнього розпорядку цих КСГП, ВСГК, відповідно до Закону України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 р. У цих Правилах право, зокрема на відпочинок членів КСГП, ВСГК у вигляді щорічно оплачуваних відпусток, конкретизується залежно від сфери застосування праці члена в кооперативному підприємстві, але не менше 24 календарних днів. Додаткові відпустки надаються членам підприємства згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та особливий Характер праці" від 17 листопада 1997 р. за №1290'.
10. Як і всі громадяни України, члени аграрних підприємств мають право на одержання державних пенсій. Аграрні підприємства мають право встановлювати своїм ветеранам праці, скаліченим на роботі, іншим соціальні) не захищеним верствам населення (членам КСГП, ВСГК тощо, членам їхніх родин, учителям, медпрацівникам тощо) матеріальну допомогу та персональні додаткові пенсії. Розмір цих допомог та пенсій встановлює саме КСГП, ВСГК тощо. Єдине, що може стримувати надання такої адресної допомоги, — це брак коштів, інші фактори неправового характеру.
Питанням соціального розвитку села в Україні приділяється велика увага. Свідченням цього є прийняття спеціального закону, загальнодержавної та регіональних програм тощо. Зокрема, встановлюються право селян на одержання від підприємства допомоги у набутті спеціальності, підвищення кваліфікації, в одержанні путівок до санаторіїв та інших курортно-лікувальних закладів, право на культурно-побутове обслуговування, на допомогу в будівництві житла і господарських будівель, забезпечення паливом і на задоволення інших потреб у порядку, встановленому, зокрема, загальними зборами (зборами уповноважених) членів КСГП, ВСГК інших підприємств.
11. Законами "Про власність", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про підприємства в Україні", "Про сільськогосподарську кооперацію", Статутами колективного та іншого кооперативного типу підприємств (спілок селян) на членів цих КСГП, ВСГК та інших кооперативів покладаються певні обов'язки. За своїм призначенням і змістом ці обов'язки спрямовані на досягнення статутних завдань, одержання прибутку, зміцнення конкурентоспроможності» самого КСГП, ВСГК та інших кооперативів на ринку, недопущення його банкрутства тощо.
Так, члени і перш за все дійсні члени-громадяни підприємства зобов'язані: сумлінно додержувати вимог статуту й інших локальних актів, а також рішень органів управління та розпоряджень голови правління, керівників виробничих підрозділів і спеціалістів; сумлінно працювати в КСГП, ВСГК, додержувати трудової та технологічної дисципліни і Правил внутрішнього розпорядку; додержувати умов укладених договорів з органами управління (правлінням); брати участь своїми паями у формуванні фондів свого підприємства (кооперативу, спілки), необхідних для досягнення статутних завдань та функцій цих підприємств кооперативного типу; відшкодовувати збитки, завдані підприємству з їхньої вини через притягнення їх до матеріальної відповідальності; раціонально використовувати природні ресурси, насамперед землю, водойми, ліси, берегти природу і охороняти її багатства.
На відміну від дійсних асоційовані члени за Законом "Про сільськогосподарську кооперацію" зобов'язані: робити пайові внески у створення та розвиток кооперативу, вносити додаткові пайові кошти дотримувати статуту. Інші обов'язки асоційованих членів деталізуються у статутах ВСГК.
§ 3. Підстави й порядок припинення права членства в сільськогосподарських підприємствах
1. У соціально-економічному плані припинення права членства в сільськогосподарському підприємстві зумовлено "виключне суб'єктивними причинами особистого характеру. Винятком із цього загального правила є припинення права членства внаслідок припинення діяльності свого КСГП, ВСГК або в разі виключення особи з числа членів свого КСГП, ВСГК.
Припинення права членства в сільськогосподарському Підприємстві пов'язано з певними юридичними діями як Юридичними фактами. Такими фактами є подання заяви про вихід із КСГП, ВСГК, СпС і прийняття загальними зборами (зборами уповноважених) цього підприємства рішення з цього приводу, а також про виключення з членів КСГП, ВСГК, СпС на підставі його статуту. Якщо задоволення заяви про вихід свідчить про добровільне припинення членства, то прийняття рішення про виключення є примусовим позбавленням особи прав члена КСГП, ВСГК, СпС. Вихід особи з членів КСГП, ВСГК, СпС здійснюється з ініціативи і на підставі волевиявлення члена цього підприємства. Виключення з членів КСГП, ВСГК, СпС може статися лише з ініціативи громадськості та органів управління цього підприємства.
2. Заява члена про вихід має бути розглянута правлінням і загальними зборами (чи зборами уповноважених), не пізніше у тримісячний строк від дня подання заяви як це передбачено статутом. Аграрне (як і колишнє колгоспне) законодавство не містить у собі переліку підстав для виходу з членів підприємців.
Для оформлення виходу необхідно, щоб член КСГП, ВСГК звернувся до органу управління (уповноваженого статутом приймати рішення про вихід чи виключення) з письмовою заявою про вихід із членів цього КСГП, ВСГК. Ця заява має бути розглянута правлінням і винесена протягом найближчого засідання на розгляд уповноваженого статутом органу управління. Ні правління, ні уповноважений вищий орган управління не мають права перешкоджати особі вийти з членів підприємства.
Припинення членства внаслідок виключення особи з числа членів КСГП, ВСГК іншого кооперативу провадиться на підставі рішення вищого органу управління загальними зборами (чи зборами уповноважених) на основі Статуту цього КСГП, ВСГК іншого кооперативу. Виключення застосовується до несумлінних членів, які, зокрема, припинили трудову участь у кооперативі, як надзвичайний захід дисциплінарного впливу.
Не допускається виключення з членів КСГП, ВСГК іншого сільськогосподарського підприємства без достатніх для цього підстав, за незначні провини або за вчинки, які не є порушенням трудової дисципліни чи статуту КСГП, ВСГК, СпС, не були систематичними і за них попередньо не накладалися дисциплінарні стягнення. Рішення про виключення може бути оскаржено до суду.
3. Юридичний факт припинення права членства в колективному чи в іншому сільськогосподарському підприємстві тягне за собою певні правові наслідки. Так, припинення членства у КСГП, ВСГК тягне за собою позбавлення цієї особи статусу члена цього підприємства. Особа, яка вийшла за власним бажанням з членів колективного підприємства, сільськогосподарського кооперативу, має право на одержання своєї частки у спільному майні КСГП, ВСГК, СпС (паю) натурою, грошима чи цінними паперами, як це прямо встановлено ст. 9 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та статтями 12 і 25 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію". Цій особі без затримки має бути видано її трудову книжку, а також проведено з нею розрахунок.
У разі виключення з членів КСГП, ВСГК іншого кооперативу особі слід повернути трудову книжку. Щодо належного їй паю вважається обгрунтованою практика, коли пай все ж їй видається, а також проводиться з нею розрахунок за виконану роботу.