Розділ 8 ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ

Розділ 8 ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ

 

8.1. Статус та порядок формування Вищої ради юстиції

У 1998 р. в Україні запроваджено новий, досі невідомий вітчизняній системі державної влади інститут – Вищу раду юстиції. Її створення передбачено ст. 131 Конституції України.

Закріплення правового статусу Вищої ради юстиції в Розд. VIII Конституції України “Правосуддя” говорить про початкове бачення цього нового для України інституту в системі органів судової влади. Між тим, зважаючи на раніше вказані міжнародно-правові вимоги, Вища рада юстиції за її представницьким складом (суддів лише 20%) поки що не є органом, який входить до системи установ судової влади²³. Вона є державним публічним колегіальним органом.

У процесі формування Вищої ради юстиції беруть участь усі три гілки державної влади України, а також представники адвокатури України, юридичної науки і прокуратури. Такий порядок у цілому дозволяє мінімізувати вплив ви  конавчої або законодавчої влади при ухваленні рішення стосовно кандидатів на посаду суддів або при притягненні останніх до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з Конституцією України Вища рада юстиції складається з двадцяти членів: по три члени обирає Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ; всеукраїнська конференція працівників прокуратури – два члени. Також до складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України не молодший тридцяти п’яти років і не старший шістдесяти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років. Ці вимоги не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.

Членами Ради юстиції не можуть бути особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними, та особи, які мають не зняту або не погашену судимість.

Президент України указом призначає трьох членів Ради юстиції. Закон надає йому право вибирати їх із будь-яких осіб за власним розсудом за умови їх відповідності загальним вимогам, що ставляться до членів Вищої ради юстиції.

Верховна Рада України призначає трьох членів Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Кандидатів на цю посаду пропонують депутатські групи і фракції.

Суддівське співтовариство призначає трьох членів Вищої ради юстиції на з’їзді суддів України, що є вищим органом суддівського самоврядування. Порядок скликання з’їзду визначається Законом України “Про судоустрій України”.

Від з’їзду адвокатів України до Вищої ради юстиції обираються три члени ради. Делегати на з’їзд адвокатів України обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва й Севастополя) конференціях адвокатів.

Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ провадиться в порядку, передбаченому законом для з’їзду суддів України. Делегати на з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва й Севастополя) конференціях їх працівників.

На всеукраїнську конференцію працівників прокуратури представники обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міст Києва й Севастополя конференціях, участь у яких мають право брати всі працівники органів прокуратури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років. Особи, які входять до складу за посадою, вибувають зі складу Ради юстиції з дня звільнення з посади.

 

 

8.2. Повноваження та організація діяльності Вищої ради юстиції

Повноваження Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України, Законом України “Про Вищу раду юстиції” та Регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданні. Основними повноваженнями є такі:

1. Внесення подань Президенту України про призначення суддів на посади або звільнення їх з посад. Подання вносяться за рекомендаціями кваліфікаційних комісій суддів при призначенні вперше на п’ятирічний термін. Подання про звільнення можуть вноситися Вищою радою юстиції у випадках, передбачених Законом України “Про Вищу раду юстиції”, як за рекомендацією кваліфікаційної комісії, так і за власною ініціативою.

При вирішенні питання про подання про призначення судді вперше на засіданні Ради юстиції вивчаються передбачені Законом України “Про Вищу раду юстиції” необхідні документи кандидата на посаду судді, а також персонально розглядається сама кандидатура (ст. 29 Закону України “Про Вищу раду юстиції”). Під час персонального розгляду кандидатури Рада юстиції повинна переконатися не лише в наявності професійних знань для кваліфікованого здійснення правосуддя, а й у наявності необхідних моральних і ділових якостей, які б забезпечили здійснення правосуддя цим кандидатом сумлінно й неупереджено.

2. Розгляд справ і прийняття рішень стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо їх діяльності за сумісництвом. У разі встановлення фактів, що судді або прокурори займаються діяльністю, несумісною з посадою судді чи прокурора, Вища рада юстиції може прийняти рішення з рекомендацією у визначений термін вирішити питання щодо продовження роботи на посаді судді чи прокурора без сумісництва з такою діяльністю або рішення про направлення подання відповідним органам про звільнення судді чи прокурора з посади.

3. Здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів. Вища рада юстиції є єдиним органом, до повноважень якого входить розгляд питань про дисциплінарну відповідальність Голови, заступника Голови і суддів Верховного Суду України, Голови, заступників Голови і суддів вищих спеціалізованих судів. За наявності підстав можливе прийняття рішення про накладення на зазначених суддів стягнення у виді догани, зниження кваліфікаційного класу або направлення до органу, що призначив або обрав суддю, рішення про невідповідність судді займаній посаді разом із поданням про його звільнення.

4. Розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів. Судді спеціалізованих, апеляційних і місцевих судів, а також прокурори можуть подавати скарги у Вищу раду юстиції про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. За результатами розгляду скарги про залучення судді чи прокурора до дисциплінарної відповідальності може бути прийняте наступне рішення:

а) скарга може бути задоволена, рішення про залучення до дисциплінарної відповідальності скасовано, дисциплінарне виробництво закрито;

б) скарга може бути задоволена цілком або частково зі зміною рішення органа, що наклав дисциплінарне стягнення;

в) скарга може бути залишена без задоволення, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності – без зміни.

Повноваження Вищої ради юстиції дають підстави для висновку, що основним її призначенням і головним завданням є участь і контролювання процесу формування високопрофесійного суддівського корпусу, безпосереднє здійснення та контроль за застосуванням до суддів дисциплінарних заходів. При цьому Рада юстиції покликана не тільки забезпечити добір кандидатів на посади суддів на якісно новому рівні, а й бути відповідно до своєї компетенції гарантом незалежності суддів при здійсненні правосуддя.

 

8.2.1. Структура Вищої ради юстиції та порядок роботи

Голова Вищої ради юстиції обирається з членів Ради на першому засіданні на три роки без права переобрання. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів, які входять до її складу за посадою.

Вища рада юстиції обирає заступника Голови Вищої ради юстиції, який виконує обов’язки Голови в разі його відсутності, забезпечує підготовку справ до розгляду, організовує проведення щорічного узагальнення роботи Ради щодо результатів розгляду звернень та подань та здійснює інші повноваження, передбачені Законом України “Про Вищу раду юстиції” та її Регламентом.

Організація роботи Вищої ради юстиції будується за колегіально-секційним принципом.

Колегіальний принцип при прийнятті рішень виступає характерною рисою діяльності Вищої ради юстиції. Це випливає як зі ст. 1 Закону України “Про Вищу раду юстиції”, що визначає цей орган як колегіальний, так і з Регламенту Вищої ради юстиції. Розгляд на засіданнях Вищої ради юстиції матеріалів, звернень, справ, скарг здійснюється колегіально. Цей принцип гарантує участь усіх членів Ради в розгляді будь-яких матеріалів, що надходять, та інших документів, що дуже важливо з огляду на її склад.

У структурі Ради утворюються дві секції:

– з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;

– дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

Координує роботу Вищої ради юстиції Голова, а за його відсутності – заступник Голови. Голова, заступник Голови та секретарі секцій Вищої ради юстиції працюють на постійній основі. Інші особи, призначені до складу Вищої ради юстиції (крім народних депутатів України), на час виконання обов’язків членів Вищої ради юстиції на постійній основі отримують відрядження до Вищої ради юстиції із збереженням за ними посад, які вони займали.

Рішення Вищої ради юстиції приймаються на засіданнях більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено законом. У приміщенні, де приймається рішення, бути присутнім іншим особам, крім членів Ради юстиції, забороняється.

Усі члени Вищої ради юстиції користуються рівними правами під час розгляду матеріалів, звернень, подань, справ, скарг. Під час засідання кожен з них має право: заявляти клопотання, викладати свої міркування, подавати відповідні документи, вносити пропозиції щодо прийняття рішення. Усі пропозиції, які вносять члени Вищої ради юстиції, на засіданнях ставляться головуючим на обговорення та колегіальне вирішення.

Розгляд матеріалів, звернень, подань, справ, скарг на засіданні Вищої ради юстиції, як правило, проводиться за участю запрошених осіб, стосовно яких вирішується питання.

Усі акти Вищої ради юстиції є обов’язковими для виконання. “За невиконання чи несвоєчасне виконання актів Вищої ради юстиції … посадові особи несуть відповідальність згідно із законом” (ст. 28 Закону України “Про Вищу раду юстиції”).