Печать

Розділ 7 КВАЛІФІКАЦІЙНІ КОМІСІЇ СУДДІВ

Posted in Право - Організація судової влади в Україні (Марочкін...)

Розділ 7 КВАЛІФІКАЦІЙНІ КОМІСІЇ СУДДІВ

 

7.1. Статус кваліфікаційних комісій суддів, їх склад

Кваліфікаційні комісії суддів – це спеціально створені колегіальні атестаційно-дисциплінарні органи, завданнями яких є: по-перше, забезпечення формування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано, сумлінно й неупереджено здійснювати правосуддя, шляхом відбору й рекомендування осіб для зайняття посади професійного судді; по-друге, визначення рівня фахової підготовленості професійних суддів; по-третє, розгляд питань про дисциплінарну відповідальність суддів.

Статус та діяльність кваліфікаційних комісій суддів визначаються Конституцією України, указами Президента України та Законами України “Про судоустрій України” та “Про статус суддів”.

Кваліфікаційні комісії, що діють у системі судоустрою України, поділяються на такі види:

– кваліфікаційні комісії суддів загальних судів;

– кваліфікаційна комісія суддів військових судів;

– кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів;

– Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.

Кваліфікаційні комісії суддів загальних судів здійснюють свою діяльність у центрах апеляційних округів, які утворюються згідно з указом Президента України, усі інші кваліфікаційні комісії – у місті Києві.

Кваліфікаційні комісії суддів діють у складі 11 членів, які мають вищу юридичну освіту. До складу кваліфікаційної комісії входять:

– шість суддів, обраних таємним або відкритим голосуванням конференціями суддів відповідних судів;

– дві особи від Міністерства юстиції України;

– дві особи, уповноважені відповідною обласною (Київською міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів;

– одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі 13 членів, з яких:

– сім суддів, обраних до Комісії з’їздом суддів України;

– дві особи, призначені Верховною Радою України;

– дві особи, призначені Президентом України;

– одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

– одна особа від Міністерства юстиції України.

До складу кваліфікаційних комісій суддів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути обрані Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих та апеляційних судів, а також їх заступники, члени Вищої ради юстиції України.

Більшість складу кваліфікаційних комісій та Вищої кваліфікаційної комісії суддів становлять саме судді. Це пояснюється необхідністю забезпечення незалежності суддів і разом із тим у повній мірі відповідає міжнародним стандартам. Так, згідно з пунктами 1.3. та 5.1. Європейської хартії про статус суддів будь-яке рішення щодо вибору, підбору, призначення, проходження служби, дисциплінарної відповідальності та припинення повноважень повинно прийматися інстанцією, у рамках якої засідає щонайменше половина суддів22. У той же час наявність у складі представників юридичної громадськості (не суддів) сприяє подоланню корпоративної замкненості суддівського корпусу.

Члени кваліфікаційних комісій суддів здійснюють свої повноваження на громадських засадах і на час роботи в комісіях звільняються від виконання службових обов’язків за основним місцем роботи зі збереженням середнього заробітку. Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить три роки з дня їх утворення.

 


 

7.2. Повноваження кваліфікаційних комісій суддів

До повноважень кваліфікаційних комісій суддів належать:

– перевірка відповідності кандидатів у судді вимогам, установленим законом, проведення їх кваліфікаційного атестування й надання висновку про підготовленість до судової роботи кожного кандидата, який претендує на посаду судді;

– проведення кваліфікаційної атестації суддів відповідних судів і присвоєння їм кваліфікаційних класів (не вище другого);

– вирішення питань про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів;

– припинення перебування у відставці суддів місцевих судів.

Для здійснення своїх повноважень кваліфікаційна комісія суддів має право витребовувати та одержувати необхідну інформацію від голів судів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також громадян та їх об’єднань. Особи, які безпідставно відмовляють у наданні інформації чи ухиляються від її надання, несуть передбачену законом відповідальність.

Згідно зі ст. 80 Закону України “Про судоустрій України” член кваліфікаційної комісії суддів має право: знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд комісії, брати участь у їх дослідженні та перевірці; заявляти клопотання, наводити свої мотиви та міркування, а також подавати додаткові документи з питань, що розглядаються; вносити пропозиції щодо проекту рішення комісії з будь-яких питань та голосувати “за” або “проти” того чи іншого рішення; висловлювати письмово окрему думку щодо рішення кваліфікаційної комісії суддів, що має бути додана до рішення.

Вищу кваліфікаційну комісію суддів України наділено повноваженнями щодо:

– надання висновку про можливість обрання суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Апеляційного суду України, а також висновку про звільнення зазначених суддів із посади;

– перевірки додержання кандидатами на посади суддів зазначених вище судів вимог Конституції України та законів;

– атестації суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів та Апеляційного суду України й присвоєння їм відповідних кваліфікаційних класів;

– вирішення питань дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних судів;

– розгляду скарг на рішення (висновки) кваліфікаційних комісій суддів (окрім питань дисциплінарної відповідальності суддів);

– надання дозволу суддям, яким відмовлено в рекомендації до обрання суддею безстроково, на складання та прийом у них повторного (додаткового) іспиту;

– припинення перебування суддів у відставці, крім суддів місцевих судів.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України за результатами розгляду скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комісій має право залишити їх без змін, змінити рішення (висновок) або скасувати рішення.

 

7.2.1. Кваліфікаційна атестація суддів

Кваліфікаційна атестація проводиться кваліфікаційними комісіями й полягає в оцінюванні професійного рівня судді (кандидата на посаду судді) та прийнятті комісією рішення щодо присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу, рекомендації для зайняття посади судді, у тому числі в суді вищого рівня.

Підставами для призначення кваліфікаційної атестації судді є: 1) вимоги закону щодо присвоєння кваліфікаційного класу судді, призначеного на посаду вперше; 2) закінчення встановленого законом строку перебування судді у відповідному кваліфікаційному класі; 3) зайняття суддею посади в суді вищого рівня; 4) подання про дострокове присвоєння судді кваліфікаційного класу, про присвоєння більш високого кваліфікаційного класу, заява судді про обрання суддею безстроково або про переведення до суду вищого рівня; 5) рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді пониження кваліфікаційного класу; 6) заява судді про поновлення кваліфікаційного класу.

Кваліфікаційна атестація проводиться у формі кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційної співбесіди або повторного (додаткового) іспиту.

Залежно від рівня професійних знань, посади, стажу та досвіду роботи встановлюється шість кваліфікаційних класів судді: вищий, перший, другий, третій, четвертий і п’ятий класи. Кваліфікаційні класи присвоюються: суддям Верховного Суду України – вищий і перший кваліфікаційні класи; суддям вищих спеціалізованих судів – вищий, перший і другий; суддям апеляційних судів – перший, другий і третій; суддям місцевих судів – другий, третій, четвертий і п’ятий.

Чергова кваліфікаційна атестація судді проводиться не пізніше одного місяця з дня закінчення строку його перебування в присвоєному йому кваліфікаційному класі. Дострокова кваліфікаційна атестація судді може бути проведена не раніш як через два роки з дня останньої його атестації. Позачергова кваліфікаційна атестація суддів призначається безпосередньо при готовності кваліфікаційної комісії суддів розглянути відповідне звернення, але не пізніше двох місяців із дня його надходження.

На суддю, що підлягає кваліфікаційній атестації, голова відповідного суду складає характеристику про ділові та моральні якості судді і дає в ній оцінку його професійної діяльності. До характеристики може бути додано рішення зборів суддів суду, у якому працює суддя. Характеристику на голову суду для кваліфікаційної атестації складає голова відповідного суду вищого рівня. До характеристики має бути додано рішення зборів суддів даного суду. Кваліфікаційна атестація проводиться в присутності особи, яка атестується.

Кваліфікаційна комісія суддів залежно від рівня професійних знань, стажу, посади, досвіду роботи судді, який атестується, приймає рішення про:

– присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу;

– залишення судді в раніше присвоєному кваліфікаційному класі;

– рекомендацію кандидата на посаду судді у відповідному суді або відмову в рекомендації для зайняття посади 
судді;

– відкладення атестації (у разі недостатнього рівня професійних знань судді) на строк не більше шести місяців.

Суддя або кандидат на посаду судді, не згодний із рішенням кваліфікаційної комісії суддів щодо його атестації, може оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з питань кваліфікаційної атестації може бути оскаржено до суду лише в разі порушення встановленого законом порядку розгляду питання.

 

7.2.2. Повноваження кваліфікаційних комісій щодо дисциплінарної відповідальності суддів

Кваліфікаційні комісії, окрім кваліфікаційної атестації суддів, вирішують також питання про їх дисциплінарну відповідальність. Дисциплінарна відповідальність суддів регламентується Законами України: “Про статус суддів” (гл. VI), “Про Вищу раду юстиції” (гл. 4), “Про судоустрій України” (гл. 4).

Суддя притягується до цього виду відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме за порушення: а) законодавства при розгляді справ; б) вимог, передбачених ст. 5, та обов’язків, зазначених у ст. 6 Закону України “Про статус суддів”. Важливим є те, що скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено умисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки. Таке положення ч. 2 ст. 31 вказаного Закону направлене на забезпечення свободи суддівського переконання, яка припускає неможливість притягнення до відповідальності за виражену суддею правову позицію з розглянутої справи.

Дисциплінарне провадження здійснюють:

– кваліфікаційні комісії суддів – щодо суддів місцевих судів;

– Вища кваліфікаційна комісія суддів України – щодо суддів апеляційних судів;

– Вища рада юстиції України – щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Згідно з ч. 2 ст. 97 Закону України “Про судоустрій України” право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: народним депутатам України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові Верховного Суду України, голові вищого спеціалізованого суду (щодо судді відповідного спеціалізованого суду), Міністру юстиції України, голові відповідної ради суддів, членам Ради суддів України.

Дисциплінарне провадження щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями. За наявності ознак дисциплінарного проступку провадження щодо судді порушується постановою голови відповідної кваліфікаційної комісії суддів, головами вищих спеціалізованих чи апеляційних судів.

Голова кваліфікаційної комісії або за його дорученням чи за рішенням комісії члени комісії протягом місяця з дня надходження відомостей про дисциплінарний проступок судді проводять їх перевірку. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок голови кваліфікаційної комісії проводиться трьома членами комісії.

Після закінчення перевірки матеріали справи передаються на розгляд комісії, яка повинна розглянути їх у десятиденний строк і прийняти рішення. Під час розгляду справи комісія повинна заслухати пояснення судді, що притягується до дисциплінарної відповідальності. Його неявка на засідання комісії без поважних причин не перешкоджає розгляду справи.

Рішення в дисциплінарній справі судді приймається більшістю голосів членів кваліфікаційної комісії суддів, присутніх на засіданні. Воно повинно містити назву комісії, прізвище, ім’я, по батькові й посаду судді, який притягується до дисциплінарної відповідальності, обставини, за яких вчинені дії, що тягнуть дисциплінарну відповідальність, пояснення судді й відомості, що характеризують його особу, мотиви прийнятого рішення з посиланням на докази, вказівку на міри дисциплінарної відповідальності, застосовані до судді, або підстави закриття справи, а також порядок і строк оскарження рішення.