Глава 38 Право інтелектуальної власності на наукове відкриття

 

1. Поняття наукового відкриття

1. Наукове відкриття як результат найвищого рівня наукової діяльності — свідчення високого рівня наукової діяльності тієї країни, де відкриття зроблено. Наукове відкриття, внесене до Державного реєстру наукових відкриттів, породжує право авторства. Право пріоритету авторського і державного прав дало підставу законодавцю України ці права назвати правом інтелектуальної власності на наукове відкриття, але не без певної підстави. Відповідно до Конвенції про заснування ВОІВ (n.III ст.2)  наукові відкриття включено до об'єктів права інтелектуальної власності. Право авторства, право пріоритету та право на назву наукового відкриття,безперечно, підлягають правовій охороні.

Проте саме наукове відкриття не може бути об'єктом будь-якого виключного права, в тому числі права інтелектуальної власності. Цей вищий результат наукової діяльності за загальним правилом зроблено на підставі наукових досягнень всього світу і тому наукове відкриття вважається надбанням всього людства. Воно може використовуватися в будь-якій суспільно доцільній діяльності будь-ким без будь-якого спеціального дозволу І виплати винагороди за його використання.

Наукове відкриття є встановленням невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

Отже, об'єктами відкриття є закономірності, властивості та явища матеріального світу. Кожен із названих об'єктів відкриттів може бути визнаним науковим відкриттям окремо. Проте закономірність, властивість чи явище може бути визнано науковим відкриттям лише за умови, що зазначені закономірність, властивість чи явище не були відомі раніше — вони виявлені вперше у світі.

Наукове відкриття людиною не створюється, а лише встановлюється, виявляється, пізнається тощо, адже це об'єктивно існуюча, але раніше невідома закономірність, властивість чи явище матеріального світу.

2. Закономірність як об'єкт наукового відкриття — це прояв дії об'єктивного закону. Зазначена закономірність в природі Існувала,існує і буде існувати завжди. Об'єктом відкриття вона стає лише тоді, коли про існування цієї закономірності людина дізналася,встановила   її,   виявила   об'єктивне   існування.   Зазначена   закономірність стає об'єктом наукового відкриття з моменту, коли її вперше було сформульовано.

Закономірність матеріального світу як об'єкт наукового відкриття — це невідомий раніше, але об'єктивно існуючий І такий, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, істотний і стійкий зв'язок між явищами або  властивостями матеріального світу.

3. Явище матеріального світу як об'єкт наукового відкриття —це невідома раніше об'єктивно існуюча І така, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, форма прояву сутності об'єкта матеріального світу (природи).

Явище і сутність знаходяться в органічній єдності. Проте єдність сутності і явища не означає їх збігу, сутність зазвичай прихована за явищем. У результаті розкриття сутності стає важливим наукове пояснення самого явища. Сутність і явище об'єктивні, тобто вони існують незалежно від волі і свідомості людини. Немає такої сутності, яка б не проявилася зовні і була непізнаною, як нема явища, яке б не включало у себе яку-небудь інформацію про сутність.

4.  Властивість матеріального світу як об'єкт наукового відкриття — це невідома раніше об'єктивно існуюча якісна сторона об'єкта матеріального світу. Кожний об'єкт має багато різноманітних властивостей як істотних, так і неістотних. Сукупність істотних властивостей об'єкта становить його якісну визначеність, яка відрізняє його в цілому від інших об'єктів. Саме якісна визначеність виражає те спільне, що характеризує весь клас однорідних об'єктів. Які властивості має даний об'єкт залежить від того, з якими об'єктами він вступає у взаємодію. Тому встановлення існування раніше невідомої властивості — необхідний, але недостатній елемент змісту відкриття. При цьому повинно бути доведено, чим викликана виявлена властивість, що вона спричиняє і при яких взаємодіях проявляється.   Вимагається  науково  обгрунтована  інтерпретація,яка полягає у встановленні сутності даної властивості та її закономірного характеру.

5.  Правова охорона наукових відкриттів не поширюється па відкриття географічні,  археологічні,  палеонтологічні,  на  відкриття місцезнаходження корисних копалин і на відкриття у сфері суспільних наук.

 

2. Суб'єкти наукових відкриттів

Автором відкриття може бути лише людина або група людей, як правило, ті, які займаються науковою діяльністю.

Авторство наукового відкриття, його авторський і державний пріоритет засвідчується дипломом. Автор чи автори відкриттів можуть заохочуватися одноразовою премією. Права на винагороду за використання наукового відкриття автори не мають. Але вони можуть наділятися певними правами і пільгами. Якщо відкриття зроблено групою авторів, їм видається один диплом із зазначенням усіх співавторів.

Пріоритет наукового  відкриття визначається за датою,  коли вперше було сформульоване наукове положення, заявлене як відкриття, або за датою оприлюднення зазначеного положення в пyблікаціях, або за датою доведення його іншим шляхом до відомі третіх осіб.

Наукові відкриття є науковою основою для створення винаходів, корисних моделей та інших науково-технічних досягнень.