Печать

Глава 37 Право інтелектуальної власності на виконання, фонограму, відеограму та програму (передачу) організації мовлення (суміжні права)

Posted in Гражданское право - Коментар Цивільний Кодекс України

 

1. Суб'єкти і об'єкти суміжних прав

1.    Поряд з охороною прав авторів творів науки, літератури і мистецтва ЦК передбачає визнання І охорону прав виконавців, виробників фонограм та відеограм і організацій ефірного та кабельного мовлення. Права цих осіб через їх тісний зв'язок з правами авторів   називаються   суміжними   правами.   Вторинність   суміжних прав, неможливість їх існування в більшості випадків без авторських прав означає, що суміжні права щодо будь-яких об'єктів можуть виникати і охоронятися лише при дотриманні авторських прав на твори, які суб'єкти суміжних прав втілюють в об'єкти суміжних прав. Більше того, якщо суб'єкт суміжних прав для створення свого об'єкта використовує інші об'єкти суміжних прав, він повинен дотримуватися прав відповідних суб'єктів цих прав.

2.    Об'єктами суміжних прав, незалежно від їх призначення,змісту, чинності тощо, а також способу чи форми їх вираження,без виконання будь-яких формальностей щодо цих об'єктів визнаються:

1)  виконання;

2)  фонограми;

3)  відеограми;

4)  програми (передачі) організацій мовлення.

Об'єктом правової охорони є власне виконання — виступ артиста-виконавця. Цей об'єкт нематеріальний і відрізняється від твору. Виконанням актором твору є процес реалізації твору, вже створеного автором, який включає всю сукупність елементів, що його складають. Виконавець є посередником між творцем та публікою, оскільки він передає вже сформульовану думку автора.

Об'єктом охорони є фонограма — запис виконання чи інших звуків на матеріальному носії. Відповідно до континентальної концепції фонограма не визнається твором. Діяльність виробників фонограм має практичну мету — перетворити короткочасне виконання в продовжуване завдяки запису. Все це здійснюється незалежно від достоїнства музичного твору, що виконується автором. Незважаючи на те, що такий вид діяльності необхідний для розповсюдження музичних творів, він не є творчим внеском в твір, створений автором. Особливості відеограми визначаються використанням при записі відеотехніки.

Під програмою як об'єктом правової охорони розуміють послідовність звуків чи зображень або звуків і зображень в межах ефірної трансляції чи розповсюдження кабельною мережею, призначену для того, щоб бути почутою чи побаченою широкою публікою залежно від конкретного випадку. Передачі в ефір являють собою відтворення звуків і зображень, разом чи окремо, дротом чи без дроту, зокрема, з використанням ефірних хвиль, оптичних волокон, кабельної мережі чи супутників для їх прийому публікою.

3.  Первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, відеограми, організація мовлення. За відсутності доказів іншого виконавцем, виробником фонограми, відеограми,програми (передачі) організації мовлення вважається особа, ім'я(найменування) якої зазначено відповідно у фонограмі, відеограмі,їх примірниках чи на упаковці, а також під час передачі організації мовлення (ст.450 ЦК). Для виникнення та здійснення суміжних прав не вимагається будь-яких формальностей. Виробник фонограм чи виконавець на кожному екземплярі фонограми чи на кожному футлярі, в якому вона знаходиться, вправі помістити знак охорони, який складається з трьох елементів:

1)  латинської букви "Р" в колі;

2)  імені (назви) володільця виключних суміжних прав;

3)  року першого опублікування фонограми.

Виконавець — це актор, співак, музикант, танцюрист чи інша особа, яка виконує твори літератури, мистецтва чи народної творчості за допомогою гри, співу, читання, декламування, гри на музичному інструменті, танцю чи якимось іншим чином.

Виробник фонограми — це фізична чи юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і відповідальність за перший звуковий запис певного виконання чи інших звуків. За відсутності доказів іншого виробником фонограми визнається особа, ім'я (найменування) якої зазначені на цій фонограмі.

Організації мовлення — це організації радіо і телебачення, в тому числі кабельного І супутня ко во го телебачення.

Суб'єктами суміжних прав є також інші особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону: спадкоємці та особи, яким за договором або законом передані суміжні права.

4.  Критерії виникнення прав у названих трьох суб'єктів суміжних прав різні. Право інтелектуальної власності на виконання виникає з моменту першого його здійснення (ч.І ст.451 ЦК). Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через 50 років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, а за відсутності такого запису — з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання (ч.І ст.456 ЦК). Виконавець може володіти суміжними правами за умови дотримання прав автора твору, що виконується.

Право інтелектуальної власності на фонограму чи відеограму виникає з моменту її вироблення (ч.2 ст.451 ЦК). Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму, відеограму спливає через 50 років, що відліковуються з І січня року, наступного за роком її опублікування, а за відсутності такого опублікування протягом 50 років від дати ЇЇ вироблення — з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми (ч.2 ст.256 ЦК). Виробник фонограми, відеограми може володіти суміжними Правами на фонограму, відеограму лише у разі отримання дозволу автора і виконавця для включення в фонограму, відеограму виконання твору.

Право інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення виникає з моменту її першого здійснення (ч.З ст.451 ЦК). Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення спливає через 50 років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її першого здійснення (ч.З ст.456 ЦК). Організація мовлення може володіти суміжними правами на свою передачу (програму) з моменту здійснення передачі організацією мовлення.

 

2. Майнові права на об'єкти суміжних прав

1. Основними майновими правами Інтелектуальної власності т об'єкти суміжних прав є право самого виконавця, виробника фонограми або  відеограми, організації мовлення на використання! об'єкта суміжних прав, а також виключне право дозволяти іншим! особам на договірній основі використовувати об'єкт суміжних праві

Майнові права виконавця — це виключні права на використання виконання і на отримання винагороди за кожний вид використання виконання. Законодавець наділив виконавця сукупністю! прав, які не є вичерпними. Зокрема, до таких прав належать права, перелічені в ст.453 ЦК. За межами ЦК залишилося, наприклад,! таке право, як право на розміщення об'єктів суміжних прав в цифровому середовищі, наприклад в Інтернеті. Однак, таке право є частиною права на сповіщення широкій публіці.

Стаття 454 встановила форми і способи використання фонограмі і відеограм. Виробникам фонограм і відеограм належать виключні права на їх використання в будь-якій формі, включаючи право на отримання винагороди за кожний вид використання фонограми. Так, виробник фонограми, відеограми має право на їх пряме або опосередковане відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, зокрема:

1)   в цифровій формі і в цифровому середовищі;

2)   шляхом постійного і тимчасового розміщення фонограми чи відеограми в електронному середовищі.

Права на використання передачі (програми) організації мовлення встановлені ст.455 ЦК. Стосовно своєї передачі (програми) організація мовлення має виключні права використовувати і (або) дозволяти використання передачі (програми) в будь-якій формі, а також право на отримання винагороди за надання такого дозволу.