3. За вчинення яких протиправних діянь правоохоронних і судових органів передбачається відшкодування шкоди?
3. За вчинення яких протиправних діянь правоохоронних і судових органів передбачається відшкодування шкоди?
До таких діянь Цивільним кодексом України віднесено:
1) незаконне засудження;
2) незаконне притягнення до кримінальної відповідальності;
3) незаконне застосування як запобіжного заходу тримання під вартою;
4) незаконне застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд;
5) незаконне затримання;
6) незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
Розглянемо окремі особливості перелічених дій.
Засудження. Засудженою визнається фізична особа, стосовно якої має місце відповідний вирок суду. Вироком вважається рішення суду про винність або невинність підсудного у скоєнні злочину і застосування або незастосування до нього покарання. Адже особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 Конституції України). Необхідними елементами вироку є його законність і обґрунтованість; постановлення ім’ям України; мотивованість (обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена); дотримання процедури складання вироку.
Притягненим до кримінальної відповідальності визнається громадянин, стосовно якого органами дізнання, попереднього (до- судового) слідства, прокуратури винесена постанова про притягнення як обвинуваченого.
Обвинувачення повинно бути пред’явлено не пізніше двох днів з моменту винесення слідчим постанови про притягнення даної особи як обвинуваченого і в усякому разі не пізніше дня явки обвинуваченого або його приводу.
Застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд чи тримання під вартою. Підписка про невиїзд полягає у відібранні від підозрюваного або обвинуваченого письмового зобов’язання не відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого. Підозрюваному або обвинуваченому при відібранні від нього підписки про невиїзд повинно бути оголошено, що в разі її порушення вона може бути замінена більш суворим запобіжним заходом.
Взяття під варту як запобіжний захід застосовується в переважній більшості випадків в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
Затримання. Процесуальний захід у виді затримання може застосовуватись органами дізнання щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, лише при наявності однієї з таких підстав:
1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;
3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.
При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, не має постійного місця проживання, або не встановлено особи підозрюваного. У кожному випадку затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання зобов’язаний скласти протокол і роз’яснити підозрюваному права мати побачення із захисником з моменту затримання.
Накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п’ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається місцевим судом (суддею). Такий арешт не може застосовуватись до окремих категорій осіб, як-то вагітних жінок, осіб, які не досягли вісімнадцяти років, інвалідів першої і другої груп тощо.
Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи також призначаються місцевим судом (суддею).
Законом України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” перелік незаконних дій правоохоронних та судових органів, наведених в Цивільному кодексі України розширюється та певним чином деталізується, зокрема до переліку додаються наступні протиправні дії:
- незаконне проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки;
- незаконне накладення арешту на майно;
- незаконне відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;
- незаконна конфіскація майна;
- незаконне накладення штрафу;
- незаконне проведення оперативно-розшукових заходів.
Необхідно пам’ятати!
У всіх вище перелічених випадках та в разі проведення інших процесуальних дій, що обмежують Ваші права, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.