§ 3. РОЗРАХУНКИ ЗА АКРЕДИТИВОМ
§ 3. РОЗРАХУНКИ ЗА АКРЕДИТИВОМ
Стаття 1093. Акредитив
1. У разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) — заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає
іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи — бенефіціара.
2. У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку.
У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.
1. Порядок здійснення розрахунків за акредитивами встановлюється п. 8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті [432]. Згідно з п. 8.1 цієї Інструкції розрахунки за акредитивами здійснюються відповідно до Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів [462], якщо це не суперечить законодавству України та якщо це передбачено договором. Слід мати на увазі, що згадані Уніфіковані правила визнані такими, що належать до законодавства України про платіжні системі та переказ грошей в Україні (ст. 2 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» [128]). Тому Уніфіковані правила підлягають застосуванню незалежно від того, передбачено це договором чи ні.
2. Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами визначаються в договорах між одержувачем платежу та заявником акредитиву, яким є платник. Акредитив — це договір, окремий від договору купівлі-продажу або іншого контракту, хоч би в акредитиві і містилось посилання на них.
3. У правовідносинах щодо розрахунків за акредитивами беруть участь платник (заявник акредитиву), банк-емітент (зазвичай це банк, що обслуговує платника), виконуючий банк (зазвичай це банк, який обслуговує отримувача платежу), отримувач платежу. У цих правовідносинах може брати участь бенефіціар — особа, яка визначена одержувачем платежу і на користь якої здійснюється платіж.
4. Передбачається відкриття покритого або непокритого акредитива. Покритий акредитив передбачає бронювання коштів платника на рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку. При непокритому акредитиві банк-емітент гарантує оплату за акредитивом, хоч би у платника тимчасово і були відсутні кошти на банківському рахунку (в такому випадку оплата здійснюється на умовах надання платникові кредиту).
Стаття 1094. Відкличний акредитив
1. Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення одержувача грошових коштів. Відкликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед одержувачем грошових коштів.
2. Виконуючий банк повинен здійснити платіж або інші операції за відкличним акредитивом, якщо до моменту їх здійснення ним не одержано повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива.
1. Платник і одержувач платежу мають чітко домовитись щодо того, є акредитив відкличним чи безвідкличним. За відсутності такого зазначення в договорі про акредитив акредитив вважається відкличним.
2. Відкликання акредитиву або зміна його умов здійснюється платником через банк-емітент. Пункт 8.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті в Україні забороняє виконуючому банку приймати розпорядження безпосередньо від платника (заявника акредитиву).
Стаття 1095. Безвідкличний акредитив
1. Безвідкличний акредитив може бути анульований або його умови можуть бути змінені лише за згодою на це одержувача грошових коштів.
2. На прохання банку-емітента виконуючий банк може підтвердити безвідкличний акредитив шляхом прийняття додатково до зобов'язання банку-емітента зобов'язання провести платіж відповідно до умов акредитива.
Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку.
1. Безвідкличний акредитив може бути анульований або змінений тільки за наявності згоди одержувача коштів (бенефіціара). На зміну або анулювання безвідкличного акредитиву потрібна також згода виконуючого банку, якщо він підтвердив безвідкличний акредитив.
Стаття 1096. Виконання акредитива
1. Для виконання акредитива одержувач грошових коштів подає до виконуючого банку документи, які передбачені умовами акредитива, що підтверджують виконання всіх умов акредитива.
У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не провадиться.
2. Якщо виконуючий банк відмовляє у прийнятті документів, які за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він повинен негайно повідомити про це одержувача грошових коштів і банк-емітент із визначенням причин відмови.
3. Якщо банк-емітент, одержавши прийняті виконуючим банком документи, вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, він має право відмовитися від їх прийняття і вимагати від виконуючого банку суму, сплачену одержувачеві грошових коштів з порушенням умов акредитива.
1. При визначенні акредитиву ст. 1093 ЦК виходить із того, що в особі одного банку можуть збігатись функції банка-емітента і виконуючого банку. Стаття 1096 ЦК виходить із того, що банк-емітент і виконуючий банк є різними юридичними особами.
2. Виконуючий банк виконує акредитив за умови, якщо бенефіціар подає документи, передбачені умовами акредитиву. Банк перевіряє всі передбачені акредитивом документи з розумною ретельністю на предмет їх відповідності строкам та умовам акредитиву. Порушення будь-якої умови акредитиву виключає його виконання.
3. Виконуючий банк відповідає за безпідставне здійснення платежу перед банком-емітентом, якщо платіж він здійснив з порушенням умов акредитиву. Ця відповідальність полягає в обов'язку виконуючого банку повернути банку-емітенту грошові кошти, сплачені з порушенням умов акредитиву. Буквально відповідно до ч. З ст. 1096 ЦК відповідальність виконуючого банку настає, якщо банк-емітент, одержавши документи,
на підставі яких виконуючий банк здійснив платіж, «вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитиву». Взяте в лапки формулювання слід тлумачити з урахуванням принципу розумності: підставою відповідальності виконуючого банку перед банком-емітентом є об'єктивна невідповідність зазначених документів за зовнішніми ознаками умовам акредитиву, а не сама по собі думка банка-емітента про те, що така невідповідність має місце.
Стаття 1097. Відповідальність банку, що виконує акредитив
1. У разі необгрунтованої відмови у виплаті або неправильної виплати грошових коштів за акредитивом внаслідок порушення виконуючим банком умов акредитива виконуючий банк несе відповідальність перед банком-емітентом.
У разі порушення виконуючим банком умов покритого акредитива або підтвердженого ним безвідкличного акредитива відповідальність перед платником може бути за рішенням суду покладена на виконуючий банк.
1. Правило ч. 1 ст. 1097 ЦК конкретизує загальне правило про договірну відповідальність: за порушення, якого припустився виконуючий банк, він несе відповідальність перед банком-емітентом — юридичною особою, з якою він знаходиться в зобов'язальних правовідносинах. У свою чергу банк-емітент буде нести відповідальність перед платником. І все ж суду надається право покласти на виконуючий банк відповідальність безпосередньо перед платником. Це можливо тільки за умови, що платник пред'явив позов безпосередньо до виконуючого банку. Якщо ж платник пред'явив позов до банку-емітенту, суд не може відмовити в позові з тих міркувань, що позов має бути пред'явлений безпосередньо до виконуючого банку.
Стаття 1098. Закриття акредитива
1. Акредитив закривається у разі:
1) спливу строку дії акредитива;
2) відмови одержувача грошових коштів від використання акредитива до спливу строку його дії, якщо це передбачено умовами акредитива;
3) повного або часткового відкликання акредитива платником, якщо таке відкликання передбачене умовами акредитива.
Про закриття акредитива виконуючий банк повідомляє банк-емітент.
2. Виконуючий банк одночасно із закриттям акредитива негайно повертає банкуєм і тентові невикористану суму покритого акредитива. Банк-емітент повинен зарахувати повернені суми на рахунок платника.
1. Закриття акредитиву означає припинення відповідних правовідносин. Повністю вони припиняються з моменту, коли виконуючий банк після закриття акредитиву повертає банку-емітенту невикористану суму покритого акредитиву, а банк-емітент зараховує повернені суми на рахунок платника.