ГЛАВА 61 ПІДРЯД § 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПІДРЯД

 

ГЛАВА 61 ПІДРЯД

§ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПІДРЯД

 

Стаття 837.   Договір підряду

1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ри­зик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

3. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпід­рядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

4. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 — 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено по­ложеннями цього Кодексу про ці види договорів.

1. Із визначення договору підряду, що наводиться у ч.  1 ст. 837 ЦК, випливає, що відповідно до такого роду договорів може виконуватись будь-яка робота. На від­міну від раніше чинного Цивільного кодексу, який містив зазначення на виконання роботи за договором підряду з певних матеріалів, ст. 837 ЦК не пов'язує сутність договору підряду з переробкою будь-яких матеріалів. У ч.  2 ст. 837 ЦК зазнача­
ється на те, що на підставі договору підряду здійснюються виготовлення, обробка, ремонт речі. Але тут же зазначається на те, що на підставі договору підряду може виконуватись й інша робота, не обов'язково така, що може бути поставлена поряд з виготовленням, обробкою, переробкою, ремонтом речі. За відсутності достатньої ви­значеності слід враховувати, що різновидами підряду визначається побутовий підряд
(ст. 865 — 874 ЦК), будівельний підряд (ст. 875 — 886 ЦК), підряд на проектні та пошукові роботи (ст. 887 — 891 ЦК). Але різновидом підряду не визнається вико­нання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. На відносини щодо виконання таких робіт не поширюється чинність положень Цивільного кодексу про підряд, в тому числі і загальних положень про підряд (ст. 837 — 864
ЦК). Ці відносини регулюються ст. 892 — 900 ЦК та іншими спеціальними актами законодавства.

2. Спеціальний дозвіл, про який йдеться у ч. З ст. 837 ЦК, є ліцензією. При тлу­маченні цього правила слід враховувати ч. З ст. 91 ЦК, яка одержання спеціального дозволу (ліцензії)  на здійснення окремих видів діяльності розглядає в контексті правоздатності юридичної особи. На цей час встановлений широкий перелік робіт, виконання яких на підставі договору підряду потребує отримання ліцензії (ст. 9 За­кону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [119]).

 

Стаття 838.   Генеральний підрядник і субпідрядник

1. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до ви­конання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед за­мовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник.

2. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником — за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підряд­ником, якщо інше не встановлено договором або законом.

1. У ст. 838 ЦК встановлюється особлива правова конструкція, що не може квалі­фікуватись як проста конкретизація ст. 528 ЦК (покладення виконання зобов'язання на третю особу). Стаття 528 ЦК покладає на кредитора обов'язок прийняти виконання, запропоноване третьою особою. Із ст. 838 ЦК випливає, що, залучивши до виконання робіт субпідрядників, генеральний підрядник виступає перед субпідрядником як за­мовник. Отже, субпідрядник виконує зобов'язання перед генеральним підрядником, а останній зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване субпідрядником. Так виключаються прямі правовідносини між субпідрядниками та замовником.

2. Лише законом або договором може бути передбачена можливість безпосереднього пред'явлення замовником і субпідрядником один одному претензій з приводу пору­шення їхніх обов'язків, встановлених договором з генеральним підрядником.

 

Стаття 839.   Виконання роботи з матеріалу підрядника та його засобами

1. Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

2. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устатку­вання, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

1. За загальним правилом, що формулюється у ст. 839 ЦК, підрядник виконує роботу із своїх матеріалів і своїми засобами. За таких умов логічним є покладення на підрядника відповідальності за неналежне виконання роботи, викликане неналежною якістю матеріалів або устаткування. Підрядник несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання перед замовником, якщо це викликане вико­ристанням матеріалу або устаткування, обтяжених правами третіх осіб.

 

Стаття 840.   Виконання роботи з матеріалу замовника

1. Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовни­ка, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його
залишок.

2. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основ­них відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне
виконання своїх обов'язків.

3. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

1. Стаття, що коментується, допускає надання замовником матеріалів для виконан­ня роботи підрядником. У таких випадках підрядник також відповідає за недоліки роботи, викликані неналежною якістю матеріалів. Підрядник звільняється від такої відповідальності лише за умови, якщо він доведе, що неналежна якість матеріалу не могла бути виявлена ним, хоч він належне здійснював його приймання. За яких умов приймання матеріалу підрядником є належним — це має визначитись договором підряду. Якщо договором це не встановлено, підрядник зобов'язаний здійснювати ту дбайливість, яка є за таких умов звичайною.

2. У разі надання матеріалів для виконання роботи замовником у договорі підряду встановлюються норми витрат матеріалу, строк повернення залишку та основних від­ходів. Можливе встановлення умови про покладення на підрядника обов'язку надати замовникові належне затверджений ним розрахунок кількості матеріалів, необхідних для виконання роботи.  Цей розрахунок може використовуватись для визначення в договорі необхідної кількості матеріалу. Разом із звітом підрядника згаданий роз­рахунок міг би бути використаний для перевірки належного виконання підрядником обов'язку правильного використання матеріалу, наданого замовником. Порушення цього обов'язку тягне відповідальність підрядника у вигляді відшкодування збитків та іншу відповідальність, передбачену договором згідно з ч. 2 ст. 840 ЦК.

 

Стаття 841.   Обов'язок підрядника зберігати надане йому майно

1. Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, пере­даного йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

1. Зобов'язання підрядника перед замовником включає до себе, зокрема, обов'язок підрядника вживати всіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником. До такого майна належать не тільки матеріали, надані замовником відповідно до до­говору, а й, наприклад, річ, що передана замовником підрядникові з метою її ремонту чи реконструкції. Але визначення того, чи була передана така річ підрядникові, може спричинити труднощі, якщо відповідні документи належно не оформлені, а відповідні умови в договорі відсутні. Так, на час ремонту морського судна члени екіпажу судна на чолі з капітаном зазвичай виконують свої обов'язки на судні. Але це не може бути підставою для твердження про те, що судно в Такому випадку підрядникові взагалі не передавалось. Аналогічно реконструкція і капітальний ремонт будівлі чи споруди може здійснюватись з переданням їх підрядникові або без такого передання.

2. Якщо матеріали, необхідні для виконання роботи, та/або інше майно, які (мате­ріали та/або інше майно) передані замовником підрядникові, останній відповідає за їх втрату або пошкодження. Покладення на підрядника обов'язку вживати всіх заходів для збереження майна означає, що він звільняється від відповідальності за незбереження майна тільки тоді, коли незбереження майна стало наслідком дії непереборної
сили або дій (бездіяльності) замовника (вини кредитора). За випадкову втрату або пошкодження майна, переданого замовником підряднику (за наявності так званого простого випадку), відповідальність несе підрядник.

 

Стаття 842.   Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) мате­ріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку — сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

1. Матеріал, наданий сторонами для виконання роботи відповідно до договору підряду (хоч він і був підрядником перероблений), не втрачає такого свого статусу до моменту передання-прийняття результатів робіт. Ризик випадкового знищення або пошкодження матеріалу розподіляється між сторонами договору підряду відповідно до ст. 842 ЦК, яка лише конкретизує стосовно цих відносин загальне правило ст. 323 ЦК, відповідно до якого ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна несе власник.

2. Підрядник додатково несе ризик випадкового знищення або випадкового по­шкодження роботи, що випливає із визначення договору підряду в ч. 1 ст. 837 ЦК. Проте в ст. 842 ЦК не йдеться про ризик випадкового знищення або випадкового по­шкодження результату роботи. Отже, наслідком пропуску строку здачі підрядником роботи відповідно до ст. 842 ЦК є перерозподіл лише ризику випадкового знищення
або випадкового пошкодження матеріалів, а не роботи, виконаної підрядником. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження результатів роботи після того, як замовник прострочив прийняття визначеної договором підряду роботи, покладається на замовника на підставі ст. 855 ЦК.

 

Стаття 843.   Ціна роботи

1. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначенню.

2. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

3. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

1. Ціна роботи має визначатись істотною умовою договору підряду за ознакою необхідності умови про ціну Для оплатних договорів. Із ч.  1 ст. 843 ЦК випливає обов'язковість визначення в договорі підряду ціни роботи або способів її визначення. Це дає підставу для висновку про те, що у разі відсутності в договорі підряду умови, якою встановлюється ціна роботи або порядок її визначення, договір не може вважа­тись укладеним. Разом з тим сторони за відсутності в договорі підряду умови про ціну можуть не заперечувати того факту, що на підставі такого договору виникли право­відносини. На підставі такого договору може бути виконана передбачена ним робота чи її частина. За таких обставин виникає необхідність визначити ціну в процесі роз­гляду спору між сторонами судом. Частина 2 ст. 843 ЦК приписує, щоб суд у таких
випадках визначав ціну на основі цін, що звичайно застосовуються до аналогічних робіт з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

2. При визначенні ціни судом використовується її склад, який встановлюється ч. З ст. 843 ЦК і який включає відшкодування витрат підрядника і плату за виконану ним роботу.

 

Стаття 844.   Кошторис

1. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвер­дження його замовником.

2. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

3. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе під­рядник, якщо інше не встановлено законом.

4. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим іс­тотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на переви­щення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі під­рядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність переви­щення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

5. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник — його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устат­кування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розі­рвання договору.

1. Кошторис не є обов'язковою формою погодження ціни, але використання його є можливим відповідно до ст. 844 ЦК. Кошторис може бути твердим і приблизним. Якщо договором вид кошторису не визначено, він є твердим.

2. Кошторис може бути включений до тексту договору, а може бути оформлений як додаток до договору, що підписується сторонами. Допускається, щоб кошторис склав підрядник та передав (надіслав) його замовникові. У такому випадку він має бути підписаний особою, що має повноваження вчиняти правочини від імені підрядника. Якщо на момент отримання замовником кошторису від підрядника договір підряду
уже підписано, кошторис стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Це підтвердження має кваліфікуватись як правочин. З урахуван­ням вимог ст. 206 і 208 ЦК підтвердження кошторису замовником має здійснюватись в письмовій формі.

3. Зміни до твердого кошторису можуть вноситись лише за погодженням сторін. Відповідно до цього підрядник несе ризик перевищення твердого кошторису і пов'язані з цим додаткові витрати. Що стосується економії, яка виявляється у разі, коли фактичні витрати підрядника не досягають розміру, передбаченого кошторисом, то ці питання вирішуються ст. 845 ЦК незалежно від виду кошторису.

4.   Приблизний кошторис допускає можливість збільшення або зменшення ціни роботи в зв'язку з необхідністю проведення додаткових робіт, передбачених кошто­рисом. Зазвичай підрядник не несе обов'язку заздалегідь повідомляти замовника про необхідність відступлення від кошторису,  а коригування приблизного кошторису здійснюється при прийманні виконаних робіт. Але про необхідність істотного переви­щення приблизного кошторису в зв'язку з потребою у проведенні додаткових робіт підрядник зобов'язаний своєчасно, тобто до початку таких робіт, попередити замовника. Замовник, який не погодився з істотним перевищенням приблизного кошторису, має право на розірвання договору підряду шляхом односторонньої відмови від нього — передання (надіслання) підрядникові заяви про відмову. У разі відмови від договору
замовник несе обов'язок оплатити виконану частину роботи.

5. Абзац другий ч. 4 ст. 844 ЦК, що зобов'язує підрядника, який своєчасно не по­передив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, виконати роботу за ціною, встановленою договором, поширюється тільки на випадки істотного перевищення кошторису.

6. Частина 5 ст. 844 ЦК дає сторонам договору право вимагати відповідного зменшен­ня або збільшення твердого кошторису, якщо на момент укладення договору не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

7.   Підрядник отримує право вимагати збільшення кошторису (як твердого, так і приблизного) у разі, якщо після укладення договору істотно зросла вартість ма­теріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартість послуг, що надаються йому іншими особами. Але цьому праву підрядника не кореспондує відповідний обов'язок замовника. Замовник має право відмовити підрядникові у за­доволенні його вимоги. У разі такої відмови підрядник вправі вимагати розірвання договору. Це право реалізується шляхом звернення з позовом до суду, а за наявності згоди замовника можливе укладення угоди про розірвання договору.

 

Стаття 845.   Ощадливість підрядника

1. Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення на­лежної  їх якості.

2. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які перед­бачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане
підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

3. Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.

1. За умови забезпечення належної якості робіт підрядник має право на ощадливе ведення робіт та на оплату їх за ціною, встановленою договором, якщо внаслідок ощад­ливості підрядника його витрати виявилися меншими, ніж передбачено договором.

2. Положення ч. З ст. 845 ЦК про право сторін договору підряду домовитись про інший розподіл економії, що передбачена ч. 2 ст. 845 ЦК та виникла внаслідок ощадливості підрядника, свідчить про те, що і для самого законодавця формулювання в ч. З ст. 6 ЦК загального принципу диспозитивності виявилось формально недостатньо визначеним.

Стаття 846.   Строки виконання роботи

1. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

2. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розум­ні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв
ділового обороту.

1. Із статті, що коментується, випливає, що умова про строк є для договорів під­ряду істотною. Це дає сторонам можливість доводити, що за відсутності такої умови договір не може вважатись укладеним. За відсутності заперечень сторін проти чин­ності договору підряду, в якому не визначено строки виконання робіт або окремих їх частин, підрядник зобов'язаний виконати роботу в розумні строки, які визначаються за критеріями суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи, а також з урахуванням звичаїв ділового обороту.

 

Стаття 847.   Обставини, про які підрядник зобов'язаний попередити замовника

1. Підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовни­ка;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

1. Стаття, що коментується, визначає обставини, про які підрядник зобов'язаний попередити замовника. Закон не встановлює вимог щодо форми такого поперед­ження. Але в будь-якому випадку підрядник повинен бути готовим доказати, що він попереджав про обставини, на які зазначається у ст. 847 ЦК. Визнання в цій статті попередження обов'язком підрядника має певне значення для тлумачення ст. 848 ЦК, яка надає підрядникові певних прав за умови своєчасного попередження замовника.

 

Стаття 848.   Правові наслідки невиконання замовником вимог підрядника

1. Якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують
якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від до­говору підряду та право на відшкодування збитків.

2. Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додер­жання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог,
підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшко­дування збитків.

1. Якщо замовник отримав попередження про обставини, зазначені у ст. 847 ЦК, він зобов'язаний усунути ці обставини, якщо вони загрожують якості або придатності результату роботи. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник отримує право на розірвання договору шляхом вчинення одностороннього правочину — передання (надіслання) замовникові заяви про відмову від договору. Але обов'язку відмовитися від договору за таких обставин підрядник, за загальним правилом, не несе. Тому за не­належну якість роботи, викликану неусуненням замовником обставин, про які підрядник попередив замовника, підрядник не відповідає. А замовник має прийняти таку роботу,
якщо тільки він не доведе, що неналежна якість роботи є наслідком дій чи бездіяльності підрядника, а не замовника. Цей висновок потверджується ст. 855 ЦК.

2. На відміну від викладеного у попередньому пункті коментаря підрядник несе обов'язок відмовитися від договору підряду у випадках, коли використання недобро­якісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних пра­вил, правил безпеки людей та інших вимог. Під іншими вимогами тут розуміються
інші публічні вимоги, що ставляться до виконавців відповідних робіт. Зазначений обов'язок має не тільки публічно-правовий, а і цивільно-правовий зміст. Тому його невиконання тягне цивільно-правові наслідки для підрядника, в тому числі і перед замовником. Проте в силу ст. 855 ЦК підрядник не позбавляється права на плату за виконану роботу і в таких випадках.

Стаття 849.   Права замовника під час виконання роботи

1. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втру­чаючись у діяльність підрядника.

2. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повіль­но, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

3. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

4. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від до­говору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та від­шкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

1. У статті, що коментується, розміщується неоднорідний за змістом нормативний матеріал. З одного боку, тут йдеться про право замовника перевіряти хід і якість роботи, яку виконує підрядник. З іншого боку, тут встановлюються підстави виник­нення права замовника на розірвання договору, в тому числі і підстави, не пов'язані з порушенням підрядником зобов'язання, що виникло на підставі договору підряду.

2. Частина 4 ст. 849 ЦК надає замовникові право в будь-який час на свій розсуд відмовитись від договору підряду. При цьому на замовника покладається обрв'язок оплатити ту частину роботи, яка була виконана на день розірвання договору, а також відшкодувати збитки, завдані розірванням договору. Ці збитки не обов'язково будуть включати всю суму не отриманих підрядником доходів, оскільки, за загальним пра­вилом, підрядник має змогу отримати інше замовлення, тобто при визначенні розміру не одержаних підрядником доходів мають враховуватись ті доходи, які підрядник отримав або міг отримати в результаті виконання іншого замовлення.

3. Замовник отримує право на розірвання договору шляхом відмови від нього та­кож у випадках, коли підрядник припустився одного із таких порушень: 1) підряд­ник своєчасно не розпочав роботу; 2) підрядник виконує роботу настільки повільно, що своєчасне її закінчення стає явно неможливим. При цьому замовник має право пред'явити також вимогу про відшкодування збитків. Такі ж права виникають у за­мовника за наявності такої сукупності юридичних фактів:  1) виявлення недоліків в роботі, які вочевидь свідчать про те, що робота не буде виконана належним чином; 2) призначення замовником підрядникові строку для усунення цих недоліків; 3) не­ виконання підрядником вимоги про усунення недоліків.

 

Стаття 850.   Сприяння замовника

1. Замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

2. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник
одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

1. У ч. 1 ст. 850 ЦК конкретизується загальне положення ст. 629 ЦК про те, що умови договорів є обов'язковими для виконання сторонами, та ст. 611 ЦК про те, що порушення зобов'язання породжує обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані кредитору таким порушенням. Інтерес може викликати хіба що зазначення на складову частину збитків, яка полягає в додаткових витратах, викликаних простоєм, перене­
сенням строків виконання роботи або підвищенням ціни роботи.

2. Відповідно до ч. 2 ст. 850 ЦК підрядник має право на сплату йому встановленої ціни роботи, хоч би робота не була виконана повністю, якщо її виконання стало неможливим внаслідок «дій або недогляду» замовника. Тлумачення взятих у лапки слів має бути та­ким. Зазначення на дії (будь-які) не може означати можливості покладення на замовника обов'язку, що кореспондує цьому праву, за відсутності вини замовника (ст. 614 ЦК). За­ значення на недогляд означає, що підставою такої відповідальності замовника може бути як умисна, так і необережна його вина (якщо недогляд, то тим більше намір).

3.   У ч. 2 ст. 850 ЦК встановлюється розмір відповідальності замовника у разі, якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим «внаслідок дій або недогляду замовника». За базу при визначенні цього розміру слід брати ціну роботи, як вона визначається в ст. 843 ЦК. Із суми, що складає ціну роботи, відраховується оплата за виконану роботу, що уже отримана підрядником, а також суми, які підрядник одержав або міг одержати, звільнившись від обов'язку виконувати роботу за договором підряду внаслідок неможливості подальшого виконання роботи з вини замовника.

 

Стаття 851.   Невиконання замовником обов'язків за договором підряду

1. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

1. Стаття, що коментується, формулює досить просте правило. Викликає інтерес та обставина, що як неможливість виконання договору підрядником у цій статті розу­міється непередання замовником підрядникові не тільки речі, що підлягає переробці відповідно до договору, а і устаткування і навіть матеріалу, хоч матеріал за умов рин­кової економіки зазвичай придбати можливо. Це спеціальне правило не слід викорис­товувати для тлумачення ст. 607 ЦК, оскільки в цій статті йдеться про неможливість виконання зобов'язання, яка настала внаслідок такої обставини, за яку не відповідає жодна із сторін.

 

Стаття 852.   Права замовника у разі порушення підрядником договору підряду

1. Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій
рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи від­повідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

2. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкоду­вання збитків.

1. Якщо підрядник допустив недоліки в роботі, в тому числі відступив від умов до­говору підряду, що погіршило роботу, наступають наслідки, передбачені договором. Якщо договорам такі наслідки не встановлені, замовник має право реалізувати одну із правомочностей, які надаються йому ч. 1 ст. 852 ЦК, на свій вибір.

2. Якщо недоліки роботи або відступи від умов договору підряду є істотними, замов­ник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Під збитками тут розуміється, зокрема, раніше внесена замовником плата за виконану частину роботи. Право на розірвання договору реалізується шляхом пред'явлення позову в суді, а за на­явності згоди підрядника — шляхом укладення угоди про розірвання договору.

 

Стаття 853.   Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником

1. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посила­тися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

2. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

3. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані
підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

4. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли
експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо екс­пертизу призначено за погодженням сторін, — обидві сторони порівну.

5. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, вне­сти в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

6. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

1. При прийнятті роботи замовник зобов'язаний оглянути роботу. У разі виявлен­ня недоліків в роботі або відступлень від договору замовник зобов'язаний негайно повідомити про них підрядникові. При виявленні таких відступів або недоліків у по­дальшому права та обов'язки сторін диференціюються залежно від того, явними чи прихованими є недоліки роботи.

Якщо недоліки є явними, відсутність заяви замовника про недоліки в момент прий­няття роботи веде до втрати замовником права посилатися в подальшому на відступи підрядника від договору чи інші недоліки роботи. Якщо ж у подальшому в роботі будуть виявлені приховані недоліки (тобто недоліки, які не могли бути виявлені при звичайному прийнятті роботи), замовник зобов'язаній негайно повідомити про це підрядника. Мається на увазі можливість застосування до підрядника заходів, перед­бачених на випадок неналежної якості роботи. Строк, впродовж якого замовник має право виявити та заявити підрядникові про приховані недоліки в роботі, Цивільним кодексом не встановлені. Таким може бути гарантійний строк (ст. 859 ЦК) або строк, що випливає із ст. 857 ЦК.

2. Розподіл витрат на проведення експертизи якості роботи, виконаної підрядни­ком, здійснюється у такий спосіб: 1) за загальним правилом, ці витрати покладаються на підрядника; 2) у разі, якщо за результатами експертизи встановлена відсутність порушення підрядником умов договору або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками, витрати на проведення експертизи несе сторона, яка ви­магала її призначення. Якщо експертизу призначено за погодженням сторін, витрати на її проведення розподіляються між замовником та підрядником порівну.

3. Правило ч. 6 ст. 853 ЦК про момент переходу до замовника права власності на ви­готовлену (перероблену) річ має на меті перекладення на замовника, що ухиляється від прийняття виконаної роботи, ризику випадкового знищення або випадкового по­шкодження речі (виконаної роботи). Застосовується ч. 6 ст. 853 ЦК тільки у випадках, коли має місце ухилення замовника від прийняття виконаної роботи. Ухилення — це умисне неприйняття роботи чи зволікання з її прийняттям.

4. Ухилення замовника від прийняття роботи впродовж одного місяця є юридич­ним фактом, який разом з дворазовим попередженням підрядником замовника про можливість продажу результату роботи (ці попередження можуть бути зроблені як до, так і після спливу зазначеного місячного строку) дає підрядникові право продати результат роботи. Виторг від продажу розподіляється в такий спосіб: 1) частина ви­торгу спрямовується на погашення зобов'язання замовника щодо сплати підрядникові ціни роботи; 2) решта виторгу вноситься в депозит нотаріуса на ім'я замовника. Ви­никнення у підрядника цього права не ставиться в залежність від того, хто із сторін договору надав матеріали для виконання роботи.

 

Стаття 854.   Порядок оплати роботи

1. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином
і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково.

2. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в роз­мірі, встановлених договором.

1. При тлумаченні ст. 854 ЦК слід враховувати, що в Цивільному кодексі не фор­мулюються визначення авансу та попередньої оплати, які (визначення) слугували б критеріями для розмежування сфери дії ч. 1 та 2 цієї статті. В Юридичній енци­клопедії аванс визначається як грошова сума або інша майнова цінність, яка переда­ється у рахунок майбутніх платежів. Це визначення також не дає змоги відрізнити
аванс від попередньої оплати. Ці два поняття як різні поставлені поряд не тільки в ст. 854, а і в ст. 1057 ЦК. Нормативною основою для розмежування авансу і по­передньої оплати може бути ч. 2 ст. 873 ЦК, в якій розрізняються оплата замовлення при укладенні договору «в повному обсязі» (тобто попередня оплата) або «шляхом видачі авансу» (тобто шляхом здійснення попередньої оплати не в повному обсязі,
а частково).

2. Із ч. А та 2 ст. 654 ЦК слід зробити висновок про те, що аванс і попередня оплата можуть застосовуватись лише у випадках, встановлених договором. Це не перешкоджає встановленню положення про попередню оплату роботи, виконаної підрядником, за­коном. Договором і законом може бути передбачена оплата етапів робіт. Попри всі ці можливості отримання підрядником оплати до здачі-прийняття виконаної підрядником роботи, загальне правило, сформульоване в ч. 1 ст. 854 ЦК, покладає на замовника обов'язок сплатити підрядникові вартість роботи після остаточної здачі роботи. Цей обов'язок виникає на стороні замовника за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або достроково, якщо на це була згода замовника. Проте виконання підрядником роботи пізніше погодженого строку не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку сплатити вартість роботи після її остаточної здачі. При достроковому виконанні та достроковій здачі роботи замовник не несе обов'язку сплати ціни роботи тут же після здачі роботи. Але зі спливом передбаченого договором строку замовник зобов'язаний сплатити цю ціну.

 

Стаття 855.   Розрахунки між сторонами у разі випадкового знищення предмета договору підряду або неможливості закінчення роботи

1. Якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково зни­щений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.

Підрядник має право на плату, якщо знищення предмета договору підряду або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого за­мовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або якщо таке знищення чи неможливість закінчення роботи сталися після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи.

1. Оскільки  за договором  підряду  підрядник  виконує  роботу на свій  ризик (ч. 1 ст. 837 ЦК), випадкове знищення (випадкове пошкодження) роботи, неможли­вість її закінчення без вини сторін позбавляє підрядника права на плату роботи. Це законодавче положення і слід враховувати при тлумаченні абзацу першого ст. 855 ЦК, в якому використовується невдале формулювання «не має права вимагати плати
за роботу». Із цього формулювання випливає, що підрядник не зобов'язаний повертати замовникові суму попередньої оплати або авансу. Але із загального правила ч. 1 ст. 837 ЦК випливає, що підрядник такий обов'язок несе.

2. З іншого боку, знищення предмету договору підряду або неможливість за­кінчення роботи, які стали наслідком недоліків матеріалів, наданих замовником або його вказівок про спосіб виконання роботи, не позбавляє підрядника права на оплату за виконану роботу. Це логічно не узгоджується з положеннями ст. 848 ЦК. Але спростувати прямо закріплене в ст. 855 ЦК право підрядника на плату посиланням на невиконання підрядником обов'язків попередити замовника про обставини, на які зазначається у ст. 847 і 848 ЦК, неможливо. Неможливе враху­вання вини підрядника в таких випадках і на підставі ст. 616 ЦК, оскільки вона застосовується у разі стягнення збитків та неустойки.  Навіть у випадках, коли підрядник не виконав свого обов'язку відмовитися від договору, який (обов'язок) закріплений в ч. 2 ст. 848 ЦК, немає підстав для позбавлення його права на плату, передбаченого ст. 855 ЦК, або для зменшення розміру цієї плати. Викладене не є перешкодою для відповідальності підрядника перед замовником за порушення ви­мог ст. 847, 848 ЦК.

3. Підрядник має право на плату також у разі, коли замовник пропустив строк прийняття виконаної роботи і в період прострочення предмет договору був випадково знищений (внаслідок дії непереборної сили чи простого випадку).

Стаття 856.   Право підрядника на притримування

1. Якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

1. Доцільно було б в процесуальних та інших правових документах використову­ вати термін «притримання» (а не «притримування»). Він використовується в ст. 594, 596 ЦК, ст. 14, 21 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтя­жень» [167]. За правом притримання рухомої речі, яке підлягає реєстрації підрядни­ком як обтяжувачем, визнається вищий пріоритет перед іншими незареєстрованими обтяженнями, хоч би це обтяження і не було зареєстроване (ч. З ст. 14 названого Закону).

2. Свої права на рухому річ, що притримується, підрядник реалізує в порядку, що визначається названим Законом: 1) до початку процедури звернення стягнення підрядник (обтяжувач) зобов'язаний зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження; 2) під­рядник на свій розсуд вибирає судовий або позасудовий спосіб звернення стягнення
на рухому річ, що є предметом притримання; 3) звернення стягнення на предмет при­тримання в судовому порядку передбачає подальшу реалізацію цього предмета шляхом його продажу в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та виплату підрядникові грошової суми, що складається із сум вимог підрядника до замовни­ка, які визначаються ст. 22 згаданого Закону; 4) якщо підрядник вирішив звернути
стягнення на результат роботи, що притримується, в позасудовому порядку, він має право вибрати один із таких способів звернення стягнення: а) набуття права власності на предмет договору підряду; б) продаж цього предмета підрядником (обтяжувачем). Як при набутті права власності на предмет договору купівлі-продажу, що отримується, так і при його продажу, підрядник має додержуватись правил, встановлених Законом «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

3. Право притримання нерухомої речі, що є предметом договору підряду, підрядник реалізує в порядку, встановленому ст. 591 ЦК.

 

Стаття 857.   Якість роботи

1. Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти — вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

2. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

3. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для вико­ристання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

1. Якість роботи, яка виконана за договором підряду, має відповідати встановленим вимогам на момент передання його замовникові. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 853 ЦК замовник після прийняття роботи не вправі пред'явити до підрядника будь-які вимоги з приводу явних недоліків роботи, якщо він прийняв роботу без перевірки або не заявив підрядникові негайно про явні недоліки роботи.

2. Якщо в межах розумного строку, впродовж якого результат роботи має бути при­датним для використання відповідно до договору підряду чи для звичайного викорис­тання роботи такого характеру, будуть виявлені недоліки роботи, які не могли бути виявлені при звичайному її прийманні, підрядник має відповідати за ці недоліки.

З іншого боку, підрядник не може відповідати за ті недоліки речі, які є наслідком тривалого або інтенсивного її використання або дій замовника (особи, що використовує річ), які не містять ознаки належної дбайливості про річ, в які втілені результати роботи, виконаної підрядником.

 

Стаття 858.   Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи

1. Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для ви­користання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

2. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, без­оплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих про­строченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

3. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встанов­лений замовником розумний Строк, замовник має право відмовитися від договору
та вимагати відшкодування збитків.

4. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за пев­ні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

5. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

1. Стаття, що коментується, формулює правові норми, які встановлюють відпо­відальність підрядника за неналежну якість роботи і за неналежну якість матері­алів, які надав підрядник для виконання роботи. Згідно з ч. 5 ст. 858 ЦК у разі неналежної якості матеріалів, наданих підрядником, він несе відповідальність від­повідно до ст. 678 ЦК.  При цьому можуть застосовуватись і інші положення Ци­вільного кодексу,  що стосуються відповідальності продавця за неналежну якість товару.

2. На стороні замовника виникають права, передбачені п. 1 —  3 ч.  1 ст. 858 ЦК, за наявності таких обставин: 1) або підрядник виконав роботу з відступами від умов договору підряду, що в будь-який спосіб погіршили роботу; 2) або під­рядником допущені інші недоліки, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору чи для звичайного використання роботи такого характеру.
Як видно, відповідальність підрядника при відступах його від договору наступає при будь-якому погіршенні роботи. За інші недоліки підрядник відповідає за умов, непридатності роботи для використання. Це змушує замовників наполягати при укладенні договору на включенні до його змісту умов, що найбільш широко фор­мулюють вимоги до якості роботи. Тоді будь-які недоліки роботи будуть кваліфі­куватись як відступи від договору і тягти відповідальність підрядника.

3. Незалежно від згоди замовника підрядникові надається право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, заново безплатно виконати роботу з відшко­дуванням замовникові збитків, що завдані простроченням виконання. У такому випадку на замовника покладається обов'язок повернути підрядникові раніше прийняту від нього роботу (якщо це можливо).

4. У разі істотності відступів від умов договору або інших недоліків в роботі, не­ можливості їх усунення або неусунення їх підрядником у встановлений замовником строк, замовник має право на розірвання договору шляхом відмови від нього та на від­шкодування збитків. До складу збитків при цьому включаються ті витрати, які здій­снив замовник в порядку внесення авансу, попередньої оплати роботи або оплати ціни
роботи після її остаточного прийняття, вартість переданих підрядникові матеріалів, необхідних для виконання роботи. Збитки, що підлягають відшкодуванню замовникові, мають бути зменшені на суму вартості недоброякісної роботи та вартості використаних матеріалів, наданих підрядником, якщо замовник, посилаючись на ч. З ст. 653 ЦК, відмовляється повернути підрядникові раніше прийняту роботу.

5. До договору підряду можуть бути включені умови про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи. Такі умови будуть мати ознаки дій­сності. Але умови про звільнення підрядника від відповідальності за недоліки, які стали наслідком умисних його дій або умисної його бездіяльності, будуть суперечити закону (ч. 4 ст. 858 ЦК). Такі умови, проте, не є нікчемними (недійсними) частинами
правочину в силу відсутності прямого зазначення на це в законі. Вони є лише оспо­рюваними умовами правочину, які можуть бути визнані недійсними судом. Однак законодавець встановлює суто спеціальне правило щодо юридичного значення таких умов і на відміну від умов оспорюваного правочину  (окремих оспорюваних умов правочину), які підлягають застосуванню до набрання законної сили рішенням суду
про визнання правочину чи окремих його умов недійсними, умови, про які йдеться, не можуть застосовуватись, хоч би вони і не були визнані судом недійсними. Таку ж правову конструкцію законодавець використовує у спадковому праві (ч. З ст. 1235; ч. 1 ст. 1241 ЦК).

 

Стаття 859.   Гарантія якості роботи

1. Якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього
гарантійного строку.

2. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

1. Якщо інше не встановлено договором підряду, ст. 859 ЦК не виключає засто­сування ст. 853 ЦК, тобто, за загальними правилами, гарантії якості роботи не по­ширюються на явні недоліки роботи, про які замовник не заявив при прийнятті роботи. Цей висновок зроблено за допомогою такого методологічного інструмента­рію. У ч. 1 ст._; 859 ЦК нічого не говориться про явні недоліки в роботі, виконаній підрядником. Тому методом логічного доповнення тексту ч. 1 ст. 859 ЦК виявля­ється правовий припис, відповідно до якого гарантія якості роботи поширюється і на недоліки, що мають явний характер. Але правові приписи, що виявляються у такий спосіб, не можуть застосовуватись усупереч загальним правилам. Таким у даному випадку є правило ч. 2 ст. 853 ЦК, відповідно до якого замовник втрачає право посилатися в подальшому на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття. Отже, гарантійні зобов'язання підрядника не поширюються на явні недоліки в роботі, які могли бути виявлені при звичай­ному способі її прийняття.

2. Відсутність гарантії якості роботи не означає, що взагалі не встановлено будь-якого граничного строку, впродовж якого замовник може виявити недоброякісне ви­конання роботи підрядником та пред'явити вимоги до підрядника, виконавши свій обов'язок негайно повідомити підрядника про відступи від умов договору підряду та інші недоліки роботи, що мають прихований характер (ч. З ст. 853 ЦК). У межах розумного строку результат роботи завжди має бути придатним для використання (ч. З ст. 857 ЦК). Цей «розумний строк» слугує певною заміною гарантійному строку. Отже, гарантійний строк чітко визначає строк, впродовж якого можливе виявлення недоліків в роботі, і усуває невизначеність, яка виникає в тих випадках, коли гаран­тійний строк не встановлено, і замість нього використовується зазначений «розумний» строк.

 

Стаття 860.   Порядок обчислення гарантійного строку

1. Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено до­говором підряду.

2. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або за­коном.

1. У статті, що коментується, викладаються елементарні положення. Слід звернути увагу тільки на диспозитивні застереження, що формулюються в обох частинах цієї статті. Вони надають певної змоги оцінити якість нормативного матеріалу, включе­ного до Цивільного кодексу. Потреби у формулюванні диспозитивних застережень у ч. 1 та 2 ст. 860 ЦК не було взагалі, бо право відступати від положень цієї статті випливає із абзацу другого ч. З ст. 6 ЦК. Не було необхідності і в застереження про можливість встановлення законом іншого порядку обчислення гарантійного строку. Практика вітчизняної законотворчості довела, що законодавець не потребує будь-якого дозволу на встановлення новим законом інших законодавчих норм, ніж ті, що були встановлені раніше.

Стаття 861.   Обов'язок підрядника передати інформацію замовникові

1. Підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підря­ду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.

1. Обов'язок підрядника передати замовникові інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмету підряду має обмежений характер. За загальним правилом, підрядник несе такий обов'язок лише тоді, коли без такої інформації ви­користання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим. У решті випадків підрядник несе такий обов'язок, якщо це передбачено договором або спеціальним законом (таким є Закон «Про захист прав споживачів» [186]).

 

Стаття 862.   Конфіденційність одержаної сторонами інформації

1. Якщо сторона у договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони.

1. Визначення комерційної таємниці, що наводиться у ч. 2 ст. 505 ЦК, охоплює будь-які відомості, крім тих, які згідно з законом не можуть бути віднесені до комерційної таємниці. Тому захист прав сторін договору підряду на конфіденційну інформацію здійснюється не тільки відповідно до ст. 862 ЦК, а і на підставі загальних положень про право інтелектуальної власності (ст. 418 — 432 ЦК) і положень про право інте­лектуальної власності на комерційну таємницю.

Стаття 863.   Позовна давність, що застосовується до вимог щодо неналежної якості роботи

1. До вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд — три роки від дня прийняття роботи замовником.

1. У статті, що коментується, вкрай невдало визначено день, з якого починається перебіг позовної давності за позовами, що випливають із неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду. По суті у всіх випадках, коли розумний строк, впродовж якого результат робіт має бути придатним для використання (ч. З ст. 857 ЦК), перевищує один або три роки, замовник позбавляється можливості пред'явити позов до замовника. Будь-яких можливостей відступити від спеціального порядку ви­значення дня початку перебігу строку давності за такими позовами та застосовувати загальні правила ст. 261 ЦК немає. Немає і можливості встановити в договорі інший порядок визначення цього дня, оскільки заборона змінювати за домовленістю сторін порядок обчислення позовної давності встановлена ч. 2 ст. 260 ЦК, поширюється на всі правила, що встановлюють цей порядок (вони встановлені ст. 253 —  255, 261 — 265 ЦК і окремими спеціальними нормами). Застосування ж порядку обчис­лення позовної давності, що встановлений ст. 863 ЦК, іноді взагалі може позбавити права замовника на захист. На стадії правозастосовування виправити цю ситуацію неможливо. Задовільного результату можна досягти тільки за рахунок включення до договору підряду умови про встановлення більш тривалої позовної давності за вимогами, що випливають із неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду.

2. Стосовно тривалості строку позовної давності за вимогами про неналежну якість будівель і споруд, то трирічний строк, встановлений ст. 863 ЦК, застосовується лише до випадків, коли замовниками за договором будівельного підряду є фізичні особи, що не є підприємцями. Якщо ж замовниками є юридичні особи (в тому числі і такі, що не є суб'єктами господарювання) або фізичні особи — підприємці, застосовується
позовна давність та порядок її обчислення, встановлені ч. З ст. 322 ГК [31]. Щодо недоліків некапітальних конструкцій встановлюється позовна давність тривалістю один рік, а у випадках, коли недоліки не могли бути виявлені за звичайного спосо­бу прийняття робіт, — два роки. Щодо недоліків капітальних конструкцій, позовна давність встановлюється тривалістю три роки, а у разі якщо вони не могли бути ви­
явлені за звичайного способу прийняття робіт — десять років. Якщо протиправні дії підрядника привели до руйнувань чи аварій, позовна давність щодо вимог про від­шкодування збитків встановлена тривалістю тридцять років.

Позовна давність, встановлена ч. З ст. 322 ГК [31], починає перебіг з дня прийнят­тя роботи замовником. Але ч. 4 ст. 322 ГК приписує відраховувати позовну давність від дня виявлення недоліків, якщо законом або договором передбачено надання гарантії. Надання гарантії стосовно будівельного підряду передбачено ч. 1 ст. 884 ЦК. Див. про це п. 1 коментаря до ст. 884 ЦК.

 

Стаття 864.   Початок перебігу позовної давності в окремих випадках

1. Якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки.

2. Якщо відповідно до договору підряду роботу було прийнято замовником час­тинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

1. Стаття, що коментується, враховує ту обставину, що при встановленні тривалого гарантійного строку застосування правила визначення дня початку перебігу позов­ної давності, встановленого ст. 863 ЦК, позбавляє замовника права на захист. Тому ч. 1 ст. 864 ЦК передбачає, що позовна давність за вимогами, пов'язаними з нена­лежною якістю роботи, якщо встановлено гарантійний строк, починає перебіг з дня
заявлення про недоліки, якщо така заява зроблена у межах гарантійного строку. На­лежить також враховувати, що заява з приводу недоліків роботи, виявлених в межах гарантійного строку, відповідно до ч. З ст. 853 ЦК має бути зроблена негайно. Звертає на себе увагу відсутність у законодавця єдиного підходу до визначення дня початку перебігу позовної давності у подібних правовідносинах. Загальне правило ч. 1 ст. 261 ЦК пов'язує початок перебігу позовної давності з таким юридичним фактом, як отримання особою інформації про порушення її права. Це загальне правило конкретизується стосовно купівлі-продажу вказанням на початок перебігу позовної давності з дня виявлення недоліків в товарі (ст. 681 ЦК). Доказування дня виявлення недо­ліків пов'язано з труднощами. Тому в ч. 1 ст. 864 ЦК днем початку перебігу позовної
давності визнається день заявлення замовником підрядникові про недоліки.

2. Частина 2 ст. 864 ЦК змістовно пов'язана не з ч. 1 ст. 864 ЦК, що стосується обчислення позовної давності у випадках встановлення гарантійного строку, а з ст. 863 ЦК. Вона передбачає, що позовна давність за вимогами, що випливають із неналежної якості роботи за договором підряду, у випадках, коли роботу було прийнято части­нами, а гарантійний строк не встановлено, починається від дня прийняття роботи в цілому.