Печать

§ 5. НАЙМ (ОРЕНДА) ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ

Posted in Гражданское право - В.Г. Ротань та ін. Коментар до ЦКУ, т.2

 

 

§ 5. НАЙМ (ОРЕНДА) ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ

 

Стаття 798.   Предмет договору найму

1. Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, мор­ські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

2. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він пере­дається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

3. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

1. У ст. 798 — 805 ЦК формулюються загальні правила, що поширюються на правовідносини з приводу найму транспортних засобів. Переважно перед цими прави­лами застосовуються спеціальні положення законів, що стосуються, зокрема, оренди (фрахтування) морських торговельних суден (ст. 203 — 214 КТМ [23]). Можлива колізія між спеціальними положеннями законів, що стосуються найму окремих ви­дів транспортних засобів, та іншими спеціальними законами. Вона має вирішуватись згідно зі змістом відповідних законів. Так, у судовій практиці виникло питання про те, положення якого законодавчого акту підлягають застосуванню до фрахтування морських суден, що перебувають у державній власності, — Кодексу торговельного мореплавства чи Закону «Про оренду державного і комунального майна» [68]. Від­повідь на це питання дає ст. 4 КТМ, відповідно до якої до цивільних, адміністратив­них та господарських правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, застосовуються відповідні правила цивільного, адміні­стративного, господарського та іншого законодавства. Звідси випливає висновок про те, що відносини щодо фрахтування судна, яке перебуває у державній або комунальній власності, не регулюються згаданим Законом, оскільки вони врегульовані Кодексом торговельного мореплавства. Це підтверджується загальним правилом ст. 1 КТМ, від­повідно до якого цей Кодекс регулює відносини, що виникають із торговельного море­плавства. Разом з тим, слід враховувати, що названий Закон регулює відносини щодо визначення особи, якій надається право укладати договори про передання в оренду державного або комунального майна, та порядку здійснення дієздатності цією особою (зокрема, отримання згоди відповідних органів). Ці відносини Кодексом торговель­ного мореплавства не регулюються, що тягне необхідність застосування відповідних положень Закону «Про оренду державного і комунального майна».

2. Цивільний кодекс не встановлює вимог до стану транспортного засобу, який передається в найм. Мається на увазі, що сторони на свій розсуд можуть домовитись про передання транспортного засобу наймачеві, зокрема, в такому стані, що викликає необхідність ремонту. Це, звичайно, потребує включення до змісту договору найму додаткових умов (щодо характеру ремонту, його тривалості, розміру витрат наймача
на ремонт, особливостей визначення строку користування майном на підставі договору  тощо). Стаття 207 КТМ зобов'язує судновласника передати судно фрахтувальникові в стані, придатному для використання його з метою, передбаченою договором фрах­тування судна на час. Але ж положення цього Кодексу, якщо не встановлено інше, мають диспозитивне значення.

3. Частина 3 ст. 798 ЦК передбачає можливість встановлення договором умови про те, що транспортний засіб передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Звідси випливає, що, за загальним правилом, транспортні засоби передаються у найм без екіпажу, що підтверджується загальними правилами Цивільного кодексу про найм, які виходять із того, що правовідносини щодо найму не передбачають обов'язку наймодавця забезпечити майно, яке передане за договором найму, працівниками, які б забезпечували використання цього майна.

4. Оскільки сторони мають право укласти договір, який містить елементи різних договорів (ч. 2 ст. 628 ЦК), стосовно договору найму транспортного засобу це озна­чає можливість включення до договору таких умов, як надання наймодавцем місця для стоянки транспортного засобу на його території, здійснення наймодавцем охорони транспортного засобу в неробочий час, здійснення технічного обслуговування тран­спортного засобу наймодавцем за плату тощо. Це не впливає на розподіл обов'язків щодо капітального і поточного ремонту, який (розподіл) встановлюється із ст. 776 ЦК. Якщо сторони домовились про інший розподіл цих обов'язків, то вони вправі включити відповідні умови до договору найму транспортного засобу.

 

Стаття 799.   Форма договору найму транспортного засобу

1. Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

2. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нота­ріальному посвідченню.

1. За загальним правилом, договір найму транспортного засобу має укладатись в письмовій формі. Лише у випадках, коли наймодавцем або наймачем є фізична особа, договір найму транспортного засобу підлягає нотаріальному посвідченню. Фізична особа — підприємець може укладати договори оренди транспортних засобів в якості наймодавця і наймача. Якщо укладення такого договору здійснюється в межах під­приємницької діяльності такої особи за умови зазначення на це в договорі, до такого договору можна застосовувати правила про форму договору найму між юридичними особами (за умови, що інша сторона договору також є підприємцем або юридичною особою). Підставою для такого твердження є ст. 51 ЦК, яка приписує до підприємниць­кої діяльності фізичних осіб застосовувати нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

2. Вимога про нотаріальне посвідчення найму транспортного засобу з участю хоча б з однієї сторони фізичної особи не поширюється на випадки, коли предметом договору найму є морське торговельне судно, оскільки такий договір укладається в письмовій формі, як це передбачено ч. 1 ст. 204 КТМ. Інша справа, що мало вірогідне укладення договору фрахтування судна з участю фізичної особи, що не є підприємцем.

3. Встановлення правила про нотаріальне посвідчення договорів найму транспортних засобів з участю фізичних осіб надало змогу припинити практику видачі довіреностей на право управління транспортними засобами, оскільки в таких випадках відсутнє представництво, що передбачає видачу довіреності. Разом з тим передання автомобіля шляхом видачі довіреності надавало змогу повіреному діяти від імені власника авто­мобіля, зокрема, у відносинах з органами і посадовими особами відповідних органів державної влади. Довіреності на здійснення таких дій можуть видаватись і після вве­дення в дію нового Цивільного кодексу. Не виключається також видача довіреностей на здійснення правочинів стосовно транспортних засобів.

4. Положення ч. 2 ст. 799 ЦК є спеціальним, а тому воно підлягає переважному застосуванню перед загальними правилами про форми правочинів, що стосуються, зо­крема, прокату. Це дає підстави для висновку про те, що договір прокату автомобілів підлягає нотаріальному посвідченню. Але такий висновок суперечить засаді розумності (п. 6 ст. З ЦК), що входить до змісту принципу верховенства права. Дійсно, автомобіль на умовах прокату може бути переданий на 2 — 3 години. Нотаріальне посвідчення такого договору потребує такого ж часу, а плата за нотаріальне посвідчення може перевищити розмір плати за користування автомобілем.

 

Стаття 800.   Діяльність наймача транспортного засобу

1. Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй ді­яльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори пере­везення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.

1. Межі права наймача на використання транспортного засобу мають встановлюва­тись договором. Лише в тих випадках, коли такі умови до змісту договору не включені, права наймодавця щодо використання транспортного засобу визначаються відповідно до ст. 800 ЦК. Стосовно фрахтування (оренди) морського торговельного судна район плавання судна, переданого у фрахт, визнається істотною умовою (обов'язковим рек­візитом) договору фрахтування (ст. 205 КТМ [23]).

 

Стаття 801.   Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу

1. Наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані.

2. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

1. Беззастережне правило, яке сформульоване в ч. 1 ст. 801 та яке покладає на най­мача обов'язок підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані, не є підставою для висновку про те, що тут встановлене спеціальне правило, що підлягає переважному застосуванню перед положеннями ст. 776 ЦК, яка встановлює загальні правила щодо розподілу обов'язків щодо ремонту об'єкта найму. Отже, якщо догово­ром найму транспортного засобу не встановлено інше, обов'язок здійснювати капіталь­ний ремонт транспортного засобу покладається на наймодавця, а обов'язок наймача підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані має тлумачитись як
обов'язок здійснювати технічне обслуговування і поточний ремонт цього засобу.

2. Частина 2 ст. 801 ЦК не може вплинути на порядок сплати податку з власників транспортних засобів, який (порядок) встановлений податковим законодавством. Закон «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і меха­
нізмів» [194] чітко не визначає платників цього податку. Але із назви цього Закону
та частини п'ятої ст. 7 цього ж Закону слід розбити висновок про те, що платниками
такого податку є саме власники транспортних засобів. Отже, якщо інше не передбачено
договором, на наймача покладається обов'язок відшкодувати наймодавцеві (власникові
транспортного засобу) витрати зі сплати податку, про який йдеться.

 

Стаття 802.   Страхування транспортного засобу

1. Страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем.

2. Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, яка може бути за­вдана іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, встановлюється законом.

1. Частину 1 ст. 802 ЦК не можна тлумачити так, що вона встановлює обов'язкове страхування транспортного засобу, який переданий наймачеві за договором найму, а тому суперечить ст. 5 Закону «Про страхування» [139] і не може застосовуватись. Стаття 5 Закону «Про страхування» визнає страхування публічно обов'язковим. Частина 1 ст. 802 ЦК встановлює обов'язок наймодавця перед наймачем здійснювати страхування транспортного засобу. Умови страхування (страхові ризики тощо) мають встановлюватись договором найму транспортного засобу.

 

Стаття 803.   Правові наслідки пошкодження транспортного засобу

1. Наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошко­дженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.

1. Наймач несе обов'язок щодо відшкодування наймодавцеві збитків, що завдані в зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу за наявності його вини, що відповідає загальному правилу ч. 1 ст. 614 ЦК. При цьому встановлюється презумп­ція вини наймача, який вправі цю презумпцію спростувати. Це відповідає загальному правилу ч. 2 ст. 614 ЦК.


Стаття 804.   Правові наслідки завдання шкоди іншій особі у зв'язку з викорис­танням транспортного засобу

1. Наймач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв'язку з ви­користанням транспортного засобу, відповідно до глави 82 цього Кодексу.

1. Оскільки наймач володіє транспортним засобом на правовій підставі, якою є договір найму, а транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки (ст. 1187 ЦК), наймач безпосередньо відповідає перед третіми особами за шкоду, заподіяну в зв'язку з використанням транспортного засобу. Наймодавець не може нести пе­ред третіми особами відповідальність за заподіяну їм шкоду. Умови договорів про перерозподіл в порівнянні з законом між сторонами відповідальності за шкоду, заподіяну в зв'язку з використанням транспортного засобу, що є предметом найму, є дійсними лише за умови, що вони не зачіпають прав третіх осіб (потерпілих). Зокрема, наймодавець може компенсувати повністю або частково витрати наймача на відшкодування шкоди, якщо це передбачено договором. Проте вони не мають права включити до договору умову про безпосередню відповідальність наймодав­ця перед наймачем. Така умова не є нікчемною. Вона є оспорюваною і може бути визнана недійсною лише судом. Але і без того, щоб ця умова була визнана судом недійсною, вона не може поширюватись на відносини з участю третьої особи (по­терпілого), бо договір є обов'язковим для виконання лише сторонами (ст. 629 ЦК), а відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, здійснюється особою, яка володіє транспортним засобом, в даному випадку — наймачем на під­ставі ст. 1187 ЦК.

 

Стаття 805.   Особливості найму транспортного засобу з екіпажем, який його об­слуговує

1. Управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець.

2. Екіпаж транспортного засобу зобов'язаний відмовитися від виконання розпоря­джень наймача, якщо вони суперечать умовам договору найму, умовам використання транспортного засобу, а також якщо вони можуть бути небезпечними для екіпажу,
транспортного засобу, прав інших осіб.

3. Законом можуть встановлюватися також інші особливості договору найму транспортного засобу з екіпажем.

1. Сторони договору найму транспортного засобу вправі на свій розсуд домовитись про оренду транспортного засобу з екіпажем або без нього. До речі, така ж проблема може виникнути при переданні на умовах найму іншого майна (наприклад, будівель­ного крану, промислового устаткування тощо). Достатнього погодження між нормами цивільного, з одного боку, та трудового права — з іншого, не існує. Тому відповідні питання мають бути вирішені в договорі найму.

2. Наймач не позбавлений права прийняти рішення про звільнення екіпажу тран­спортного засобу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП [17] і з додержанням вимог, встанов­лених законодавством про працю, та передати транспортний засіб в найм без екіпажу. За домовленістю з наймачем та за наявності згоди членів екіпажу можливе звільнення з роботи членів екіпажу транспортного засобу в порядку переведення на роботу до іншого роботодавця, яким є наймач (п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП). При цьому трудове за­конодавство не передбачає правових форм, в яких могло б бути здійснене гарантоване поворотне прийняття членів екіпажу на роботу до наймодавця у зв'язку з закінченням
строку договору найму та поверненням транспортного засобу наймодавцеві. Але пере­важне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу вони не мають, бо ст. 42і КЗпП [17] передбачає таке право тільки стосовно випадків звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП.

3. Чинне трудове і цивільне законодавство не перешкоджає укладенню сторонами договору, відповідно до якого транспортний засіб передається в найм з екіпажем, члени якого зберігають трудові правовідносини з наймодавцем, але окремі члени екі­пажу приймаються на роботу наймачем. Так, наймач може вимагати, щоб відповідно до договору капітан морського торговельного судна або весь його командний состав були працівниками наймача.

4. Якщо транспортний засіб передається в найм з екіпажем, члени екіпажу, за за­гальним правилом, зберігають трудові відносини із наймодавцем. Положення, відпо­відно до якого витрати щодо утримання екіпажу несе наймодавець, є диспозитивним. За умови, що це знайде відображення у розмірі фрахту, ці витрати може взяти на себе наймач. Обов'язки щодо безпосереднього здійснення членами екіпажу виплат заробітної плати, гарантійних виплат, виплат в порядку відшкодування витрат на відрядження може взяти на себе наймач, хоч би обов'язок нести витрати на утримання екіпажу ніс наймодавець, з умовою про наступне врахування виплат, здійснених наймачем, при розрахунках між сторонами договору найму.

5. У ч. 2 ст. 805 ЦК сформульоване положення, що містить норми трудового та публічного права. При цьому термін «екіпаж» треба розуміти як фізичні особи, що входять до складу екіпажу. Склад екіпажу стосовно морського торговельного судна визначається у ст. 49 КТМ [23].